Україна без тортур | Права людини VS Місця несвободи | Закон VS Справедливість | УБТ News

2023-05-04 11:45:50 ​​ЄСПЛ зобовʼязав рф виплатити Грузії 129 млн євро за порушення прав людини у війні 2008 року

8 квітня Велика палата ЄСПЛ ухвалила рішення у справі Грузія проти Росії (заява № 38263/08). Як повідомляє ЄСПЛ, Європейський суд з прав людини розглянув питання про справедливу компенсацію (стаття 41).

Справа стосувалася звинувачень уряду Грузії в адміністративній практиці з боку РФ, що спричинила різні порушення Конвенції у зв'язку зі Збройним конфліктом між Грузією та РФ у серпні 2008 року.

У сьогоднішній ухвалі Великої палати з питання про справедливу компенсацію Суд одноголосно ухвалив:

- що справа відноситься до юрисдикції ЄСПЛ відповідно до статті 58 Конвенції для розгляду вимог уряду Грузії про справедливу компенсацію відповідно до статті 41 Конвенції, незважаючи на припинення членства РФ у Раді Європи, і що відмова уряду-відповідача співпрацювати не перешкоджають їх розгляду;

- що стаття 41 Конвенції застосовна до справи стосовно жертв практики вбивства мирних жителів у грузинських селах Південної Осетії та в «буферній зоні», жертв практики підпалів та пограбувань будинків у «буферній зоні» тощо;

- що РФ має виплатити уряду Грузії протягом трьох місяців 3 250 000 євро як компенсацію моральної шкоди, заподіяної групі з щонайменше 50 жертв;

- що РФ має виплатити Грузії протягом трьох місяців 2 697 500 євро як компенсацію моральної шкоди, заподіяної групі з не менше 166 жертв нелюдського та принижуючого гідність поводження та довільного затримання грузинських цивільних осіб, які утримувалися південноосетинськими силами у підвалі «Міністерства внутрішніх Осетії» у Цхінвалі приблизно з 10 по 27 серпня 2008 р.;

- що РФ має виплатити Грузії протягом трьох місяців 640 000 євро як компенсацію моральної шкоди, завданої групою осіб з не менше 16 жертв практики тортур грузинських військовополонених, затриманих південноосетинськими силами в Цхінвалі в період з 8 по 17 серпня 2008 р.;

- що РФ має виплатити Грузії протягом трьох місяців 115 000 000 євро як компенсацію моральної шкоди, завданої групою з не менше 23 000 жертв адміністративної практики запобігання повернення громадян Грузії до своїх будинків у Південній Осетії та Абхазії;

- що РФ має виплатити уряду Грузії протягом трьох місяців 8 240 000 євро як компенсацію моральної шкоди, понесеної групою з не менше 412 потерпілих внаслідок невиконання рф процесуального зобов'язання щодо проведення належного та ефективного розслідування випадків смерті, що мали місце в ході активної фази бойових дій.

Суд також відхилив дев'ятьма голосами проти восьми інших вимог держави-заявника щодо справедливої компенсації. Відкрити / Коментувати

2023-04-28 18:36:53 Channel photo updated Відкрити / Коментувати

2023-04-28 18:36:39 Channel photo updated Відкрити / Коментувати

2023-04-24 11:00:03 ​​Наявна практика умовно-дострокового звільнення засуджених

Встановлено, що практика розгляду судами першої та апеляційної інстанцій свідчить про досить поширені порушення, пов’язані з винесенням незаконних і необґрунтованих судових рішень як із приводу відмови в УДЗ, так і щодо задоволення.

Упродовж 2019 року судами з понад 6 500 клопотань про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання (ст. 81 КК України) задоволено 4756. З них — 3750 клопотань (подань) з боку установ виконання покарань і 1006 клопотань від самих засуджених та інших учасників процесу. Водночас у цей період відмовлено в задоволенні клопотань (подань) про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання 1872 людині (або 28 %). 499 клопотань (подань) установ виконання покарань (або 12 %) й 1373 клопотання засуджених та інших учасників процесу (з 2379 або 55 %). У 2020 році судами з майже 6,4 тис. клопотань (подань) задоволено 4284, зокрема, 3502 клопотань (подань) установ виконання покарань, 782 клопотання засуджених та інших учасників процесу.

