Архієпископ Віктор (Коцаба)

2021-06-19 14:50:57 Пам’яті митрополита Митрофана (Юрчука) (1962-2021)

Новопреставлений митрополит Луганський і Алчевський Митрофан був непересічною особистістю. Не тому, що декілька років виконував обов'язки проректора Київських духовних шкіл. І не тому, що свого часу здобув якісну освіту закордоном та входив до різноманітних богословських комісій. І навіть не тому, що багато років був постійним членом Священного Синоду Української Православної Церкви, керуючим справами та головою Відділу зовнішніх церковних зв’язків нашої Церкви. Все це важливо, але все – зовнішнє.

Виконуючи величезну кількість покладених на нього обов'язків, владика Митрофан ніколи не забував про своє монашеське покликання, яке було фундаментом його життя. Крім того, владика вміло поєднував у собі адміністративну відповідальність і повну відсутність "начальницького тону".

Його величезна любов до Христа і роками накопичена справжня житейська мудрість привели до Церкви багатьох людей. Тим більше, що його останній послух в якості голови ВЗЦЗ УПЦ випав на дуже непростий для Церкви час. Владика робив все від нього залежне, аби зберегти всеправославну, всенародну та всеукраїнську єдність. Він добре розумів всю рушійну глибину розділення і розбрату, несучи послух керуючого Луганською єпархією, яка вже шостий рік розділена вогнем війни. І від цього щоденно краялося його любляче батьківське серце.

Востаннє ми зустрічалися у нашій Святій Лаврі у приймальні Блаженнішого Митрополита Онуфрія декілька тижнів тому. Тоді владика Митрофан розповідав багато цікавого зі свого єпархіального життя, згадали і студенство, і молодість. Виявилося, що це була остання зустріч і останні миті живого спілкування тут на землі.

Вічна пам'ять і Царство Небесне новопреставленому митрополиту Митрофану! Відкрити / Коментувати

2021-06-19 00:02:29 Прийшла сумна звістка з Луганщини. На 59-му році життя відійшов до Господа митрополит Луганський і Алчевський МИТРОФАН, голова Відділу зовнішніх церковних зв’язків УПЦ, Постійний член Священного Синоду.
Царство Небесне і вічний спокій! Відкрити / Коментувати

2021-06-18 12:01:08 Сегодня Церковь отмечает день памяти святого князя Игоря Черниговского и Киевского.

Управлять Киевом князю довелось недолго – всего две недели. Киевские войска предали своего князя и перешли на сторону Изя­с­ла­ва Мсти­сла­ви­ча, а Игоря, пойманного через 4 дня где-то в болотах под Киевом, бросили в "поруб" – сруб без окон и дверей, из которого человека можно было освободить только "вырубив" оттуда.

Князь в "порубе" заболел и, будучи близок к смерти, попросил постричь его в монашество. Он принял схи­му в Киевском Фе­о­до­ров­ском мо­на­сты­ре и, укрепляемый благодатью, выздоровел.

Казалось бы, никакой опасности для своих политических соперников бывший князь, а теперь схимник, не представлял. Но злоба человеческая не руководствуется здравым смыслом. В 1147 г. ки­ев­ское ве­че по­ста­но­ви­ло распра­вить­ся с кня­зем-ино­ком. Интересно, что вече пытались вразумить и мит­ро­по­лит Киевский, и священство, и даже пра­вив­ший в Ки­е­ве в то время князь Изя­с­лав Мсти­сла­вич, а осо­бен­но его брат князь Вла­ди­мир, но безрезультатно.

Во вре­мя Ли­тур­гии, разъяренная толпа схва­ти­ла молившегося перед иконой страдальца и ­расправилась с ним. При этом, даже мертвое тело мученика подвергалось избиениям и издевательствам.

В тот же день тело святого Иго­ря бы­ло пе­ре­не­се­но в храм свя­то­го Ми­ха­и­ла, где киевляне стали свидетелями чуда – «Бог явил над ним зна­ме­ние ве­ли­ко, за­жглись све­чи все над ним в церк­ви той».

О чем говорит нам эта история?

1. Междоусобицы не могут решить никаких проблем, а только создают их. Вражда разобщает правителей, ослабляет государства, уничтожает благосостояние народа.

2. Если правители поощряют злобу и междоусобицы, то народ превращается в злобную и неуправляемую толпу, остановить которую не может даже тот, кто призван руководить этим народом.

3. Злоба и ненависть отнимают у человека ум, не дают ему трезво и здраво мыслить, парализуют волю и двигают к самым необъяснимым поступкам.

4. Имена гонителей и убийц князя Игоря канули в лету. О них никто и никогда не вспомнит. А святого князя будут помнить еще десятки и сотни поколений. Потому что тот, кто отдает свою жизнь Богу, получает взамен вечность. Відкрити / Коментувати

2021-06-17 00:13:44 Предстоятель Антиохийской Православной Церкви Блаженнейший Патриарх Иоанн Х заверил делегацию УПЦ в своей поддержке верующих нашей Церкви.

