Кафедра Кримінального Процесу

2023-03-28 17:37:31 https://jurkniga.ua/sudebnoe-proizvodstvo-v-pervoy-instantsii-po-ugolovnomu-protsessualnomu-zakonodatelstvu-izrailya/ Відкрити / Коментувати

2023-03-27 14:57:23 "18. Матеріали справи свідчать про те, що поліцейські 17 грудня 2019 року приблизно 21 годині зупинили та провели поверхневу перевірку С, після якої вилучили предмет, схожий на кастет. Згодом з 21:30 до 21:56 було проведено огляд місця події та складено відповідний протокол.
19. Суд погоджується з тим, що у цьому випадку протоколом огляду місця події було оформлено особистий обшук особи. Суд вже визнавав, що такий обшук є складовою частиною затримання особи в порядку статті 208 КПК[1] і тому може проводитися до внесення відомостей про правопорушення до ЄРДР та без ухвали слідчого судді.
20. У той же час Суд звертав увагу на те, що для оцінки допустимості доказів, отриманих під час фактичного затримання особи, зокрема доказів, виявлених у ході особистого обшуку особи, слід виходити з того, чи було саме затримання законним у значенні статті 208 КПК, а саме чи існували обставини, які давали підстави для затримання.[2]
21. Апеляційний суд у своїй ухвалі не надав оцінки діям працівників поліції з погляду наявності в них підстав, передбачених статтею 208 КПК, для затримання та обшуку.
22. Суд не погоджується з висновком апеляційного суду щодо недопустимості вилученого кастету, а також результатів криміналістичної експертизи кастету, який він зробив, пославшись на доктрину «отруйного дерева».
23. Суд вже зазначав, що визнання недопустимим доказу, наданого стороною з метою доведення певної обставини, не виключає доведення цієї обставини іншими доказами, отриманими з джерела, незалежного від недопустимого доказу[3].
24. У цій справі протокол огляду місця події надавався стороною обвинувачення з метою довести, що кастет був знайдений у С. Без доведення цього факту неможливо визначити, чи є кастет, а також експертні висновки щодо цього доказу, належними доказами в контексті пред’явленого обвинувачення.
25. Однак, як зазначено у вироку, С. в суді першої інстанції підтвердив, що «він … знайшов металевий предмет, який схожий на кастет, та поклав його до кишені своєї куртки», звідки пізніше його було вилучено працівниками міліції.
26. Таким чином, на доведення факту перебування кастету у володінні С. було надано інший доказ – показання обвинуваченого, які є самостійним джерелом доказів, допустимість якого не оспорювалася і жодним чином не залежить від допустимості спірного протоколу огляду місця події."
https://reyestr.court.gov.ua/Review/106598678 Відкрити / Коментувати

2023-03-27 10:50:51 В понеділок (27 березня) о 16:00 працюємо з ДБР
Подключиться к конференции Zoom
https://us05web.zoom.us/j/88322159056?pwd=eGhEdkZVWkxSdUhUUThBRjhFNFZKdz09

Ідентифікатор конференції: 883 2215 9056
Код доступу: 6wWP4H Відкрити / Коментувати

2023-03-27 10:46:47 https://www.hsa.org.ua/blog/miznarodnii-rozsuk-u-kriminalnomu-provadzenni-viznaciti-ci-vikliuciti Відкрити / Коментувати

2023-03-26 18:15:33 Відкрити / Коментувати

2023-03-25 23:32:43 34. Принцип безпосередності дослідження доказів спрямований передусім на найкраще забезпечення права сторін на перехресний допит особи, яка дає показання, що дає стороні можливість з’ясувати всі обставини, які вона вважає важливими для вирішення справи, уточнити показання свідка та поставити під сумнів ті чи інші повідомлення особи або її репутацію. Щодо сторони захисту, то це право забезпечується також і пунктом «d» частини 3 статті 6 Конвенції, щодо якого Європейський суд з прав людини (далі – ЄСПЛ) зазначав, що до того, як визнати особу винуватою, усі докази проти неї мають зазвичай бути представлені в її присутності під час публічного розгляду з метою надати можливість для спростування. Виключення з цього принципу є можливими, але не можуть порушувати права захисту, які, як правило, вимагають, щоб обвинуваченому була надана адекватна та відповідна можливість викликати та допитати свідка проти нього, або коли свідок надає показання, або на наступних етапах провадження.[1]

35. Однак Суд зазначає, що засаді безпосередності, як і будь-якій іншій загальній засаді, притаманна певна гнучкість при застосуванні в конкретних обставинах. В залежності від обставин ця засада реалізується в різних формах, оскільки суд має узгоджувати її з іншими засадами кримінального процесу та/або легітимними інтересами суспільства чи окремих осіб. Наприклад, принцип безпосередності зазнає певних легітимних обмежень у випадку допиту особи, до якої застосовані заходи безпеки або яка відсутня безпосередньо в залі судового засідання (стаття 232 КПК), і такі легітимні обмеження не можна вважати порушенням принципу безпосередності. Також суди апеляційної та касаційної інстанцій в більшості випадків ґрунтують свої висновки на показаннях, які були надані в суді першої інстанцій, оскільки багаторазовий допит особи в судах різних інстанцій без вагомих причин не тільки був би обтяжливим для такої особи, учасників і суспільства, але й суперечив би самому змісту інстанційності.

