Get Mystery Box with random crypto!

Flow | Юра Гнатюк

Логотип телеграм -каналу yuragnatyuk — Flow | Юра Гнатюк F
Логотип телеграм -каналу yuragnatyuk — Flow | Юра Гнатюк
Адреса каналу: @yuragnatyuk
Категорії: Блоги
Мова: Українська
Передплатники: 16.80K
Опис з каналу

Канал Юри Гнатюка про бізнес, фінанси, книги та життя — https://t.me/yuragnatyuk
Навігація по каналу:
#Business
#IT
#Books
#Life
#Щоденник
#CaseStudies
#Interview
#Finance
#Startups
#Productivity
#Inspiration

Ratings & Reviews

2.00

3 reviews

Reviews can be left only by registered users. All reviews are moderated by admins.

5 stars

0

4 stars

0

3 stars

1

2 stars

1

1 stars

1


Останні повідомлення 4

2022-06-16 13:49:41Розмова про бізнес в умовах війни:

— яким був план дій на випадок війни;
— особистий шлях у підприємництві;
— реп музика, водії убер, поліція;
— моя перша (і єдина) співбесіда;
— українська мова та творчість;
— рольові моделі;
— етапи розвитку;
— звідки прийшли перші клієнти;
— про стан ринку праці в ІТ;

Та багато іншого. Дякую «Дій» подкасту за цікаву розмову.

Послухати можна тут: Apple Podcasts | YouTube
3.1K views10:49
Відкрити / Коментувати
2022-06-13 10:16:21 Національна амбівалентність

Спостерігаю, що багатьох людей тригернуло від нещодавньої фрази Арестовича «Велика культура, маленька культура». На жаль, тут нічого нового, і не вбачаю в цьому нічого неочікуваного. Схожі думки все ще мають багато українців. І відбувається це тому, що в багатьох наших громадян є романтизація і ностальгія за совком.

У часи, коли півень сраку клює, всі одразу витягують прапор, мову та ідентичність, але, як тільки ситуація трохи стабілізується, відразу з деяких людей починають лізти російські імперські наративи. Свідомо чи несвідомо — не важливо. Бо цим завжди користується ворог.

Люди, які працюють проти України в інтересах російського імперського проєкту, завжди дуже чітко знають, що вони повинні робити і говорити: які цінності нівелювати, який вектор розвитку знищувати, яких героїв прирівнювати до демонів, яку мову та національні символи знецінювати. Відкрито, чітко, стабільно. А ми постійно через свою амбівалентність, м'якість, політкоректність і варіацію різних версій майбутнього України з цим вічним «ну не все так просто» та «є багато але» — топчимось на місці. Даємо цим ідеями шанси на збільшення терміну, під час якого ми перебуватимемо в сірій зоні.

Є багато людей, які щиро вважають, що за 30 років незалежності ми так і не домовились, кого вважати українцем. Ці люди загортають це в красномовні терміни, мовляв ті люди, що ідентифікують себе, як культурні україномовні націоналісти і як культурні російськомовні космополіти, почуваються однаково дискомфортно, стигматизовано та несправедливо. І що в цьому корінь проблеми. Далі тези про те, що руками українців власне і була збудована імперія. І що по відношенню росії до України не проводилась колоніальна політика, бо мовляв в колоніях не будують «Антонови», «Південмаші», не з'являються клініки Амосова та Шалімова, не працюють КПІ і т. д.

І ці тези трансформуються в ідеї на кшталт: а давайте робити так, щоб стати центром противаги для Москви, і будемо запрошувати до себе всіх з пострадянського простору, роздавати їм паспорти та створювати умови! ​​Homo Sovieticus не вимирає, а адаптується під сучасні реалії.

Звучить гарно. Правда, я і сам колись роздумував, що це цілком можливий варіант. Однак це не працює: дві революції, анексія Криму, війна на Донбасі, повномасштабна війна 2022 року.

