Архієпископ Віктор (Коцаба)

2021-06-11 13:18:43 Сегодня день памяти святителя Луки (Войно-Ясенецкого). Удивительный святой, яркий человек и очень сильная личность. Давайте вспомним эпизод из его жизни, который показывает силу веры святителя Луки и его бесстрашие перед лицом гонителей Церкви.

Так, во время слушания так называемого Дела врачей, сфабрикованного властями, между святителем (тогда он был еще священником) и представителем властей, чекистом Петерсом, произошел такой диалог:

"Как это вы верите в Бога, поп и профессор Ясенецкий-Войно? - спросил святителя Луку чекист Петерс. Разве вы его видели, своего Бога?".

"Бога я действительно не видел, гражданин общественный обвинитель, - отвечал святой. - Но я много оперировал на мозге и, открывая черепную коробку, никогда не видел там также и ума. И совести там тоже не находил". Відкрити / Коментувати

2021-06-10 08:07:59 Вознесіння Господнє - шлях в Царство Небесне

Християнство - це релігія, яка стверджує, що Бог весь час перебуває з людиною. Святитель Григорій Богослов якось зазначив, що Господь ближче до нас, ніж тіло до душі. Дійсно, коли ми намагаємось дати відповідь на питання про те, що саме зробив Бог задля нашого спасіння, то втрачаємо мову перед неймовірною таємницею Боговтілення.

Іншими словами, Господь не просто «зробив щось» аби визволити нас від гріха та смерті, а Він сам став одним із нас, щоб пережити всі ті страждання, які переживає людина, взяти їх на Себе, і зруйнувати смерть та зло. Жодна інша релігія не говорить більше про це.

Хресна смерть Христа разом з тим, стала і нашою славою. Людська плоть, зранена та зневажена злобою і ненавистю не тільки воскресла, але й вознеслася на небо і посіла праворуч Отця. Цим самим Спаситель вказав на те вічне і величне покликання, яке Творець спрямував до свого творіння. Людина – це не випадковий результат еволюції та, тим паче, не помилка природи, а результат благого задуму Всемогутнього Бога, Який створив нас для слави, а не для ганьби.

Вознесіння Христа – це не акт завершення. Воно не свідчить про кінець, а вказує тільки на початок. Вознісшись на небо, Господь не залишив нас самих на землі, а покликав із Собою. Він приготував або проторував нам шлях до слави Свого Небесного Отця.

Піднісши Свою людську природу до престолу Божества, Христос підкреслив Своє єдинство з нами. Це означає, що в скорботах, в сльозах та болі – ми не одні. Це означає, що зло цього світу є тільки тимчасовим явищем, є примарою, яка може зруйнувати царство земне та ніколи не зруйнує Царство Небесне.

Саме до цього Царства нас кличе сьогодні Христос. І яким би важким не здавалося життя на землі, завжди потрібно пам’ятати, що на ньому все не закінчується. Нашою кінцевою метою є не могила і тління, а Небо та вічність!
Зі святом Вознесіння Господнього! Відкрити / Коментувати

2021-06-09 21:47:47 «Владыка всех – Христос обитает на небе и управляет миром, и жертва Ему – душа, обращающая к Нему взоры, и одна для Него пища – спасение верующих». Святитель Иоанн Златоуст

С наступающим праздником Вознесения Господня! Відкрити / Коментувати

2021-06-09 19:25:16 Об авторах канона Пасхи

Накануне Вознесения давайте ещё раз вспомним о прекрасном каноне Пасхи, пение которого мы слушали на протяжении всех этих дней. Тем более, что вчера в некоторых храмах совершалось Богослужение по Пасхальному чину, как в день Светлого Христова Воскресения – с пением Пасхального канона, часов Пасхи и предначинательных стихов.

Многие знают, что автором канона Пасхи, центральной части Пасхальной заутрени, является преподобный Иоанн Дамаскин. Преподобный Никодим Святогорец называл святого Иоанна "соименный благодати певец". Однако в то же время, он отметил, что большая часть канона Пасхи отсылает нас к иному автору, который для Никодима Святогорца является "сиреной, обладающей талантом ритора".

Действительно, Пасхальный канон во многом перекликается со словом святителя Григория Богослова на Святую Пасху. Вот несколько цитат из этого прекрасного творения проповеднического гения великого Богослова нашей Церкви:

"Я стоял и смотрел: и вот муж, восшедший на облака... сказал: «Ныне спасение миру, миру видимому и миру невидимому! Христос из мертвых — восстаньте с Ним и вы; Христос во славе Своей, — восходите и вы; Христос из гроба, — освобождайтесь от уз греха; отверзаются врата ада, истребляется смерть, отлагается ветхий Адам, совершается новый: кто во Христе, тот новая тварь (2 Кор. 5, 17); обновляйтесь».

Так говорил он, а другие воспели то же, что и прежде, когда явился нам Христос через дольнее рождение: Слава в вышних Богу, и на земле мир, во человеках благоволение (Лук. 2, 14).

