ВізіЯ

2022-02-11 16:22:23 До слова, Олександр Володимирович має чималий бізнес у Кривому Розі, де вже загинув непідконтрольний владі міський голова. Разом із своїми родичами.

Тож ділитися Ярославському доведеться. Якщо він захоче залишитись живий і на волі. Інакше бізнесмену шлях до України закриють.

І немає жодних гарантій того, що «боротьба з олігархами» для нього не обернеться конфіскацією кількох компаній на користь «зекоманди».

Україна поступово входить у епоху великого перерозподілу. Необільшовики з "95 кварталу" прагнуть стати мультимільярдерами. Відкрити / Коментувати

2022-02-11 16:22:23 Як влада саджає на крючок Ярославського

Все, що зараз відбувається з харківським бізнесменом Олександром Ярославським, вкладається в логіку силового «приручення» непокірного ділка.

Після смерті Кернеса "перша столиця" явно відірвалася від Києва та явно комерційних інтересів зевлади. Ймовірно, Офіс Президента вирішив повернути слобожанську елітку, що збунтувалася, в київське стійло.

Труп

Але спочатку передісторія. Що відомо?

Згідно з офіційною версією, о 22.30 9 лютого два автомобілі Mercedes Benz 63 AMG начебто збили пішохода. Точніше, перша машина збила людину, а друга її переїхала.

Звісно, травми, несумісні життям, постраждалий гине на місце аварії.

Пізніше з'ясовується, що обидва «кубики» належать Ярославському, харківському бізнесменові, який до теперешнього часу займав нейтральну позицію щодо Кернеса та Зеленського. З першим не конфліктував, принаймні публічно. Другого ігнорував. Непублічно.

Ця обставина є важливою, оскільки Харків завжди відпрацьовував голоси під владну команду, а в зв'язку з падінням рейтингів зекоманді життєво важливо контролювати ті регіональні бізнесові групи, які здатні наростити «електоральне м'ясо» в критичний для Банкової момент.

Мабуть, Терехов, нинішній мер Харкова, не онтролює ситуацію та не здатний гарантувати гешефт “95 кварталу”. Тому підключили «важку артилерію».

Так ось, проблема не в Ярославському, а в… трупі збитого на смерть чоловіка. Він виявився раніше тричі судимим, якого було звільнено з колонії... 31 грудня 2021 року. А через 9 днів – о диво! - опинився під колесами неугодного владі Ярославського. Збіг? Не думаю, як говорив свого часу один відомий персонаж.

Але це не все. Наступного дня о 9.00 в поліцію з'явилася людина, яка заявила, що саме вона була за кермом Мерседеса Олександра Ярославського, і саме він збив на смерть людину, дайте йому підозру, посадіть у в'язницю, ну і все таке інше.

Після цього карна-примусова машина закрутилася:

начальник поліції Харківської області Станіслав Перлін та прокурор Харківської області Олександр Фільчаков завершили розслідування через чотири години;

до обіду висунули підозру про вбивство "добровольцю", який особисто з'явився в поліцію;

у Києві побачили не той результат, на який розраховували — швидко знімають і Периліна, і Фільчакова

Але не заперечують сам факт автомобільного наїзду, машин Ярославського та трупа на дорозі.

Дивує оперативність реагування відомства Ірини, Венедиктової, яка, між іншим, теж з Харкова. Таке враження, що Банкова “дала добро” на затримання колишнього власника "Металіста", але тому вдалося вилетіти з рідного міста. Зза провал спецоперації з приручення Ярославського тепер відповідають місцеві прокурори та поліцейські.

Ярославський

Що ж сталося насправді?

Ми нічого не стверджуватимемо, але ми чудово знаємо, як працює підконтрольна владі прокуратура та інші спецоргани. Особливо за умов, коли політичний режим приватизує органи державного управління.

Так, якщо з Офісу Президента надійшло замовлення на Ярославського, тоді вже підключаються спеціально підготовлені люди.

