Україна без тортур | Права людини VS Місця несвободи | Закон VS Справедливість | УБТ News

2023-02-07 11:00:09 ​​ Запрошуємо представників ЗМІ та громадськість долучитися до
Другого всеукраїнського круглого столу “Кращі практики боротьби з COVID-19 в умовах війни”

Вже майже як рік триває повномасштабне вторгнення росії в Україну та понад чотири роки - пандемія COVID-19. Наслідком цих надзвичайних ситуацій є погіршення ситуації з дотриманням прав осіб, які перебувають в установах соціального захисту населення та закладах з надання психіатричної допомоги, що потребує систематичного контролю з боку органів державної влади та громадськості.

Станом на сьогодні відкритими залишаються питання: чи подолало наше суспільство підступну хворобу або проблема залишається та просто зникла з інформаційного простору? Якщо проблему захворюваності вирішено, то які способи протидії її поширенню були найуспішнішими? Що потрібно взяти для наслідування, чого позбутися у подальшому?

ГО “Україна без тортур” 16 лютого 2023 року об 11.00 організовує другий всеукраїнський круглий стіл “Кращі практики боротьби з COVID-19 в умовах війни”, метою якого є обговорення в колі фахівців та зацікавлених осіб проблеми протидії поширенню COVID-19 в місцях несвободи та обмін досвідом щодо застосування кращих практик протидії поширенню COVID-19 в установах соціального захисту населення в різних регіонах України під час війни. Захід відбудеться онлайн.

У 2021 році ми проводили подібний захід, на якому презентували попередній звіт. З його текстом можна ознайомитись за посиланням.

Під час круглого столу буде презентовано аналітичний звіт “Протидія поширенню COVID-19 в установах соціального захисту населення в умовах війни: кращі практики”.

Для участі у заході просимо заповнити гугл-форму до 14 лютого 2023 р. На вказану адресу буде направлено посилання на Zoom.

Трансляція на сторінці ГО "Україна без тортур" в соціальній мережі у Фейсбук

Спікери:
Костянтин Ключарьов, Голова правління ГО “Україна
без тортур”
Костянтин Автухов, виконавчий директор ГО “Україна без тортур”
Марина Ганіцька, директор Бородянського психоневрологічного інтернату Київської обласної ради
Марина Єжкун, регіональний координатор взаємодії Уповноваженого з громадськістю в Сумській області
Людмила Проценко, регіональний координатор взаємодії Уповноваженого з громадськістю в Черкаській
області
Алла Лепеха, регіональний координатор взаємодії Уповноваженого з громадськістю в Чернігівській області
Інформація щодо пікерів уточнюється…

Захід організовується за підтримки Black Sea Trust проекту Німецького фонду Маршалла Сполучених Штатів. Думки, що висвітлені в цій публікації або що будуть озвучені на цьому заході необов’язково збігаються з думками Black Sea Trust або його партнерів. Відкрити / Коментувати

2023-02-06 19:42:00 У Верховному Суді розповіли, скільки виправдувальних вироків судів «встояло» у касації у 2022 році

У Касаційному кримінальному суді у складі Верховного Суду розповіли, скільки виправдувальних вироків судів першої та апеляційної інстанції залишилось в силі або було скасовано касаційною інстанцією у 2022 році.

Так, згідно з даними ККС ВС, у минулому році у касаційному порядку перевірено виправдувальні вироки стосовно 175 осіб.

За результатами касаційного розгляду виправдувальні вироки залишено без змін стосовно 112 осіб, або 64% від перевірених.
Стосовно 63 осіб виправдувальні вироки скасовані із призначенням нового розгляду, що становило 36% від загальної кількості перевірених виправдувальних вироків.

Якщо порівняти з 2021 роком, то тоді цифри були наступні.
В 2021 році ККС ВС перевірив виправдувальні вироки стосовно 242 осіб.
За результатами касаційного розгляду виправдувальні вироки залишено без змін стосовно 154 осіб, або 63,6% від перевірених.

Стосовно 88 осіб виправдувальні вироки були скасовані із призначенням нового розгляду, що становило 36,4% від загальної кількості перевірених виправдувальних вироків.

