RECORD

2021-04-30 23:46:36 ​​Ці два тижні ми висвітлювали доволі складну тему. Вона тонка, у ній є безліч граней, які важливо не переступити.
Сьогодні хочу з вами поділитися улюбленими творами на цю тему.

Книжка Андрія Бачинського "140 децибелів тиші".
Можливо, ви чули про неї, вона безумовно заслуговує уваги й перечитування.

Багато спойлерити про сюжет не хочу) Історія починається тим, що підліток Сергій потрапляє в аварію. Складна реабілітація, втрати, школа-інтернат для глухонімих... Тут хлопчина багато навчиться, знайде ворогів, справжню щиру дружбу, відчує відповідальність за інших. Незважаючи на тему, книга наповнена легким і ненав'язливим гумором.

«Історія намагається відкрити читачам очі, переконати у тому, що проблема дійсно існує й потребує нашої уваги. Головна ідея книжки полягає в тому, що люди з інвалідністю, зокрема позбавлені можливості чути й говорити, є такими ж людьми, як усі інші, та заслуговують на рівні права», — підмічає Діонісій Виноградов у статті на bookmol.

До речі, зараз знімають кінематографічну стрічку за цією книжкою; особисто мені дуже цікаво так, що не можу дочекатися прем'єри.

«До зустрічі з тобою» - книжка Джоджо Мойєс/фільм
Можу сказати, що ця романтична історія доволі складна.
Дівчина Лу, яка не може не захоплювати життєрадісністю, стає "подругою" на півроку одного харизматичного хлопця з інвалідністю. Один випадок змінив усе, перевернув життя з ніг на голову. Перед ним складний вибір, та він налаштований остаточно, незважаючи на те, як життя знову змінюється з появою Лу.
Я говорю без вагомої конкретики, бо тут вона не потрібна, просто подивіться фільм або прочитайте книгу. Так, фінал може здатися шокуючим, незрозумілим, але нам все ж таки варто пам'ятати про те, що життя - це вибір кожного й кожної з нас окремо.

Фільм "Недоторкані, або "1+1"
Як це часто буває, доля зіштовхує двох абсолютно різних і несхожих людей - інтелігентного аристократа й простого афроамериканця. Дріс вносить в тихе розмірене життя Філіпа нотку необхідного кисню і драйву.

Стрічка надихає і спонукає зберігати позитивний настрій у важких ситуаціях. Як ви вже здогадалися, між героями зав'язалося щось міцне і сильне – дружба, незважаючи на вік, статус, колір шкіри чи стан тіла. До речі, знята на основі реальних подій.

Бажаю приємного перегляду!

Джерела:
otzovik.com
bokmal.com.ua Відкрити / Коментувати

2021-04-29 08:59:28 ​​Як правильно спілкуватися з людьми з інвалідністю?

По-перше, не акцентуйте увагу на інвалідності. Звертайтеся до людини, як ви це робите зазвичай. Не описуйте когось, використовуючи інвалідність як основну характеристику. Більше того, вираз «особливі потреби» є не коректним, адже пандуси чи інші допоміжні засоби можуть бути корисними для людей із маленькими дітьми так само, як і для тих, хто йде з валізами.

По-друге, намагайтеся не ставитися до людини якось по-особливому чи спілкуватися специфічно. Якщо хочете допомогти, спочатку спитайте дозволу. Хоча й здається, що людина з інвалідністю не може впоратися з якоюсь задачею, будьте ввічливими, адже нав’язування допомоги вірогідно буде неприємним і некомфортним.

Відповідно до Конвенції ООН про права людей із інвалідністю варто використовувати термін «людина з інвалідністю». Не «інвалід», не будь-які інші можливі варіації. Варто зосереджуватися на особистості, а не одній її характеристиці. Якщо цього не вимагає конкретний контекст, то можна взагалі не згадувати те, що людина має хворобу, як ми це робимо в інших ситуаціях.