Відповідно, «витягують» із СІЗО тричі засудженого, – його легко принести в жертву, – відпускають з речами і далі підставлять під ДТП.

Не можна виключити сценарій, що під мерседеси Ярославського підкинули труп. Звідси, до речі, розкрутка версії про «переїзд» другим автомобілем і що особисто «саша» переконався в наявності того самого трупа.

Далі справа техніки. Прокуратура та МВС мали оперативно спрацювати та пред'явити звинувачення тільки Олександру Ярославському.

Але тут з’являється доброволець.

І харківські «спеці» вирішили вирішити питання харківським методом. Не вийшло. Заплатили посадами. Бо не зрозуміли — команду Банкової треба виконувати чітко, ясно і без власної самодіяльності.

Зеленському потрібен труп на Ярославському. Для чого - інше питання. Головне — подсадити на крючок, І звинувачити його до харківського засідання РНБО. Де, мабуть, зекомандда поділить Харків і, зокрема, бізнес Ярославського. Відкрити / Коментувати

2022-02-11 11:53:40 Байден закликав громадян США негайно покинути Україну Відкрити / Коментувати

2022-02-09 23:41:31 А ви думали! Відкрити / Коментувати

2022-02-08 20:55:13 Ексначальник Головного управління розвідки Міноборони України Василь Бурба заявив, що голова СБУ Іван Баканов знає, чи є керівник Офісу президента Андрій Єрмак і голова комітету з розвідки при президенті Руслан Демченко російськими агентами Відкрити / Коментувати

2022-02-07 20:04:43 До узбережжя Лівії прибило 323 пакети з гашишем із зображенням Володимира Путіна - The Libya Observer. Відкрити / Коментувати

2022-02-07 17:01:24 5. Зачистка приватної ініціативи. Усі ці війни з ФОПами, дрібним бізнесом, задушливі податкові маневри та їх відступ за наказом «першого», спроби домовитися з місцевими елітами та силове усунення регіональної влади (Івано-Франківськ, Запоріжжя, Кривий Ріг, Харків, навіть Олевськ) — усе це спроби утворення власних феодальних округів, бізнесу та місцевих еліт. Хоча більшість з них могла б працювати зі “слугами”, але Зе та його команду хочуть абсолютної державної монополії. Ось в чому базовий конфлікт: влада не хоче домовлятися, вона хоче диктувати. Через систему державного терору, яку потрібно ще створити. Як в Росії.

Звичайно, концентрація влади, ресурсів і можливостей вимагатиме багато часу. Тільки не за умов війни, коли зростає роль і військових, і старих політиків.

Тому Зеленський і Зекоманда робитимуть все можливе не те, щоб уникнути широкомасштабних бойових дій, але діятимуть так, щоб навіть у разі їх розгортання гарантувати собі реалізацію намічених планів.

А для цього потрібна напруженість для західних партнерів та інформаційна тиша всередині України. Вони й далі наїжджати на США та європейських партнерів, брати зброю, провокувати антиукраїнські настрої в Харкові, Дніпрі та на Півдні та одночасно завіряти, що ніякого широкомасштабного нападу з боку Росії не очікується.

Щоб навіть натяку не залишилося про справжні процеси всередині українського політикуму. Відкрити / Коментувати

2022-02-07 17:01:24 У цьому вся проблема: «слуги» не хоча бути частиною парламенту, але бути президентською бюрократією, тобто партійною структурою, зрощеною з державним апаратом, у них не виходить. Без організаційної сітки на місцях, активних «живих» прихильників» та досвіду політичної боротьби, нехай навіть у збочено-клановій формі, проект виглядає фантастично.

При цьому в СН ніяк не можуть зрозуміти, що проблема не в токсичності партії, а в токсичності президента Володимира Зеленського. Коли Gold Star перетворилися на LG, корпорація повністю відмовилася від свого минулого. Змінилися навіть технологічні потужності. А тут великі політтехнолги граються в назви, і то без особливої втечі від старих негативних асоціацій, що укорінилися в народі.