У 2020 році ККС ВС перевірив виправдувальні вироки стосовно 171 особи. За результатами касаційного розгляду виправдувальні вироки залишено без змін стосовно 135 осіб, або 78,9% від перевірених.
Стосовно 36 осіб виправдувальні вироки були скасовані із призначенням нового розгляду, що становило 21,1% від загальної кількості переглянутих виправдувальних вироків.

Детальніше за лінком Відкрити / Коментувати

2023-02-06 16:15:00 ​​Верховний Суд опублікував зведений огляд практики ЄСПЛ за рішеннями, ухваленими впродовж серпня – грудня 2022 року

Верховний Суд пропонує до вашої уваги зведений огляд практики Європейського суду з прав людини за рішеннями, ухваленими впродовж серпня – грудня 2022 року.

Значний за своїм обсягом огляд містить опис 37 рішень, у яких ЄСПЛ сформулював позиції щодо: зобов’язань держави при проведенні клінічних випробувань лікарських засобів; усунення від представництва у справі як заходу забезпечення провадження, що застосовується до адвокатів у разі порушення ними норм і правил здійснення правосуддя; звільнення з посади судді як заходу дисциплінарного стягнення через ухвалення стверджувано необґрунтованого судового рішення; заміни покарання у вигляді довічного позбавлення волі, яке є скоротним в Угорщині, на таке, що не є скоротним в Україні, унаслідок переведення заявника для відбування покарання в Україні; з’ясування обставин помилкового лікарського діагнозу та його наслідків для особи тощо.

Особливої уваги заслуговують рішення, ухвалені Великою Палатою ЄСПЛ.

У справі SANCHEZ-SANCHEZ v. the United Kingdom, яка стосувалася екстрадиції заявника до Сполучених Штатів Америки та стверджуваного ймовірного призначення йому покарання у вигляді довічного позбавлення волі, Велика Палата ЄСПЛ зазначила, що тягар доведення ризику призначення покарання саме у вигляді довічного позбавлення волі без можливості умовно-дострокового звільнення і без належного розгляду всіх відповідних пом’якшувальних й обтяжувальних обставин покладається на заявника.

ЄСПЛ наголосив, що заборона жорстокого поводження за статтею 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є абсолютною, зокрема і в контексті екстрадиції. Однак у цій справі Велика Палата ЄСПЛ вирішила, що заявник не довів того, що його екстрадиція до США піддасть його реальному ризику поводження, що досягне порогу суворості за статтею 3 Конвенції, а тому його екстрадиція не буде порушувати Конвенцію.

Велика Палата ЄСПЛ розглянула подібні обставини щодо відповідності Конвенції і в рішенні MCCALLUM v. Italy.

Свою попередню позицію стосовно порушення статті 14 Конвенції, взятої разом зі статтею 8 Конвенції, ЄСПЛ підтвердив у справі BEELER v. Switzerland, що стосувалася різного поводження із жінками та чоловіками з дітьми, які втратили другого з подружжя, в контексті призначення відповідних соціальних виплат. Велика Палата ЄСПЛ дійшла висновку, що Уряд не продемонстрував наявності вагомих або «особливо вагомих і переконливих причин», які б виправдовували різницю в поводженні за ознакою статі, та наголосила, що посилання на традиції, загальні припущення або керівні соціальні установки в конкретній країні вже не є достатнім виправданням різниці у ставленні за ознакою статі на користь чи то жінок, чи то чоловіків.

В огляді також відображено низку інших рішень ЄСПЛ щодо наявності / відсутності порушення і за іншими статтями Конвенції та протоколами до неї.

Окремо слід акцентувати на висновку ЄСПЛ про відсутність порушення статті 9 Конвенції, взятої в поєднанні зі статтею 11 Конвенції, у справі ILYIN AND OTHERS v. Ukraine. ЄСПЛ визнав виправданою відмову органів влади зареєструвати релігійну організацію через те, що її назва вводила в оману вірян і широку громадськість, та, як наслідок, обмеження права на вільний вибір назви.