Будьмо уважними до тих, хто поруч із нами Відкрити / Коментувати

2021-04-26 21:57:04 ​​Ці три історії — не просто про перепони на шляху жінок з інвалідністю. Три розповіді гармонійно вплітаються в одну: історію інклюзії українського суспільства і справжнього материнства, яке не має обмежень. Гордість, турбота, часом тривога за своїх дітей — я впевнена, вони прекрасні мами. Надзвичайно тішуся, що ці сильні жінки не здалися під натиском суспільної думки.

Анна Борзенко відчувала постійний тиск лікарів, які, на диво, знали краще, як жити пані Анні, і відмовлялися приймати пологи. Почнемо з того, що кожен і кожна з нас має рівний доступ до медицини. Дуже дивно спостерігати таку поведінку медиків, оскільки, мені здається, що вони першочергово мають підтримувати пацієнтів, а не перешкоджати їм. По-друге, героїня згадує про відсутність пандусів у місті. Один із перших з‘явився тоді, коли її сину виповнилося 15. От вам інклюзія.

Марія Склярук вважає, що рідні та оточення відіграє важливу роль у житті людей з інвалідністю. Коли вразлива соціальна група стає видимою, коли її членів підтримує суспільство, а сім’я та близькі оточують турботою, ми наближаємося до прекрасного майбутнього, яке описував Кант. Пані Марія також вказує на недоступність приміщень та архітектури в місті.

Вікторія Капкаєва висловлює схожі думки, а це свідчить про те, що ситуації, які траплялися з героїнями — не поодинокі прецеденти, а українська ексклюзивна (на противагу інклюзивній) реальність.

Думаю, підсумую просто: неймовірна історія трьох чудових жінок, які відчули радощі материнства, але й досі в очікуванні інклюзивної урбаністики, яка, маю надію, стане новим трендом і замінить показову неввічливість і незацікавленість. Бо останні дві тенденції однозначно зайві та шкідливі.

Джерело:
nenachasi.in.ua Відкрити / Коментувати

2021-04-23 20:59:15 ​​Статистика. Ейблізм

Сьогодні поговоримо про 15% населення світу, а саме про 1 мільярд сильних людей з інвалідністю, зокрема 20% мають серйозні захворювання.

Щодо цієї групи соціуму також існує дискримінація, зветься вона - ейблізм. Де ми зустрічаємо це явище? Здебільшого у школах та на ринку праці. Глобальна статистика вказує, що рівень працевлаштування для осіб з інвалідністю становить 44% (у порівнянні для здорових людей цей показник перевищує 75%) , зокрема 53% для чоловіків та лише 20% для жінок.

У багатьох країнах таким людям не надають належної медичної допомоги. До прикладу, в південноафриканському регіоні тільки 26-55% мали змогу пройти курс реабілітації, а 17-37% отримали допоміжні пристрої (візочки, протези та інші апарати).
40% людей з інвалідністю щодня стикаються з проблемами при забезпеченні власних потреб у соціумі (відсутність ліфтів, пандусів та шрифту Брайля у громадських місцях). Понад 170 країн уже підписали Конвенцію ВООЗ (130 з яких успішно ратифікували) щодо покращення рівня життя осіб з інвалідністю.

Здорове суспільство та комфортні умови для всіх його членів - це не лише закони, а, перш за все, толерантність та взаємодопомога. Тому не бійтеся проявляти ініціативу та допомагати людям, які дійсно цього потребують!

