Get Mystery Box with random crypto!

Історія України

Логотип телеграм -каналу istoriya_ukrainy — Історія України І
Логотип телеграм -каналу istoriya_ukrainy — Історія України
Адреса каналу: @istoriya_ukrainy
Категорії: Відео , Освіта
Мова: Українська
Передплатники: 5
Опис з каналу

Найбільший канал про справжню несовкову історію України. Кожного дня разом вдосконалюємо знання з історії нашої Батьківщини!
Україна переможе у цій війні!
Вірте в ЗСУ, вірте в Україну!
Слава Україні!
@garrincha_7

Ratings & Reviews

2.00

3 reviews

Reviews can be left only by registered users. All reviews are moderated by admins.

5 stars

0

4 stars

0

3 stars

0

2 stars

3

1 stars

0


Останні повідомлення

2023-11-11 13:11:24
Так починався Голодомор українського народу. Постанова та інструкція Ради Народних Комісарів усср “Про організацію хлібозаготівель в одноосібному секторі”. 11 листопада 1932 р.

Телеграм Threads Instagram Twitter Підпишись і поширюй!
14.4K viewsedited  10:11
Відкрити / Коментувати
2023-11-11 09:10:17
11 листопада 1978 р. Міністерство освіти усср видало директиву: «Удосконалювати вивчення російської мови в загальноосвітніх школах республіки». Відбулося чергове посилення русифікації, наслідком якої стала наявність в сучасній Україні хворих людей, зображених на фото вище.

Наслідки цієї директиви:

вчителям російської мови в українських школах було запроваджено доплати 16-25 % (за зросійщення);
клас для вивчення російської ділився на дві групи;
ВПК оплачував виготовлення підручників, методичок і наочності для уроків російської мови.
Класних керівників переконали умовляти батьків писати заяви на звільнення дітей від вивчення української мови.
Звільнені від вивчення учні мали бути присутніми на уроках української. Оскільки часто кількість тих, хто не вивчає переважала, вчителі більше «пастушили», ніж викладали.

Телеграм Threads Instagram Twitter Підпишись і поширюй!
21.6K views06:10
Відкрити / Коментувати
2023-11-10 20:36:56
Звіт про діяльність театру “Нова сцена” при товаристві “Просвіта”, м. Хуст, Карпатська Україна. 10 листопада 1938 р.

Телеграм Threads Instagram Twitter Підпишись і поширюй!
13.5K views17:36
Відкрити / Коментувати
2023-11-10 13:53:55
Про організацію курсів української мови у м. Вінниці для старшин-німців. З повідомлення Начальної команди Галицької армії. Не пізніше 10 листопада 1919 р.

Телеграм Threads Instagram Twitter Підпишись і поширюй!
13.5K views10:53
Відкрити / Коментувати
2023-11-10 09:01:11
10 листопада 1919 року на Лемківщині народився Майкл (Михайло) Стренк. Сержант Корпусу морської піхоти США українського походження.

Майкл Стренк був старший за званням із 6 військових, що були зафіксовані на фотографії «Підняття прапора на Іодзіма» Джо Розенталя.

До кінця березня 1945 року, троє з шести людей на фотографії були вбиті в боях, в тому числі і Стренк. Похований на Арлінгтонському національному цвинтарі.

Майкл Стренк є героєм фільму «Прапори наших батьків» режисера Клінта Іствуда. Його образ втілив канадський актор Беррі Пеппер.

Телеграм Threads Instagram Twitter Підпишись і поширюй!
13.3K views06:01
Відкрити / Коментувати
2023-11-09 17:11:56 9 листопада 1976 року створено Українську Гельсінську Групу (УГГ). Це була перша в ссср легальна організація, яка боролася з порушенням прав людини.

Коли вони сказали, що хочуть створити Гельсінську Групу в Україні, я похолола, – згадує голова Московської Гельсінської групи Людмила Алєксєєва про приїзд до неї Миколи Руденка і Левка Лук'яненка. - На теренах усього Союзу найжорстокіше карали в Україні. Ми просили західних журналістів писати якомога частіше про Українську Групу, про кожну її людину. Бо це камікадзе. Перші арешти відбулися саме в УГГ. Терміни українцям давали найбільші. І найбільше загиблих у таборах було саме серед членів УГГ”.