З оглядами практики ЄСПЛ, підготованими Верховним Судом, ви можете ознайомитися за посиланням Відкрити / Коментувати

2023-02-06 14:15:00 ​​Протягом 2022 року медичними працівниками закладів охорони здоров’я ЦОЗ ДКВС України було зафіксовано 3000 тілесних ушкоджень в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах.

2103 (70%) випадків було зафіксовано при надходженні до установ та 897 (30%) випадків під час перебування в установах. По кожному виявленому тілесному ушкодженню (3000) було інформовано відповідні органи прокуратури та у 31 (1%) випадках Державне Бюро розслідувань.

При фіксації тілесних ушкоджень у 2870 (96% від усіх зафіксованих випадків) було проведено фотофіксацію, із них: при надходженні до установ – 2036 (71%) та 834 (29%) під час тримання в установах. У 130 (4%) засуджених та осіб узятих під варту не було проведено фотофіксацію у зв’язку з їх відмовою у проведенні фотофіксації виявлених тілесних ушкоджень. Відкрити / Коментувати

2023-02-06 11:00:15 Сили безпеки Ірану «систематично» цілилися в обличчя та очі протестувальників.

Організація з прав людини в Ірані у новому звіті задокументувала понад 20 випадків засліплення людей на один або обидва очі внаслідок вогню силовиків під час протестів. Найчастіше з такими травмами стикалися жінки. Використовувалися дробовики та пейнтбольні рушниці. Звіт з іменами та випадками стрілянини в обличчя протестувальникам було надіслано міжнародним організаціям та місії ООН зі встановлення фактів. Відкрити / Коментувати

2023-02-03 11:00:06 ​​ Без табу на стать: жертвою зґвалтування може стати кожен

Справа про організацію «п'яних» вечірок, під час яких молоді люди вживали алкоголь, а потім принижували дівчат, знімаючи це на камери, набула широкого суспільного розголосу. Фігурантам провадження можуть інкримінувати зґвалтування. Та для цього постраждалим необхідно звернутися з відповідною заявою до правоохоронних органів. Та іноді це зробити вкрай складно.

Широке висвітлення у ЗМІ специфічного «відпочинку» київських молодиків, в якому містяться ознаки тортур, викликало поширення у соціальних мережах висловлювань, які прямо чи опосередковано звинувачують жертв ймовірного зґвалтування.

Жертва в цьому контексті — це переважно жінка, яка, мовляв, не так була вдягнута, погодилася піти до чоловіка-насильника, вживала разом з ним алкоголь чи наркотичні речовини і взагалі сама його спровокувала до дій інтимного характеру, адже була «не проти розважитися».

Подібні висловлювання спотворюють реальні факти, підміняють поняття, є бездоказовими та розповсюджують нарратив, що «жертва сама винна у згвалтуванні».

Певна частина суспільства вірить у міф, що ґвалтівником може бути виключені чоловік, а жертвою насилля жінка, яка до того ж, несе відповідальність за провокацію насилля.

Цей міф руйнується широкою міжнародною судовою практикою розгляду справ, в яких жертвами насилля є чоловіки. А також проведеними в Україні соціальними дослідженнями, про досвід насильства в житті чоловіків.

Показовим є судовий процес, що відбувся кілька років тому у Великобританії над Рейнардом Сінагою (Reynhard Sinaga), якого звинувачували у зґвалтуванні чоловіків.

В результаті кількох судових процесів, які тривали майже два роки, було встановлено, що Сінага згвалтував щонайменше 136 молодих хлопців (слідство встановило, що сексуально знущався щонайменше над 196). Сінага отримав довічні покарання з мінімальним терміном 30 років, який був піднятий до 40 років у грудні 2020 року.

Жертвами гвалтівника були молоді хлопці, яких він знаходив в стані алкогольного сп’яніння під нічним клубом, біля якого жив. Він входив у довіру до хлопців, які були на самоті, не мали змогу викликати таксі, дружньо пропонував їм зайти в гості, переночувати. Хлопці погоджувалися. Потім, Сінага підсипав їм наркотики або накачував алкоголем і поки вони були без свідомості він їх гвалтував чи сексуально знущався, роблячи відеозйомку процесу.

