християнські вірші 🇺🇦

2023-06-27 19:17:59 Любов, вона така є не простая -
"Любіть ви ближнього, як любите себе"
А я усе кажу: " Я не такая,
У всьому не достойна я Тебе"

Хіба нас за достоїнства Бог любить?
Достойними ніколи нам не стать.
Достойний є хвали - Господь, не люди.
Чим можем за любов Його віддать?

Та якщо ми себе зовсім не любим,
Як можем тоді ближнього любить?
А ми тут на землі не просто люди,
Ми - діти Божі, у Його любові ми.

Не немічні, а сильні у Ісусі.
Обмиті у Його святій крові.
І з ран Його - нам зцілення лиються.
Більш за життя Він всіх нас полюбив.

Старих нема у Нього, непотрібних.
А кожен - Його любе є дитя.
Байдужим не буває до усіх Він,
А ми себе не любим - в тім печаль...

Себе принижуючи у своїх очах так,
Не ціним тим, що Бог нам дарував.
Своїм дитям, зробив Він підійнявши
Над світом, що втонув в своїх гріхах.

Бог хоче, щоб ви мали гідність.
Ні, ні не гордість - що ти вище всіх.
І не тілесне те високомір'я,
Що називає слово Боже - гріх.

А тиху і смиренну гідність Божу,
Яка була лиш тільки у Христа.
Любов і простота, Отцю покора.
Гідність небес - у тому висота.

Нічого не значний, але у Бога
Високим є і взятим для труда.
Ти не кажи, що зовсім ти нікчемна.
Ти - Божа, Бог спасіння тобі дав.

Ти не люби себе, як світ цей любить -
Все пестячи і кормлячи лиш плоть.
Люби свою безсмертную ти душу,
Яку так вірно любить Сам Господь.

Кажи ти ворогу: " Я є дитина Божа.
У собі маю гідність я Його"
А Він злобу всю переміг любов'ю.
Подібною я буду до Його.

Л. Шпак

@virsh_online Відкрити / Коментувати

2023-06-23 07:37:19 ПРОЩАЙ ОБРАЗИ...

Тебе образили... Ти зранений, розбитий...
Обвинуватили у тім, що й не було.
І пеленою сліз твій погляд вкритий,
Не можеш примиритись з тим, простити,
Сердечний мир надовго відняло.

Тебе образили... Ти не знайдеш спокою,
Бо крають серце сказані слова...
Несеш цю ношу ти завжди з собою,
Обтяжений важкою боротьбою,
Постійно згадуєш про це, пережива...

А де любов поділась, любий друже？
Де прощення, що нас Господь навчав？
Ти не простиш, християнином бувши,
Бо зранили, стопкали твою душу
І брат твій, наче грізний ворог став...

Згадай Ісуса... Його тяжкі муки,
Насмішки зносив, хоч був Божий Син,
В лице плювали, пробивали руки,
Накинулись, неначе чорні круки...
За що? В них не було на те причин.

Він міг зійти з хреста і припинити
Знущання, кпини ... Все б Він відмінив...
І словом своїх вуст усіх побити,
Навіки знищити і загубити,
Але... Чому Він цього не зробив?

Бо був наповнений безмежною любов'ю,
Він так нас грішних, скверних полюбив,
Що вмер за нас, обмив своєю кров'ю,
Пожертвувавши ради нас Собою,
Щоб я і ти так ближніх полюбив!

Прощай образи －і тобі проститься!
Із легкістю погане забувай!
Частіше треба Господу молиться,
З любов'ю на людей усіх дивиться,-
Сьогодні вже, мій друже, починай!...
Катерина Бойко @virsh_online Відкрити / Коментувати

2023-06-23 07:36:28 Вступити з Господом в завіт -
Яка врочиста це подія,
Це запашний життя розквіт
І промінь світлої надії.

Нове життя і шлях новий
З новим і кришталевим серцем
Маршрут в край вічний, золотий
Для вас сьогодні розпочнеться.

Нехай Господь вас проведе
По цій вузенькій стежці правди,
Пригорне ніжно до грудей
В важку хвилину, безпорадну.

Нехай ніщо не звабить зір
З неперевершеної цілі,
Завадам всім наперекір
Пройдіть крізь грози й заметілі.

Бог з вами всюди і завжди,
Він обіцяв не залишити
З любов'ю довести туди,
Де з Ним ми вічно будем жити.

