Україна без тортур | Права людини VS Місця несвободи | Закон VS Справедливість | УБТ News

2023-02-22 11:00:12 ​​Депортація українських дітей в росію набула ознак геноциду — правозахисники

За даними державного порталу “Діти війни”, за період повномасштабної війни депортованих неповнолітніх – 16222, станом на 5 лютого. Це зареєстровані, верифіковані випадки, які не є точними через активні бойові дії та тимчасову окупацію частини території України.

Незаконного вивезення дітей-сиріт з Донецької та Луганської областей на територію росії у рік початку воєнної агресії стосується одна з п’яти міждержавних справ України проти рф, що перебувають у провадженні Європейського суду з прав людини, - № 43800/14. Нагадаємо, у 2020 році Велика Палата ЄСПЛ об’єднала в одну - «Україна та Нідерланди проти Росії» (заяви № 8019/16, 43800/14 та 28525/20) справи “Україна проти Росії “(щодо Східної України), “Україна проти Росії” (II) та “Нідерланди проти Росії”.

Зокрема, ЄСПЛ досліджує переміщення на територію росії ще влітку 2014 року загалом 85 українських дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, з інвалідністю та вадами розвитку. Тоді зі Сніжного Донецької області прямували на оздоровлення у Дніпропетровську область 25 дітей-сиріт з трьома вихователями — їх вивезли в місто Каменськ-Шахтинськ Ростовської області (12 осіб, з яких 10 дітей - були звільнені на пункті пропуску). З Луганська вивезли 62 дитини-сироти (з яких 16 - немовлята до 1 року) разом із головлікарем і ще 18-а співробітниками інтернату. Ще з луганського Будинку дитини у серпні депортували у Донецьк Ростовської області семеро малюків до 2 років, хворих на дитячий церебральний параліч.

Правозахисники переконують, що примусово вивезених українських дітей — уже до 700 тисяч, бо зараховують усіх, кому навіть з батьками російські загарбники давали безальтернативну можливість вибратися лише в РФ чи на підконтрольні території з місць, які самі ж жорстоко нищили, безперервно обстрілюючи. Загалом депортації зафіксовані з Київської, Чернігівської, Сумської, Харківської, Херсонської, Запорізької, Миколаївської, Донецької, Луганської областей. Про це йдеться в аналітичному звіті “Депортація громадян України з території ведення активних бойових дій чи з тимчасово окупованої території України на територію російської федерації та республіки білорусь”, нещодавно представленому коаліцією громадських організацій “Україна. П’ята ранку”.


Засновник “Східної Правозахисної групи” Павло Лисянський каже, що “диспансеризація”, яку запровадили на окупованих територіях, стосується близько 120 тисяч дітей. “Здорових, умовно чотирьох категорій депортують. Сиріт серед них — не більше 100 тисяч. Інші: діти, батьків яких позбавили батьківських прав; діти, які залишилися без нагляду; діти з батьками, які теж були примусово депортовані за програмою «Соотечественник» переважно у віддалені кутки рф. А хворих залишають”, - коментує правозахисник.

Менеджерка проєктів ГО «Україна без тортур» Олена Прашко, спільно зазначила, що сім’ї з дітьми є однією з найуразливіших категорій населення під час війни

«На окупованих територіях родинам з дітьми іноді не дають жодних можливостей обирати куди виїжджати. Напрямок один — РФ. В Росії в українських сім'ях виникають проблеми з житлом, труднощі з працевлаштуванням, браком коштів на речі першої необхідності. Росія проводить політику асиміляції українських дітей, яких вона змусила залишити Батьківщину», — зазначила Прашко.

Детальніше Відкрити / Коментувати

2023-02-21 12:17:56 ​​Росія проводить політику залякування та тортур: на окупованих українських територіях створені десятки катівень.

В Офісі генерального прокурора України повідомили про цілеспрямовану політику залякування, яку проводить Росія на окупованих територіях.

Російські окупанти катують українців струмом, відрізають кінцівки, масово ґвалтують. Це не дії окремого солдата, це частина політики росіян стосовно українців.

Про це в інтерв'ю LB.ua розповів керівник Департаменту протидії злочинам в умовах збройного конфлікту Офісу Генпрокурора Юрій Бєлоусов.

