2020-11-26 17:10:02
Настав час визнати — ми деградуємо
Відкинемо псевдотолерантні й "новітні" погляди й зазирнемо правді у вічі — світ забув, що таке Краса.
Вже від початку ХХ сторіччя питання занепаду мистецтва було актуальним. Люди у гонитві за новизною зріклися від класичних, прекрасних форм у спробі створення нового дива. Натомість, їх творчість вилилась у "відображення" почуттів та криків душі, що, м'яко кажучи, не схоже на справжній талант. Під приводом зображення "стану душі" художники ошукали довірливого глядача, надавши йому "шедеври", у яких була відсутня й мала доля таланту Ренесансу, а поети зацькували красу звичного нам вірша й видали "новий формат", побудований на суцільних метафорах та віяннях дегенеративного вітру "швидкої" літератури.
В наш час спадок цього шахрайства продовжує отруювати молоде покоління хибним уявленням про реальну красу. Дітлахів з малих років привчають розуміти те, в чому нема Сенсу: слухати композиції без Музики, вдивлятись у твори модернізму без Мистецтва, вдягати одяг останнього писку моди. Без сумнівів, такі темпи призведуть до того, що наші сини й доньки утратять розуміння Краси й Потворності, адже цьому навчає мистецтво.
"Якщо вада стала нормою, вже нічого не допоможе"
(с) Сенека
———
Цей текст був написаний два роки тому на шкільному аркуші та випадково віднайдений мною у купі мотлоху. Дивлячись на нього крізь прірву сучасної моєї башти, тільки продовжую дивуватись, наскільки точним було моє усвідомлення проблематики постмодерної епохи вже тоді.
Єдине, в чім я змінив своє ставлення — так це перестав дивитись на смуту сьогодення як на трагедію. Черговий виток історичного процесу, Темна епоха, у якій якнайкраще може себе проявити Герой, що спить у кожнім з нас.
210 views14:10
W
