Виховання та розвиток дитини

2022-10-06 19:35:34 Мимовільна увага – як ключ до спокою дитини

Існує два види уваги – мимовільна і довільна. Мимовільна увага виникає незалежно від свідомої концентрації та наміру. Довільна – внаслідок свідомої концентрації на об’єкті, залежить від наміру та бажання.

У дітей до 6-7 років переважає мимовільна увага. Навіть першокласники легко переключаються на муху чи особу, що несподівано зайшла до кімнати.

До 3-4 років мимовільна увага не просто переважає, вона є єдиним видом уваги.

Як батьки можуть використати цей факт?

Коли у дитини трапляється напад істерики в громадському місці, треба переключити її увагу на інший об’єкт, що викличе позитивні емоції (іграшка, смішна людина, кривляння і т.д.).

Виникнення негативної емоції провокує саме об’єкт, на якому концентрується дитина, – щось, що мама не хоче купити, наприклад. Але увага дитини мимовільна, її легко перевести на «позитивний» об’єкт. Як тільки «негативний» об’єкт зникне з поля уваги дитини, емоції теж зникнуть і вона заспокоїться.

Виховання та розвиток дитини Відкрити / Коментувати

2022-10-06 09:32:02 Як розвинути допитливість дитини?

Усі діти допитливі від природи, що особливо помітно у віці 3-5 років, коли кожна фраза починається з «а чому». Але з часом ця природна риса зникає, якщо не набуде достатнього розвитку.

Дитина без розвинутої допитливості у майбутньому зупинятиметься на першому варіанті розв’язання проблеми, а якщо він не працює, – буде губитись та ніяковіти. Розвинена допитливість – основа майбутнього навчального та кар’єрного успіху дитини.

Що можуть зробити батьки разом з дитиною?

Вивчати світ навколо. Наприклад, восени збирати різної форми листочки та разом з дитиною обговорювати чим вони схожі, а чим відрізняються.

Вчитись класифікувати. Попросити дитину знайти дома 5 червоних предметів, 5 маленьких, 5 середніх, 5 великих. Або принести дитині 3 іграшки маленького розміру та попросити знайти між ними спільне. Кількості та ознаки предметів можуть бути різні.

Пересипати. Для цієї вправи вам треба сипуча речовина (пісок, галька, крупа). Візьміть контейнери чи інші ємності різного розміру та форми, виміряйте 300 чи 400 грамів «сипучки» та почніть пересипати її в різні форми. Попросіть дитину пояснити, чого одна й та сама кількість «сипучки» заповнює ємності по-різному.

Спостерігати. Час від часу давайте дитині завдання – спостерігати за декількома пташками або людьми в парку. Потім попросіть описати, що вона побачила, чим відрізняється поведінка пташок? Чим схожі люди, можливо, вони всі були веселі або сумні?

Виховання та розвиток дитини Відкрити / Коментувати

2022-10-05 19:12:01 Вікові кризи (частина 1)

Раніше ми розповідали про вікову періодизацію. На межі двох вікових періодів зазвичай виникають вікові кризи.

Коли саме виникає криза?

Криза виникає з появою нових обставин, що знаходяться за межами можливостей попереднього вікового періоду. Доки людина не виробить нові алгоритми поведінки, вона буде почувати себе пригнічено, розгублено, легко дратуватись – це все ознаки криз.

Вікова криза – це абсолютно здоровий та необхідний психічний процес.

Вікові кризи до 7 років:

Криза першого року життя:

Поява перших проявів незалежності дитини від дорослих, а особливо матері, вихід за межі «близького кола».
Симптоми: надмірне реагування, коли питають щось або пропонують пограти, плаксивість, похмурий настрій, втрата апетиту, інколи – в порушення сну.
Що робити? Дати дитині більше свободи, самостійності, а також можливість взаємодіяти з людьми, крім рідних та «близького кола».
Завершення: криза завершується, коли дитина розуміє як їй взаємодіяти з дорослими, що не є батьками, з іншими дітками, незнайомими предметами. А також опановує ходу та формує базове мовлення.

Криза трьох років – її ми детально описали в окремому пості.

Криза шести-семи років:

Дитину перестає цікавити гра, але головне – починають з’являтись перші внутрішні переживання, багато думок, з якими вона не вміє справлятись.
Симптоми: симптом «гіркої цукерки» – дитині погано, але вона цього не показує, важкокерованість, втрата цікавості до того, що раніше викликало захоплення, втрата дитячої безпосередності, кривляння, клоунада.
Що робити? + Завершення: криза завершується з початком навчання у школі, де дитина задовольняє свої нові соціальні та пізнавальні потреби. Батьки зі свого боку можуть зробити все, що зазвичай радить шкільний психолог, для адаптації дитини у шкільному середовищі.