Джерела:
www.worldbank.org
www.who.int Відкрити / Коментувати

2021-04-21 23:35:57 ​​Знайомимо Вас із Наталею, яка має історію, довжиною в життя. Відкрити / Коментувати

2021-04-19 22:52:21 ​​“...Інші можуть розцінювати як інвалідність, але для мене це виклик. І він - подарунок, тому що я повинен стати сильнішим, щоб обійти це, і розумнішим, щоб зрозуміти, як цим користуватися.» Відкрити / Коментувати

2021-04-16 23:16:14 ​​Keep calm і лови хороші новини

Хтось казав, що жінка може літати лише в своїх мріях? А Нора - і в космосі.
Об'єднані Арабські Емірати обрали першу арабську жінку, яка здобула кваліфікацію астронавта.
Нора аль-Матруші, приєднається до групи астронавтів НАСА 2021 року в США.

Міністром армії США вперше в історії стане жінка. Крістін Вормут багато років працювала в Пентагоні, є ветеранкою у сфері національної безпеки. При президенті Обамі була директоркою з питань оборонної політики в Раді національної безпеки.

Уперше за 170 років агентство Reuters очолить жінка. Головною редакторкою стане 47-річна італійка Алессандра Галлоні.
До цього вона була однією з топменеджерок агентства й мала посаду Global News Editor, тобто була куратором кореспондентів Reuters у 200 пунктах по всьому світу.

Верховна Рада схвалила законопроект у другому читанні, що розширить можливості чоловіків у догляді за дітьми. Відтепер чоловіки можуть взяти одноразову оплачувану відпустку на 14 днів.
Цей закон має вплив, як і на на чоловіків (розширює їхні права), так і на жінок (можуть продожувати працювати, а чоловік доглядати за дитиною, тому що так хоче).

Хоча зараз ще в багатьох країнах існують заборони й перешкоди на окремі професії як для жінок, так і для чоловіків, ми бачимо прогрес. І лише від нас залежить, наскільки швидким і успішним він буде. А ці історії доводять нам, що кожна й кожен з нас може стати космонавтом чи космонавткою, пожежником чи пожежницею, президентом чи президенткою, а рецепт успіху – багато праці над собою, віра у власні сили й мрія

Джерела:
t.me/notindifferent
www.reuters.com
www.nytimes.com Відкрити / Коментувати

2021-04-14 22:29:03 ​​Як боротися із дискримінацією за гендерною ознакою у професійній діяльності?

В Україні діють закони «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» та «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків», що покликані забезпечити рівність у нашому суспільстві. Більше того, підписана Україною угода про асоціацію з ЄС також містить в собі пункт про «забезпечення гендерної рівності та однакових можливостей для чоловіків та жінок у сфері зайнятості, освіти та навчання, економічної та суспільної діяльності, а також у процесі ухвалення рішень». Усі ці нормативно-правові акти підтверджують, що кожна людина може звернутися до державних органів, якщо зазнає сексизму, зокрема й у професійній сфері.

Також важливо пам'ятати, що долучитися до боротьби із дискримінацією в професійній сфері може будь-хто. Адже саме від нас залежить, чи стане наше суспільство більш толерантним. Якщо ви стали свідком сексизму, важливо не ігнорувати ситуацію, проте й конфліктувати з людиною, яка підтримує сексистські погляди. Якщо у вас є можливість, спробуйте пояснити, чому дискримінувати це не добре для обох сторін. Можливо, людина вас зрозуміє. Але якщо вона робить це навмисно, то важливо підтримати того/ту, кого дискримінують.

Буде добре публікувати інформацію в соціальних мережах про прогрес, який відбувається в гендерній толерантності, або ж про проблеми, які варто вирішувати. Чим більше людей буде залучено, тим краще й швидше ми зможемо досягти рівності. Пам'ятайте, що ніщо й ніхто не має права забороняти вам займатися тим, що ви хочете, чи принижувати через вид діяльності. Слідуйте за своїми мріями, і все буде добре! Відкрити / Коментувати

2021-04-12 22:39:19 ​​Сексизм у професіях - не просто слова та видумки, а справжня проблема, зокрема в нашій країні. У 1993 року Міністерство охорони здоров‘я затвердило Перелік важких робіт та робіт зі шкідливими і небезпечними умовами праці, на які заборонялося наймати жінок. Серед них - професії машиніста метро, водія автобуса, пожежника тощо. Як бачимо, такий наказ був дискримінаційним та обмежував права жінок на працевлаштування. А все тому, що в суспільстві існують стереотипи щодо традиційних ролей, які виконують жінки та чоловіки.

