Chytomo

2021-04-08 10:25:15 ​​До ю спік інгліш

Наша авторка Елла Євтушенко розбиралася, чи справді доведена ефективність читання для вивчення мови? Цікаво? Нам теж. То що ж це дає?

1) словниковий запас
2) письмо та нарощування м'язів в орфографії
3) усне мовлення
4) формування уявлення про носіїв мови: художня література дасть вам уявлення про менталітет, суспільні норми, етикет і культурний, історичний, соціальний бекґраунд; нон-фікшн і професійна література допоможуть не лише засвоїти лексику зі сфери вашої роботи чи хобі, а й перебувати у світовому контексті, на вістрі актуальності
5) опанування мовних регістрів - тобто розвиток стилістичної майстерності, а не лише правил чи слів

Як ще прокачати свою іноземну, що саме читати та як поєднати приємне з корисним - в матеріалі

А ви читаєте/ли книги в оригіналі, коли вчите/ли іноземну мову? Відкрити / Коментувати

2021-04-07 12:42:55 ​​#Рецензія

Книга: Ми забуття, яке настане
Автор: Ектор Абад Фасіолінсе
Видавництво: Компáс

«Ми забуття, яке настане» – автобіографічний роман, що оповідає не так про автора, як про його батька – знаного колумбійського викладача-медика, гігієніста й активіста Ектора Абада Ґомеса. Дія розгортається у колумбійському місті Медельїн 70-80-х років, і щоб описати вповні колумбійський контекст, забракне одного абзацу чи статті, проте варто активізувати деякі факти, що зроблять подальшу розмову прозорішою.
-------
Однією з особливостей цієї книжки є те, що в ній немає карколомних поворотів сюжету чи детективної інтриги. Навпаки. Те, як вона завершиться, відомо від самого початку, і в тому, який ефект вона справляє наприкінці, і є головна непередбачуваність. І коли головний герой, маленьким хлопчиком, приходить на роботу до свого батька, у порожню аудиторію з анатомії – це є одним із найбільш поворотних моментів у цілій історії. Хоча насправді у тій аудиторії не сталося нічого немислимого – в центрі амфітеатру навіть не було трупа, та все ж «в цій порожнечі тримався якийсь запах смерті, незрима загадкова присутність, від якої я моментально усвідомлював, що в грудях у мене б’ється серце». І оця присутність запаху, присутності смерті притаманна усьому тексту твору «Ми забуття, яке настане», адже крізь зворушливу історію про надзвичайно теплі стосунки батька й сина, що пронизані солодко-молочним промінням дитинства, просвічує жорстокість неминучості смерті.
-------
По-друге, Е.А. Фасіолінсе зачіпає глобальну проблему ксенофобії, що віддзеркалюється у поведінці дітей, які напали на будинок євреїв, закидавши його камінням. По-третє, автору важливо опроявити величезний розрив між соціальними групами і зокрема ті злидні, у яких живе величезна кількість колумбійців, що не мають доступу до медицини, чистої води, каналізації тощо. Обходячи дитячу лікарню, він робить висновок: "Єдине, на що страждають усі ці діти, – голод, а одного яйця й однієї склянки молока на день було б достатньо для того, щоб вони тут не лежали. Але ми не можемо забезпечити їх навіть цим: одним яйцем і однією склянкою молока! Навіть цим, навіть цим! Хіба так можна!"


Повний текст рецензії тут
--------------------------
Купити книжку на сайті видавництва Відкрити / Коментувати

2021-04-06 11:16:32 "Інстаграмні" книги

У Великій Британії визначили, які обкладинки найчастіше публікують в Instagram.

Лідерами стали:

Вбити пересмішника, Гарпер Лі

Спадкоємиця Вогню, Сари Дж. Маас.