Логічно було б запускати нову політику та нову назву партії. Але і політика залишається, і партія набуває традиційної для України персоналістського статусу. В чому полягає ребрендинг партії — незрозуміло. Та й сенсу у таких діях особливого немає.

Ребрендинг СН чи персоналістський режим Зеленського?

Не виключено, що вся ця історія з реберендингом носить виключно піар-характер і пов'язана не так з пострадянським партійним будівництвом, про що йшлося вище, а з потугами щодо створення політичного режиму, аналогічного до диктатури Путіна.

А для цього потрібно вирішити ще як мінімум 5 глобальних проблем:

1. Зачистка політичних конкурентів, починаючи з Порошенко та закінчуючи Медведчуком. Причому «стара» гвардія усувається не так політично, як фізично та інформаційно. Поки що через судові інструменти та такі приватизовані державні органи як ГПУ, САП, ДБР, Конституційний та київські районні суди.

2. Зачистка громадських організацій. Частково вони ліквідовані, частково перекинуті на роботу з Офісом Президентом. Антикорупційний рух у країні знищено, розгорнуто кампанію з придушення «грантоїдів», тобто незалежних від влади структур. Лояльні організації функціонують виключно у формі партнерських підрозділів партії “Слуга Народу”. Жодної масової громадської відповідальності.

3. Зачистка військових та потенційного опору в армії. Авторитет ЗСУ значно вищий і стабільніший, ніж Володимира Зеленського. Крім того, якщо частину армії можна залучити на свій бік, в основному за рахунок штабних та третього рівня оборони, то решті складно довести, що фінансування збройних сил не виконано, пального максимум на 5 днів боїв, літаки не літатимуть, озброєння відведено, а в окопах сидять «смотрящіє», які відверто працюють на «той бік». Абсолютна деморалізація при істеричній витівці «подивитися Путіну в очі». У головнокомандувача немає розуміння війни та й миру в голові. «Яка різниця» - це ж відношення до території, а не до країни чи держави.

4. Зачищення телевізійних каналів. Цензура та самоцензура вже введені на більшості телеканалів, у великих та не дуже онлайн-ресурсах. Природно, що цензурного відомства поки що немає, хоча якщо ОП не справлятиметься, то щось неодмінно створять. Втім, нашим журналістам, блогерам та медіа-власникам любити за наказом владу справа честі: вони завжди підключаться, якщо є фінансова та політична доцільність.

Інша річ — особиста ненависть та корпоративні війни. Протистояння з «Першим» та «5 каналом» - Зеленський проти Порошенка — епізод особистих симпатій, не більше. У той же час лайт-опозиційність Ріната Ахметова продиктована тією обставиною, що «зекоманда» має намір відібрати у олігарха ГЗК та сонячні електростанції. Звідси вбивства у Кривому Розі та розбирки в ЗМІ, зокрема на Шустер лив.

Їм потрібен економічний, промисловий та інформаційний ресурси. Відосики вже не такі ефективні, а на все інше потрібні великі гроші, яких немає. От і вирішують питання. Відкрити / Коментувати

2022-02-07 17:01:24 Слуги запускають ребрендинг

У Слузі Народу Зеленського триває внутрішня боротьба за майбутнє партії. Точніше кажучи, за те, як СН має виглядати на телеканалах і які для цього потрібні організаційні ресурси.

Нова політична семантика Зеленського та Слуг народу

По суті йдеться про реберндинг «Слуги народу». Нині правляча політична сила має намір відмовитися від своєї колишньої назви, з якою вона перемогла на дострокових парламентських виборах. У внутрішньо-аналітичних записках циркулюють дві назви оновленого СН: «Блок Зеленського» та «Команда Зеленського».