@virsh_online Відкрити / Коментувати

2023-06-23 07:35:40 ОСОБЛИВИЙ ДЕНЬ...

І хвилювання й радість в очах моїй іскриться,
Сьогодні перед Богом даю я обітницю,
Тепер у заповіт з Ним обдумано вступаю,
І хрещення святеє по вірі я приймаю.

В цей день рішила твердо іти шляхом вузеньким,
І двері відчинила Христу в своє серденько,
Тож кожну мить бажаю Йому лише служити,
І юність для Ісуса навіки присвятити.

Сьогодні свою долю вручаю в Божі руки
Й триматимусь постійно Господньої науки,
Хоч знаю, що зустріну в житті випробування,
А може доведеться перенести й страждання.

Та Богу довіряю з Ним все здолати зможу,
Шукатиму поради щодня у Слові Божім,
У молитвах натхненних схилятиму коліна
І сил просити буду...Його благословіння...

До цього часу Спас мій про мене турбувався,
Беріг мене в дорозі, підтримати старався,
Безмежно вдячна Йому за милосердя й ласку,
Що з вірними на небі я маю спільну частку.

Цей день, як згадку світлу через років багато
Я берегтиму в серці і буду пам'ятати...
Ласкаве сонце, берег, прозорая водиця,
І сказана від серця для Бога обітниця.

Я вірую в Ісуса й живого Бога знаю!
У чистому сумлінні служить Йому бажаю!
Допоки буду жити! Допоки серце б'ється－
Хай лише слава Богу із уст моїх несеться!

Яке то щастя, друзі, красу юначих років－
Віддати в руки Божі, довірившись глибоко,
Буть прикладом для інших, нести святе служіння,
І всім звіщати вістку про милість і спасіння.

Сьогодні моє слово почують всі присутні
Але не тільки люди－і Бог наш Всемогутній,
Тож хай Господь поможе обіцянку здержати,
Свій одяг білосніжний у чистоті тримати.

Щоб віра в моїм серці, немов зоря сіяла,
Любов у грудях щира до всіх людей палала,
Буть світлом тут і сіллю, щоб бачити міг кожен
В мені Ісуса образ, що я－дитина Божа...

Катерина Бойко

#Водне_хрещення
@virshi_for_God Відкрити / Коментувати

2023-06-23 07:35:10 Днів багато у житті я змарнувала,
Бо Тебе ,о мій Господь ,я не шукала,
Я жила,як всі живуть у цьому світі,
Хоч моя душа не так хотіла жити.

Милостей Твоїх, Господь,не помічала,
Все що мала у житті, своїм вважала,
Ти ж мене любив безмірною любов'ю,
З милості своєї дав щасливу долю.

Своє світло Ти пролив в життя буденне,
Бачу милості Твої,Господь,щоденно,
Хай же я про них тепер не забуваю,
Милості Твої сьогодні пригадаю.

З милості Твоєї ,сходить вранці сонце,
Тепле ллє проміння у моє віконце,
Наді мною небо мирне,голубеє,
І його я бачу з милості Твоєї.

З милості Твоєї є на травах роси,
На своїх ногах по них ходжу я боса,
Чую спів пташиний з милості Твоєї,
Про мене піклуєшся, як про лілеї.

Дякую, що милість ще Твоя над нами,
Нас минають бурі з сильними вітрами,
Нас охороняєш сильною рукою,
Серце наповняєш миром і спокоєм.

З милості Твоєї прокидаюсь вранці,
І даєш Ти силу знову йти до праці,
Діло рук моїх,Господь ,благословляєш,
І поля дощами щедро поливаєш.

З милості Твоєї ниви колосились,
Золота пшениця рясно зародила,
У моєму домі пахне хліб гарячий,
І усім цим треба лиш Тобі завдячить.

З милості Твоєї маю дім з квітками,
З милості Твоєї чую слово,мама,
Обіймають шию ніжні рученята,
І сама ще маю я і маму, й тата.

Та найбільша милість,це Твоє спасіння,
Бо зради мене, дав на смерть Ти Сина,
Він мої провини змив Своєю кров'ю,
Доброю новину в серце вклав з любов'ю.

Милостей Господніх не перелічити,
З Богом набагато краще в світі жити,
Все проходить в цьому світі, все минає,
Лиш любов Господня, вічно прибуває. @virsh_online Відкрити / Коментувати

2023-06-23 07:34:51 Пробач

Я відійшов від Тебе,Боже!
Забувши про Твою Любов,
І вже душа моя не може
Те щастя відчувати знов

Пробач, що рани я наношу
Тобі щодня гріхом своїм!
Я зараз,Батьку, Тебе прошу:
"Дозволь рабом вернутись в Дім!"