На щастя, у грудні 2017 року дискримінаційний Наказ переглянули та скасували. Це перший крок до викорінення сексизму з професійної сфери. Попереду ще багато роботи, оскільки скасування заборони, на жаль, не скасовує стереотипні бачення та думки.

Сексизм у професійній сфері також проявляється щодо чоловіків. Яскравим прикладом щодо стереотипного бачення ролей чоловіків та жінок є справа «Моріца проти комісара» (1972). Чарльзу Моріцу, фігуранту справи, відмовили у виплаті грошової допомоги на догляд за хворою матір‘ю, оскільки традиційно нянями та прибиральницями мають бути жінки. До речі, справу вела славнозвісна Рут Гінзбург, яка допомогла Моріцу виграти.

Сексизм у професійній сфері - це комплексна проблема, яка дискримінує представників обох статей. Для того, щоб побороти її, необхідні не лише важелі держави, а й просвітницька діяльність. Тому пропонуємо вашій увазі лекцію від Тамари Марценюк, гендерної експертки та авторки понад 100 наукових робіт. Лекція відбудеться 14 квітня о 19:00 на платформі Zoom. Учасники поговорять про гендерні упередження та сегрегацію в Україні. Буде цікаво!

Реєстрація за посиланням: https://bit.ly/3t3BAYK

Джерело:
zakon.rada.gov.ua Відкрити / Коментувати

2021-04-09 22:05:58 ​​За статистикою 2015 року 62% чоловіків і 52% жінок від усього населення України були професійно зайняті.
В Європейському Союзі рівень зайнятості жінок є також дещо нижчим, ніж чоловіків: 52% і 70% відповідно. Проте чисельність жінок на ринку праці ЄС постійно збільшується. Зокрема, за останні 10 років на 4%.
⠀
На порталі HH стать бажаних працівників вказувалася у 7% вакансій. У топ-10 “чоловічих”пропозицій із вказаною статтю претендента увійшов менеджмент найвищої управлінської ланки. Тут чоловіки виявилися в 6 разів більш бажаними, ніж жінки. Відзначається, що винятково жінкам пропонували лише кожну сорокову вакансію (2,6%) - догляд та обслуговування.
⠀
Із безробітних жінок 45% мали закінчену повну вищу освіту (ІІІ і ІV рівні акредитації), 35% мали базову вищу освіту (І і ІІ рівні акредитації). Тобто причиною непрацевлаштованості є не непрофесійність, а інші чинники, як наприклад, стереотипи про “сімейність” жінки чи інше.
⠀
Зарплатні очікування жінок є помітно нижчими, ніж у чоловіків. Попри однаковий рівень середньої освіти, зазначений у анкетах, фінансові очікування чоловіків і жінок різняться. Так, наприклад, мінімальні бажані зарплати серед жінок знаходяться в діапазоні від 3 200 грн. до 5 000 грн., тоді як серед чоловіків – від 5 000 грн. до 10 тис.
⠀
Середній діапазон бажаних зарплат для жінок офісних спеціальностей – 6 000-9 000 грн., для чоловіків – 10-15 тис. грн
⠀
Високими зарплатні очікування жінок можна назвати, якщо вони починаються від 16 тис. грн, а чоловічі – від 25 тис. грн.
⠀
Через те, що жінки представлені більше в окремих професіях, які помилково вважаються “жіночими”, страждають від стереотипів і неприйняття і чоловіки, які хочуть розвиватися в тих чи інших сферах.
⠀
|усі дані 2015 року
⠀
Джерело:
razumkov.org.ua Відкрити / Коментувати