Усе це – ті ж самі ідеї імперського проєкту, тільки іншими словами. І цим дуже гарно користується росія: і танками та ракетами допомагає вирішувати Україні цю проблему. З її точки зору це видається цілком логічним. Бо якщо ж частина українців вагаються, і вважають, що ми братський народ, то без проблем: замовляли «рускій мір»?

Тут можна багато писати та розжовувати. Однак якщо коротко, то:

– Ми східноєвропейці, і центр наших інтересів на заході, а не в колишніх ресурсах «соціалістичних держав» та спільному спадку СРСР.

– Український народ вибрав свій шлях. Це дорога в Європейський Союз.

Не зважаючи на спільну історію, ми вибираємо європейський вектор розвитку, а це демократія та свобода. І це прямопротележно від того, які сенси пропонує східний сусід. Тому що росія, як країна та культура, в ХХІ столітті не створює ніякої доданої вартості для світу та не пропонує жодних вартих уваги концептів та цінностей. Росія — це війна, неволя, терор.

В контексті економіки та бізнесу: я за повну лібералізацію. І за те, щоб Україна ставала хабом та центром для усіх бажаючих: Європа, Азія, Африка та інші. Але не для «руского міру». Це буде можливо лише при великому поширенні англійської, і нормальній системі правосуддя, що має бути пріоритетом.

А питання паспорту та громадянства — лише після перевірки службами та через екзамен української мови та історії.

Здавалось б, у час активної фази війни за незалежність символи, ідентичність та вектор розвитку мали би бути для нас, за замовчуванням, зрозумілими та однозначними. І якщо ми перестанемо розбудовувати та оберігати українську ідентичність, ми матимемо російську.

Тому давайте все ж завершувати з цією «Українською національною амбівалентністю». Цей стан роздвоєнності та дуальності нищить нас з середини.
3.1K views07:16
Відкрити / Коментувати
2022-06-11 13:25:23 Думки щодо самооцінки та впевненості в собі #Щоденник

Всі ми маємо свої комплекси та страхи: страх відмови, страх невдачі, негативна чужа думка, критика, несхвалення. Все це через призму нашого досвіду. І дуже часто ці страхи для нас є стримуючим фактором. Часто вони не дозволяють ухвалювати важливі рішення, стартувати проєкти, ініціативи та й загалом рухатись вперед.

Мені здається, що ці страхи дуже тісно пов’язані з нашою внутрішньою оцінкою самого себе. З тим, наскільки сильно ми самі себе поважаємо та подобаємось самі собі. Однак тут я маю на увазі не самодурство і позицію типу «я у мами найкращий», а чітка відповідь діями та результатами самому ж собі на власне уявлення про «портрет достойної людини», яку слід поважати.

Це напряму зв’язано з цінностями. Якщо у вас немає бачення щодо того, якими якостями повинна бути наділена людина, щоб заслуговувати поваги, — поважати себе буде важче.

Всі наші переконання та цінності свідомо чи несвідомо ми проєктуємо на себе.

Усвідомлення цих речей — це як внутрішній компас, який в найскладніші часи дуже допомагає, бо не дає морально розвалитись та звернути зі своєї дороги.

Дуже важко, коли внутрішнє суперечить із зовнішнім. Дуже складно, коли власні уявлення про себе в реальному житті не відповідають дійсності. Чим менший розрив між справжнім та вдаваним, між бажаним та дійсним, між ідеалом та реальністю — тим вища самооцінка та впевненість у собі. Відповідно менше самонакруту, турбот, депресій, паралічу і більше імунітету до проблем, стійкості, сміливості та гнучкості до всіх викликів та потрясінь, що готує нам життя.
3.2K views10:25
Відкрити / Коментувати
2022-06-07 19:01:01 «Вєлікій рускій язик»

У світлі переходу багатьох українців на українську мову — декілька думок. В першу чергу, хотілось би всіляко підтримати людей, які вчаться та стараються розмовляти солов’їною. Будьте певні: це звучить прекрасно, і ви великі молодці.

