ЭФФЕКТ БАБОЧКИ: | АНТиКОР🔺судова практика
ЭФФЕКТ БАБОЧКИ: «нетверезий мопєдіст» може вплинути на практику у справах про топ-корупцію?
Клёв был мощный: маленькую рыбку он выбрасывал, а большую складывал в майонезную банку / рыбацкий анекдот
27.07.2022 ВП ВС буде вирішувати виключну правову проблему щодо співвідношення між собою норм, передбачених ч.ч. 1 і 2 ст.75 КК: дасть відповідь на питання чи можливе звільнення від відбування покарання за вчинення корупційного злочину у випадку укладання угоди зі слідством.
Як ми зазначали раніше, призначення умовного покарання за угодою дозволяє заохотити рядових виконавців надати викривальні покази (докази) проти організаторів та викрити кінцевих бенефіціарів корупційних схем (big fishes), виявити невідомі слідству епізоди злочинної діяльності, розвантажити слідство та суд. Показовим є випадок затвердження ВАКСом угоди з призначенням умовного покарання одному з фігурантів у так званій справі про найбільший хабар в 5 млн доларів США за закриття щодо ексміністра провадження про розкрадання близько 800 млн грн стабілізаційного кредиту Реал Банку.
Принагідно відмітити, що ККС ВС розгледів виключну правову проблему після 7 років широкого застосування судами цього правового механізму та початку його ефективного використання у провадженнях щодо топ-корупціонерів – у справі «нетверезого мопедіста без шолому», який пропонував патрульним 1200 грн хабаря за нескладання щодо нього адмінматеріалів та був засуджений на підставі угоди за ч.1 ст.369 КК до 2 років позбавлення волі умовно. Суд апеляційної інстанції відмовив у відкритті апеляційного провадження.
Виключність правової проблеми ККС ВС обґрунтував, зокрема:
- наявністю внутрішніх дискусій серед суддів ККС ВС (?!) з цього питання;
- існуванням «протилежних позицій» серед суддів ВАКС (посилання на окремі думки (?!) одного з суддів ВАКС та ухвалу слідчого судді про зміну запобіжного заходу (?!), якою не вирішувалось питання про затвердження угоди, бо це повноваження колегії суддів, при цьому практика ВАКС є одноманітною: відмови у затвердженні угоди із умовним покарання з підстав неможливості застосування ч.2 ст.75 КК не мали місця;
- неодностайністю позицій серед науковців, при цьому наведені наукові праці й суддів ВАКС, в яких обґрунтовується саме доцільність застосування ст.75 КК за корупційні злочини на підставі угод.
У разі ухвалення ВП ВС рішення про неможливість призначення умовного покарання у справах про ТОП-корупцію може набути поширення сумнозвісна практика прихованих угод зі слідством (виведення рядових співучасників злочину у статус «свідків» з метою отримання показань проти організаторів), або ж «реальні» вироки будуть отримувати лише виконавці «низової ланки» корупційних схем, що imho не відповідатиме завданням кримінального провадження.