С ними и я (о если бы иметь мне и голос, достойный ангельской песни и оглашающий концы мира!) вещаю вам таю Пасха! Господня Пасха! Я еще скажу в честь Троицы: Пасха! Она у нас праздников праздник и торжество торжеств; настолько превосходит все торжества, не только человеческие и земные, но даже Христовы и для Христа совершаемые, насколько солнце превосходит звезды.

Прекрасно у нас и вчера блистало и сияло все светом, каким наполнили мы и частные дома, и места общественные, когда люди, всякого почти рода и всякого звания, щедрыми огнями осветили ночь, в образ великого света, света, каким небо сияет свыше, озаряя целый мир своими красотами, света премирного, который в ангелах, первой светлой природе после Первого Естества, из Него источается, — и Света в Троице, Которой составлен всякий свет, от неделимого Света разделяемый и украшаемый.

Но прекраснее и блистательнее нынешняя светозарность, потому что вчерашний свет был предтечей великого и воскресшего Света, и как бы предпраздничным весельем; а ныне празднуем само воскресение, не ожидаемое еще, но уже совершившееся и примиряющее собой весь мир".

Рекомендую почитать это слово, чтобы еще раз пережить радость Пасхальной встречи. Особенно накануне Вознесения Христа от земли на небо.

https://www.paskha.ru/holies/bogoslov.html Відкрити / Коментувати

2021-06-08 21:55:41 Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко заявив, що для нього спокій і релігійна злагода важливіші ніж те, що може статися в результаті рішень суду з питання перейменування УПЦ.

Міністр відзначив, що для нього "особливо важливо, коли ми проводимо діалог із главами церков, збереження толерантної ситуації, яка на сьогодні склалася".

З огляду на політичні переконання та конфесійну приналежність Олександра Ткаченка, його слова не приходиться трактувати як підтримку УПЦ. Проте, як чиновник, він прекрасно розуміє, що діалог з УПЦ вести все одно прийдеться. Адже, незважаючи на всі спроби різноманітних політичних сил знівелювати вплив Української Православної Церкви на суспільство, вона залишається найбільшою релігійною конфесією в Україні. Іншими словами, за УПЦ стоять мільйони віруючих, не рахуватись з якими просто не можливо.

Саме тому міністр культури зазначив, що будь-які "драматичні рухи" в питанні перейменування Української Православної Церкви "можуть збурити суспільство та зумовити хвилі підтримки або протестів з того чи іншого боку". А ще вони порушать Конституцію України, основні демократичні принципи та свободи.

Міністр також сказав, що в Україні поки що зберігається спокій і релігійна злагода.

Від себе додамо, що і спокій, і релігійна злагода, особливо з огляду на постійну агресію по відношенню до УПЦ з боку деяких ЗМІ та окремих політиків, з огляду на продовження захоплення наших храмів – це тільки мрія.

Проте виявляється, що навіть така ситуація, без катастрофічних загострень та конфліктів, для міністра культури важливіша, "ніж те, що може статися в результаті рішень суду".

"Спокій і релігійна злагода" – ось ті два критерії, які переважують можливі політичні "дивіденди" чи аргументи тих сил, які зацікавлені в протилежній ситуації. В цьому випадку Олександр Ткаченко мислить як чиновник, який має хоч трохи турбуватися про народ. А чиновники, як ми вже неодноразово переконуємося останнім часом, повинні діяти по принципу медичних працівників – "не зашкодь".

На жаль, представники діючої влади прийняли країну в тому стані, в якому вона залишилася від попередників. І дуже би хотілося, щоб теперішні можновладці намагалися виправити помилки, які були зроблені раніше, а не повторювали їх. Адже добробут в країні починається із намагання вести діалог, зі спроб почути один одного, з бажання об'єднати народ, а не розділяти його за політичними чи релігійними переконаннями. І якщо наші чиновники це зрозуміють – то краще буде всім. Відкрити / Коментувати

2021-06-08 20:21:30 Сьогодні під головуванням Предстоятеля Української Православної Церкви Блаженнішого Митрополита Онуфрія відбулося останнє у цьому навчальному році засідання Вченої ради Київської духовної академії.

Підводячи підсумки навчального року, Блаженніший владика сказав надважливі слова, які ми, духовенство і миряни, не завжди беремо до уваги. Мова йде про виховання священника.

Так, за висловом Предстоятеля, "виховання майбутніх пастирів робиться для слави Божої". Тобто, завдання духовних шкіл виховувати не просто тих, хто знає догмати, розуміє Святе Письмо чи вміє правильно звершувати Богослужіння, а давати виховання тим, хто своїм життям та особистим прикладом прославлятиме ім'я Боже. Це, фактично, реалізація того заклику, який прозвучав із вуст Христа: "Тож нехай сяє ваше світло перед людьми, щоб вони побачили ваші добрі діла й прославили Отця вашого, Який на небесах" (Мф. 5, 16).