Порушив я Завіт з Тобою,
Залишив Батьківський поріг...
І довгий час,що плив рікою
У серце допускав я гріх

Я полюбив примарну славу
І брав,що пропонує світ!
Життя я обернув в забаву,
У темряві згубивши слід

Та в серці завжди віра ще горіла,
Яка мов свічка в темряві згасала
І зовсім тускло так вона жевріла,
А я так хочу щоби знов вона палала

Бо час мій,знаю, швидко промине,
А серце моє томиться в журбі,
Бо сил немає кинути земне
І присвятити все життя Тобі

Та дякую,що знаю Вірний Шлях!
Дай сил Ісусе Ним мені іти
І мою сповідь у гірких сльозах
Я знаю,зрозумієш тільки Ти!

Олександр Богун @virsh_online Відкрити / Коментувати

2023-06-21 20:51:01 А чи ти знаєш, як це зустріти Христа?
Як це відкрити Йому весь свій біль?
Як це зустріти того хто чекав,
Щоб взяти в обійми тебе хоч на мить?

А чи ти знаєш мій друже як це проходить?
Коли ти зустрівся із Тим, хто Живий?
Хто є не простим і звичайним прохожим?
Хто любить тебе і любив так завжди?

Хто просто чекав коли ти зрозумієш?
Що є без Христи ти просто один?
Що так без Христа, ти ніщо не зумієш,
Й не зможеш прожити так хоч пару годин?

А чи знаєш мій друже, як це зустрітись,
Із тим, кого ти ще зовсім не знав?
І чи знаєш мій друже, що можеш відкритись,
Тому, хто про тебе давно вже все знав?

Ти просто відкрий, Йому все як другу.
Думки можуть бути що ти геть один.
Але очі ти спробуй закрити й по по кругу,
Йому розказати від серця весь біль.

Здається що ти геть один? Але сльози,
Чомусь розпочали текти по лицю.
Ти друже не бачиш, але зовсім так поруч,
Ісус витирає з обличчя сльозу.

Він все розуміє, все, геть все все,
Він тихо і ніжно тебе обіймає.
Коли ти відкриєш свої очі і серце,
Побачиш що там вже немає печалі.
Ти просто зустрінься із Тим, хто знає про тебе усе!

Автор: Оксана Шрамович @virsh_online Відкрити / Коментувати

2023-06-21 20:50:31 За все тобі хвала
О мій Господь, за все Тобі хвала
За всі щедроти і благословіння,
За труднощі й випробування на шляху
І за любов і доброту Твою безмірну

Буває думаю собі, за що?
За що я заслужила?
О скільки ти даєш мені мій Бог. Благословіня, радості і миру.

А я лиш просто є людина, яка на заслужила всього то, але ти щиро милостивий і проявлюєш кожен день свою любов.

Люблю тебе, мій Боже милий і кожен день бажаю буть з Тобой.
Прошу й надалі міцною рукою, веди мені крізь бурі й шторм

Бо широ вірю лиш з тобою
Зумію до кінця дійти
Й сидіти в Царстві, твому домі
В присутності твоїй Святій

Там буде добре, точно знаю.
Не буде страху й темноти
Не буде сліз, розлук, печалі
А буде мир твій на душі

Тож прошу Боже допомоги, надалі у своїм житті, допоможи ступати вузькою тропой і не звертати нікуди.

~Брик Юлія~ @virsh_online Відкрити / Коментувати

2023-06-21 00:53:22 Іду до Лікаря

«Зціли мене, Господи, – і зцілений буду...»
(Книга Єремії 17:14)

Раптово все навкруг мене сіріє,
Біль в грудях!...Важко дихати стає!...
Іду до Лікаря,що лікувати вміє,
Нехай огляне серце Він моє!

Я на прийомі з Ним.Сиджу і плачу,
А Його погляд світлим,ніжним є.
Невидимий мій біль Лікар побачив,
Розказую про серце я своє:

«Ось тут болить і тут... І рани так напухли,
Коли ж цей біль нестерпний промине?»...
Я говорила,а Він тихо слухав,
Ні один раз не перебив мене.