«Передайте Блаженнейшему Онуфрию всю мою любовь и уважение, моему возлюбленному брату. И мы знаем его любовь и поддержку. И вы будьте уверены в том, что мы всегда с вами", – сказал Антиохийский Патриарх.

Очень важные слова, ибо в условиях чрезвычайного давления "партнеров" Фанара на другие Поместные Православные Церкви, поддержка Патриарха Иоанна выглядит как своего рода акт исповедничества.

Сегодня Патриарх говорил то, что подсказывало ему сердце, поэтому мы надеемся, что эти слова Его Блаженства прозвучат ещё не один раз. Мы искренне желаем многих и преблагословенных лет жизни Предстоятелю Антиохийской Церкви. Мы смиренно молимся, чтобы Господь помог ему устоять в своей позиции. Ведь только тот, кто претерпел до конца, тот спасется! Відкрити / Коментувати

2021-06-16 17:11:55 Сьогодні було оприлюднено велике інтерв'ю Президента України Володимира Зеленського, значна частина якого присвячена стосункам України та Росії.

Глава нашої держави, відповідаючи на питання про розв'язання мовної та церковної проблем в країні сказав, що "коли говорять про церкву чи про мову, я думаю: у нас війна".

Володимир Зеленський закликав насамперед вирішити питання: "що спочатку?" І дав зрозуміти, що "церковну проблему" можна вирішувати після того, як буде закінчено війну: "Є конкретика: закінчимо війну, хочемо налагодити відносини. Скільки можна? Це ж покоління будуть страждати. Хочуть вони чи не хочуть – це вже потім. Ось про що розмова".

По-перше, не зовсім зрозуміло, чому для того аби припинити порушення Конституції стосовно Української Православної Церкви і відмінити дію антицерковних законів, потрібно спочатку закінчити війну на Донбасі. За великим рахунком, недотримання основного Закону України, який гарантує свободу віросповідання, не можна виправдовувати бойовими діями на сході нашої держави.

По-друге, незрозуміло чому для того, щоб припинити порушення прав Української Православної Церкви потрібно спершу налагодити стосунки з РФ. Віруючі УПЦ є громадянами України, а відтак їхні права не мають залежати від добрих чи поганих взаємовідносин нашої держави із будь-якими іншими державами.

Українська Православна Церкви завжди виступала і виступатиме за мир та припинення війни в нашій країні. Саме її миротворча позиція може бути взята за основу та приклад у спробі зупинити бойові дії на Донбасі. Сподіваємося, що наш Президент, за якого ми свого часу голосували, все таки почує мільйони голосів своїх співгромадян. Відкрити / Коментувати

2021-06-15 16:02:07 Молитовне стояння віруючих Української Православної Церкви, яке відбулося сьогодні в Києві, є вкрай важливою подією для усіх нас. Його мета немає нічого спільного з політикою. Більше того, вона полягає не в тому, щоб показати владі внутрішній потенціал нашої Церкви, і навіть не в тому, щоб продемонструвати що нас багато та з нами не можна не рахуватися, а в тому, щоб зустрітися із чудом.

Молитва – це завжди надія на чудо. Це свідчення про те, що світ, в якому ми живемо, незважаючи на всю його недосконалість та зовнішню відданість злу, наповнений чудом. Ми, віруючі люди, добре знаємо, що тільки завдяки чуду цей світ існує. Адже за великим рахунком, справжня любов – то є чудо. Дружба, милосердя, взаємоповага і все, що тільки є добрим та благим, – все це є чудом.

І тому, зібравшись на молитовне стояння під стінами Верховної Ради, віруючі люди в черговий раз звернулися до нашої влади, яку самі ж обирали, з проханням побачити в нас людей. Народні обранці мають зрозуміти нарешті, що Українська Православна Церква – це не якась структура чи організація, а живі люди, які являють собою присутність Христа на землі. Живі люди, в яких потрібно побачити своїх матерів, братів та сестер.

І можливо, як тільки політики перестануть бачити в Церкві "релігійну організацію", у їхньому житті також з'явиться чудо. Чудо любові до Бога та ближніх. Відкрити / Коментувати

2021-06-14 21:42:13 "Иногда человек молится, по-видимому, усердно, но молитва его не приносит ему плодов покоя и радости сердца о Дусе Святе. Отчего? Оттого, что, молясь по готовым молитвам, он не каялся искренно в тех грехах, которые он учинил в тот день, которыми осквернил свое сердце, этот храм Христов, и коими прогневал Господа. Но вспомни он о них да раскайся, со всею искренностью осудив себя беспристрастно – и тотчас водворится в сердце «мир... превосходяй всяк ум» (Флп. 4, 7).

В молитвах церковных есть перечисление грехов, но не всех, и часто о тех-то самых и не бывает упомянуто, коими мы связали себя: надо непременно самому перечислить их на молитве с ясным сознанием их важности, с чувством смирения и с сердечным сокрушением.

Оттого-то в молитвах вечерних и говорится при перечислении грехов: или то-то, или это сделал худого, т. е. предоставляется на нашу волю упоминать те или иные грехи".