Зрозуміло, що таке завдання набагато складніше, ніж передача виключно інтелектуальних знань. Адже тут без власного прикладу не обійтись. І тому на викладачах лежить величезна відповідальність за тих, хто проходить навчання в стінах наших духовних шкіл.

Разом з тим, це є завданням і для кожного священника – незалежно від того, де він несе своє священницьке служіння. І це також є завданням для мирян. Ми усі повинні жити так, щоб через нас і нами прославлявся Господь. Тоді у світі, що оточує нас, буде більше любові та милосердя, взаєморозуміння та злагоди.

Зрештою, вираз "слава Божа" може сприйматися і в есхатологічному вимірі – як той день, коли Христос "сяде на престолі Своєї слави" (Мф. 25, 31). А значить, ми маємо бути ще й свідками Його Другого Пришестя, жити в Його очікуванні та сповіщати про Нього всім народам землі.

Залишається тільки приєднатися до цих слів нашого Блаженнішого Предстоятеля та побажати кожному священнику і мирянину, незважаючи на різноманітні життєві обставини, бути достойними слави Божої! Відкрити / Коментувати

2021-06-08 08:49:57 В Одесі пройшов марш на захист традиційної сім'ї. Ще кілька років тому назад подібні акції було важко собі уявити. Наші співгромадяни могли захищати свободу слова, відстоювати демократичні цінності, виходити на захист бідних та знедолених верств населення. А сьогодні ми вже вимушені захищати сім'ю. Про що це говорить?

Про те, що наше суспільство потребує серйозної переоцінки моральних та етичних цінностей. Постійний тиск на традиційну сім'ю, нівелювання її значення, знецінення її важливості в очах підростаючого покоління, призводить не тільки до небажання створювати нормальну, здорову сім'ю, але й до руйнації тих сімей, які вже є. Шлюб поступово сприймається як "пережиток", свідчення про "ригоризм" та "відсталість".

Насправді, всі ці речі є лише прикриттям власного егоїзму та небажання брати на себе відповідальність за сімейні стосунки. Життя розглядається виключно через призму задоволення своїх власних потреб і максимального усунення навіть потенційних проблем.

Зрештою, це все призводить до ситуації, коли чоловік перестає бути чоловіком, жінка перестає бути жінкою, а разом із сім'єю зникають цілі народи.

Саме тому, подібні марші потрібно тільки вітати і підтримувати. Це прояв бажання зберегти не тільки сім'ю, але й майбутнє – для нашої Церкви, народу та держави. Відкрити / Коментувати

2021-06-07 09:47:17 Атеизм, горящий ненавистью к якобы несправедливому и немилосердному Богу, – это реальная попытка бороться против истинного Бога, чьи пути неисповедимы даже для самих верующих людей. Подобная борьба не раз приводила к тому поражающему душу представлению о Боге, Которого на самом деле и ищет атеист. Именно в таких душах действует Христос. Антихрист же обретается не только в душах великих отрицателей, но и в душах тех мелких поддакивателей, у которых только на устах имя Христа.

Иеромонах Серафим (Роуз) Відкрити / Коментувати

2021-06-06 17:40:57 Подведем определенные итоги нашего опроса о том, благодаря кому или чему многие из нас пришли к вере в Бога и в Церковь.

36%, то есть чуть больше трети, пришли в храм благодаря родителям – маме, папе, дедушке и бабушке. При этом, 17% были воспитаны в вере мамой. Это говорит об огромной роли матери в процессе духовного становления ребенка.

10% поверили в Бога, прочитав Евангелие и другие богословские книги, а 11% – благодаря знакомству со священником или миссионером. В общей сложности, 21% из тех, кто участвовал в опросе, стали верующими людьми благодаря, в определенной степени, усилиям духовенства. Это значит, что личное общение, передача духовного и богословского опыта от священника к мирянину являются важными критериями в формировании религиозного опыта. Братьям священникам стоит обратить на это пристальное внимание.

Ну и только 26% пришли в храм из-за сложившейся жизненной ситуации. Почему «только»? Потому что, зачастую, люди, которые не имеют отношения к Церкви, считают, что большинство наших прихожан – это те, кто пришли в храм просто в силу определённых обстоятельств, а не сложной духовной и интеллектуальной работы. Однако, как видим, это далеко не так.

Подводя итог, следует еще раз подчеркнуть важность личного общения, как на семейном уровне, так и на уровне «священник-мирянин», для утверждения в вере. Все таки, семья дает намного больше в духовном плане, чем любые другие институции. Відкрити / Коментувати

2021-06-06 17:35:27 Поздравляю всех читателей канала с днем памяти великой святой - Ксении Петербургской!

Подвиг юродства, который она взяла на себя, считается самым трудным, так как требует необычайного смирения.

С другой стороны, без смирения достичь спасения не удастся никому.

Поэтому, в день памяти этой великой святой желаю всем спасительного смирения, дающего мир душе и рождающего для Царства Небесного! Відкрити / Коментувати