Кафедра Кримінального Процесу

2023-02-05 15:31:46 В скарбничку, як ще один критерій провокації злочину.
Коли агент повідомляє про злочин, якого ще немає. Зустрічалися випадки, коли ще до того, як підзахисний познайомився та розпочав спілкування з особою, яка співпрацює з правоохоронцями, кримінальне провадження вже зареєстроване, розслідується, та більш того проводяться НСРД. Злочину, ще немає, але провадження вже розслідується. І доволі часто з кваліфікацією як закінчений злочин. Чи може агент здійснювати «пошук» корупціонерів, «виводити їх на чисту воду»? І хоча при здоровому глузді таке питання здається не може виникати, практика доводить протилежне. Певну позицію, що може трапитися колегам в нагоді висловлено у рішенні ВС:
«Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ фізичні особи можуть виступати в ролі таємних агентів тільки після того, як вони повідомили компетентні органи про конкретне злочинне діяння, яке ймовірно буде вчинено. Залучення фізичної особи для давання хабаря правоохоронними органами можливе тільки тоді, коли є конкретні об`єктивні відомості про те, що особа, стосовно якої здійснюються оперативно-розшукові заходи, схильна вчинити такий злочин (див. рішення ЄСПЛ від 15 грудня 2005 року у справі «Ваньян проти Росії» № 53203/99, § 45-50). При цьому висновок про наявність підбурювання суд може зробити навіть у тому випадку, коли дії щодо підбурювання не були інтенсивними або наполегливими.»
Постанова ВС від 06.10.2021 у справі 335/1916/16
Привертає увагу певна гра слів, але ключовим на нашу думку є те, що мова йде саме про намір вчинити певний, конкретний злочин, а не займатися злочинною/протиправною діяльністю. Відкрити / Коментувати

2023-02-04 11:47:48 Друзі, приєднуйтеся,понеділок о 16:00 вебінар із суддею Вищого антикорупційного суду Дмитром МИХАЙЛЕНКОМ!
Підключитися до конференції Zoom
https://us05web.zoom.us/j/89941379523?pwd=UUZwUFFwVXFkMmpKRHBwKzJxSnhDQT09

Ідентификатор конференції: 899 4137 9523
Код доступу: vP1vRf Відкрити / Коментувати

2023-02-03 22:09:03 Коли ми говоримо про допустимість й недопустимість доказів, то судді діляться на дві категорії:
ті, для кого ключовим є порядок отримання доказів (прихильники ст. 86 КПК України);
ті, які готові розглядати докази, незалежно від того, яким чином вони були отримані (прихильники ст. 87 КПК України з акцентом на істотні порушення).

Це дві полярні позиції і в українському правосудді жодна з них не отримала повного вираження, хоча обидві впливають на судову діяльність і оцінку доказів.

Під час #JustConf2022, суддя Верховного Суду Аркадій Бущенко, розглянув два підходи та поділився тенденціями судової практики в своєму виступі. Відкрити / Коментувати

2023-02-03 22:08:26 https://supreme.court.gov.ua/supreme/pokazniki-diyalnosti/navch_suddiv_praciv_aparativ_2021/1377236/?fbclid=IwAR1uUNK6HdIQ6EXYiowcpJQZeeevy2-kFR5c9vJfaAbHaTK7qlQYhbPxAI0 Відкрити / Коментувати

2023-02-02 13:57:12 https://helsinki.org.ua/articles/problemy-dokazuvannia-zlochyniv-pro-kolaboratsiynu-diialnist-analiz-prokurora-ofisu-heneralnoho-prokurora/?fbclid=IwAR1WVvrRqnwSMILHk4aGPLyqoR1J-6MgfwDgiQ8QLO13hAqN_cZWnmhGTZE Відкрити / Коментувати

2023-02-02 13:56:19 Запрошуємо долучитися до круглого столу «Війна в Україні: зроблені висновки та незасвоєні уроки»

Науковий захід проходитиме лютого у #ЛьвДУВС у змішаному (стаціонарно-дистанційному) форматі.