«Жорстокість катувань (російськими солдатами мирного населення та полонених), яка є зараз, просто неспівмірна. Катування електричним струмом – це один з основних їхніх методів. Складається враження, що вони самі себе «підживлюють» тим струмом. Бо постійно його використовують під час тортур над нашими людьми. Все, що можна і не можна уявити, вони теж застосовують. Це не люди», — заявив він.

За його словами, окупанти створили десятки катівень.

«Як тільки вони окуповували території.., то одразу створювали десятки підвалів, де тримали людей, морили їх голодом. Про забезпечення якихось базових потреб взагалі мова не йде. Починаючи від жахливих умов тримання українців, завершуючи вбивствами, відрізаннями частин тіла. І це все має масовий характер. Що свідчить: це не дії окремого солдата, це частина політики росіян стосовно українців», – сказав керівник департаменту ОГП

Бєлоусов також повідомив, що сексуальне насильство також має масовий характер. На його думку «один з основних мотивів сексуального насильства – це вид покарання українців».

За інформацією Офісу Генпрокурора, за фактом воєнних злочинів, які скоїла Росія на території України, вже засуджено 25 військових РФ і 92 справи скеровані до суду.

Джерело Відкрити / Коментувати

2023-02-18 14:02:59 ​​Офіс Омбудсмана України спільно з ГО Україна без тортур та іншими громадськими моніторами за підтримки Міжнародний фонд "Відродження" 15-16 лютого, вперше з 2018 р., проводився кластерний візит до Івано-Франківській області. Було відвідано 12 місць несвободи, задіяно більше 20 моніторів та працівників Офісу.

Багато років поспіль монітори НПМ наполягали на важливості поновлення кластерних візитів. З впевненістю у перевагах такого формату превенції порушень прав людини ми долучились до його організації. Завдяки такому підходу монітори НПМ отримали змогу ознайомитись з реальним станом додержанням прав людини в різних типах установ та провести адвокаційні заходи.

Кластерний візит - актуальний інструмент моніторингу, який за ці два дні показав свою ефективність. Було знайдено низку серйозних порушень, які були озвучені Уповноваженим ВРУ з прав людини Дмитро Лубінець на фінальній конференції 17 лютого. На заході були присутні голови місцевих адміністрацій, керівники закладів, до яких проводились візити, та самі члени та керівники моніторингових груп. Такий комплексний підхід значно покращує комунікацію між представниками національного превентивного механізму та виконавчою владою і пришвидшує вирішення проблем в установах.

Сподіваємось, що практика кластерних візитів буде розширюватись. ГО Україна без тортур відкрита до співпраці і готова поділитись практикою їх організації з нашими партнерами. Відкрити / Коментувати

2023-02-17 14:12:09 Навички першої допомоги – критична необхідність для кожної людини, особливо в умовах війни. Сьогодні це, без перебільшень, може врятувати ваше життя та життя людей, які знаходяться поруч з вами.

ГО “Україна без тортур” 15 лютого 2023 року провела тренінг “Перша домедична допомога” за сприянням Міжнародного фонду “Відродження” та Офісу Уповноваженого ВРУ з прав людини Дмитра Лубінця.

Тренінг проводили:
директорка навчального центру “Respawn school”, інструкторка з домедичної допомоги і тактичної медицини, діючий інструктор МО України Української військово медичної академії - Гура Ірина;

інструктор Української військової медичної академії, Respawn School та 44 Навчального Центру з тактичної медицини та домедичної допомоги, спікер Благодійного фонду Сергія Притули - Бутрімов Роман.

До участі у тренінгу доєднались 56 осіб, переважно монітори національного превентивного механізму та представники Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
Під час заходу учасники отримали базові знання щодо надання першої домедичної допомоги на робочому місці та під час моніторингового відвідування місць несвободи. Тренери звернули увагу учасників тренінгу на законодавчу базу, що стосується надання першої домедичної допомоги, дотримання принципів щодо безпеки рятувальників та застосування безпечного підходу.

Розглядалися з використанням інтерактивного підходу такі питання:
Принципи надання домедичної допомоги за міжнародним протоколом.
Ознаки і зупинка критичних кровотеч.
Демонстрація механічних засобів зупинки кровотеч і основні правила їх використання.
Перекриття дихальних шляхів та невідкладна допомога при цьому.
Перевірка дихання.
Виклик швидкої допомоги.
Порушення легеневого дихання.
Невідкладні стани. Інсульт. Інфаркт. Опіки. Гіпотермія.
Безпечне середовище. Як підготувати аптечку. Склад аптечки.

