християнські вірші 🇺🇦

2021-10-11 20:29:52 ОСІНЬ...

Малює осінь фарбами своїми
Пейзажі золотисті, дивні,-
Поволі йду стежками лісовими,-
Стоять дерева, наче у вогні.

Багряно-жовтий колір їм пасує!
Дивують зір прекрасні ці місця,
Природи розкіш всій землі свідкує
Про велич і дива мого Творця!

Все твориво говорить нам про Нього!
Стеблинка кожна, неба голубінь,
Й проміння ясне сонця золотого,
Морів і океанів глибочінь.

Ген там, стоять берізки жовтокосі,
В янтар вдягнулись клени і дуби,-
Бог дарував нам всім прекрасну осінь,
Ми маєм фрукти, овочі, гриби...

О, як важливо вдячним Йому бути,
За всі благословіння із небес,
За вересневі золоті етюди,-
Лиш Він достойний слави - Бог чудес!

Прийми, Господь, із уст моїх хваління!
За світ прекрасний і Твої дари,
Дай мені сили, мудрості в служінні
Й завжди до мого серця говори!

Щоб голос Твій могла я завжди чути,
У кожну пору року, кожен день,
Повік з Тобою у єднанні бути,
Поки живу, даруй мені натхнень...

Тобі служити, буть живим струмочком
Й волога в нім нехай тече Твоя!
Щоб в всіх моїх віршованих рядочках-
Було прославлене Твоє Ім'я!

Катерина Бойко

#День_Подяки
@virsh_online Відкрити / Коментувати

2021-10-11 20:29:18 #жнива

Плоди, плоди… Дарунки милі.
Ми вам радіємо завжди.
Дозріли на осінній ниві
В благословення нам плоди.
Схилив овес туге колосся,
Пшениця в золоті стоїть.
Тамує пам’ять відголосся
Прожитих предками століть.
Чужа орда не топче поле,
І під блакиттю вишини,
Здається: не було ніколи
Ні голоду, ані війни.
Розносить осінь подарунки
Так щедро по усій землі —
Краси нежданої лаштунки
У кожнім витворі її:
І винограду стиглі грона,
І яблук зорі в холодку,
Калина хилиться червона
Над чорнобривцями в садку.
А журавлі вгорі летіли,
Прощальне кинули: «Кур-ли…»
І, як легкі тумани білі,
Світанки теплі відпливли.
Дерева скинуть пишні шати.
Вітри навіють довгі сни.
І буде між снігів дрімати
Озимина аж до весни.
Творець придумав пори року
І труд землі, і плинний час,
Щоб край невпинного потоку
Ростити і навчати нас.
Щоб не заснули сном байдужим
В безпеці, ситості й теплі,
Бо дано нам не вічно бути
Ні цій заквітчаній землі.
«Цінуйте час, бо дні лукаві»,
Життя — немов коротка мить,
А там, на вічній переправі,
Суддя невидимий стоїть.
Які плоди я до Престолу
Тобі, мій Господи, складу,
Коли, земну скінчивши долю,
В зелені трави упаду?
Дай, Боже, так життя прожити,
Щоб за метілями років
Не розгубить, не розтрусити
Усе, що Ти нам заповів.
Плодом життя хай буде святість,
А в пам’яті — Голгофи кров,
Щоб увійти в Господню радість,
Де вічне світло і любов.
Дозріла вже Господня нива,
Виходять Ангели-женці.
О Господи, Ти збережи нас
Від влади зла в Своїй руці.

@virsh_online Відкрити / Коментувати

2021-10-11 20:28:36 #жнива

Завжди любуюся жнивами —
Воістину свята пора.
Турбота Господа над нами:
Поля, наповнені добра.
Погладжує липневий вітер
Пшениць чуприну золоту,
А десь вже зібрано в засіки
Зерно добірне на току.
За днями дні проходять грози.
«Чому ж комбайн косить не йде?»
Ще трохи і зерно, як сльози,
На вогку землю опаде.
Є добрі хазяї й недбалі,
А Бог добро подав усім,
Та не усі його зібрали,
Щоб був у них з достатком дім.
Люблю жнива. Благословінням
Колосяться поля у всіх.
Даруй же, Господи, прозріння,
Як слід нам ставитись до них!
Ольга Лазарук

@virsh_online Відкрити / Коментувати

2021-10-11 18:54:49 Твоя любов -це подарунок неба,
Це той потік джерельних чистих вод,
Що спрагнені так мають в нім потребу,
Так я спішу до Тебе в час незгод.

Твоя любов ніколи не згасає,
Хай навіть, як спіткнуся і впаду,
Ти ніжно свою руку простягаєш-
І я з новими силами іду.

Коли мій каганець ледь-ледь жевріє,
А вітер сумнівів сильнішим лиш стає-
На Тебе покладаю я надію,
Невірство Ти прости тоді моє.

Прости і укріпи мене благаю,
Зміцни слабеньку віру Ти мою.
Без Тебе я душею помираю,
Без Тебе гину з ворогом в бою!

Стомилася я, сил нема, мій Боже,
Як тяжко нам буває в світі жить!
Здається вже лукавий переможе,
Але приходиш Ти в потрібну мить!

Ти не спізнявся, Господи ніколи,
Бо в Тебе є свій час для усього:
Проводиш нас долиною юдоли,
Як золото очищує вогонь.

Але я знаю- Бог любові повний!
Ти не залишив навіть у той час,
Коли в молитві я прийшла безмовно,
І вогник віри вже було погас.

