Юрій Сиротюк

2022-05-08 18:26:58 Відкрити / Коментувати

2022-05-08 13:22:26 Наші матері, жінки, посестри!

Ми знаємо за що воюємо!

Знаємо мету, знаємо що і кого маємо захищати.

Знаємо, що найкращим подарунком для вас буде наша Перемога!

А вона обов’язково Буде!

Дякуємо, що виховали такими! Що чекаєте! Що підтримуєте! Відкрити / Коментувати

2022-05-06 20:48:19 Нам поможе святий Юр, ще й Пречиста Мати лихо звоювати!

А ще Юрій Змієборець принесе Перемогу!

У нашому гранатометному взводі роти вогневої підтримки 5 окремого штурмового полку Юріїв аж п’ятеро.

Тому віримо, що наш небесний Патрон сприятиме щоб ми ворогів утилізували уп’ятеро швидше:)

Ну а ще нині в День піхоти, покровителем якої є святий Юрій, ми отримали ось такий подарунок.

Дякуємо.

Дискотека буде славною… Відкрити / Коментувати

2022-05-04 12:11:25 Гадалки, експерти, нумерологи, бабаки

До яких лиш методів не вдаються люди, щоб пришвидшити «закінчення» війни.

У березні - передбачали «екстрасенси» все закінчиться.

Якщо не в березні, то точно до Паски.

Не пізніше 9 травня.

До початку літа.

Усвідомте і прийміть ця війна триватиме ще довго.

Вона тотальна.

Стосується всіх.

Хто ще не мобілізований до лав ЗСУ чи інших підрозділів задіяних до війни, має ефективно використати час щоб бути готовим.

Пройти тренінги та вишколи.

Підготувати відповідне спорядження.

Отримати дозвіл і придбати легальну зброю.

Розуміти, що у випадку проведення масової мобілізації ворогом, Україна змушена буде залучити максимальну кількість оборонців.

І було б добре щоб ці люди були максимально готові.

Фізично, психологічно, тактично.

Щоб потім не нарікали, що непідготовлених кидають у бій.

З 2014 по 2022 рік Україна мала лиш передишку у війні.

Зараз таких великих передишок не буде.

Війна сама не закінчиться.

Завершиться вона лише повною поразкою і зникненням Російської імперії.

А щоб війна закінчилася швидше - потрібна максимальна концентрація усіх ресурсів нації.

А поки хтось ще має час щоб попити каву в мирних місцинах, він має пам’ятати цей час йому дарують інколи навіть ціною власного життя, ті хто на фронті.

І може саме його зусиль та участі критично бракує щоб цей кінець пришвидшити.

І закінчать війну точно воїни, а не гадалки, експерти, нумерологи, бабаки… Відкрити / Коментувати

2022-04-30 15:18:23 Не пишу про побратимів, які пішли у Вічність.

І йдуть майже щодня.

Знаю, що вони точно Живі і житимуть Вічно.

Мене більше турбують «мертві серед живих».

Ті, хто не бере участі в священній війні, жодним чином.

Хто вірить, що можна сховатися в своїй бульбашці, перечекати, а головне біологічно виживати.

Як потім буде жити серед цих ходячих мертвяків, тим хто повернеться зі Священної війни.

Після війни матимемо болючий розкол суспільства на козаків і «свинопасів».

І одним буде важко зрозуміти інших.

Не можливо.

І тоді, бачачи скільки «мервих на землі», козаки житимуть пам’ятю про Вічних на Небі. Відкрити / Коментувати

2022-04-28 10:14:58 Щоб досягати велике, треба мислити Великим

Ідеї про природню, історичну, геополітичну потребу прикрити фланги (молдовський та білоруський) для успішного завершення російсько-української війни, а ще більше необхідності підтримки національно-визвольних змагань поневолених Росією народів, викликали істеричне заперечення в частини суспільства, яке боїться, що активна наступальна позиція України відверне від нас Захід і не дозволить повернутися на позиції 24 лютого, що для багатьох означало б уявну перемогу.

Тільки от проблема, що це повернення не можливе.

Україна вже не можлива ніколи в постсовєцьких рамках, вона можлива лише як Велика Україна, регіональний гравець, а в майбутньому, - геополітичний лідер на цьому просторі Євразії.

Страшилка, що щось не можна, бо
⁃ «Путін нападе»;
⁃ «Захід нас не зрозуміє»
Лише стримує Україну від перемоги, відтягує її.

Ми вже наїлися її в минулому.

Навпаки, перенесення війни на територію ворога, активна наступальна позиція є запорукою успіху в цій війні.

Росія має знати, що за кожен ракетний удар по Києву, рано чи пізно буде симетрична відповідь по Москві.

За кожний зруйнований міст чи нафтобазу - буде відповідь.

Вона вже є. І має лише нарощуватися.

Росія поставила ціль тотальне знищення України. Але нищать вони ту Україну, в яку самі багато вкладали - постколоніальну, олігархічну, з малими амбіціями межеву країну.

На її місці має постати Україна Велика.

Щоб вижити і перемогти мусимо жити категоріями Великої України, передусім в думках, мріях і амбіціях…

Хоч там не будуйте меж і не живіть у в’язницях… Відкрити / Коментувати

2022-04-26 17:05:34 З походу в Україну в 2014 році, окупації Криму і частини Донбасу, Путін тріумфально повертав силу на вершину світової політики і намагався повернути Росію як геополітичного гравця.