Сумно, звичайно, що для такої дії знадобились ракети над головою, але це вже тема іншої довгої дискусії. Всі, хто вирішив це зробити, будь ласка, не зупиняйтесь, продовжуйте, бо це вже навіть не питання національної безпеки, це вже питання вашої/нашої особистої безпеки.

Для тих, хто цього ще не зробив, і сумнівається: є розмова. Я колись писав на цю тему довгі аналітичні пости, цього разу не буду, наведу лише один аргумент – дуже, так би мовити, практичний.

Багато прихильників російської мови в Україні обґрунтовують її використання з такої собі кежуально-функціональної сторони:

— у неї більша аудиторія;
— більший ринок;
— відповідно більше інформації, змістів, функцій.

І так далі. Відповідно її використання допомагає. І крім багатьох інших шаблонних імперських наративів, як аргумент для балансу ще відразу наводиться англійська, як схожий приклад використання її в бізнесі.

Так ось, ця аргументація сьогодні – маячня. Російська мова у світі втратила свою функцію. Тому що росія, як країна та культура не створює ніякої доданої вартості для світу, відповідно її мова функціонально не обслуговує жодних смислів і не надає жодних переваг.

Російська мова в 2022 році — це мова вбивць, мародерів, та ґвалтівників. Це мова неграмотних солдатів, які спілкуються зі своїми жінками про те, як ґвалтують інших жінок. Це мова мародерів, які крадуть унітази та дитячі іграшки. Це мова вбивць, які заради розваги займаються геноцидом мирного населення чужої країни. Це мова КГБшного апарату, який бреше всьому світові 24/7. Це мова пропаганди ненависті та ксенофобії. Це мова ядерного шантажу. Це мова глобальної продовольчої кризи. Це мова, якою віддаються накази запуску ракет посеред ночі на мирні міста України. Це мова війни. Це мова несвободи (політичної, економічної, змістової) — тюрми народів.

І це лише початок списку. Все вищезгадане на сьогодні — це єдина функціональність цієї країни, культури та відповідно мови.

Жодних інших змістів вже десятиліттями вона не пропонує: музика на 99% скопійована із заходу, література туди ж, кіно туди ж, промисловість туди ж, технології/інновації (їх відсутність) туди ж, ну а політика, точніше геополітика — це взагалі ракова пухлина та проблема всієї планети.

Тому не вагайтесь, переходьте на українську — мову вільних та сміливих людей прекрасної країни, яка у 2022 році пропонує всьому світу нові змісти та істини. Ну і звичайно, вчіть англійську.
3.3K views16:01
Відкрити / Коментувати
2022-06-03 19:05:01100 днів війни

Із такою темою сьогодні усім в KindGeek прийшов мій лист. Ділюсь з вами його скороченою версією, яка, на мою думку, може бути цікавою, особливо тим хто працює в #ІТ індустрії.

Сьогодні рівно 100 днів з моменту початку повномасштабної війни.

Колись настане день, і ми зможемо повернутись до мирного життя, але ми ніколи не зможемо повернутись в 23 лютого 2022 року.

Життя в мирний час – це багато в чому гра в імітацію. Мирний час дає можливість для маневрів, підмін понять та маніпуляцій, помилок, які складно помітити і легко можна приховати чи подати, як правильне рішення, або ж просто згладити. Війна ж не дозволяє жонглювати десятками різними масок нашої особистості, вона оголює нашу суть, показує нас без прикрас – справжніми, не дозволяє видавати бажане за дійсне.

Ці дні змінили життя кожного з нас. У кожного свої висновки та виклики.

Проте, як на мене, головний висновок цих ста днів – те, що це власне тільки ПЕРШІ 100 днів війни. Будуть наступні. І нам потрібно налаштовуватись на довготривалу боротьбу та перебудовувати свою поведінку, цілі та звички відповідно до об’єктивної реальності. А саме: не зупинятись та продовжувати нарощувати допомогу ЗСУ.

