2022-01-17 22:10:24
Можна на прикладі звичаю Водосвяття спостерігати як зі всіх сторін добивають народну культуру, яка несе в собі язичеські релікти. Починаючи від християнських церков, які вбачають у купанні в ополонках язичеську обрядовість. І в цьому вони мають слушність, але продовжуючи їх дискурс слід взагалі відмовитися від народних традицій, левова частка яких корениться в язичестві. Потім ідуть ліберали та ура-поцріоти, які вважають, що українська культура повинна формуватися лише на протиставленні до культури російської. Оскільки цей звичай є і в москалів (проте не згадують, що такий звичай зустрічається і в інших слов'янських народів), а значить він не є українським. Продовжуючи це твердження можна звести його до того, що українці не повинні носити, наприклад, штанів, бо їх носять москалі чи до іншої маячні. Ну і наостанок деякі горе-язичники чи правильніше сказати недоязичники, які в намаганні протиставитись християнству готові похерити народну культуру, в яку інтегрувалось християнство, лиш-би-не-як-в-християн.
Починаючи від зимового сонцевороту Світ поступово оновлюється, починаючи від небесних світил і закінчуючи Землею весною. Празник Водосвяття -- це оновлення світових вод, коли вони набувають чудодійної сили. Саме тому люди купаються, бо символічно занурення подібне до смерти, а спливання до оновленого життя. Той, хто не годен купатися (воно не є обов'язковим), то хоч вмивається цілющою водою і все господарство і дім нею окроплюється. Особливо чудодійні властивості має непочата вода, яка набрана перед сходом Сонця.
Ну й на завершення витяги з етнографії, яка, все ж фіксує такий звичай серед українців.
"Ті, що мають нечистого духа, зараз по освяченню води на водощі скачуть і купаються в той річці, потоці і п., бо та вода по освяченню зараз дуже сильна. Нечистий дух опустить тіло. Також скачуть тогди до води і дівчата, что не можуть отдатися, бо се також запричинили чари, або якась друга темна сила, нечистий дух, і п."
Закарпатський етнограф Федір Потушняк (1910 - 1960)
"Люди набирали води додому, ще раз кропили нею в хаті, будинки й худобу, решту залишали як лік на випадок хвороби. Дехто навіть роздягнувшись, вскакував у воду та швидко біг додому, прикритий кожухом. Кажуть, що ніхто нікол від того не простудився. А людей на водосвятті збиралося стільки, що грубезний лід осідав і вкривався водою."
Сивицький Микола. Духова культура // Лемківщина: Земля – люди – історія – культура. , 1988. – Том ІІ.
"На Водохреща купаються в ополоці (зануруються тричі) для зцілення від хвороб; те ж роблять парубки, які представляли козу."
Ястребов В. Н. Материалы по этнографии Новороссийского края, собранные в Елисаветградском и Александрийском уездах Херсонской губ. I. Суеверия и обряды. II.
"Вода на Водохреща зцілює всі недуги. Тому серби, хорвати, русь і чехи до цих пір купаються на Водохреща в ополоці, або в крайньому разі, вмиваються цієєю водою.
Олександр Потебня О мифическом значении некоторых обрядов и поверий. — X., 1865.
92 viewsВелеслав Шипіт, 19:10
В
