Ольга Совгиря

2021-12-30 17:08:09 Окружний адміністративний суд м. Києва відкрив провадження за позовом Януковича В.Ф. до Верховної Ради України у спорі щодо визнання факту його самоусунення від здійснення конституційних повноважень Президента України.

Суд призначив розгляд справи з викликом сторін на 16.02.2022 року о 10:15.

Позивач просить встановити відсутність у Верховної Ради компетенції (повноважень) на прийняття актів про самоусунення Президента України.

В ухвалі суду вказано, що адресою для листування із позивачем є місто Ростов-на-Дону (Російська Федерація). Відкрити / Коментувати

2021-12-30 14:36:07 Відкрити / Коментувати

2021-12-30 14:35:52 Сьогодні Розпорядженням Голови ВРУ створено Науково-консультативну раду при Голові Верховної Ради України.

Науково-консультативна рада має статус консультативно-дорадчого органу і утворюється при Верховній Раді України, з числа високопрофесійних та авторитетних представників юридичної спільноти з метою забезпечення процесу законотворення ґрунтовними та об’єктивними науковими висновками.

До складу Науково-консультативної ради входять голова, заступник голови, вчений секретар та інші члени. Науково-консультативну раду очолює Голова Верховної Ради України. Заступник голови та вчений секретар обираються на першому засіданні Науково-консультативної ради більшістю голосів від присутніх на цьому засіданні її членів.

Персональний склад Науково-консультативної ради затверджується Головою Верховної Ради України на строк повноважень Верховної Ради України відповідного скликання. Відкрити / Коментувати

2021-12-29 19:58:09 До Рішення Конституційного Суду щодо конституційності Законів „Про телебачення і радіомовлення“ та "Про кінематографію", про короткий зміст якого зазначалось тут — https://t.me/VRU_CCU_news/381, подано три Окремі думки суддів КСУ.

Суддя Первомайський О.О. зазначив про підтримку мотивувальної частини рішення Суду щодо існування легітимної мети у запроваджених цими законами обмежень, проте відзначив, що в своєму рішенні Конституційному Суду варто було більш детально з’ясувати їх домірність (пропорційність), оскільки відповідно до оскаржених положень законів дозволяється обмежувати показ аудіовізуального твору незалежно від його характеристик, ідеї, сюжету тощо.

Судді Сас С.В. та Первомайський О.О. не погодилися із закриттям провадження щодо перевірки конституційності частини третьої статті 26 Закону "Про кінематографію" і зазначили, що були підстави для розгляду в цій частині справи по суті.
У поданні в цій частині оскаржувалось фактичне делегування законодавцем своїх повноважень центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері кінематографії в частині затвердження порядку накладення штрафів за порушення заборон на розповсюдження і демонстрування фільмів, що містять популяризацію органів держави-агресора, радянських органів державної безпеки. Однак відповідно до Конституції України це питання має регулюватись виключно законом і не може бути врегульовано підзаконними актами. Натомість КСУ закрив провадження у справі в цій частині вказавши на недостатню обґрунтованість конституційного подання.

Суддя Литвинов О.М. зазначив, що має сумніви щодо повноважності складу Конституційного Суду. Відкрити / Коментувати

2021-12-23 11:25:35 За наявною інформацією сьогодні Конституційний Суд за ініціативою одного із суддів КСУ планує розглянути і затвердити проект постанови про виплату суддям КСУ начебто недоотриманої ними суддівської винагороди за період карантину з квітня по серпень 2020 року.

Нагадаємо, що згідно із Законом України від 13 квітня 2020 року № 553-IX з квітня 2020 року у зв’язку із запровадженням карантину було встановлено обмеження на максимальний розмір щомісячної заробітної плати посадовців публічної служби (а в тому числі суддів КСУ) в розмірі 10 мінімальних заробітних плат (на той час - 47230 грн). Надалі у незвично короткі строки КСУ вже 28 серпня 2020 року визнав цю норму неконституційною (самоусунувшись при цьому від оцінки конституційності інших положень щодо карантину розставивши відповідним чином пріоритети).

Наразі рівень суддівської винагороди суддів Конституційного Суду України складає близько 10 тис. доларів в місяць і це один із найвищих показників не тільки в Європі, але і взагалі у світі.

У зв’язку із цим вважаємо, що прийняття такої постанови Конституційним Судом є неприпустимим, а відповідні пропозиції виглядають цинічно на фоні рецесії загальносвітової економіки. Відкрити / Коментувати

2021-12-22 20:21:43 Єврокомісія розпочала процедуру притягнення Польщі до відповідальності за порушення законодавства Європейського Союзу у зв’язку із ухваленням 14 липня і 7 жовтня цього року Конституційним Трибуналом Польщі рішень, які підривають принципи єдності і обов’язковості законодавства ЄС.

Це рішення ЄК є черговим кроком у спорі між Євросоюзом і Польщею, який стосується проведеної в Польщі судової реформи, результатом якої стало, зокрема, створення у Верховному Суді окремої Дисциплінарної палати, яка має повноваження знімати імунітет із суддів і притягати їх до дисциплінарної відповідальності. Порядок і засади створення цієї палати стали предметом критики в ЄС і в подальшому її діяльність була визнана в ряді рішень Суду справедливості ЄС такою, що посягає на незалежність польських суддів. Суд справедливості ЄС вказував на невідповідність польського законодавства, яке регулює діяльність Дисциплінарної палати, праву Європейського Союзу, а тому наполягав на зупинці його дії і подальшої відміни.