36. Таким чином, Суд вважає, що положення «суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання» (перше речення частини 4 статті 95 КПК), не може тлумачитися як безумовна заборона використання показань, які особа давала перед іншим складом суду у тій же справі.

37. Суд також вважає небезпідставним довід сторони обвинувачення про те, що показання під час минулого розгляду за своїми правовими властивостями і наслідками подібні до тих, що отримані в порядку статті 225 КПК. Дійсно, стаття 225 КПК передбачає в певних випадках можливість судового допиту особи під час досудового розслідування, і такі показання є допустимими за умови дотримання порядку, передбаченого цим положенням. Найбільш істотними складовими цього порядку є здійснення допиту перед суддею в судовому засіданні, участь сторін та дотримання правил допиту, передбачених для судового розгляду.

38. З погляду цих критеріїв, допит особи під час минулого розгляду не тільки забезпечує всі істотні елементи згаданого порядку, а й набагато краще забезпечує права сторін на перехресний допит. На відміну від допиту в порядку статті 225 КПК, яка допускає допит за відсутності однієї зі сторін, допит під час судового розгляду справи по суті відбувається за обов’язкової участі сторін. Такий допит надає сторонам, зокрема стороні захисту, можливість провести його більш ефективно, оскільки на цей час сторонам вже відомі всі суттєві елементи пред’явленого обвинувачення та всі докази, отримані під час досудового розслідування.

39. У контексті викладеного, Суд вважає, що показання, які особа надавала під час минулого судового розгляду, не можуть вважатися недопустимими доказами лише на тій підставі, що неможливо було забезпечити явку такої особи під час нового судового розгляду.

https://reyestr.court.gov.ua/Review/86275852 Відкрити / Коментувати

2023-03-25 20:12:59 16. Апеляційний суд погодився з тим, що 14 січня 2021 року прокурором вчинено процесуальну дію, а саме винесено постанову про визначення підслідності кримінальних правопорушень.
17. Однак Суд вже наголошував, що КПК чітко розрізняє «процесуальні дії» і «процесуальні рішення» і не дає підстав вважати процесуальне рішення одним з різновидів процесуальної дії,[1] а тому апеляційний суд помилково ототожнив ці два терміни в своїй ухвалі.
18. Суд, вирішуючи питання, чи відновився перебіг строку досудового розслідування після відкриття матеріалів стороні захисту, виходитиме з того, що у цьому випадку йдеться про ухвалені рішення, а не про здійснені процесуальні дії у тому значенні, яке надається цьому терміну процесуальним законом.
19. У цьому зв’язку Суд зазначає, що не всі рішення, які приймаються під час перебування провадження на стадії досудового розслідування, є невід’ємною частиною такого розслідування. Окрім рішень, що рухають розслідування і спрямовані на досягнення його результату, під час розслідування також можуть прийматися рішення виключно організаційного характеру. Наприклад, звільнення з відповідного органу слідчого або прокурора, які були долучені до конкретного розслідування, викликає необхідність його заміни іншим слідчим або прокурором, для чого приймається відповідне організаційне рішення. На відміну від рішень, спрямованих на виконання завдань розслідування, це рішення викликано подією, що не пов’язана з розслідуванням, не залежить від його перебігу і не впливає на просування розслідування. Аналогічні міркування стосуються рішення про реорганізацію або ліквідацію органу досудового розслідування, про доручення розслідування справи тому чи іншому слідчому або групі слідчих або їх заміну і багатьох інших рішень організаційного характеру.
https://reyestr.court.gov.ua/Review/109675204 Відкрити / Коментувати

2023-03-23 14:55:25 26. Суд зазначає, що строк досудового розслідування і правові наслідки його пропуску, зазначені, зокрема, у пункті 10 частини 1 статті 284 КПК, мають на меті забезпечення права особи на те, щоб протягом розумного строку обвинувачення проти неї було розглянуто судом або кримінальне провадження щодо неї було закрите (частина 1 статті 21, частина 5 статті 28 КПК). Таким чином, це положення спрямовано на заохочення органів, відповідальних за досудове розслідування, до організації їх роботи таким чином, щоб строки розслідування були додержані.
27. Однак це положення не може бути застосоване у ситуації, коли загальний строк провадження збільшується через фактори, які знаходяться поза контролем органів розслідування.
28. Суд враховує, що у цій справі після завершення досудового розслідування і відкриття його матеріалів сторона захисту звернулася до слідчого судді зі скаргою на повідомлення про підозру і 25 серпня 2020 року було відкрито провадження за цією скаргою, яке закінчилося 22 липня 2021 року відмовою у її задоволенні. Лише після цього рішення сторона захисту завершила ознайомлення матеріалами досудового розслідування.
29. Суд зазначає, що при визначенні розумності строку досудового розслідування до уваги приймається, крім іншого, поведінка сторін кримінального провадження (частина 3 статті 28 КПК). Хоча стороні не можна дорікати за її намагання використати доступні їй за законом правові засоби, однак якщо вона вдається до таких засобів, вона має миритися з об’єктивними наслідками вжитих нею дій, у тому числі зі збільшенням загального строку кримінального провадження.[2]
https://reyestr.court.gov.ua/Review/109675204 Відкрити / Коментувати