Обговорення відбуватимуться у формі панельних дискусій.

Початок роботи о 10.00 год. (реєстрація з 09.30).

Більше інформації за посиланням https://bit.ly/3Yejbrm Відкрити / Коментувати

2023-02-01 19:31:04 Для всіх, хто цікавиться текстом проекту нового Кримінального кодексу України, робота над яким поступово завершується. Проект станом на 30 січня 2023 року. https://newcriminalcode.org.ua/criminal-code Коротка довідка щодо обсягу і структури проєкту КК:
- 11 книг, які включають 75 розділів (774 статті), у т.ч. Загальна частина – 25 розділів, Особлива частина – 50 розділів
- 315 складів злочинів + 131 склад кримінальних проступків Відкрити / Коментувати

2023-02-01 17:01:31

Відкрити / Коментувати

2023-02-01 16:55:17 "... 106. Суд першої інстанції, відповідаючи на заперечення сторони захисту щодо допустимості цього доказу, дійшов висновку, що він має бути визнаний допустимим, оскільки був предметом дослідження експертів в рамках комплексної комісійної судової психолого-психіатричної експертизи № 22.
107. Суд зазначає, що правила допустимості доказів, зокрема частина 1 статті 87 КПК, передбачають зворотне правило: якщо експертне дослідження ґрунтувалося на недопустимому доказі, це може зумовити недопустимість експертного висновку. Однак дослідження експертами недопустимого доказу не може перетворити його в допустимий ..."
https://reyestr.court.gov.ua/Review/108526645 Відкрити / Коментувати

2023-02-01 16:50:49 145. Обов'язок держави за підпунктом "b" пункту 3 статті 6 Конвенції щодо забезпечення права обвинуваченого на захист у кримінальній справі включає обов'язок організувати провадження у такий спосіб, щоб не перешкоджати його здатності зосередитися та застосовувати розумові здібності для захисту своєї позиції. У випадку тримання підсудних під вартою умови тримання під вартою, перевезення, харчування та інші подібні умови є важливими факторами, які мають розглядатися у зв'язку з цим (див., наприклад, рішення у справі "Развозжаєв проти Росії та України та Удальцов проти Росії", заява N 75734/12 та 2 інші заяви, пункт 252, від 19 листопада 2019 року з подальшими посиланнями).
147. Суд зазначає, що Уряд не спростував і не прокоментував твердження першого заявника, що перед кожним засіданням його будили близько 06 год 00 хв і йому доводилося чекати декілька годин у неналежних умовах (див. пункти 73, 78 і 79). За цих обставин Суд не може не приділити увагу версії подій першого заявника.
148. Суд також зауважує, що довід Уряду про забезпечення першого заявника харчуванням у дні проведення засідань не підтверджений жодними доказами. Хоча Уряд зазначив, що перший заявник отримував сухий пайок щоразу, як відбував за межі слідчого ізолятора у судове засідання, він не надав копію витягу з відповідного журналу, який зберігався в Київському СІЗО (див. пункт 79), що підриває довіру до його твердження. Тому Суд виходитиме з припущення, що перший заявник не отримував харчування в дні проведення засідань.
149. З огляду на зазначене Суд доходить висновку, що, не вважаючи за необхідне аналізувати інтенсивність розкладу судових засідань чи обґрунтованість тривалості засідань, дуже ймовірно, що на першого заявника вплинула відсутність харчування та відпочинку.
(плюс інші фактори)
152. Наведених міркувань достатньо для висновку Суду, що першому заявнику не були надані належні можливості для підготовки свого захисту, що суперечило вимогам справедливого судового розгляду та рівності сторін, і порушувало пункт 1 і підпункти "b" і "c" пункту 3 статті 6 Конвенції.
Рішення від 06.10.2022 № 56540/14,57252/14,
«Справа "Суслов та Батікян проти України"» Відкрити / Коментувати