Передбачається, що таким чином вдасться позбавитися токсичності сприйняття «слуг», а також «завести» в політичне поле України нову семантику, яка нібито залишає за собою правонаступність «зекоманди».

З іншого боку, очікується, що новий бренд не буде безпосередньо пов'язаний із парламентом, - депутати та Верховна Рада традиційно для України оголошуються ворогами та чиновниками, які перешкоджають реформам.

Якщо це відбудеться найближчі два-три місяці, то виходить, що умовна картинка «партія СН Зеленський» або «СН Зеленський» звільняється від асоціації зі «слугами», а сама партія набуває структурних елементів державного апарату, не пов'язаного з поточною політикою чи парламентською діяльністю.

Україна вже переживала щось подібне. Згадаймо Януковича та «Партію Регіонів», яка з регіональної політичної організації виросла до загальнонаціональної структури, яка потім захопила половину рад та весь бюрократичний апарат держави. Але якщо понад 10 років тому Віктору Федоровичу вистачило розуму зберегти бренд ПР і під його торговою (по суті, не електоральною) маркою зібрати весь «південний схід», то Слуга Народу Зеленського не цінує ні власне ім'я, ні розуміє майбутні проблеми: Верховну Раду ніхто не скасовував, а голосування за президента та за парламент у нас завжди проходили майже за протилежними логіками. Феномен 2019-го вийшов синергетично випадково, і то через громадський запит на нові особи в умовах катастрофи державних інститутыв, що залишаються радянськими та невідповідними канонам європейської демократії.

Тепер, коли стає все очевиднішим, що навіть «найпорядніший» і «чесний» політик нічого не зробить, якщо він зберігає кланово-олігархічну модель державного управління. Тому аналогічного політичного ефекту 2024-го не очікується, і у вищому середовищі СН це чудово розуміють. Проблема лише в тому, що уникнути токсичності бренду не дуже виходить.

Крім того, пряма зв'язка партії, її назви та президента знову ж таки не дає жодних результатів. Блок Кличка, Блок Тимошенко, БПП, Блок Ляшка Литвина – нічого оригінального. Це ми теж прежили.

Не забуваймо, що голова КМДА, ЮВТ, ПАП — не новачки у політиці і, якщо перемагали на виборах, то завдяки адміністративному ресурсу. Тільки йому, рідному, і більше нічого. Ляшко та Литвин вилетіли з української політики не тому, що вони гірші популісти, ніж Тимошенко чи Порошенко, а тому, що вони технологічно були позбавлені адміністративного ресурсу, цього вічного промоутера електоральних симпатій українського народу.

Падіння виборчих позицій Тимошенко у цьому сенсі також є показове. Вона перемагала як прем’єр, але програла як президентський кандидат. Порошенко у 2014 став президентом, бо публічно не світився на Майдані, – парадокс Революції! - але програв внаслідок прямої асоціації зі своєю некомпетентною та токсичною партією, що до того ж сприймалася як «партія влади». Так само, як і «Партія Регіонів» Януковича, БЮТ Тимошенко, «Наша Україна» Ющенка. Тобто як різновид КПРС-КПУ зі своїми кадрами, манерою подання інформації, комунікаційними стратегіями, політичними рішеннями.

Чим у цьому відношенні відрізнятимуться «Слуга Народу» та «Блок Зеленського» (місцева назва, як на мене) — відомо лише Давиду Арахамії та Олені Шуляк, яка встигла заявити, що в самій організації налічується не більше 1000 членів. Відкрити / Коментувати

2022-02-07 11:15:18 "Боротьба Зеленського з олігархами" триває:
Зеленський, обійшовши дешевші тендери, подарував аеропорт Дніпра своєму хазяїну - прокремлівському олігарху Коломойському.
Тобто, ОЗУ "Буратіно" привласнило державний аеропорт і відбудовує, ремонтує літовище за наші гроші з бюджету. Відкрити / Коментувати