За цей період відмовлено в задоволенні 2086 клопотань (подань) про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, з них 545 подань установ виконання покарань (з 4047 або 13 %) й 1541 клопотання засуджених та інших учасників процесу (з 2323 подань або 66 %).

Відомості за 2019–2020 роки свідчать про те, що питома вага рішень суду про відмову в задоволенні подань (клопотань) із вищезазначених питань у 2020 році в порівнянні з 2019 роком дещо збільшилася з 28 до 33 %, але, на думку доповідача, відсоток відмов не є дуже великим, оскільки фактично дві третини подань задовольняються та кожна сьома особа звільняється з УВП достроково (31,5 тис./4,3 тис.). Водночас питома вага відмов в УДЗ з урахуванням діяльності комісій установ виконання покарань є ще більшим (від 45 до 60 %).

Таким чином, загальний відсоток відмов засудженим у застосуванні вказаної заохочувальної норми в ряді випадків перевищує 60 % від загальної кількості осіб, які формально підпадають під дію цієї заохочувальної норми (ст. 81 КК). Наведене свідчить про недостатнє використання вказаної заохочувальної норми та необхідність у зв’язку з цим активізації діяльності прокурорів, інших учасників судового провадження. У 2019 році прокурорами внесено 180 апеляційних скарг щодо питань застосування судами першої інстанції умовно-дострокового звільнення, 104 з них задоволено (1 % від 6 500 загальної кількості ухвалених судових рішень). У 2020 році — 235, з них задоволено 127 (2 % від 6 400 загальної кількості ухвалених судових рішень). Водночас у 2019 році з боку засуджених та інших учасників процесу надійшло 542 апеляції за ст. 81 КК щодо судових рішень про застосування пільг. З них задоволено 100 (18,5 % або 1,5 % від ухвалених судових рішень). У 2020 році — 578, з яких задоволено 69 (11,2 % або 1 % від ухвалених судових рішень).

Джерело Відкрити / Коментувати

2023-04-21 10:00:08 ​​ Паралельний захід: «Катування в офіційних та неофіційних місцях несвободи в Україні в умовах російської окупації»

Де і хто організовує?

Додатковий захід відбудеться під час Другої додаткової наради ОБСЄ з людського виміру 24 квітня о 12:30 (EU), 13:30 (UA) (реєстрація нижче).

Захід організовує DIGNITY - Danish Institute Against Torture (Данський інститут проти катувань - DIGNITY) та ГО «Україна без тортур» / NGO «Ukraine without torture» у співпраці з EPLN - European Prison Litigation Network (Європейська мережа судового захисту засуджених), ГО Харківська правозахисна група (ХПГ) та ГО Захист в'язнів України / NGO Protection for Prisoners of Ukraine.

Звіт Дев’ять кіл пекла: Місця несвободи в Україні під час російської окупації (англійською), що охоплює період з лютого по грудень 2022 року, буде презентовано та розповсюджено під час заходу.

За рік, що минув після вторгнення Росії в Україну 24 лютого 2022 року, постійний потік зображень і свідчень змальовує жахливу картину порушень прав людини та міжнародних злочинів, які, як видається, є стратегією російської війни. Водночас, відносно мало інформації з'являється з тих районів України, в яких Росія розташувалася як окупаційна влада.

Цей звіт заповнює цю прогалину, представляючи результати моніторингу та документування порушень прав людини та інших порушень міжнародного права, скоєних у місцях несвободи на непідконтрольних уряду України територіях у період з березня по грудень 2022 року.

Звіт охоплює широкий спектр місць несвободи, зокрема пенітенціарні установи (виправні колонії та слідчі ізолятори), установи поліції та соціальні установи. Крім того, він охоплює неофіційні місця несвободи, такі як імпровізовані катівні. У цих місцях несвободи доповідь документує численні порушення міжнародного права прав людини та гуманітарного права, включаючи катування та інші нелюдські або такі, що принижують гідність, види поводження та покарання, умисні вбивства та військові удари. На основі 725 задокументованих епізодів доповідь окреслює ключові закономірності та тенденції.