2023-03-23 14:47:03 Постанова колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 28 лютого 2023 року (справа N496/4142/14-к)
 
#потерпілий
#заява_потерпілого
#приватне_обвинувачення
#початок_кримінального_провадження
#відмова_потерпілого_від_обвинувачення
 
Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:
 
Кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення має особливість стосовно початку такого провадження та його завершення. Жодних інших особливостей кримінального провадження у формі приватного обвинувачення ані главою 36 КПК, ані іншими положеннями КПК не передбачено. Тобто, після того, як кримінальне провадження розпочато за заявою потерпілого про вчинення кримінального правопорушення, що міститься у переліку таких правопорушень у ст. 477 КПК, задіюється державно-владний ресурс органів досудового розслідування та прокуратури, який слугує подальшою рушійною силою здійснення досудового розслідування та підтримання обвинувачення під час судового розгляду.
 
Визначений КПК процесуальний порядок здійснення кримінального провадження у формі приватного обвинувачення за своєю правовою природою є приватно-публічним різновидом кримінального провадження і його варто розглядати як диференціацію форми такого провадження у межах загальної його форми, врегульованої КПК України.
 
Закон не покладає на потерпілого обов’язку встановлення обставин кримінального правопорушення та його кваліфікації. Зазначене є винятковою компетенцією органів досудового розслідування, державного обвинувачення і суду.
 
За нормами чинного КПК особливістю такого кримінального провадження є лише те, що необхідною умовою його здійснення є виражене у процесуальній формі бажання потерпілого щодо кримінального переслідування винного: провадження розпочинається лише за заявою потерпілого, відмова якого від обвинувачення є безумовною підставою для закриття справи (крім кримінальних проваджень щодо злочинів, пов’язаних з домашнім насильством).
 
В іншій частині, в тому числі щодо кола осіб, уповноважених вносити відомості в ЄРДР про кримінальне правопорушення, процедури збирання доказів, пред’явлення обвинувачення в обвинувальному акті та підтримання його прокурором у суді, нормами КПК особливостей не встановлено.
 
Обов’язковою умовою здійснення кримінального провадження у формі приватного обвинувачення є заява потерпілого як волевиявлення про притягнення винного до кримінальної відповідальності взагалі, а не за конкретною нормою КК. Оскільки потерпілий не зобов’язаний юридично оцінювати вчинені щодо нього протиправні дії, то подану ним до правоохоронних органів заяву про злочин без визначення кримінально-правової кваліфікації або з неправильною кваліфікацією варто вважати підставою для здійснення кримінального провадження у формі приватного обвинувачення. Інтерес особи, котра зазнала шкоди, у застосуванні процедури кримінального судочинства стосується не юридичної кваліфікації протиправних дій, а самого факту вчинення цих дій щодо неї. Подана до правоохоронних органів та/або суду заява потерпілого є вираженням його ставлення до події злочину, особи, що його вчинила, й обраного способу реагування. Відповідне волевиявлення є свідченням того, що особа, котрій завдано шкоди, звертається до держави з метою захисту своїх порушених прав та законних інтересів шляхом кримінального переслідування винного, не вважаючи належними й достатніми інші способи досягнення цієї мети.
 
Під відмовою потерпілого від обвинувачення у злочинах, перелік яких міститься у частині першій статті 477 КПК, варто розуміти лише беззастережне волевиявлення про непритягнення винного до кримінальної відповідальності і припинення розпочатої процедури його кримінального переслідування. Відповідна заява є проявом того, що потерпілий не бажає втручання держави у кримінально-правовий конфлікт і обирає альтернативний шлях його вирішення.
 
Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/109303198 Відкрити / Коментувати

2023-03-22 21:31:57 https://www.hsa.org.ua/blog/problemni-pitannia-pojednannia-prokurorami-riznogo-rivnia-svoyix-povnovazen-u-kriminalnomu-provadzenni?fbclid=IwAR0zWz23UBVQHaMyX5--Ud9O6xvSXqSpNUe_fN9ub9kSYHkOfAB7h1DAxSQ Відкрити / Коментувати