Святой праведный Иоанн Кронштадтский (память 14 июня) Відкрити / Коментувати

2021-06-14 13:46:30 Держава повинна забезпечувати рівні права для всіх своїх громадян. Вона має захищати закон та карати тих, хто його порушує. Права та свободи, прописані у Конституції України, є непорушним фундаментом цивилізованого суспільства.
Одним із таких є право на сповідування віри в Бога. Згідно Конституції, людина не може переслідуватися за свої релегійні переконання чи за відсутність їх. Основний Закон України також дозволяє людині бути вірянином будь-якої релігійної організації, що не є забороненою у нашій державі. Втручання політиків у справи Церкви, примус, позбавлення свободи віросповідання або будь-які утиски віруючих – всі ці речі є неприпустимими у цивилізованій та демократичній країні.

Проте на практиці, на жаль, ми зустрічаємо інше – і відсутність рівного ставлення до всіх релігійних конфесій з боку чиновників та політиків, і утиски однієї конфесії на користь іншої, і відсутність правильної реакції на порушення прав віруючих. Ми неодноразово були свідками, коли органи правопорядку відверто ігнорували фізичне насильство по відношенню до вірних УПЦ, або навіть самі ставали учасниками правопорушень. На жаль, державна влада не надала значення мільйону підписів, зібраних мирянами проти антицерковних законів. Саме тому, віруючі вирішили більше не мовчати, а об'єднатися і стати на захист Церкви. Тим більше, що історичних прикладів дієвості таких об'єднань більше, ніж достатньо.

Православні християни можуть захищати Церкву за допомогою найсильнішої зброї – молитви. Саме тому, завтра о 9 годині ранку віруючі Української Православної Церкви зберуться біля Верховної Ради на молитовне стояння. Вперше в історії нашої держави саме віруючі подадуть на розгляд народним обранцям звернення із законопроектами, які мають на меті зруйнувати те беззаконня по відношенню до нашої Церкви, свідками якого ми стали в наш час.

В цій ситуації ми не можемо залишатися байдужими. Стати на захист Церкви – це значить стати на захист своєї рідної Матері. Безпосередня участь у акції, яку організовує громадська організація "Миряни", а також її молитовна підримка в усіх куточках України – це можливість сповідувати свою власну віру у Христа Воскреслого.

Нехай благословіння Господнє завжди перебуває над тими, хто молитвою та життєвим прикладом стверджує Православну віру на нашій землі! Відкрити / Коментувати

2021-06-12 15:24:15 Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков у відповідь на запитання про ставлення до законопроєкту про ЛГБТ заявив, що є прихильником сімейних цінностей.

«Ми повинні мати толерантне ставлення до всіх, але я все ж таки є прибічником родинних цінностей» – зокрема, сказав він.

Мова йде про законопроєкт №5488, який передбачає покарання за прояв "нетерпимості" по відношенню до представників ЛГБТ-спільноти. Це означає, що будь-яка критика гендерної чи ЛГБТ-ідеології, тим паче відкрита незгода з нею, може мати певні наслідки – у вигляді накладення штрафів або навіть позбавлення волі строком до 8-ми років. Наразі, законопроєкт перебуває у профільному комітеті і цілком ймовірно може з'явитися і у Верховній Раді.

Тому, позиція Дмитра Разумкова щодо підримки ним сімейних цінностей дає певну надію на те, що згадуваний законопроєкт не стане законом. Також сподіваємось, що позицію Голови Верховної Ради поділяє і більшість народних обранців та політиків, від рішень яких залежить добробут нашого народу та країни.

Підкреслимо, що позиція Церкви стосовно неприйняття ЛГБТ-ідеології продиктована не тезою про те, що Україна не готова до її запровадження та розповсюдження, а фактом, що ця ідеологія протирічить Закону Божому та є пропагандою гріха. Саме тому, незалежно від "готовності" суспільства сприйняти одностатеві стосунки як норму, Церква завжди стоятиме на захисті традиційної сім'ї, в якій діти виховуються татом та мамою. Тому, що ми твердо переконані - встановлені Богом норми є незмінними та непорушними. Відкрити / Коментувати

2021-06-12 13:11:30 Хлопчика, який сфотографований разом із батьками, звуть Деон Драйер.

Його мати повинна була народити двійню. Однак, лікарі їй порадили зробити аборт. Причина – найважча форма розщеплення хребта, діагностована у одного із двох ще ненароджених немовлят. За словами лікарів, якщо дитина народиться, то вона ніколи не зможе ходити, і все своє життя залишиться прикутою до інвалідного візка.

Проте, його батьки вирішили перетерпіти будь-які труднощі, але аборт не робити...

Тепер Деон любить бігати та чудово грає в гольф. Його ж сім'я ставить собі за мету підвищити обізнаність інших людей про те, що аборт – це не вихід із ситуації. І навіть при таких важких діагнозах, як у Деона, життя може бути повноцінним.

Зрештою, лікарі помилилися. І слава Богу, що їх помилка не стала фатальною для хлопчика.
Тому що, його батьки зробили правильний вибір. Відкрити / Коментувати