Елеанор і Парк, Рейнбоу Рауелл

А от яку серію книжок найчастіше викладають у соцмережі, читайте тут Відкрити / Коментувати

2021-04-05 13:30:01 ​​В Україні майже 32 тисячі бібліотек (за даними Національної бібліотеки імені Ярослава Мудрого)
А ви записані, відвідуєте бібліотеки? Чи, може, водите туди дітей? А на презентації ходите в бібліотеки? Відкрити / Коментувати

2021-04-05 11:47:46 ​​#уривок

Книга: "Чути українською"
Авторка: Ольга Дубчак
Видавництво: Віхола

Споконвічність

Науково доведено, що українська мова — найдавніша мова світу. Ні для кого не секрет, що вона давніша за санскрит, та що там санскрит — ця милозвучна й люба серцю динозаврів мова існувала ще в часи Великого вибуху. Ось як пише про це найдавніша книга світу, Ефіопське Євангеліє: «І стався Великий вибух, і утворився Всесвіт, і зароїлися мікроби на планеті Земля, і виринули зі Світового океану три заповіді, вибиті на берестових грамотах: «Ти мені заговориш, падлюка, українською», «Українською мовою їж, пий і розмножуйся» і «Не матюкни». І пішли пророки по землі священній, і сповідували вони слово українське Олександра Потебні серед динозаврів, мамонтів і пітекантропів».

Матюки

Матюків в українській мові немає й ніколи не було. Усі ми знаємо, що матюки придумали москалі, кацапи, цигани, фріци, жабоїди, макаронники й піндоси. А в щирої, лагідної, співочої української нації їх зроду не було й не буде. А як не вірите, то це легко перевірити. Знайдіть питомого українця та швиргоніть йому на ногу каменюку. Поза всяким сумнівом, він лагідно гукне: «Матінко рідна, та що ж ти, поганцю, чиниш?!». Або зайдіть у редакцію питомо українського журналу «Дивослово» й вирубіть їм світло. Присягаюся, звідусіль залунає: «Ой лишенько! Та що ж це! Лелечко! Божечку! Халепа!». І, чесне слово, якщо ви розіб’єте директору інституту української мови айфон, він зойкне саме: «А хай тобі грець!», а не те, що ви подумали у своїй розбещеній матюками буйній голівоньці.

Чужорідні елементи

Що є сили уникайте запозичень, іншомовних слів і всіляких спроб ворожих словесних зазіхань. Пильно й ненастанно політь бур’ян. Не пускайте у свою мову всілякі селфі, планшети, біткойни і смузі. Замінюйте їх питомими відповідниками, себеньками, обаполками, гривнями і компотами. Плутайте ворога. Кажіть «калідор», «лісапет» і «гурки». Так ніхто не здогадається.


Тому, якщо ви нарешті готові вивчити мову предків і визнаєте, що Ісус Христос — родом із Галичини, вам неодмінно треба засвоїти ще 6 золотих правил, які стануть запорукою вашого лінгвістичного успіху. Відкрити / Коментувати

2021-04-04 17:30:00 ​​Цифровізація бібліотек

Наразі, коли в бібліотеку надходить нова книжка (та, якої до того не було у фонді, а не обов’язково нова за роком видання), бібліотекарі в кожній бібліотеці описують її (вносять інформацію про видання у свій каталог) за відповідними правилами (стандартами). Це означає, що в ідеалі бібліотекарі мають бути дуже добре обізнаними з нюансами цього процесу, інакше – можна такого написати, що ніхто й ніколи ту книжку в каталозі не знайде. Для того, щоб описати та створити один бібліографічний запис однієї книжки в електронному форматі, у середньому витрачається до 30 хвилин. Це бібліографічний опис (автор, назва, інша інформація саме про видання, в середньому – до 15 полів, визначення індексів УДК, універсальна десяткова класифікація), за якою систематизують інформацію за галузями знань, а також предметизація – визначення тематики книжки і ключових слів або/та предметних рубрик.

Скільки ж коштує 30 хвилин робочого часу, якщо орієнтуватися на середню заробітню платню бібліотекаря в Україні? Візьмемо середню ставку, без надбавок (бо вони десь є, а десь немає) – 5 500 грн (не знаю, чи є в когось в культурній сфері менші ставки?). Тож 30 хвилин робочого часу одного бібліотекаря коштує приблизно 16 грн. Якщо сюди ж додати витрати на утримання приміщення, амортизацію техніки, інтернет та інше (візьмемо ще 10 грн приблизно), то можемо порахувати, скільки коштує створення одного запису – 26 грн. Навіть якщо це не запис в е-каталозі, а на картках для паперового каталогу, то це можна прирівняти «плюс-мінус». Множимо вартість одного запису на кількість бібліотек (31 847) і отримаємо 828 022 грн. Саме стільки, приблизно, коштує зараз для держави інформування про наявність однієї книжки в бібліотеках.

