2021-07-29 13:56:23
Київський міжнародний інститут соціології за підтримки програми Pact/ENGAGE провів опитування про сприйняття корупції українцями. Результати опитування тут: https://bit.ly/3zHO7E6 (також можна скачати масив даних). Опис результатів подібних опитувань з 2007 року можна побачити тут.
Головні висновки:
75-78% українців уважають корупцію дуже великою проблемою, але молодь менше стурбована корупцією, ніж покоління 60+. Порівняно з 2015 та 2018 роками толерантність до корупції знизилася, однак у молодшого покоління вона трохи вища, ніж у старшого.
Особистий досвід корупції мають значно менше громадян - у 2021 році 19% зіткнулися з вимаганням хабарів, 13% користувалися особистими зв'язками (блатом), 15% пропонували хабарі.
Традиційно відповідальність за боротьбу з корупцією більшість (55% у 2021) покладають на президента та його офіс. 17-26% респондентів називають у цьому контексті різні новостворені антикорупційні інституції. А частка тих, хто вважає, що громадяни самі мають боротися з корупцією, знизилася з 24% у 2015 до 8,5% у 2021.
75% вважають головною причиною корупції відсутність покарання, 35% - недостатню чіткість процедур, 32% - недостатню обізнаність громадян з процедурами. Частка тих, хто вважає правила та процедури важливими, вища, ніж у 2018 році, і це добрий знак.
У своїй класичній роботі Shleifer&Vishny (1993) на простих прикладах показують, чому корупція шкідлива для економічного зростання (коротка відповідь - бо вона перешкоджає інвестиціям), а також що в країнах, де слабкий уряд не може обмежити "апетити" окремих відомств чи чиновників, "корупційний податок" вищий.
Також вони роблять висновок, що економічна та політична конкуренція знижує корупцію. Оскільки корупція виникає там, де є монополія - наприклад, якщо видати якийсь дозвіл може лише одне відомство.
491 views10:56
В