Після підписання Совєцьким Союзом Гельсінського акту виникла московська правозахисна організація. Інтереси українських правозахисників у Москві представляв Петро Григоренко. Серед національних груп першою заявила про своє створення Українська Громадська група сприяння виконанню Гельсінських угод – Українська Гельсінська група. В Декларації УГГ зазначалося: "Своїм головним завданням Група вважає ознайомлення урядів країн-учасниць і світової громадськості з фактами порушень на території України Загальної Декларації Прав Людини та гуманітарних статей, прийнятих Хельсінською Нарадою". Підписи під нею поставили 10 членів-засновників УГГ. Це – Іван Кандиба, Левко Лук'яненко, Мирослав Маринович, Оксана Мешко, Олекса Тихий, Ніна Строката-Караванська, Микола Матусевич, Олесь Бердник. Очолив організацію відомий поет і прозаїк Микола Руденко.

Микола Руденко 9 листопада на прес-конференції перед іноземними журналістами оголосив про створення УГГ. Відбувалось це у Москві на квартирі Олександра Гінзбурга, бо у Києві на той час не було акредитованих іноземних журналістів.

У грудні 1976-го почались перші обшуки серед членів-засновників Групи. Миколі Руденкові підкинули 39 доларів, Олесеві Берднику - порноґрафічні листівки, а в Олекси Тихого знайшли заліплену в глину на горищі сараю німецьку ґвинтівку. Руденка і Тихого 1 червня 1977-го засудили на 12 та 15 років таборів і заслання. Обшуки у справі Руденка і Тихого торкнулись усіх членів Групи. В якості свідків допитали десятки осіб по Українї та з Москви.

1978-го Мариновича запроторили на 12 років ув'язнення, Лук'яненка – на 15 років. На місце заарештованих приходили нові люди. Керівництво Групою по черзі перебирали на себе Олесь Бердник, Оксана Мешко, Василь Стус.

До кінця 1980-го УГГ оприлюднила 30 меморандумів, декларацій, маніфестів, звернень та інформаційних бюлетенів. В них піднімалися проблеми політичної, економічної та духовної окремішності українців, захисту прав людини.

Телеграм Threads Instagram Twitter Підпишись і поширюй!
13.8K views14:11
Відкрити / Коментувати
2023-11-09 10:41:27 Друзі, якщо маєте бажання та можливість підтримати нас фінансово, допомогти у просуванні та подякувати за роботу, можете задонатити на карту:

Монобанк: 5375414127683778
Приват: 5363542097253885

Або за посиланням:
https://send.monobank.ua/6dSzYxk1MM

Не важливо, це 20, 50, 100 чи 200 грн. Будемо раді кожній гривні. Щиро дякуємо за підтримку!

Але спочатку обов'язково допоможіть ЗСУ, силам територіальної оборони України! Ми неодмінно вистоїмо та переможемо!

Споживайте контент українською, вивчайте справжню несовкову історію нашої держави, вдосконалюйте знання та пишайтеся рідною мовою. Все буде Україна

Продовжуємо невпинно вести просвітницьку діяльність та популяризувати українськомовний контент!
14.0K viewsedited  07:41
Відкрити / Коментувати
2023-11-09 08:14:43 ​​ 9 листопада 1995 року у Страсбурзі затверджено рішення ПАРЄ про вступ України до Ради Європи в якості її 37-го члена. Це символізувало визнання суверенності України і її залучення до активного формування спільної європейської політики.

Рада Європи (РЄ) була створена 5 травня 1949 року у складі 10 держав для покращення їх співпраці у сфері втілення в життя спільних ідеалів і принципів та сприяння економічному і соціальному розвитку. Упродовж 1960-80-х років РЄ отримала визнання в Європі як дієвий орган з регулювання питань, пов'язаних з правами людини та верховенством права, розробивши та втіливши у життя понад 170 багатосторонніх конвенцій та інших угод.

Головні перешкоди на шляху до отримання Україною членства в РЄ полягали в адаптації українського законодавства до європейських правових норм. 14 липня 1992 року Україна подала заявку на вступ в Раду Європи, а 16 вересня Верховна рада України отримала статус "спеціально запрошеного гостя" в ПАРЄ, що давало право представникам України долучатися до роботи її основних комітетів. З метою наближення вітчизняного законодавства до європейських стандартів 14 липня 1993 року Україна ратифікувала, зокрема, Європейську рамкову конвенцію про транскордонне співробітництво між територіальними общинами або властями, 24 лютого 1994 року — Європейську культурну конвенцію, 15 вересня 1995 року — Рамкову конвенцію про захист прав меншин. У вересні 1995 року Україна також приєдналася до шести конвенцій РЄ у галузі боротьби зі злочинністю.