Виховання та розвиток дитини Відкрити / Коментувати

2022-10-05 09:18:01 З якого віку залучати дитину до готування їжі?
 
Готування їжі – процес пов’язаний з потенціальними ризиками (гострі та гарячі предмети). Але при цьому – дуже важлива навичка для кожного.
 
Коли правильно почати, щоб знайти баланс між ризиком і користю?
 
Набагато простіше буде вчити дитину готуванню їжі, якщо поступово залучати її в процес змалечку.
 
З 2 років: підготовка продуктів (миття, витирання), контакт з безпечними процесами – зліпити з тіста нескладну форму, наприклад.
 
З 3 років: коли моторика дитини достатньо розвинена, можна давати їй складніші завдання: перемішування салатів, нанизування продуктів на шпажку, потовкти щось достатньо м’яке (банан, бісквіт). З часом можна вчити дитину збиванню яєць.
 
З 4 років: дітей можна вчити користуванню ножем. Почніть з використання одноразового пластмасового ножа на банані чи яйцях. Коли рухи дитини будуть більш-менш впевненими, а ви зрозумієте, що морально готові, – починайте вчитись використовувати та тримати справжній ніж, бажано на початку трохи затуплений і так само на м’яких продуктах.
 
З 5-6 років: коли дитина здобуде всі проміжні навички, а її пізнавальні здібності та увага будуть достатньо розвинені, починайте розповідати її рецепти та алгоритми приготування повноцінних страв. А з часом давайте можливість самостійно щось приготувати під керівництвом та контролем дорослих.
 
Виховання та розвиток дитини Відкрити / Коментувати

2022-10-04 19:10:35 Топ 5 фраз, які не можна казати дітям і чому

Не плач/не злись/не переживай з цього приводу

Емоції не зникають, якщо мама скаже зупинитись. Проте, коли дорослі кажуть, – дитина робить. Робить і отримує звичку приховувати свої справжні емоції та некоректно транслювати їх.

У тебе все одно не вийде, бо ти ж…

Нехай дитина сама обирає собі мету, оцінює свої сили та здібності. Батьки можуть лише допомагати, а не програмувати дитину на зневіру в себе та негативні проєкції майбутнього.

Ну хто так робить? Нічого тобі не можна довірити!

Не все у дитини може вийти з першого разу. Бо це дитина та оцінювати її здібності треба відповідно до цього факту. Треба допомогти зрозуміти та навчити, а не формувати комплекси та пасивність.

Ми для тебе стільки зробили, а ти… невдячний

Кожен вибір і кожна дія були зроблені батьками свідомо – дитина не повинна віддячити за них. Цю фразу батьки можуть використовувати не спеціально, щоб викликати у дитини почуття провини. Через нього дуже легко маніпулювати дитиною, яка починає сепаруватись, бути не такою підконтрольною як звикли батьки.

А я казала тобі, як треба було робити. Мама краще знає

Цією фразою батьки зазвичай хочуть продемонструвати свою значущість, масштаб думки. А натомість формують у дитини страхи робити помилки, орієнтуватись на своє бачення, власні переконання та самостійні рішення.

Виховання та розвиток дитини Відкрити / Коментувати

2022-10-04 09:10:19 3 дієві способи для батьків як тримати себе в руках

Зупиніться, зробіть вдих. Коли хочеться кричати або сказати щось, про що пожалкуєте – глибоко вдихніть. Зробіть декілька повільних вдихів. Дайте заспокоїтись своєму тілу. Ваша реакція після цих простих дій буде менш яскравою, аніж була б та, що спровокована первинною емоцією.

Скеровуйте тембр свого голосу. Коли хочеться кричати намагайтесь говорити спокійно. Насправді не тільки тембр голосу залежить від емоцій, але й емоції від тембру голосу. Коли ви змусите себе говорити спокійно, ваш мозок дасть сигнал організму та емоційна хвиля почне спадати.

Піклуйтесь про себе. Коли ви засмучені, голодні, пригнічені або, відверто кажучи, втомились, погана поведінка дитини буде дуже легко виводити вас. Тому піклуйтесь в першу чергу про себе, щоб не пригнічувалась ваша природна витривалість.

Виховання та розвиток дитини Відкрити / Коментувати

2022-10-03 19:31:21 Вікова періодизація

Згідно з віковою психологією все наше життя можна поділити на періоди. На кожному з них психіка буде поводитись по-різному, мати різні потреби та особливості.

Загальноприйнята вікова періодизація виглядає наступним чином:

вік немовляти: до 1 року
раннє дитинство: 1 – 3 роки
дошкільний вік: 3 – (6) 7 років
молодший шкільний вік: 6 (7) – 10(11) років
підлітковий вік: 10(11) – 15 років
юнацький вік: 15 – 21 рік
ранній дорослий період: 21 – 40 років
середній дорослий період: 40 – 60 років
пізній дорослий період: 60 років – до смерті

Чому батькам важливо знати цей психологічний факт?