Я говорила про сердечну муку,
Про те,що з болем цим так тяжко жить...
І на плече моє поклавши Руку,
Замовкла я,а Він став говорить.

Ця зустріч стала,ні, не випадкова:
Я слухала в сльозах...Він промовляв.
Він знав усе і знову й знову,
Мене,наче бальзамом лікував.

Одна,наступна рана відкривалась...
Причини болей називав мені,
Даруючи надію із словами:
«Не плач!Я рани зцілюю твої!».

Мов пташка,серце зранене тремтіло...
На нім живого місця ж не було!
Він говорив,вже в грудях не боліло,
Вогнем пекельним в серці не пекло.

І я́сний промінь сонця пробирався ..
Цілитель кожну рану відкривав.
Торкатися їх зовсім не боявся,
Свою Він справу зцілення звершав.

До цьо́го мала безнадійні плани,
Поки до Лікаря я не прийшла.
Він промовляв–загоювались рани...
Він говорив–я дихати могла.

Мої образи і мої терзання,
Печалі,горе,страх,що панував,
Все те,що лиш приносило страждання
І увесь біль–його Лікар забрав!

Застукало чітки́м знов серце ритмом,
Мир, радість,спо́кій увійшли в ту мить.
І на вустах моїх була молитва...
Боліло серце–більше не болить...

Я думаю,що ви всі зрозуміли,
Хто Це,що дивно рани лікував?
Я думаю,що ви б також хотіли,
Щоб Руку на плече Він вам поклав!

В глибині серці вашім бути може,
Пече той біль...і як залікувати?
Земний вам лікар тут не допоможе,
Щоб серце ваше знов змогло співати.

Один Господь про рани ваші знає!
Йому скажіть ви де і як болить.
До ран усіх чудовий пластир має,
Скажіть.І Він прийде до вас в ту мить! Амінь

Автор–Любов Васенина;
Переклад Ангеліни Ющук. @virsh_online Відкрити / Коментувати

2023-06-19 00:22:46 МИ НА ЗЕМЛІ, ЯК ГОСТІ...

Ми на землі, як гості, любі друзі!
І нашого нічого тут нема...
Життя проходить в суєті, у русі,
Минає літо, осінь і зима...

Так день за днем летить і рік за роком,
Настане час покинути цей світ,
І прийде смерть невпинним, спішним кроком,
А потім треба віддавати звіт.

За всі слова, думки і кожне діло
Чи явне, чи приховане було,
Перед Господнім тим престолом білим
Розкритим буде гріх і всяке зло.

Важливо усвідомити глибоко,
Що кожен вчинок твій фіксує Бог,
Вночі і вдень над нами Його око,
Не забуваймо Божих засторог!

Бо перед вічністю життя, мов хвиля,
Коротка мить, яку не повернуть,
І треба прикладати всі зусилля,
Щоби збагнути в ньому справжню суть.

Бог пропонує для людей спасіння
Даремно... Всім, хто прагне,-йди й бери!
Бо через кров Ісуса, Його Сина
Ми порятунок маємо згори.

Візьми цей дар тепер, не відвертайся!
Поки ще б'ється серце й ти живий,
Перед Творцем в своїх гріхах покайся,
Чи ти в літах, чи юний, молодий...

Життя раптово може закінчитись,
Зайди на кладовище й подивись:
Там є старі і молоді і діти...
Чий шлях земний вже на землі скінчивсь...

Багато з них не думали й не знали,
Що стихне рано так серцебиття...
І плани на майбутнє ще складали,
Та не судилось... згаснуло життя.

Як нам живим потрібно цінувати
Цей подарунок Божий, дорогий!
І час даремно свій не витрачати
Про вічність думати, поки живий!

Бо їх є дві, і кожен вибирає:
Чи рай, чи пекло... Ти крокуєш сам.
Насильно Бог нікого не штовхає,
І вибір є між смертю і життям.

Не вірити ти можеш, посміятись,
Це твоє право! Але так і знай,-
Коли прийдеться з світом цим прощатись,-
І відправлятись у далекий край...

Це слово, що почув сьогодні друже,-
Воно суддею буде для тебе...
Ти жив безпечно і не дбав про душу
І муки пекла вибрав для себе...

Бажаю я, щоб всі, хто мене чули
Кому мій вірш, аж до душі проник,-
Висот небесних з Богом досягнули
І в царстві Божім тішились повік!

К. Бойко
@virsh_online Відкрити / Коментувати