2022-08-26 20:19:17
Ми довго мовчали і дихали в унісон закопуючи БК після обстрілу нашої бази в Авдіївці. Табуйована конвенціями шрапнель побила на стіні мурал Клима Савура і з асфальту стирчали хвостовики мін. Але Тарас був представником популяції ідейних одеситів, які сформувалися у ворожому середовищі, а тому не звикли вмикати задню передачу.
Потім нас носило околицями Пісків і після важкої роботи у розрахунку кожному було за щастя смикнути спусковий важіль гаубиці по підарам. На той момент він мав за плечима два поранення, шлях добровольця з 2014-го, службу в десантно-штурмових військах і кінцевий пункт маршруту в лавах 1-ої ОШР.
З початком Великої Війни наш крафтовий підрозділ арт-диверсантів взяв курс на легалізацію. Стала розширюватися штатна структура і Да Вінчі зробив ставку на Тараса, побачивши в ньому відповідність критеріям командира. Відтоді, 3-я рота невтомного русіш-хантера з Одеси добротно мотлошила супостата на різних ділянках фронту.
Місяць тому на виїзді з Бахмута Тараса зловив ворожий снаряд. Хвала Всевишньому що не фатально, хоча на початках лікарі погрожували ніби доведеться відрізати ногу по яйця. Проте цього не сталося: металеві пластини, шурупи в кістку, хороший імунітет і воля до перемоги відіграли вирішальну роль.
Перебуваючи на лікарняному ліжку командир 3-ої роти рахує дні до свого повернення у лави підрозділу і дбає за те, аби у його пацанів був могутній DJI Matrice 30T. Без цієї пташки стає неможливим прицільне вогневе ураження мінометного розрахунку 3-ої роти.
Не будьте черствими, браття і сестри, закиньте пару копійок на добру справу, в ім'я згину ворогів.
privat 4731 2196 1693 8969
mono 5375 4141 2887 2651
Поширення допису категорично вітається
2.7K viewsedited 17:19