Далі передишка на фронті в Україна дала можливість Путіну повномасштабно втрутитися в Сирію, фактично врятувавши Асада.

Потім була Лівія.

Спроби влізти в Латинську Америку.

Африку.

Постійні повітряні і морські провокації щодо європейських країн.

Фактично ультимативна вимога визнати Росію геополітичним гравцем із письмовим закріпленням її привілейованого становища з правом збереження зон впливу.

Так за декілька років з регіонального хулігана з нафтогазовим допінгом, Путін роздув щоки і продавав повітря на місце одного зі світових лідерів.

Поки не спіткнувся об Україну.

Тепер падіння Путіна як і падіння Росії, виліт з за столу геополітичних гегемонів - неминучі.

А як все починалося.

Україна в 2014 році підсинула сир легких перемог.

Сир виявився в мишоловці.

Мишоловка замкнулася, і щуролови вийшли на полювання…

Тепер щурам треба перемир’я, переговори, бо їхній узкій мір тріщить по швам…

А нам що. Нам влітку до Криму. На море… Відкрити / Коментувати

2022-04-26 10:06:43 Захистити Молдову, повернути Білорусь білорусам

У відповідь на агресивні заяви Росії в бік Молдови, Україна має чітко заявити, що збройно обстоюватиме суверенітет Молдови.

Молдова наш історичний союз на півдні, який має геополітичне значення для нашої безпеки на південному фланзі.

Тому будь-яка збройна провокація проти сусіда буде поштовхом для проведення української військової операції в Придністров’ї з метою повернення цієї території під повний суверенітет Молдови та забезпечення прав українців, які там проживають історично.

Україна не повинна повторювати досвіду програного фронту російсько-української війни в Білорусі.

Коли наша держава не лише мовчки спостерігала за тим як Росія поглинає Білорусь, але й постійно злочинно робила ставку на Лукашенка (головного агента Путіна), а не на білоруську націю.

Нині вважаю помилковим емоційне відкидання всього білоруського, формування комплексу колективного звинувачення братнього білоруського народу.

І вина України є в тому, що наша країна переважно мовчки спостерігала як Білорусь насильно перетворювали в російську колонію.

Тому в другій фазі російсько-української війни на білоруському фронті Україна зобов’язана підтримати усі національно-визвольні змагання білорусів, усунення диктатури Лукашенка і фактичної російської окупації.

Білоруси вже нині мають знати, що у випадку розгортання національно-визвольної Революції поряд з ними будуть не лише українські добровольці але й регулярна українське армія.

Вільна незалежна білоруська Білорусь є запорукою геополітичної безпеки України (і балтійських країн теж) на північному для нас фланзі.

Відбити навіть намір Росії вжити агресію щодо Молдови та підтримати навіть збройно у поновленню повного суверенітету над Придністров’ям - завдання на південному фланзі.

Геополітичні інтереси України і Росії діаметрально протилежні.

Ми бажаємо всім окупованим народом стати собою, здобути та захистити суверенітет, відновити ідентичність.

Ми умовно продаємо «свободу», Росія втюхує рабство.

Рабство геть не конкурентний товар, але і свобода мусить цілепокладатися і бути з кулаками.

Не біймося вже зараз сказати, що кожен поневолений Росією народ отримає пряму збройну підтримку України.

Навіть буряти, які напевно переплутали, що це не ми, а Росія відібрала в них землю, мову, віру і честь…

Здобуття суверенітетів усіма поневоленими народами, деконстукція імперії, демілітаризація агресора, денацифікація глибоко враженого імперіалізмом росіян - наші ключові завдання. Відкрити / Коментувати

2022-04-25 14:46:51 Відкрити / Коментувати

2022-04-25 14:46:44 Зі «Свободою» за Свободу!

Дякую ДФТГ «Свобода» (ТРО), тепер час ЗСУ.

Друзі, ось і закінчився мій період служби добровольцем в ТРО

21 квітня самомобілізований з побратимами до лав ЗСУ.

Дякую, побратимам зі «Свободи», що з першого дня війни дали можливість зі зброєю в руках захищати місто, що стало рідним.

Добровольче формування територіальної громади Києва «Свобода» в складі якого був попередні майже два місяці не ховалося на блок-постах у середмісті.

З першого дня максимально близько до передка і на передовій.

А інколи і за нею.

Рили перші окопи на виїзді з Києва на Вишгородському напрямку, бо звідти мала бути танкова атака. Там збили ворожий дрон.

Згодом їхали «внікуди» нічним биківнянським лісом в Бровари, бо звідти мали йти орки на Київ.

Пізніше перемістилися на Баришівщину.

Захищали Лукаші.

Прикривали арту з 72 бригади.

Йшли у бій в Лук‘янівці.

Коли відігнали ворога з Києва, підрозділом ухвалили рішення доєднатися до ЗСУ і далі бити ворога на передку.

З 21 квітня я солдат Збройних Сил України. Рядовий гранатометник.

Свободівський взвод до виконання бойових завдань готовий.

Шеврончик «Свободи» на місці.

На іншому плечі шеврон нашого бойового братства.

До перемоги! Інакше не буде!

#Svoboda.Army #5-й #окремий штурмовий полк Відкрити / Коментувати