В свою чергу, Конституційний Трибунал Польщі у рішенні від 14 липня вказав, що Польща не зобов’язана виконувати проміжні рішення Суду справедливості ЄС, в яких містилась вказівка на зупинення дії законодавства щодо діяльності польських судів. А в рішенні від 7 жовтня Трибунал визнав частково неконституційними деякі положення Договору про приєднання до Європейського Союзу. Коротко про це рішення ми зазначали тут - https://t.me/VRU_CCU_news/304

Результатом цього спору вже стало накладення на Польщу фінансових санкцій і суттєве обмеження її фінансування з бюджету ЄС, оскільки за позицією Союзу недостатня незалежність польських судів не гарантує захист цих коштів від неналежного використання (розтрати).

Сьогоднішнє рішення може стати в подальшому підставою для застосування до Польщі фінансових санкцій за невиконання законодавства ЄС: наразі Уряд Польщі має два місяці для відповіді на нові претензії Єврокомісії, після чого остання може висунути вимогу про усунення порушень законодавства ЄС і у разі її невиконання - звернутись до Суду справедливості ЄС за накладенням на Польщу нових санкцій. Відкрити / Коментувати

2021-12-22 18:08:39 Сьогодні було оприлюднено повний текст рішення Конституційного Суду у справі за конституційним поданням 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України окремих положень Законів України „Про телебачення і радіомовлення“ та "Про кінематографію".

Суд визнав оспорювані положення законів конституційними.

Заслуговує на увагу використана в Рішенні аргументація:

у рішенні КСУ як офіційному юридичному документі, використовується влучний термін "агресивна державна політика Російської Федерації", який тепер, будучи визнаним конституційно допустимим, надалі може використовуватись в нормативно-правових актах, зокрема законах, для обґрунтування легітимного обмеження прав і свобод людини в цілях захисту незалежності, національної безпеки і суверенітету України;

Конституційний Суд, не переобтяжуючи мотивацію свого рішення, вдало посилається на рішення ЄСПЛ у справах "Vogt v. Germany" і "Refah Partisi (the Welfare Party) and Others v. Turkey", де наголошено, що:

плюралізм і демократія ґрунтуються на компромісі, що вимагає певних поступок з боку осіб, які мають у деяких випадках сприймати обмеження певних наявних у них свобод для того, щоб забезпечити більшу стабільність країни в цілому;

ніхто не має права покладатись на гарантії захисту прав і свобод людини переслідуючи на меті послаблення або руйнування ідеалів і цінностей демократичного суспільства. Відкрити / Коментувати

2021-12-21 18:14:16 Конституційний Суд ухвалив Рішення у справі за конституційним поданням 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України окремих положень Законів України „Про телебачення і радіомовлення“ та "Про кінематографію".

Суд визнав конституційними положення цих Законів, якими передбачається, що:

не допускається використання телерадіоорганізацій, зокрема, для „трансляції аудіовізуальних творів (фільмів, телепередач, крім інформаційних та інформаційно-аналітичних телепередач), одним із учасників яких є особа, внесена до Переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці, оприлюдненого на веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах культури та мистецтв“;

Перелік осіб, які створюють загрозу національній безпеці, складає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах культури та мистецтв, на підставі звернень Ради національної безпеки і оборони України, Служби безпеки України, Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення“;

центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах культури та мистецтв, оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті Перелік осіб, які створюють загрозу національній безпеці, та забезпечує своєчасне його оновлення;

забороняється трансляція (демонстрування шляхом показу каналами мовлення) фільмів, вироблених фізичними та юридичними особами держави-агресора;

заборона трансляції фільмів, вироблених фізичними та юридичними особами держави-агресора, які не містять популяризації або пропаганди органів держави-агресора та їхніх окремих дій, поширюється на фільми, вироблені та/або вперше оприлюднені (демонстровані) після 1 січня 2014 року.

Це означає, що ці положення Законів "Про телебачення і радіомовлення" та "Про кінематографію" залишаються чинними і надалі. Відкрити / Коментувати

2021-12-20 17:41:13 До Конституційного Суду надійшло конституційне подання групи народних депутатів (99) щодо офіційного тлумачення статті 4 Конституції України (в контексті можливості визнання в Україні на законодавчому рівні подвійного громадянства).

Конституційне подання розподілено судді-доповідачу для вирішення колегією суддів КСУ питання про відкриття провадження.

Згідно із законом "Про КСУ" питання про відкриття провадження у справі має бути вирішено протягом одного місяця. Відкрити / Коментувати

2021-12-20 15:46:11 Дистанційне голосування парламентів. Як це працює?

Латвія

Парламент Латвії є одним із перших парламентів у світі, який може повністю перейти на віддалену роботу завдяки розробці e-Saeima platform.

Основні параметри дистанційного голосування парламенту Латвії:

Пленарні засідання можуть проводитися віддалено за участю депутатів поза приміщенням парламенту.

Застосування e-Saeima platform здатне повністю забезпечити базові функції парламентських засідань:
можливість обговорювати
та
голосувати з питань, включених до порядку денного пленарного засідання.

Обидві функції реалізуються у режимі реального часу.

Функціонування e-Saeima забезпечується спеціальними алгоритмами, зокрема, в частині аутентифікації та підключення до платформи, режиму онлайн-обговорень та голосувань щодо кожного питання порядку денного засідання парламенту.

Робота Сейму залишається відкритою для громадськості і будь-який бажаючий може стежити за дистанційним засіданням у прямому ефірі на офіційному веб-сайті парламенту та на офіційній сторінці Сейму у Facebook. Відкрити / Коментувати