Get Mystery Box with random crypto!

Вокс Україна/VoxUkraine

Логотип телеграм -каналу vox_ukraine — Вокс Україна/VoxUkraine В
Логотип телеграм -каналу vox_ukraine — Вокс Україна/VoxUkraine
Адреса каналу: @vox_ukraine
Категорії: Економіка
Мова: Українська
Країна: Україна
Передплатники: 3.97K
Опис з каналу

Найцікавіший економічний контент із усього світу, що містить рішення українських проблем.
💬 Чат ось
https://t.me/joinchat/61FHsHsE7TZhMDRi

Ratings & Reviews

3.33

3 reviews

Reviews can be left only by registered users. All reviews are moderated by admins.

5 stars

0

4 stars

1

3 stars

2

2 stars

0

1 stars

0


Останні повідомлення 13

2021-10-18 15:21:10 Правду і нічого крім правди - скажіть, що ви думаєте про Вокс, що подобається, а що - ні, про що треба писати, що досліджувати, які проблеми актуальні для України зараз. Для нас дуже важлива ваша думка, і ми обов'язково розглянемо кожне прохання-пропозицію-запит.

Опитування анонімне, займе хвилин шість, заповнювати ось: https://forms.gle/PxrtW9eCgzKwsiZF6

А ще серед тих, хто залишить якісь контакти, ми розіграємо наш мерч :)
523 views12:21
Відкрити / Коментувати
2021-10-12 14:21:32 Юрій Городніченко пояснює, за що дали Нобеля цього року та як Кард (який, до речі, колега співзасновника Вокса в Берклі), Імбенс та Енгріст показали всім, що економіка - не "диванна" наука. :)
630 viewsedited  11:21
Відкрити / Коментувати
2021-10-11 15:04:09 За лічені хвилини світ дізнається ім’я нового лауреата Нобелівської премії з економіки. А може і лауреатки, а не лауреата, що трапляється досі вкрай рідко. У 2009 році Американка Елінор Остром стала першою жінкою, котра отримала Нобелівську премію в…
520 views12:04
Відкрити / Коментувати
2021-10-11 13:20:13 За лічені хвилини світ дізнається ім’я нового лауреата Нобелівської премії з економіки. А може і лауреатки, а не лауреата, що трапляється досі вкрай рідко.

У 2009 році Американка Елінор Остром стала першою жінкою, котра отримала Нобелівську премію в галузі економічних наук за її аналіз економічного управління. Економістка доводить, що за умов сталого забезпечення, довіри та контролю, громади ефективно порядкують спільними ресурсами і втручання держави у цей процес не потрібне.

За десять років Естер Дуфло стала другою лауреаткою за своє спільне з Абхіджітом Банерджі дослідження, як знизити нерівність і боротися з бідністю. Уривок з її книжки на Воксі ось.

Сподіваємось, на третю лауреатку чекати наступні десять років не доведеться. Хороші шанси виграти премію має Енн Крюгер, в минулому головна економістка Світового банку та заступниці голови МВФ.

Або це може бути Клаудіа Голдін, дослідниця ролі людського капіталу та гендерної нерівності. Іншими потенційними переможницями є Джанет Керрі, що досліджувала вплив урядових програм боротьби з бідністю на дітей, чи бельгійка Маріанна Бертран, що фокусується на економіці праці.

Як нагадує Костянтин Сонін, професор Університету Чикаго, в своїх щорічних нобелівських прогнозах, з переліку номінантів можна випасти лише через смерть. В економічній сфері запорукою є не одне проривне відкриття, а серія статей і грунтовних досліджень, які сильно змінюють сферу на десятиліття, тому з року в рік збергіають свої шанси добревідомі у нас Дарон Асемоглу та Джеймс Робінсон за роль інститутів або політичну економіку, або Роберт Баро, творець тепер вже загальноприйнятого погляду на інфляцію та політику інфляційного таргетування, Олів’є Бланшар, Стенлі Фішер чи Грегорі Менк’ю за практичне використання математичних моделей. Або Джошуа Енгріст з MIT, автор відомої “Безпечної економетрики”, чи Девід Кард з Берклі за дослідження економіки праці. Але взагалі-то довгий список налічує близько трьохста визнаних та впливових економістів, тому тоталізатор - справа досить сумнівна :)

Часом цю премію називають фальшивим Нобелем. Економіки не було серед тих п’яти сфер, визначених у заповіті шведського підприємця та філантропа Альфреда Нобеля в 1895 році. На честь свого 300 річчя у 1968 рок Банк Швеції вирішив виділити гроші на премію з економіки, і Нобелівський комітет погодився їх розподіляти.

До речі, ми теж не лишились осторонь цієї знаменної події. До сорокової річниці існування премії, в Дніпрі відкрили пам’ятник лауреатам. І не де-небудь, а в Університеті імені Альфреда Нобеля. Барельєфи 802 нобелівских лауреатів розміщенні на земній кулі, яку тримає рука знизу та облітає фігура жінки згори, яка символізує богиню науки, розуму та інтелекту, і ні, то не Афіна, а якась неіснуюча, але це вже зайві деталі

А поки чекаємо ім’я нової лауреатки чи лауреата, та мріємо про виграш українських економістів в швидком майбутньому :)
731 viewsedited  10:20
Відкрити / Коментувати
2021-09-24 17:02:44
563 views14:02
Відкрити / Коментувати
2021-09-24 17:02:27 Що слід знати в економіці? Ми у Воксі - адепти доказової політики. Ми прагнемо, аби рішення в країні ухвалювались на основі даних та аналітики, і цим рішенням передували якісний рісьорч. Бо в ідеальному світі саме дослідження формують політики. Але от те, що дослідники обирають вивчати, часто суб’єктивний вибір: досліджувати те, що цікаво, чи те, що нам всім потрібно знати.