Доповідачі

Модератор та доповідач: Тереза Марія Райттер (юридичний директор, DIGNITY; віце-президент Європейського комітету з питань запобігання катуванням (ЄКЗК))
Vadym Chovgan (юридичний радник, DIGNITY)
Ярослав Сидоров (потерпілий від катувань, колишній в’язень) ZOOM
Анна Скрипка (юрисконсульт, ГО «Захист прав в’язнів України»)
Kostyantyn Avtukhov (виконавчий директор, ГО «Україна без тортур»)
Валерій Грець (потерпілий від катувань, монітор НПМ) ZOOM
Ганна Овдієнко (юрисконсульт, ГО «Харківська правозахисна група») ZOOM
Дмитро Гурін (старший юрисконсульт, EPLN)

Контактна особа: Вероніка Черкез, ГО «Україна без тортур», ncherkez5@gmail.com

Реєстрація!

Очна участь можлива лише для учасників, які зареєструвалися на конференцію в ОБСЄ (реєстрація закрита). Будь ласка, заповніть форму, якщо ви бажаєте отримати доступ до трансляції заходу (англійською мовою). Зареєстровані онлайн-учасники зможуть поставити запитання та залишити коментарі під час трансляції.

Ознайомитися зі звітом Відкрити / Коментувати

2023-04-17 11:00:05 В Офісі омбудсмена отримали десятки відео з ймовірними стратами українських військових

«Ми їх не публікуємо, зрозуміло. Але все це накопичується. Ми відкриваємо кримінальні провадження. Це робить Офіс генерального прокурора», - сказав Лубинець. Втім, за його словами, ефективного механізму покарання винних поки що не існує. Відкрити / Коментувати

2023-04-17 11:00:05 ​​Огляд практики Європейського суду з прав людини за рішеннями, ухваленими впродовж лютого 2023 року.

Цей огляд, окрім іншого, містить рішення Великої Палати ЄСПЛ у справі HALET v. Luxembourg щодо порушення права на свободу вираження поглядів заявника, захищеного ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Згідно з обставинами цієї справи працівник приватної компанії передав на публікацію в ЗМІ конфіденційні документи, захищені професійною таємницею. Велика Палата ЄСПЛ не вбачила порушення в його діях, оскільки суспільний інтерес до обговорення питань, які містили ці документи, зокрема питання щодо ухилення від сплати податків мультинаціональними компаніями, та право заявника на поширення інформації переважили негативні наслідки, яких зазнала компанія-роботодавець унаслідок таких дій заявника.

Також у лютому ЄСПЛ розглянув, серед іншого, дві справи за ст. 2 Конвенції (ELVAN v. Türkiye і HUBERT NOWAK v. Poland), яка захищає право особи на життя та імпліцитно передбачає позитивні зобов’язання держави, що йому кореспондують. У першому з рішень ЄСПЛ розглянув відповідні зобов’язання в контексті позбавлення особи життя агентами держави під час нібито вчинення правомірних дій із придушення заворушень. Натомість у другій справі йшлося про оцінку в конкретному випадку підходу до надання медичної допомоги постраждалому в аварії.

Варта ознайомлення і справа CATANĂ v. the Republic of Moldova, розглянута ЄСПЛ 21 лютого 2023 року. Вона стосувалася скарги заявниці – судді – за ст. 6 Конвенції на те, що уповноважені державні органи не змогли розглянути дисциплінарне провадження проти неї незалежно та неупереджено і що перегляд Верховним судом відповідних рішень не був належним. Скаргу заявниця обґрунтовувала, зокрема, тим, що у складі органу, який розглядав дисциплінарне провадження, були троє членів ex officio: Міністр юстиції, Генеральний прокурор та Голова Верховного суду. Міністр юстиції був представником виконавчої гілки влади і своєю участю порушував принцип поділу влади між виконавчою та судовою гілками, а Генеральний прокурор, серед іншого, особисто ініціював провадження щодо заявниці. ЄСПЛ у своєму рішенні ще раз нагадав вимоги до поняття «справедливий суд» і констатував порушення з боку держави через їх недотримання.

Нагадуємо, що зі всіма оглядами практики ЄСПЛ, підготованими Верховним Судом, ви можете ознайомитися за посиланням. Відкрити / Коментувати

2023-04-13 12:52:50 ​​Оголошено конкурс на заміщення посад регіональних координаторів взаємодії з громадськістю Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у Тернопільській, Одеській, Харківській, Чернівецькій і Закарпатській областях.