Найбільший інтерес викликало питання: “Ознаки і зупинка критичних кровотеч собі і іншому. Демонстрація механічних засобів зупинки кровотеч і основні правила їх використання.” Учасники задали найбільше запитань та проявили жвавий інтерес. Запис цієї частини тренінгу можна переглянути за лінком.

В умовах військової агресії усі монітори національного превентивного механізму мають володіти навичками надання першої домедичної допомоги, що можуть врятувати особисте життя та життя підопічних у разі виникнення надзвичайної ситуації під час моніторингового відвідування або на робочому місці. Тому важливим під час тренінгу було оволодіння знаннями, які рятують життя. Компетентні інструктори наочно демонстрували техніки, які потрібно опанувати для надання вчасної першої домедичної допомоги.

За результатами проходження тренінгу учасники отримали сертифікат.

На жаль, не всі охочі змогли взяти участь у тренінг. Ми плануємо продовжити серію вебінарів, і ще обовʼязково повернемось до питань домедичної допомоги, слідкуйте за оголошеннями на нашій сторінці у Фейсбук та Телеграм каналі Відкрити / Коментувати

2023-02-09 11:42:57 Що має зробити Україна, щоб підвищити ефективність боротьби з корупцією?

Наші результати цьогоріч поліпшились на 1 бал, а в 10-річній перспективі Україна додала 8 балів, що свідчить про тривалу позитивну динаміку. До слова, її показують небагато країн-учасниць Індексу.

Однак, в останні роки ми робимо крок то вперед, то назад. Ми так само мали 33 бали у 2020 році, після чого втратили 1 бал у 2021 та зараз знову покращили результати. Це непогано, як для країни, що перебуває у жорстокій війні, однак ми можемо краще.

TI Ukraine пропонує такі кроки для кращої боротьби з корупцією у 2023 році:

Завершити конкурси й обрати керівників АРМА, НАБУ та НАЗК.
Провести реформу конституційного правосуддя з урахуванням висновків Венеційської комісії.
Провести прозорий конкурс з відбору суддів КСУ. Оновити органи суддівського самоврядування, щоб судові установи працювали нормально, а судова реформа змогла запуститися повноцінно.
Відкрити дані, де це можливо і не шкодить інтересам безпеки та оборони. Відновити подання е-декларацій та їх перевірку НАЗК. Відновити подання звітів політичних партій.
Використовувати Prozorro для закупівель відбудови України.

Так само нам варто звертати увагу на глобальні рекомендації, які Transparency International підготувала для урядів усіх країн. Більше читайте в лендингу: https://cpi.ti-ukraine.org/. Відкрити / Коментувати

2023-02-08 16:15:00 ​​Стамбульська конвенція – інструмент, що сприяє рівноправності між жінками й чоловіками, це важливий правозахисний механізм, що має на меті подолання ґендерно зумовленого та домашнього насильства.

Україна пройшла довгий і тернистий шлях до ратифікації Конвенції та визнання її частиною національного законодавства. 20 червня 2022 року Верховна Рада прийняла Закон України «Про ратифікацію Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок i домашньому насильству та боротьбу із цими явищами» № 2319-IX. 1 листопада 2022 року Стамбульська конвенція набула чинності.

Однак набуття чинності – це лише перший крок, який засвідчує нашу готовність боротися з явищами ґендерно-зумовленого та домашнього насильства шляхом впровадження механізмів, пропонованих Конвенцією. Наступним кроком має стати реальне виконання її положень, адаптація як національного законодавства, так і правоохоронної системи, правоосвітня складова.

Радою Європи з просвітницькою метою були підготовлені тематичні матеріали, в яких надаються відповіді на найпоширеніші питання стосовно ключових положень Конвенції, а саме:

1. Які цілі Стамбульської конвенції?
2. Які додаткові переваги Стамбульської конвенції?
3. Чи Стамбульська конвенція стосується лише жінок?
4. Чому в Стамбульській конвенції йдеться про «ґендерний характер» насильства стосовно жінок та домашнього насильства?
5. Чому в Стамбульській конвенції міститься визначення поняття «ґендер»?
6. Чи забезпечення більшого обсягу прав становитиме загрозу для сімей?
7. Що говорить Стамбульська конвенція про ґендерні стереотипи та освіту?
8. Яким чином Стамбульська конвенція стосується питань сексуальної орієнтації та ґендерної ідентичності?
9. Яких заходів Конвенція вимагає від держав?
10. Які дії криміналізує Конвенція?
11. Як відбувається моніторинг за дотриманням Конвенції?
12.