Твою любов я осягнуть не смію,
І милість Твоя вища є небес,
На Тебе покладаю я надію,
Бо Ти мій Бог спасіння, Бог чудес

@virsh_online Відкрити / Коментувати

2021-10-11 18:54:22 Передати не можуть слова,
За яку то ганебну провину
Повели на розпяття Христа,
Одягнувши вінок із тернини?

Вмістити не може душа,
Як же витерпіти тіло зуміло,
Не порвалась любові струна,
Хоч нестерпно пекло і боліло?

Важкий хрест і вінок на чолі.
Рвані рани, збичоване тіло.
На Голгофу ведуть палачі
Зла довершить переповнену міру.

За чиї то, питання, гріхи
Важку ношу нести на Голгофу,
Терпіть тілом удари бича,
Глум катів, що безжальні до болю?

Серце спокій порушує мій.
Погляд віри побачив картину:
На хресті помирав Божий Син
За мою перед Богом провину.

Крізь століття провадять стежки,
Серце знов на Голгофу вертає,
Бо за мене велику ціну,
Кров невинну Христос проливає.

Збережи, Боже, серце моє.
І не дай у земному блуканні
Про страждання Ісуса забуть-
Від душі моє щире бажання.

Щоб невдячність мене не скорила,
Дай в житті пам'ятать головне:
Твоя милість мене сотворила,
Твоя ласка від смерті спасе.

Будь прославлений, Боже, в віках,
І в моєму житті в цьому тілі
За любов у Ісусі Христі,
За надію жить в Неба країні.

@Андрій @virsh_online Відкрити / Коментувати

2021-10-11 18:53:38 Я знаю, що у кожного душа прекрасна,
Така, що може вірити і співчувать!
Десь там вона захована у частці
Німого серця, що спроможне обійнять.

І злість, що між людьми панує часто -
Є лише формою, яку вони вдягли.
Можливо в їх серцях вже віра згасла
У людяність і щирість навкруги?

Можливо ми причина їх страждання?!
Можливо ми вгамовуєм любов?!
І тліють вже ті кращі пориняння.
...А недовіра їх холодить знов.

Я вірю, що у кожного в душі іскриться
Любов, повага, ніжність, співчуття.
Там так багато світлих мрій таїться!
Там також сильна жага до життя.

Нехай Творець наділить мудрим словом,
Того, хто їх помітить, дасть пітримку,
Хто підійме й огорне душу кволу
Своїм теплом так лагідно і мило.

І знову запанує радість й щастя,
Засяють очі навіть в темноті!
Хвала для Бога там уже не згасне,
Господь дав сили в скрутній боротьбі!

#Sofi_Herashchenko @virsh_online Відкрити / Коментувати

2021-10-04 16:40:31

Відкрити / Коментувати

2021-10-04 16:39:57 Мой Бог, я не хочу пути иного,
Чем тот, которым Ты, любя, ведешь.
Ты дал познать Спасителя Святого,
И вывел с мира, где царит злоба и ложь.

Ты подарил мне дивные рассветы,
В молитвенном общении с Тобой.
Ты посылал душе моей приветы
Небесной лиры, вдохновенною строкой.

Ты дал мне счастье знать, что я любима.
Ты научил меня любить людей.
Не проходил скорбей и бед сердечных мимо,
Но окружал заботою Своей.

Мой Бог, я не хочу пути иного!
Веди и дальше милосердною рукой
В глубины истины Божественного Слова,
И в тайну близкого общения с Тобой.

Не знаю я, как завтра утро встречу,
И будет ли опять гореть закат…
И ляжет ли, луч солнечный на плечи…
Но знаю твёрдо – нет пути назад!

Иду с Тобой! Порою, путь так узок,-
Без боли и без плача не пройти.
Порой, ломаюсь под напором перегрузок,
И падаю, без силы на пути…

Но не хочу! Нет, не хочу пути иного!
Ты поднимаешь, в милости Своей,
И к небесам взор направляешь снова,
Туда, где Ты отрешь слезу с очей…


21.04.2020 Людмила Власенко
@stihi_christianski Відкрити / Коментувати

2021-10-04 11:37:22 Бывают дни.....
Бывают дни, когда на сердце грустно
Бывают дни, что радостно, светло
Бывает так, что очень неуютно
Бывает так, что очень хорошо.

И этот список можно думать дальше
И этих дней ведь будет много
И думаю, - как же жила я раньше
Когда не очень я любила Бога.

Ну а сейчас я с Господом шагаю
Хотя бывает в жизни очень нелегко
Но на Него надежду возлагаю
И мне становится так радостно, легко.

Я с Ним иду держась за Его руку
Он бережёт меня на всех земных путях
Я не желаю с ним иметь разлуку
А встретится на светлых облаках

О небо... небо... ты меня так манишь
Я восхищаюсь твоею красотой
я верю Боже, что Ты не оставишь
И приведёшь меня Ты в Свой покой.

Как жаль мне тех, которые не знают
Как велика и дивная твоя любовь
Как хочется чтоб и они не опоздали
и все откликнулись на трубный зов.

Ведь времени осталось очень мало
О люди! Слышите вы или нет?
Ещё немного, и придет желанный
И заберёт всех верных в дивний чудный свет.

Ну а пока я по земле шагаю
Дай силы верной быть Тебе
Хочу тебя хвалить неуставая
И людям возвещать всем о Тебе.

Хотя мне иногда бывает трудно
И силы исчезают на пути
Но верю я, что очень, очень скоро
Ты дашь мне в небеса прекрасные войти
Маша Федіна Відкрити / Коментувати

2021-09-23 11:44:47

Відкрити / Коментувати