Останнім часом Антон та я досить тісно спілкуємось та співпрацюємо із ЗСУ по ряду проєктів. Окрім конкретних результатів, це також дозволяє нам виходити за межі своєї інформаційної «бульбашки». Та з першоджерела розуміти, які тектонічні зусилля та мужність щодня проявляють наші воїни.

Ніхто з нас не сумнівається в перемозі України. Єдине питання в тому, якою ціною ця перемога нам дасться. І ми повинні пам’ятати про те, що ми відчуваємо безпеку в деяких містах і маємо змогу працювати, є реальним тільки тому, що кожного дня гинуть наші солдати, захищаючи нас. Тому до перемоги ми повинні поставити їхні інтереси вище своїх.

На жаль, наша економіка в реанімації, і з деякими речами доведеться зачекати
. За даними статистики сайту Rabota-ua, на 1 вакансію в середньому приходить 190 резюме. На Work-ua співвідношення схоже – 1:172. Тобто потреба у роботі в 5 разів більше перевищує пропозицію. Ці дані наглядно демонструють те, наскільки нашій галузі пощастило в порівнянні з ситуацією в країні загалом.

Ми повинні цінувати це. Також з спілкування з фондом «Повернись Живим» ми розуміємо, що суми, які отримують благодійні фонди, різко зменшуються. Люди втомлюються, а велика їх частина, яка без роботи, просто втрачає можливість допомагати фінансово ЗСУ. Тому ми вдячні кожному та кожній, хто відраховує % від своєї винагороди, на потреби Армії. Ви великі молодці. Ці гроші рятують життя.

Також, як ви знаєте, Національний банк України через війну (+ зловживання частини наших громадян) та для втримання фінансової стабільності країни відпустив готівковий курс долара, водночас залишивши фіксованим курс продажу для експортерів. Можна довго дискутувати про правильність таких методів, проте для цього потрібно мати повноту інформації. Звичайно, це не може подобатись експортерам, бо це спричиняє розрив в ціні між купівлею та продажем долара. І ми надіємось, що ці обмеження найближчим часом знімуть, проте, це воєнний час, і нам соромно за компанії нашої індустрії, які стимулюють своїх працівників реєструвати рахунки за кордоном, тим самим зменшуючи потік валюти в Україну, що в свою чергу зменшує податкові надходження до бюджету, які так потрібні нашій армії.

Звичайно, можна сказати, що це вибір та совість кожної окремої людини та компанії. Однак для нас це питання віри у свою країну та питання цінностей. Як і повідомляли на початку війни, за ці сто днів власники компанії жодного разу не виплачували собі зарплати/дивіденди, а весь прибуток перенаправляли на потреби захисту нашої країни.

Ми віримо, що ви розділяєте наші цінності, ми вдячні вам за вашу роботу! Будь ласка, бережіть себе та своїх близьких, продовжуйте робити те, що вмієте робити найкраще. Кожен на своєму місці, зараз це дуже важливо для України, бо кожна така доконана дія – це наш крок до перемоги!

Разом до перемоги!
Слава героям України!
Слава ЗСУ!
3.0K views16:05
Відкрити / Коментувати
2022-05-27 18:09:18 Марафон

Насправді, той факт, що вже більше як 90 днів вся увага світу прикута до України, мене особисто дивує. Я думав, що їх цікавість протриває максимум декілька тижнів. А про лендліз, чесно, і мріяти не доводилось.

Однак інформаційні хвилі дуже мінливі. Тому те, що спочатку усі країни захоплюються, підтримують та обожнюють Україну, а з часом деякі з них починають шукати прагматичні та легкі рішення, на жаль, природно та очікувано.

Власне, це «з часом» і настало: критика, «ідіотські пропозиції миру», не завжди втішні новини з фронту, окремий дебілізм окремих людей, а також продумані та проплачені вкиди спричиняють емоційні гойдалки, апатію, страх та відчуття безсилля.