Відповіді на ці питання можна знайти за наступними посиланнями:
1.Конвенція Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами – Стамбульська конвенція: запитання та відповіді.

2.Конвенція Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами. Стамбульська конвенція: у безпеці від страху, у безпеці від насильства. Відкрити / Коментувати

2023-02-08 13:42:06 Єврокомісія допоможе Україні розпочати реформу системи опіки та захисту дітей

В Україні реформують систему опіки та захисту дітей за допомогою Європейської комісії.

Про це повідомив Президент України Володимир Зеленський на пресконференції з президентом Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн у Києві, яка відбулася 2 лютого.

Реформа передбачатиме заміну наявної в країні системи дитячих інтернатів на систему дитячих будинків сімейного типу. Також буде створений спеціального офісу для розробки цієї реформи.

«Замість наявної в нас системи інтернатів, яка є спадком радянського часу, ми хочемо створити нову систему дитячих будинків сімейного типу, але на системній основі, з відкриттям спеціального офісу для розробки цієї великої, важливої для наших діточок реформи. І це не лише інституційна зміна. Війна підштовхує нас. Це важлива цивілізаційна зміна для України. Це зовсім інше ставлення до людини, інше, правильне ставлення до сім'ї та суспільства в цілому», — сказав Володимир Зеленський

Довідка:
За інформацією Мінсоцполітики в Україні понад 67 тис. дітей залишаються без батьківського піклування, з них усиновити можуть лише 16 тис. дітей.

У серпні минулого року у Департаменті захисту прав дітей та забезпечення стандартів рівності Національної соціальної сервісної служби розповіли, що з початку повномасштабної війни без батьківської опіки в Україні залишилося 3182 дитини, зокрема 541 – безпосередньо через війну. Відкрити / Коментувати

2023-02-07 19:15:00 ​​Російська армія систематично вчиняє воєнні злочини проти дітей під час війни з Україною. Жертвами окупантів стали сотні дітей — соціологи

Росія і далі порушує норми міжнародного гуманітарного права у війні з Україною, використовуючи заборонені види зброї, обстрілюючи цивільну й критичну інфраструктуру, вбиваючи та тероризуючи мирне населення. Станом на 24 грудня вже загинуло 450 дітей, 868 дітей дістали поранення різного ступеня тяжкості. Про це йдеться у доповіді «Діти і війна в Україні», яку підготували Харківський інститут соціальних досліджень (ХІСД) та БФ «Голоси дітей».

Станом на 22 грудня органи прокуратури розслідують 2415 проваджень щодо злочинів, вчинених стосовно дітей та у сфері охорони дитинства. З них 855 кримінальних проваджень — воєнні злочини проти дітей.

За даними УВКПЛ ООН, з 24 лютого по 18 грудня в Україні загинуло 6826 цивільних осіб, зокрема 2686 чоловіків, 1822 жінки, 216 хлопчиків і 174 дівчинки, стать 38 дітей і 1890 дорослих поки що не вдалося встановити. Серед 10 769 поранених 314 хлопчиків і 224 дівчинки, стать 252 дітей поки що не вдалося встановити.

«Причиною більшості зафіксованих випадків загибелі або поранення цивільних осіб було застосування зброї вибухової дії з великою зоною ураження, зокрема обстріли з важкої артилерії та реактивних систем залпового вогню, а також ракетні й авіаційні удари», — зазначають соціологи.

Соціологи визначили основні воєнні злочин російської армії, жертвами яких стали діти.

1. Використання заборонених засобів ведення війни
Росія продовжує використання забороненої зброї на території України проти цивільного населення. Особливу небезпеку становлять касетні боєприпаси.

2. Остріли, бомбардування та мінування цивільних об’єктів
станом на 15 грудня росія випустила по Україні 5000 ракет9. 62% з них були направлені саме проти цивільних об’єктів

3. Мінування цивільних об’єктів з боку російських військових.