Пітер Андре та Армін Фальк з Університету Бонна провели глобальне опитування майже 10 000 академічних економістів і запитали, що, на їх погляд, варто знати в економіці, яку фундаментальну мету мають переслідувати дослідники, які обирати теми.

Більшість переконана, що економічні дослідження мають стати більш прикладними, мультидисциплінарними і різноманітними, не зациклюючись довкола одних і тих самих тем.

Економістів запитали, на які теми треба писати статті, - попросили розподілити 100 балів між 19 темами за класифікацією Американської економічної асоціації JEL (Journal of Economic Literature). А далі очікування зіткнулись з реальністю.

Наприклад, на теми фінансів, мікроекономіки та промисловості пишуть набагато більше економічних статей, ніж того би хотілось самим економістам. І навпаки, опитані більшу важливість надали темам, на які значно менше статей в наукових журналах - державна економіка, економіка освіти та охорони здоров’я, економічна історія.

Але якщо стосовно тем та підходів думки економістів по світу різняться, об’єднує всіх незадоволення сучасним станом економічної науки і бажання змін.

Економісти хочуть більш актуальних і ризикованих досліджень, ширшого обсягу та міждисциплінарності. Ну і щоб досліджували не лише фінанси і ринки, як зазначали вже вище.
До речі, дані свідчать, що жінки-економістки більш незадоволені поточним стан справ в галузі. Можливо, це також частково пояснює їх недостатню представленість в економіці.

Тому, якщо ви дослідник і вагаєтесь, яку тему обрати, цей аналіз може стати в нагоді. А якщо є теми, які, на вашу думку, важливо дослідити, і це може зробити Вокс та інші аналітичні центри - пишіть нам їх в обговоренні, звернемо особливу увагу :)
610 viewsedited  14:02
Відкрити / Коментувати
2021-08-25 16:34:27
Як зросли зарплати, пенсії, зовнішня торгівля, які зміни відбулись в освіті та у фінансуванні охорони здоров'я за роки незалежності — згадуємо у статті "Вперед у майбутнє. Позитивні зміни за 30 років незалежності України"
630 views13:34
Відкрити / Коментувати
2021-08-24 16:33:27 Зі святом, друзі!) Вокс бажає Україні кращої якості державного управління і надалі сприятиме тому і словом, і ділом разом з вами!

Зібрали 30 статей про те, що вже вдалось, що - ні, як країна реформується та що нам важливо про себе знати. Серед іншого:

Чому українці у 2018 році були менш проринковими, ніж на початку 1990-х – розповідає стаття Віталія Проценка «Економіка страждань і несправедливості: як українці перетворилися на “ліву” націю»

«Порти, дороги, пошта. Що не так із відмовою продати інфраструктурні державні компанії» – стаття Дмитра Яблоновського та Олексія Гаманюка.

На основі даних Індексу реформ ми також дослідили, який із чотирьох останніх Кабмінів найактивніше проводив реформи: Яценюка (другий уряд), Гройсмана, Гончарука та Шмигаля

Про переваги парламентської форми правління для України писав Ростислав Аверчук ще у 2016 році в рамках великої дискусії на сторінках «Вокса».

Про важливість довіри для розвитку держави – у статті «Довіра та упередження».
271 views13:33
Відкрити / Коментувати
2021-08-18 15:34:31 Назва каналу знов змінилась, бо виросла економіка України в другому кварталі 2021 порівняно з другим кварталом 2020 року.

Але насправді це не значний привід для радощів. Рік тому у складний карантинний другий квартал ВВП обвалився аж на 11,4%. Натомість цього року всі прогнозували швидше зростання. Ще в липні Мінекономіки очікувало ВВП на рівні 6%, а Нацбанк в оновленому інфляційному звіті, хоч і погіршив оцінку зростання ВВП з 8,7% до 7,5%, все одно був більш оптимістичний за сувору реальність. І це ще економіка Україна відносно легко проживає пандемію - фактично постраждала лише під час суворого карантину минулої весни, вже влітку минулого року відновилось споживання, а ціни на експорт - високі, пожвавилось кредитування економіки. Натомість промисловість зростає слабко, за підсумками першого півріччя 2021 року - лише на 2,1%. Передумови стрімкішого росту економіки в майбутнього теж досить примарні. З хорошого: згідно з даними Держстату, в червні середня зарплата в Україні збільшилася на 23,6% р/р і становила 14 313 грн, або рекордних 525 доларів США.

Вокс і надалі слідкуватиме за економічним розвитком та процесом реформ, які мають цьому розвитку сприяти. Якщо вам подобається, що ми робимо, і ви теж прагнете кращої якості державного управління в країні, підтримати нас можна на спільнокошті тут: https://biggggidea.com/project/zrobimo-derzhavne-upravlinnya-kraschim/?fbclid=IwAR0eUzRE1bO6_fEy_1dgLQ1LtoDQrgKsUmFJKsymGtzMAN9ZQKaNRdJDGDY
278 viewsedited  12:34
Відкрити / Коментувати