Довгий час жертви гвалтівника не зверталися до поліції через психологічне травмування, власний сором та страх перед суспільним засудженням. Але у червні 2017 року остання жертва Сінаги, 18-річний регбі гравець, прийшов у свідомість під час зґвалтування, відбив свого нападника і повідомив про інцидент у поліції. Сінага був заарештований та в подальшому отримав судовий вирок.

Показовим є факт — британська благодійна організація Safeline повідомила про рекордне збільшення кількості дзвінків на свою гарячу лінію для жертв сексуального насильства серед чоловіків після закінчення справи.

В Україні у квітні 2021 «Amnesty International» у співпраці з аналітичним центром «Інфо Сапієнс» провели велике кількісне репрезентативне опитування, під час якого було опитано 2016 чоловіків 18 років і старших на всій території України. Результати дослідження вражають — майже кожен четвертий український чоловік повідомив, що зазнавав фізичного насильства на вулиці в дорослому віці, а 65% українських чоловіків у дитинстві були жертвами домашнього насильства.

Жертви британського ґвалтівника з власної волі йшли до нього додому, вживали разом з ним алкоголь, але їхні дії жодним чином не є провокацією насильства та не можуть бути виправданням насильства. Так само, як і потенційні жертви київських молодиків не є винними у насильницьких дії проти них.

Жертвою зґвалтування може стати кожен незалежно від статі.
В ГО Україна без тортур наголошують, що будь яке насильство проти людини, незалежно від статі насильника та жертви, не можна нічим виправдовувати. Перекладати відповідальність на жертву — це потурати безкарності. Відкрити / Коментувати

2023-02-02 19:55:09 ​​ Право на бажання: чим небезпечне розголошення приватної інформації?

1 лютого співробітники ДБР провели обшук у в. о. начальника Головного управління ДПС у м. Києві Оксани Датій, після якого у медіа та соцмережах були опубліковані «списки бажань», які начебто належать посадовиці, в яких вказані дорогий годинник, призначення на посаду, гроші та натуральна шуби.

Ця ситуація має два боки — правовий та етичний.

З правової точки зору, не можуть бути розголошені відомості, які стосуються особистого життя людини, зібрані в результаті оперативно-розшукової діяльності. В законі України «Про оперативно-розшукову діяльність» зазначено, що «одержані внаслідок оперативно-розшукової діяльності відомості, що стосуються особистого життя, честі, гідності людини, якщо вони не містять інформації про вчинення заборонених законом дій, зберіганню не підлягають і повинні бути знищені» (ч. 12 ст. 9)

Публікація особистої таємниці у медіа також порушує етичні норми, адже толерує втручання в особисте життя громадянина та створює викривлене розуміння про справедливість та законність.

В законодавстві України не існує кримінальної чи іншої відповідальності лише за бажання та думки. Якими б не були бажання людини, подобаються вони чи ні, лише суспільно небезпечне діяння (дія чи бездіяльність) може переслідуватися законом. Саме так має бути у правовій країні.

За інформацією ЗМІ, під час обшуків у співробітниці податкової їй не було вручено підозру. Також вона не визнана винною за рішенням суду.

Отже, діє основоположний принцип презумпції невинуватості. Але, всупереч цього принципу, у ЗМІ публікується «список бажань» вочевидь з намаганням через медіа викликати суспільний осуд фігурантки обшуку, ще до рішення суду.

В ГО Україна без тортур наголошують, що подібне «медійне лінчування» — це фундамент для толерування катувань в Україні. Адже, через дотримання законодавчо встановлених норм та процедур під час кримінального провадження формується правова та етична культура в правоохоронній та пенітенціарній системі. Завдяки цій етично-правовій культурі створюються норми поводження з підозрюваними, засудженими і увʼязненими, які спрямовані на унеможливлення порушення їхніх прав.

Небезпека публікації у медіа особистої інформації громадян, яка стала відома під час оперативно-розшукової діяльності, полягає в тому що:
• суспільство звикає до "швидкого суду" через медіа;
• нівелюється принцип презумпції невинуватості;
• створюється підґрунтя для суспільної легітимізації булінгу та катувань;
• відволікається увага суспільства від необхідності жорсткого дотримання законних процедур при розслідуванні злочинів, щоб справ дійшла до суду і винні понесли покарання, передбачене законом;
• створюється імітація правосуддя.

