2022-07-11 15:08:07
Про лікування синдрому хронічної втоми читайте далі в пості лікарки Медичного центру UBI Важнічої Олександри Павлівни
ЛІКУВАННЯ СИНДРОМУ ХРОНІЧНОЇ ВТОМИ Втома — це сукупність тимчасових змін у фізіологічному та психологічному стані людини, які зявляються внаслідок інтенсивної або тривалої праці та призводять до погіршення її кількісних і якісних показників.
Причини втоми, крім очевидних факторів сьогодення, можуть бути ще й такими:
психічні розлади (депресія, тривога, розлади сну);
наслідки інфекційних хвороб (мононуклеоз, бореліоз, вірусний гепатит, герпесвіруси та ін.);
соматичні хвороби (гіпотиреоз, цукровий діабет, анемії, автоімунні захворювання, апное уві сні, неврологічні стани, злоякісні пухлини, хвороби серця, легень, печінки, нирок);
ендокринні (гормональні) порушення;
дефіцит вітамінів та мікроелементів;
вплив деяких ліків (седативних, снодійних, антидепресанти, протиепілептичні, міорелаксанти, ліки від кашлю, опіоїдні анальгетики та інші);
послаблена та порушена імунна система;
токсини тощо.
Якщо відчуття втоми не минає після повноцінного відпочинку, це може свідчити про наявність синдрому хронічної втоми (СХВ). СХВ — патологічний стан, який проявляється у вигляді хронічної втоми, яка триває не менше ніж 6 місяців та призводить до певних когнітивних змін (погіршення памяті, уваги, концентрації).
Основні клінічні ознаки синдрому хронічної втоми:
слабкість, швидка стомлюваність, яка не проходить навіть після тривалого відпочинку;
наростаючі розлади уваги, підвищена подразливість і нестійкість емоційно-психічного стану;
повторюваний і наростаючий головний біль, не пов'язаний з будь-якою патологією;
біль в суглобах (зазвичай великих) та хребті;
апатія, безрадісний настрій, емоційна пригніченість;
зниження ваги;
розлади сну у вигляді денної сонливості та безсоння вночі;
субфебрилітет (підвищення температури тіла до 38 °C);
збільшення лімфатичних вузлів (лімфаденопатія);
біль у м'язах (міалгія);
підвищена чутливість до яскравого світла, розлад зору (плями перед очима), забудькуватість, дратівливість, нерішучість.
Досить важливим є те, що дана симптоматика перебігає прогресивно і не може бути пояснена ніякими соматичними захворюваннями. Більш того, при ретельному клінічному обстеженні не вдається виявити ніяких об'єктивних змін стану організму — лабораторні та інструментальні дослідження показують відсутність відхилень від норми.
Ефективної монотерапії синдрому хронічної втоми не існує — терапія повинна бути комплексною і суворо індивідуалізованою. Однією з важливих умов лікування є по можливості дотримання охоронного режиму (режим праці і відпочинку, повноцінний сон, збалансоване харчування, достатній питтєвий режим, регулярні дозовані фізичні навантаження).
Добре себе зарекомендували біорегуляційні препарати у вигляді крапель ТМ «Heel», такі, як «Лімфоміозот», «Нукс-Воміка Гомакорд», «Берберіс Гомакорд». Завдяки поєднанню і взаємного посилення індивідуальних властивостей, що входять до їх складу рослинного і мінерального походження, оказує на організм комплексну терапевтичну дію, а саме - лімфодренажну, детоксикаційну, імуномодулюю, та спазмолітичну дію.
61 viewsedited 12:08