СЦК (Система централізованої каталогізації) ж передбачає, що в центральному каталозі створюється один еталонний бібліографічний запис на видання, а окремі бібліотеки можуть завантажити його у свої електронні каталоги тоді, коли книжка надійде в їхній фонд. Таким чином, економія коштів для держави становить понад 820 000 грн, і це тільки у випадку одного видання. Далі можемо помножити на кількість нових назв книжок, які видаються щороку в Україні, й отримаємо цифру економії коштів за рік.

Оксана Бруй, кандидатка наук з соціальних комунікацій, директорка Науково-технічної бібліотеки КПІ ім. Ігоря Сікорського та президентка Української бібліотечної асоціації Відкрити / Коментувати

2021-04-04 09:57:00 ​​#EmptyChairPeople

Продовжуємо серію публікацій про письменників, журналістів та інших митців-політв'язнів з усього світу. Сьогодні розповідаємо про індійських інтелектуалів та правозахисників, які стали «невільниками духовного раю».

У вересні 2020 року американська письменниця та телеведуча Опра Вінфрі назвала книжку «Каста: витоки нашого невдоволення» (Caste: Origins of Our Discontents, 2020) американської авторки Елізабет Вілкерсон «найважливішою, яку вона коли-небудь обирала для свого книжкового клубу» впродовж його існування з 1996-го року. Книжка Вілкерсон насамперед про США, однак авторка активно звертається до досвіду Індії, аби пояснити американську проблему нерівності, і говорить про історичні паралелі двох країн. У главі, де вперше детально розглядається індійська проблематика, Вілкерсон найбільше уваги приділяє ставленню до далітів у сучасній Індії. Саме ці люди, які складають майже чверть населення країни, відчувають на собі найбільше нерівності в індійському суспільстві станом на сьогодні.

Попри те, що даліти належать до найбіднішої верстви індійського населення, упродовж останніх років зростає їхня політична свідомість та бажання боротися за власні права. Однак збільшується також кількість тих активістів, науковців, письменників та публічних інтелектуалів, які в боротьбі за соціальну рівність та справедливість у своїй країні опинилися за ґратами за сфабрикованим справами.

Читати далі Відкрити / Коментувати

2021-04-03 17:30:00 ​​#оглядкнижки

Їх звати Йозеф і Цтірад. Вони брати. Брати Машини. Цтірада вдома кликали Радеком. 1945 року, коли йому було 15, їхній родині передали останній лист від батька, останню настанову: «Пам’ятайте, що боротися за свободу батьківщини і свого народу, – це перший обов’язок кожного свідомого чеха. Одного дня і ви зробите такий вибір»...

Їхню історію переказуватимуть величезну кількість разів – занадто велика спокуса зацементувати або, навпаки, розвінчати міф про одну з найкарколомніших історій Холодної війни.

П’ятеро молодиків із пістолетами проти до зубів озброєних двадцяти тисяч солдатів східнонімецької народної поліції, яким вдалося дістатися до вільного Західного Берліна. Переклад мальопису «Наразі непогано» зовсім нещодавно вийшов у видавництві «Centrala», і ми вже стигли його погортати. Відкрити / Коментувати

2021-04-03 12:06:08 ​​#акціївидавництв

Щоб зайвий раз не гуглити акції, знижки та передзамовлення видавництв, ми це вже зробили замість вас. -25% на всі книжки, -70% на окремі видання та чудові ціни на передзамовлення. Поїхали!