Толерантність до порушення представниками правоохоронних органів встановлених законом процедур та норм створює атмосферу вседозволеності в суспільстві, коли «верховенство сили» домінує над верховенством права.

Поширення конфіденційної інформації через медіа про фігурантів корупційних справ лише роздмухує суспільні настрої і жодним чином не сприяє розслідуванню, більш того — може йому зашкодити.

Боротьба з корупцією не може обмежуватися лише політичною відповідальністю чи громадським осудом. Лише невідворотність судового покарання може забезпечити ефективність цієї боротьби. Є непоодинокі випадки, коли через процедурні помилки були скасування правильні по суті рішення.

Видання zmina.info зібрало думки правозахисників з приводу публікації «списків бажань» та випадки, коли українських правоохоронці та посадовці поширювали приватну інформацію про людей, яких суд не визнав винними. Відкрити / Коментувати

2023-02-01 16:15:00 ​​Більше 4,5 млн українців можуть бути жертвами депортації до РФ та Білорусі — правозахисники.

Члени коаліції «Україна. П’ята ранку», до якої входить ГО "Україна без тортур", презентували аналітичний звіт організації депортації українців на територію РФ та Республіки Білорусь.

Правозахисники розповіли, що від 2,8 до 4,7 млн українців є потенційними жертвами депортації, з них від 260 до 700 тис. діти, але точні цифри невідомі.

Мета звіту — проаналізувати контекст, у якому здійснювалася депортація, індивідуальні випадки, і показати системність політики Російської Федерації стосовно організації депортації українців на територію РФ та Республіки Білорусь.

Депортація кваліфікується як воєнний злочин і масових масштабів набула з початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Серед ознак, які вказують на те, що це саме депортація, а не евакуація, як це позиціонує російська сторона, є здійснення примусу, обмеження людей у виборі щодо прийняття рішень, а також перешкоджання виїхати на території, підконтрольні Україні.

Правозахисники зазначили, що депортації передували масові фільтраційні заходи, які є нічим іншим, як перевіркою громадян на лояльність до РФ та співпрацю з українською владою і військовими.

Масовий процес фільтрації почався саме в Донецькій області. Там російські військові закрили всі можливості виїзду з окупованої території та почали активно перевіряти громадян — не лише тих, що хотіли виїхати, але й тих, хто не збирався покидати власні домівки.

Правозахисники умовно розділили фільтрацію на три рівні:
перший — це швидка перевірка на лінії розмежування або в певному населеному пункті.
другий — це вивезення у пункти фільтрації, де перевірка була глибинною, проводилися бесіди.
третій рівень фільтрації відбувався, коли в росіян виникали певні підозри, — тоді людей затримували та піддавали жорстоким допитам і тривалому затриманню.

Прикладом, є випадок з водіями, які допомагали вивозити людей з Маріуполя. Їх відправляли в місця несвободи, зокрема в Оленівську колонію, звідки частину звільнили після утримання протягом 60 або 90 діб так званого арешту. Декому потім пропонували виїхати через Російську Федерацію, і так ці люди поверталися. А дехто й досі залишається в місцях несвободи.

Під час презентації аналітичного звіту Коаліції «Україна. П’ята ранку» правозахисники наголосили, що під виглядом евакуації з окупованих територій Росія проводить депортацію. З правової точки зору правомірність переміщення людей Росією має відповідати на низку питань: чим це було обґрунтовано, чи була загроза для громадян, чи розуміли люди, що виїзд — це тимчасовий захід і чи отримали змогу повернутися потім додому. За цими критеріями під час майбутніх розслідувань належить оцінювати природу того, що Росія видає за «евакуацію».

На сьогодні в Україні національна система правосуддя вже зафіксувала щонайменше 60 тисяч потенційних воєнних злочинів, серед яких є в тому числі і насильницьке переміщення громадян.

