Зелений борщ Сьогодні хочу написати про борщ, який ми любимо | 🇺🇦 ЇZHAKULTURA.пульс

Зелений борщ

Сьогодні хочу написати про борщ, який ми любимо готувати з першим щавлем чи зеленню й смакувати зі сметаною та половинкою вареного яйця. Який можливо ви їли у кафе чи їдальні, сметанкою та ще й в прикуску з пиріжками із зеленою цибулею та яйцем дома, безтурботно цокаючи ложкою об денце полумиска.

Зелений борщ готують і з молодою кропивою чи першими листочками лободи та кульбаби. Вітаміно, дієтично хелсі. Сьогодні він має всі шанси оселитись на умовній рейтарські як стильний супер фуд.

Але кожного разу, коли я куштую або й просто згадую про зелений борщ (а я його дуже люблю) кожного разу думаю про те, як багато людей в Україні його не можуть зносити на дух, вигляд та смак.

Причина такої нелюбові ховається не у сприйнятті смаку, рецепторах. Вона в історії, голодів та Голодомору, асоціацій голодної, холодної весни коли спасінням були листя липи, перші листки щавлю чи лободи. Цією зеленню об'їдалися від неї було зле.

У багатьох найрізноманітніших усних свідченнях записаних різними вченими, опублікованими у монографіяч чи неопублікованими архівними записами я часто перечіпаюсь об цю нелюбов до зелені від тих хто пережив голодні роки. І попри те, що сьогодні очевидців Голодомору можна перелічити поіменно, ця пам'ять нелюбові до "зеленого", "зелені" і всякого-ніякого "зілля" передавалась із покоління до покоління примножуючись травмами війни та голодного повоєння з голодом у 1947 році.

Ось кілька цитат:
"і лабудинь їли і жолудики збирали і траву", "молочай такий гіркий, а ми покачаємо його і їмо", "от распускаются листочки малоденькие, там, с вишни - жевали...сурепку ели, козлики есть такие ели, укроп, калачики", "лободу їли", "кропиву свиням давали, а в голодовку то самі елі"

І кожного разу, коли я чую, що наша кулінарна спадщина якась не така чи ми не такі, бо не вміємо зелених салатів їсти, різноманітні листочки й квіточки додавати до меню, все нам м'ясо, гречку, картоплю подавай - то наша травма. І не варто дивуватися, що є люди які вермішель з хлібом їдять, варто трошки знати чому так

Бо на все є своє правда і причини. Тому запаліть свічку о 16.00 у вашому вікні як символ пам'яті і єдності.