27 липня 1995 року у РЄ було відправлено листа за підписом президента України Леоніда Кучми, голови Верховної ради України Олександра Мороза та прем'єр-міністра України Євгена Марчука, в якому вони запевняли в серйозності обраного проєвропейського курсу України, а також роз'яснювали суть судово-правової реформи та забезпечення прав людини в Україні. 5 вересня 1995 року на засіданні Бюро ПАРЄ в Парижі було прийнято рішення про включення до порядку денного вересневої сесії ПАРЄ питання про рекомендацію України до вступу в цю організацію.

Виступаючи 26 вересня 1995 року у Страсбурзі на сесії ПАРЄ голова парламенту Олександр Мороз наголосив, що Україна не просто входить до Ради Європи як новий член, а закономірно повертається у велику європейську сім'ю, частиною якої історично була завжди. Того ж дня ПАРЄ рекомендувала Комітету міністрів прийняти Україну рівноправним членом цієї організації.

З метою перевірки відповідності України критеріям вступу її відвідали численні європейські делегації, що вивчали правову ситуацію, зокрема, багато пояснень українським посадовцям довелося давати з приводу міжконфесійних відносин, конституційного договору тощо. Однією з умов вступу до РЄ було скасування смертної кари, тому з вересня 1995 року в Україні було призупинено її виконання, а у 2000 році остаточно скасовано відповідними змінами до Кримінального кодексу.

19 жовтня 1995 року Комітет міністрів Ради Європи запросив Україну стати членом РЄ та приєднатися до її статуту. Україні було виділено 12 місць в ПАРЄ. 31 жовтня при розгляді у Верховній раді України закону про приєднання до статуту РЄ депутати-комуністи безуспішно намагалися добитися синхронного розгляду цього питання зі вступом до Міжпарламентської асамблеї країн СНД. Того ж дня голосами 256 депутатів Україна приєдналася до Статуту РЄ.

9 листопада 1995 року у Палаці Європи у Страсбурзі Комітет міністрів РЄ затвердив рішення ПАРЄ про вступ України до Ради Європи. Вступ до РЄ означав визнання суверенності України, її активну роль в європейській політиці, залучення України до формування спільної європейської політики. Відтепер кожен громадянин мав право звернутися до Європейського суду з прав людини.

Телеграм Threads Instagram Twitter Підпишись і поширюй!
14.0K views05:14
Відкрити / Коментувати
2023-11-08 14:32:38
Резолюція Бердянської Міської Ради про приєднання до України (УНР), 12 грудня 1917р.

Телеграм Threads Instagram Twitter Підпишись і поширюй!
15.3K views11:32
Відкрити / Коментувати
2023-11-08 09:27:21 ​​ 8 листопада 1887 року у селі Медуха на Станіславівщині (нині – Івано-Франківщина) народився Дмитро Вітовський, Сотник Легіону Українських січових стрільців, лідер Листопадового чину, перший секретар військових справ ЗУНР, командант Галицької армії. “Буде армія – буде державність!” – говорив він, оголошуючи загальну мобілізацію в українську армію.

Служив у австрійському війську. Вступив на правничий факультет Львівського університету, брав участь в акціях за викладання українською мовою. Як наслідок – судовий процес, виключення з університету, в’язниця. Повернувшись на волю, завершив навчання в Кракові.

Від початку Першої світової війни очолив перший курінь Українських січових стрільців. 1915-го за бій на горі Маківці нагороджений медаллю “За хоробрість”. Після поранення переведений на Волинь. Долучився до відкриття українських шкіл.

«Дмитро Вітовський був чоловік наскрізь ідейний, запальний. Вже з тону його бесіди можна було пізнати людину, яка про себе мало думає, лише підпорядковує свої думки, амбіції та особисті інтереси якійсь вищій ідеї», - писав командувач Української галицької армії Мирон Тарнавський.

У квітні 1918 року Українські січові стрільці разом із австрійськими військами прибули до Олександрівська (нині – Запоріжжя). Завдяки їм у місті з’явилися перші українські школи та газета “Січ”. Очолив Центральний військовий комітет у Львові, організатор і керівник Листопадового зриву, Перший командир Галицької армії, Державний секретар військових справ ЗУНР. Головною метою життя бачив творення національної армії.

Навесні 1919-го відряджений на мирну конференцію в Парижі. У серпні, повертаючись в Україну, загинув в авіакатастрофі під Ратибором (Сілезія). Перепохований на Личаківському цвинтарі у Львові.

Телеграм Threads Instagram Twitter Підпишись і поширюй!
14.9K views06:27
Відкрити / Коментувати