Окремої уваги заслуговує депортація та викрадення українських дітей, яке здійснює Росія. За різними оцінками, після широкомасштабного вторгнення РФ на територію України могло бути переміщено від 260 до 700 тисяч неповнолітніх українців. Більша частина з них були переміщені у супроводі законного представника — батьків чи опікунів. При цьому внаслідок фільтраційних заходів деякі діти опинилися на території Росії самі або їхні родичі були вбиті.

На цю ситуацію вже звернула увагу Гаазька конференція також інші організації, зокрема ЮНІСЕФ та Управління Верховного Комісара ООН з прав людини.

Детальніше про захід за посиланням

Переглянути pdf-версію аналітичного звіту Коаліції «Україна. П’ята ранку» можна за посиланням Відкрити / Коментувати

2023-02-01 11:29:43 ​​ У Чернівецькому СІЗО виявленні численні порушення прав ув'язнених.

Факти порушення вимог тримання ув'язнених у місці несвободи були виявлені співробітниками Департаменту з питань реалізації національного превентивного механізму Секретаріату Уповноваженого під час відвідування державної установи «Чернівецький слідчий ізолятор». Про це повідомила пресслужба Офісу Омбудсмана України.

Спеціалісти встановили непоодинокі випадки порушення вимог щодо роздільного тримання ув’язнених. Зокрема, раніше засуджені особи утримуються з раніше не судимими, що призводить до конфліктів серед утримуваних осіб, спричинення ними самоушкоджень та вчинення злочинів.

Також були виявлені численні порушення правил санітарії та гігієни в місці утримування ув’язнених, порушення установленої норми площі камерних приміщень з розрахунку на одного ув’язненого.

«Адміністрацією установи не створено оптимальних умов відбування покарання, не проводиться із засудженими та ув’язненими цілеспрямована індивідуально-профілактична робота з виявлення осіб, які належать до груп ризику», — йдеться у повідомленні.

Уповноваженим з метою усунення порушення прав людини до компетентних органів скеровано відповідні акти реагування, за результатами виконання яких вживаються заходи щодо поновлення прав засуджених та ув'язнених осіб.

ГО "Україна без тортур" нагадує, що у разі порушення прав людини і громадянина можна звернутися до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
Контакти:
вул. Інститутська, 21/8, м. Київ, 01008;
електронна пошта: hotline@ombudsman.gov.ua
тел: 044-299-74-08
Також працює гаряча лінія — 0800501720 Відкрити / Коментувати

2023-01-30 18:08:05 ​​ Російські окупаційні сили вивезли 3,5 тис. українських в'язнів

З місць позбавлення волі на тимчасово окупованих територіях Запорізької та Херсонської областей російські окупаційні сили вивезли 3,5 тис. ув’язнених громадян, повідомили у пресслужбі Центру національного спротиву.

Ув’язнених всупереч їх волі перевезли до Криму, де тепер вагнеровці проводять агітацію щодо вступу до своєї терористичної організації. Проте більшість відмовляється укладати контракт й через відмову росіяни створили для них нестерпні умови.

У Центрі національного спротиву зазначили, що йдеться про тих бранців, які були засуджені в Україні за кримінальні злочини й перебували у в’язницях до початку повномасштабного вторгнення. Натомість росіяни продовжують утримувати на “підвалах” українців, яких підозрюють у нелояльності до влади.

За інформацією Центру національного спротиву росіяни мають намір відкрити 27 виправних колоній на тимчасово окупованих територіях.

У жовтні минулого року у Міністерстві юстиції повідомляли, від початку повномасштабної війни вдалося евакуювати 11 пенітенціарних установ на 4,5 тисячі ув'язнених. Їх вивезли з населених пунктів вздовж лінії фронту. Інформація про те, які заклади евакуювали і куди саме, має обмежений доступ, зазначають у Мін'юсті. У Міністерстві розповіли, що планували евакуювати всі колонії та СІЗО, розташовані неподалік окупованих з 2014 року територій Донецької та Луганської областей. Однак зробити це завадили формальності.

У Міністерстві також повідомили, що Росія не пішла на перемовини про евакуацію ув'язнених. Відкрити / Коментувати