4.Використовування цивільних об'єктів як «живих щитів». У державних установах, житлових кварталах, на території приватних осель росіяни розміщують свою техніку. Школи та лікарні часто стають місцем облаштування військових штабів. Окупанти всіляко намагаються змусити населення відвідувати ці установи та заклади.

5. Вбивства, поранення, жорстоке поводження та сексуальне насильство над дітьми після деокупації українських територій продовжують надходити свідоцтва вбивств, катувань і жорстокого ставлення до населення, зокрема до дітей, з боку російських окупантів.

6. Викрадення та примусова депортація дітей за офіційною статистикою, станом на 23 грудня 331 дитина вважається зниклою, 13 613 — депортовано на територію рф. Точну кількість постраждалих дітей встановити неможливо через активні бойові дії та тимчасову окупацію частини території України. За даними відкритих джерел, озвученими росією, депортованих дітей значно більше — 728 тисяч.

7. Відмова в доступі до гуманітарної допомоги
у багатьох тимчасово окупованих населених пунктах України зруйнована комунальна інфраструктура. Люди намагаються виживати без опалення й з регулярними проблемами з електроенергією та водопостачанням. Ремонт комунальних мереж є вкрай складним, бракує відповідної техніки, яку забрали російські військові, і спеціалістів на місцях. У найбільш обстрілюваних районах сім’ї з дітьми вимушені жити в не пристосованих приміщеннях, часто підвальних. Готують їжу та гріються, розпалюючи вогнище.

Детальніше з доповіддю можна ознайомитися за посиланням Відкрити / Коментувати

2023-02-07 16:43:45 ​​На Львівщині помер засуджений до довічного позбавлення волі Віталій Матухно. Чоловіка, який увесь час ув’язнення переконував, що засудили його несправедливо, відмовились випускати на волю попри те, що він мав рак четвертої стадії.

Про це повідомили правозахисники з ХПГ

Історія Матухна, засудженого за вбивство двох людей, стала відома торік влітку, коли його під час моніторингового візиту правозахисники знайшли в Івано-Франківській установі виконання покарань №12.

Спочатку адміністрація не повідомляла чоловіку про підозру на онкологію, адже чекали результатів необхідних аналізів. Коли діагноз підтвердили, його перевели до багатопрофільної лікарні №19 у Львові – єдиного в країні спеціалізованого закладу закритого типу для онкохворих.

За 26 років, які Матухно провів у неволі, він постійно наголошував, що засудили його несправедливо. Правозахисники з ХПГ кажуть, що обласний суд не дослідив доказів захисту і не розібрався по суті справи, а Верховний Суд просто затвердив вирок.

Матухна мали розстріляти, однак найвищу міру покарання замінили на довічне. Систему довічного позбавлення волі в Україні критикують, адже переглянути такий вирок неможливо: відбувши 20 років покарання, можна звернутися до президента з проханням про помилування, але й у такому разі строк лише можуть замінити на 25 років позбавлення волі.
Для того щоб звільнитися за станом здоров’я, Матухно також дійшов до ЄСПЛ. Суд наприкінці минулого року, застосувавши правило 39, закликав обстежити чоловіка, лікувати та доглядати за ним.

Попри вимогу ЄСПЛ, за словами правозахисників, за Матухном ніхто не доглядав. Крім знеболювальних, Віталій не отримував жодних ліків. Ба більше, якщо добову дозу вичерпували, то наркотичні знеболювальні заміняли на інші препарати, які біль не вгамовували.

Як зазначає ГО Захист в'язнів України на своїх ресурсах, стало відомо, через 2 дні після смерті хворого на рак кореня язика четвертої стадії довічно засудженого Віталія Матухно, 05.02.2023 у лікувальному закладі при Шепетівській ВК- 98 помер засуджений О., яких був хворий на злоякісне новоутворення шлунку IV стадія IV клінічна група. Ухвалою суду від 30.01.2023 звільнений від подальшого відбування покарання у зв'язку із хворобою, але ухвала не набрала законної сили…

Згідно офіційної статистики Центр охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби України загальна кількість засуджених які мають онкологiчне захворювання 4 стадiї в закладах ДКВС протяром 2022 року становить 17 осіб.