Інформаційний фронт – це надважливий напрям війни. Тому нам всім потрібно вчитись захищатись на ньому та піклуватись про свій ментальний імунітет. Бо вкиди, маніпуляції та провокації будуть лише посилюватись, і вони будуть з’являтись у всіх можливих проявах, темах та варіаціях.

Як внутрішніх:
— зрада на фронті;
— дефіцит: пальне, сіль, гречка, здоровий глузд...;
— ріст цін;
— курси валют;
— політичні баталії та ігри.

Так і зовнішніх:
— білорусь вступить у війну;
— затримка постачання зброї та введення ембарго;
— буде новий наступ на Київ/Харків/Чернігів/Суми.
— придністров’я;
— скасування допомоги для біженців;
— ядерна зброя.

У нас війна – легко не буде. Економіка в реанімації, тому з деякими речами доведеться зачекати. Колись настане день, і українці зможуть повернутись назад у свій дім, але ми ніколи не зможемо повернутись в 23 лютого 2022 року. І це варто усвідомлювати.

Тому дуже важливо піклуватись про свою інформаційну гігієну, тримати розум холодним, та налаштовуватись на довгий марафон, щоб мати змогу його пройти та не з’їхати з глузду — потрібна емоційна стабільність.

Розумію, що це не просто, бо психіка кожної людини має ресурс та запас міцності. Хтось більш готовий та загартований, а комусь набагато важче.

Ніхто не вчив звичайних людей жити у період війни, але так сталось, і на долю цілої нації випало таке випробування. Тому нам потрібно призвичаїтись психічно, загартовуватись та налаштовуватись на марафон. Так, на усвідомлення цього потрібен час, і цей дорогоцінний час нам всім кожного дня дають Збройні Сили України. Тому ті, хто в тилу: давайте не розчаровувати їх, ставати морально сильнішими, ну і продовжувати нарощувати допомогу нашій армії.
5.3K views15:09
Відкрити / Коментувати
2022-05-22 13:09:49 Друзі, без образ, але мене дуже сильно «веселять» ці героїчні піар дописи українського бізнесу про те, як вони всупереч всьому, після 24 лютого, дуже патріотично вийшли з росії.

Ало, герої? А у 2014 році ви що робили?

Полетіли ракети над головою? Дійшло нарешті? Ну ок, молодці. Але хоч не розганяйте це, як величне досягнення. Ви сприймаєте це, як можливість для маркетингу, а вам насправді повинно бути соромно.
5.0K views10:09
Відкрити / Коментувати
2022-05-20 11:40:39 Рашизм = Фашизм

Обов'язково поділіться цим матеріалом зі своїми друзями з інших країн. Дуже правильний та обґрунтований наратив від професора історії з Єльського університету Тімоті Снайдера.

Війна проти України – повернення до традиційної фашистської мови та практики.

Основні тези:

— Культ одного лідера;
— Міф про колишню «Золоту еру»;
— Наратив про штучно створені країни та народи;
— Культ війни;
— Насильство, колонізації, як праведні та священні методи досягнення своїх імперських цілей.

І все це закріплено пропагандою 24/7.

Ще раз лінк на оригінал, поширюйте!
4.4K views08:40
Відкрити / Коментувати
2022-05-09 21:48:07
Товариство, я прихильник того, що хороші справи потрібно робити тихо.

Але закидаю це сюди з двох причин:

1. Такі слова від Олега чути дуже приємно.
2. Динаміка донейтів в порівнянні з березнем спадає. Я знаю, мене читають підприємці, і загалом прошу тих, хто має гроші: обов’язково продовжуйте допомагати ЗСУ. Будь ласка, робіть це постійно, при змозі нарощуйте допомогу. Це зараз найважливіше.

Дякую команді KindGeek за роботу! Пишаюсь вами!
Дякую фонду «Повернись живим» за професійність, пріоритети та витримку!
4.0K viewsedited  18:48
Відкрити / Коментувати
2022-05-01 12:21:10Про інформаційну гігієну під час війни

Зараз будь-яка резонансна інфа розноситься зі швидкістю світла. З такою кількістю перепостів фейків, відвертої дурні, видавання бажаного за дійсне, або маніпуляцій на «гарячих» заголовках, напевно, наша країна ще не стикалась ніколи.