Запрошуємо подаватись, всім хто хоче доєднатись до спільного правозахисту!

Деталі за посиланням

Подавайтесь ви і рекомендуйте знайомим!
До зустрічі Відкрити / Коментувати

2023-04-11 10:00:06 ​​Без прослушки: засуджені мають право на приватність телефонних розмов

Присутність представників адміністрації органів та установ виконання покарань під час телефонних розмов засуджених та їх прослуховування є перевищенням наданих повноважень. Про це заявляють у ГО "Захист в'язнів України.

Такі дії є перевищенням наданих повноважень, вони не відповідають вимогам чинних нормативних актів, є протизаконними та такими, що порушують права засуджених на приватність.

Правозахисники зазначили, що діюче законодавство не передбачає можливість застосовувати аудіовізуальні, електронні та інші технічні засоби контролю при телефонних розмовах засуджених, окрім чітко визначених випадків. Також обов’язкова присутність чи аудіоспостреження (або право на них) за телефонними дзвінками чинними нормативними актами не передбачена.

У публікації наводяться міжнародні рекомендації і стандарти утримання ув'язнених. Так у Європейських пенітенціарних правилах зазначено:

ув’язненим необхідно дозволяти максимально часто спілкуватися зі своїми родинами, іншими особами та представниками організацій, які перебувають за межами установ поштою, по телефону або в інші способи. Необхідно дозволяти також побачення ув’язнених із зазначеними особами;
контакти та побачення можуть бути обмежені або перебувати під контролем, якщо це необхідно для продовження кримінального розслідування, підтримки порядку та безпеки, запобігання кримінальним злочинам та захисту жертв злочинів. Проте такі обмеження, включаючи спеціальні обмеження, визначені судовим органом, повинні допускати прийнятний мінімальний рівень контактів.
адміністрація пенітенціарних установ мусить сприяти ув’язненим у підтримуванні адекватних контактів із зовнішнім світом та надавати їм із цією метою відповідну матеріальну підтримку.

Правозахисники посилаються норми Конституції України та міжнародного права щодо вимог ставлення до засуджених, де зазначено, що засуджений користується всіма правами людини і громадянина, за винятком обмежень, які визначені законом і встановлені вироком суду.

«Права людини в діяльності органів та установ виконання покарань виявляються в активному обов’язку адміністрації їх дотримуватись стосовно кожного із засуджених. У зв’язку з цим адміністрації органів та установ виконання покарань дозволено тільки те, що передбачене кримінально-виконавчим та іншим законодавством, а засуджені можуть робити усе те, що не заборонено законом», — зазначають правозахисники.

З повним текстом статті можна ознайомитися за посилання Відкрити / Коментувати

2023-04-10 18:30:00 ​​Наявність хронічних захворювань в особи, засудженої до позбавлення волі, не може бути підставою звільнення від відбування покарання з випробуванням за ст. 75 КК.

Засудженому, який має хронічні захворювання та якому судом призначено реальне відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк, медичні частини установ виконання покарань повинні надавати медичну допомогу (консультування, обстеження, лікування) в амбулаторних умовах.

При цьому суд визнав необґрунтованими доводи сторони захисту, які є аналогічними доводам в касаційній скарзі захисника, зокрема і про наявність в обвинуваченого ряду захворювань, що на її думку унеможливлює лікування ОСОБА6 під час відбування ним покарання у виді позбавлення волі, оскільки згідно з Порядком взаємодії закладів охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров`я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту, затвердженим спільним наказом Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров`я України від 10 лютого 2012 року № 239/5/104, особа, узята під варту, має право на вільний вибір лікаря.

Так у своєму рішенні зазначив апеляційний суд слушно зазначив про те, що особи, які перебувають під вартою, та є хворими, отримують медичну допомогу (консультування, обстеження, лікування) в амбулаторних умовах в медичних частинах у присутності персоналу медичної частини, а тому перешкоди для лікування ОСОБА6 під час відбування покарання відсутні.

Про якість медичних послуг в місцях несвободи мова не йде...

Детальніше Відкрити / Коментувати