Загальна кількість засуджених, які померли в закладах ДКВС протягом 2022 року становить 432 особи ( з них, в закладах охорони здоров'я МОЗ України 99 осіб), з яких: - внаслідок захворювань - 362;

У зв'язку з важкою хворобою (стаття 84 КК України) у 2022 році було звільнено 49 осіб, що майже вдвічі меньше ніж у 2021 році в якому показник становив 82 особи.

Проблема звільнення від відбування покарання за хворобою на підставі статті 84 КК не має реальних, дієвих механізмів та критеріїв, які могли б застосовуватися до осіб, які мають хвороби, які унеможливоюють подальше відбування покарання та тим паче подальше відбування покарання якими без належного лікування та догляду слід розглядати як порушення прав людини. Відкрити / Коментувати

2023-02-07 16:15:00 ​​В ООН оприлюднили звіт щодо негараздів, які спіткали українці через воєнну агресію Росії. В ньому сказано, що від бойових дій постраждали мільйони дорослих і дітей.

Управління ООН з координації гуманітарних питань наприкінці грудня 2022 року у своєму звіті повідомило, що війна Російської Федерації проти України призвела до численних смертей, руйнувань, переміщення людей та їхніх страждань. Тому 17,6 мільйонів осіб у 2023 році потребують різноманітної гуманітарної допомоги. Перш за все, це понад 6 млн внутрішньо переміщених осіб, 4,4 млн людей, які певний час жили за кордоном і тепер повертається додому, а також 6,9 млн тих, хто протягом воєнних дій перебуває вдома.

Серед перелічених категорій 45% - жінки, 23% - діти, 15% - люди з особливими потребами. З них 27% перебувають у катастрофічно тяжкому стані, 8% - у надзвичайному і 52% - у важкому. Найгостріші потреби мають ті, хто перебуває на територіях під тимчасовою російською окупацією і в місцевостях, що постраждали від активних бойових дій ворога.

Аналітики ООН уточнюють, що наслідки повномасштабної війни, низькі температури взимку в поєднанні з енергетичною кризою з жовтня минулого року загострюють наявні проблеми і можуть призвести до нових міжсекторальних гуманітарних потреб.

"Мільйони українців пережили понад десять місяців інтенсивних бойових дій, а ті, хто живе в Луганській і Донецькій областях, уже вісім років переживають конфлікт без належного доступу до їжі, води, охорони здоров’я, у тому числі й психічного, до освіти, захисту та інших основних послуг. Масове руйнування інфраструктури призвело до знищення основних послуг і залишило людей без домівок та засобів до існування. Багато з них живуть у зруйнованих будинках або в приміщеннях, які не пристосовані для захисту у зимовий період",- сказано у звіті.

Найуразливішими визнано внутрішньо переміщених осіб, включаючи тих із них, котрі знайшли тимчасовий прихисток у центрах компактного проживання. Адже багато цих центрів недостатньо обладнані для того, щоб задовольнити потреби в довгостроковому розміщенні, і терміново потребують вдосконалення системи опалення і ванних кімнат, а також - палива, належних ремонтів та іншої міжгалузевої допомоги.

У звіті сказано, що в Україні кількість таких центрів зросла з 160 у 2021 році до 7 200. Вони спроможні прийняти приблизно 500 тис. осіб. Наразі 61% їх мешканців - жінки. Діти та молодь складають 25 % жителів центрів, із них 7% - малеча до п’яти років. У 70% центрів немає кімнат, призначених для чоловіків та жінок. Здебільшого у кімнатах центрів живе не лише одна сім’я, а ще інші люди, що наражає внутрішніх переселенців на численні ризики. У звіті також звертають увагу на те, що у душових кабінах часто відсутнє належне освітлення, двері не закриваються, що суттєво збільшує ризик гендерно обумовленого насильства.

Експерти Управління ООН з координації гуманітарних питань також повідомляють, що зараз понад 7,7 млн українців зареєстровані як біженці в країнах ЄС. Ще близько 6,5 мільйонів - внутрішньо переміщені особи. Разом з тим, вони звертають увагу на те, що гуманітарний доступ до територій, що перебувають під тимчасовим військовим контролем ворога, дуже обмежений, а іноді й неможливий. Це стає на заваді проведення комплексної оцінки окремих регіонів для аналізу та визначення гуманітарних потреб. Відкрити / Коментувати