У суспільстві спостерігається просто шалений інформаційний передоз. В умовах війни через постійний «свайп» стрічки новин, обстріли та загальний складний емоційний стан цього, на жаль, не уникнути. Проте ми повинні пам'ятати про інформаційну гігієну, бо відповідальність за поширення фейків та дезінформації може мати жахливі наслідки насамперед для нас самих.

Тому, будь ласка:

Перевіряйте інформацію.
Шукайте першоджерело. Не робіть висновків лише через прочитання заголовків, загальних описів та фрагментів статей. Пам’ятайте можливість помилок при перекладі та інтерпретації слів з інших мов. Пам’ятайте про контекст: видання, країни, автора та часу публікацій.

Включайте та на повну користуйтесь критичним мисленням.
Мінімальний алгоритм послідовності: усвідомлення проблеми, пошук достовірної інформації (мінімум 3 джерела), аналіз інформації, оцінка наявних варіантів і вибір найбільш аргументованого, формування та обґрунтування власних поглядів та рішень.

Не довіряйте сліпо іноземним медіа.
Дуже часто все, що написано англійською, для нас за замовчуванням видається «авторитетним». Однак, наприклад, такий популярний британський сайт, як «The Independent», хоч і звучить дуже переконливо, але належить не просто росіянину, а колишньому агенту КГБ Олександр Лєбєдєву, і не раз був помічений в поширенні фейків.

Також пам’ятайте, що багато світових медіа мають свої упередження, інтереси та цілі. Багато з дуже популярних видань є банальною «жовтою пресою». Також завжди варто перевірити чи це офіційна публікація редакції та позиція видання, чи «блог» (або платна публікація) когось з випадкових авторів з сумнівною репутацією.

Пам’ятайте про особисті упередження.
Ми запрограмовані до пошуку шаблонів — речей, які нам знайомі. Наприклад, християни знаходять зображення Ісуса у вигляді хмар, в каві, в горах... Проте мусульманам Аллах майже ніколи не являється. Чому? Тому, що християнська культура протягом століть зображала святих у вигляді ікон та розписів, а зображень Аллаха (навіть приблизних) немає.

Ну забувайте про ботів.
Вони коментують як ваші пости, так і пости сторінок та ЗМІ, які ви читаєте. І роблять це з особливим запалом, використовуючи добре продумані «наративи», які часто спричиняють конфлікт, або як мінімум пожвавлюють, використовуючи всі можливі інструменти: ненависть, підміни понять, образи, провокації, чи навпаки, похвалу та підтримку. Слів та методів особливо не добирають, адже основна мета діяльності ботів — вплинути на громадську думку чи організувати її імітацію.

Пам'ятайте про сучасні відео- та аудіотехнології
Deepfake — технологія на базі AI, яка може замінити на відео обличчя будь-якої людини обличчям іншої, або, наприклад, озвучити будь-який текст вашим голосом. Щодо фото, то зараз редагувати фото та картинки простіше, ніж будь-коли до цього в історії.

Погугліть та почитайте матеріали на тему «Правила пропаганди»
Навішування ярликів, напівправда, узагальнення, оперантне обумовлення, багатократне повторення, апелювання до авторитету, розширення діапазону прийнятного – це лише декілька інструментів, які використовується в інформаційному просторі для досягнення своїх цілей. Почитайте детальніше про них, щоб вміти ідентифікувати та захищати свою свідомість від цих маніпуляцій.

Ну і пам’ятайте, що одним із найпотужніших засобів захисту від інтелектуальної ліні є скептицизм. Скептик ставить під сумнів те, у чому він не впевнений. Проте визнає, коли представлена інформація та докази є обґрунтованими, перевіреними та здатними змінити його думку.
2.3K views09:21
Відкрити / Коментувати