По-перше, на стику двох періодів відбуваються вікові кризи, під час яких поведінка дитини може, м’яко кажучи, дивувати. Якщо ви знаєте, що очікувати, – вже легше впоратись.

По-друге, потреби дитини, її головні інтереси, поведінка, пізнавальні та соціальні можливості залежать від вікового періоду. Вони постійно змінюються, і якщо знати вікову норму, то можна правильно спрямувати виховання та розвиток дитини.

Про кризи та особливості кожного періоду розповімо згодом

Виховання та розвиток дитини Відкрити / Коментувати

2022-10-03 09:21:02 Як допомогти дитині не втратити друзів на відстані

Вимушений переїзд – ваш або родини друга дитини – може стати серйозним випробовуванням дружби малечі. Проте збереження звичного оточення дуже важливо для підтримки позитивного психічного стану дитини.

Що можуть зробити зі свого боку батьки, щоб запобігти руйнування дитячої дружби?

Познайомте дитину з гаджетами. А якщо вона вже впевнений користувач, то з засобами відеозвʼязку Zoom, Google Meet, Telegram (video).

Забезпечте належну якість зв’язку. Є дослідження, які показали, що вплив на дитину має не сам факт перебування перед екраном, а низька якість зображення на екрані. Зокрема, вона викликала проблеми зі сном та пригнічений настрій.

Домовтесь з батьками друзів дитини. Якщо малеча звикла спілкуватись кожного дня в садочку чи майданчику, то можна домовитись про зручний час для щоденних дзвінків. Якщо можливості немає, то можна на перших етапах після переїзду бажано підтримувати зв’язок зі звичною частотою (кожного дня протягом тижня), а потім поступово зменшувати її до одного-двох разів на тиждень. Так діткам буде набагато простіше адаптуватись до нових умов спілкування.

Виховання та розвиток дитини Відкрити / Коментувати

2022-10-02 19:04:01 Як виправити харчові звички дитини

Головна причина, чому дитині складно відмовитись від харчових звичок – вона пристосувалась до певних страв. Тому, коли батьки вводять в раціон нові блюда, дитина спочатку активно відмовляється від них. Бо вони мають незрозумілі дитині запах, текстуру, смак.

Декілька кроків як виправити харчові звички:

Власний приклад. Спробуйте страву при дитині так, ніби ви просто зайняті звичайним прийманням їжі. Покажіть як вам подобається – візьміть добавку, демонструйте насолоду від страви. І нічого не кажіть дитині, лише дозвольте спостерігати за вами.

Дегустація. Потім, коли дитина поспостерігає за вами, зрозуміє, що ви їсте щось смачненьке, залиште трохи страви чи продукту в зоні її доступу або запропонуйте спробувати. Але не примушуйте. Хай дитина лише спробує (одну-дві ложки), звикне до властивостей цієї страви.

Ці кроки треба повторювати декілька разів. Зазвичай після приблизно 10 спроб дитина звикає і вже залюбки куштує те, що раніше було новим. Головне – не змушувати та все вийде

Виховання та розвиток дитини Відкрити / Коментувати

2022-10-02 09:54:35 Поради батькам дітей 1-2 років

Більше демонструйте

Коли ви щось кажете дитині, наприклад: «Малюй обережніше», – їй може не вистачати знань, щоб виконати вашу вказівку. Тому покажіть. Візьміть руку дитини у свою, малюйте обережно разом і повторюйте «Малюй обережно». З часом дитина навчиться робити це сама.

Легко зупиняйте істерики

У дітей 1-2 років увага мимовільна. Тому якщо якийсь об’єкт, наприклад, іграшка, яку не хочуть купляти, викликала у дитини істерику, треба перевести її увагу. Сказати щось на кшталт: «Дивись, яка там смішна пташка, ой-ой, вона ніби зараз полетить». Ймовірно, що дитина одразу переведе увагу з іграшки на пташку та заспокоїться.

Не залишайте дитину в місцях, де вона погано поводиться

Часом дитина може ігнорувати те, що ви кажете, не заспокоюватись та продовжувати перебувати в стані істерики. Це абсолютно нормально для цього віку. Не треба примушувати себе триматись в руках, червоніти та кричати на малюка. Краще повернутись з магазину чи парку додому і продовжити справи іншим днем.

Не наказуйте дитину в її кімнаті

Часто батьки можуть у якості покарання за погану поведінку залишати дитину одну в кімнаті. Це дійсно дієво, але. По-перше, час покарання повинен бути не більше віку дитини у хвилинах. Наприклад, для 2 років – 2 хвилини. І другий момент, не варто залишати дитину в її кімнаті, вона повинна у неї асоціюватись з безпекою та комфортом, тому для покарання краще обрати інше приміщення.

Виховання та розвиток дитини Відкрити / Коментувати