Комора

Триває знижка -60 грн на видання Тамари Марценюк “ЗАХИСНИКИ ГАЛАКТИКИ”: ВЛАДА І КРИЗА В ЧОЛОВІЧОМУ СВІТІ

Нора-Друк

Розпродаж зі знижкою 35 грн книги Маркіяна Камиша "ОФОРМЛЯНДІЯ. ЧОРМЕТ. РЯСКА" та передзамовлення зі знижкою в 40 грн нового видання Ірен Роздобудько "ФАРІДЕ"

Рідна мова

До 11 квітня діє акція -25% на всі книжки. Від хітового видання Сесілії Ахерн "P.S. Я кохаю тебе", Крессиди Ковелл "Як приручити дракона", казок Астрід Ліндгрен до коміксів про Бетмена, Флеша та Людину-павука.

Наш формат

Видавництво дарує -30% знижки на передзамовлення книги Бена Шапіро "Як зруйнувати Америку за три прості кроки"

Ранок

Тут діють знижки до 70% до Міжнародного дня дитячої книги. "Вельветовий кролик" Марджері Вільямс за 133 грн проти 190 грн, "Вперед за мрією" Anna Shark за 180 грн проти 240 грн, "Підпишись на мене знову" Ґейґер А.В. за 161 грн замість 190 грн та багато інших

Навчальна книга Богдан

Діє постійна знижка -50% на останні примірники та -50% на книгу дня. Сьогодні це "Лексикологія німецької мови. Лекції та семінари: Навчальний посібник" Богдана Гінки. У вас є 11 годин (або трохи менше, якщо пост ви побачили пізніше, тож не зволікайте:)

Дім Химер

У видавництві діє безстрокова акція #книгобунт #bookrebel на підтримку політв’язнів: 10 % від кожної придбаної книги (включно з комплектами і сувеніркою) перераховується на потреби незаконно засуджених та ув’язнених патріотів


Шукати ще акції та знижки? Відкрити / Коментувати

2021-04-02 13:16:07 У Міжнародний день дитячої книги ловіть матеріал про популяризацію регіонів у дитліті від Оксани Лущевської. Адже кожен з регіонів нашої країни заслуговує на власний міф, «вписаність» у карту свідомості українців, і як показує історія – література у цьому процесі відіграє надзвичайно важливу роль. Згодні?

Отже, що маємо зараз?

В Україні є якісні сучасні дитячі книжки, які «прописують» ті чи ті локації на мапі України та навіть якісно їх міфологізують. Наприклад, «Казка про Старого Лева» Мар’яни Савки, що розвиває львівський міф, чи серія «Русалонька із 7-В» Марини Павленко, що детально прописує культурні реалії Центральної України, книжки Анастасії Мельнеченко «Що знаходиться в Хрулях» та «Від Хрулів до Зюзюків», які припоказують цікаві сільські місцевості Полтавщини. Повісті на зразок «Сірка на порох» Івана Андрусяка вибудовують історичні локації, а видання зразка «Лімериків» Сашка Дерманського «вкарбовують» наші ландшафти в поетичній гумористичній формі.

А проблема в чому?

Якісних прикладів небагато. Де на мапі української дитячої літератури сучасні Чернівці, Вилкове, Дніпро чи Кропивницький? Де Чернігів, Біла Церква, Олександрія чи Куп’янськ? Перелічувати «білі плями» можна безкінечно. Розгорніть книжку проєкту Ukraїner чи перегляньте дописи в інстаграмі від Ukraine is — і стає очевидно, що 90% відсотків українських ландшафтів досі потребують озвучення і прописування, так само як і нагальна потреба вербалізації культурної розмаїтості самих українців. Адже жителі кожного міста і кожного регіону України мають свої неповторні риси.

А хотілося б?

Якщо українські книготворці почнуть активно наносити наші міста й села на літературну мапу, то юні читачі зможуть конструювати культурні й соціальні ландшафти, прочитуючи та проговорюючи їх. Водночас читачі-діти почнуть впізнавати себе в описаних місцях і реаліях, формувати те, що письменниця і психологиня Таня Стус називає «навичка до осмислення». Або – «дзеркало» для себе-відображення та себе-(в)пізнавання.

Нам, українським авторам, слід негайно ставати українськими амбасадорами й прописувати та промальовувати на сторінках дитячих книжок свої українські історії: множини українських ідентифікацій та моделей.

А які міста ви б хотіли вивести на літкарту України? Відкрити / Коментувати