Читай, krw, книжки️📚

2021-11-19 18:54:17 ​​ До славнозвісної Чорної п'ятниці ще цілий тиждень, але декілька видавництв вже включилися у перегони за покупцями.

З того, що я побачила (ну і ладно, буду відверта - скористалася, тобто примітила собі дещо), це:

Видавництво Анетти Антоненко, в якої акція "Береш 5, отримуєш 8". Тобто, ви замовляєте п'ять книжок, проплачуєте їх на сайті, дописуєте у коментарі до замовлення, які ще три книги покласти у подарунок і вуаля! Ціла торба книжок у вас на пошті вже скоро. Особисто я у АА полюбляю серію "Два кольори" і перекладну європейську прозу.

Видавництво Фоліо (святий дух при хаті, але що уж тут) просто у кошику під час замовлення ріже суму на 30%, тому якщо вам навіть не видно знижок просто на сайті, покладіть щось у кошик і побачите.

Видавництво Апріорі рандомно знизило на деякі свої видання (і навіть на новиночки!) ціна на 20-60%.

Ще там у Фабули гаражний розпродаж, але він вже триває кілька днів, в основному "смачні" ціни на старі серії та видання, але я і там знайшла дещо, що не мала, але хотіла, а тут воно віддається за 30-40 грн

Тримаю руку на пульсі й надалі, тому найближчим часом тут будуть дописи такого штибу, уж потерпіть трішки Відкрити / Коментувати

2021-11-18 18:20:27 ​​ Ну ось курси літературної критики і завершились, але продовжують буяти в голові якісь дикі бажання відточити собі критичну руку на всьому, що було прочитано ДО і буде прочитано ПІСЛЯ. Сподіваюсь, це мине

А поки що пропоную для тих, хто ще не бачив мою - зараз буде голосно - випускну роботу, а саме спробу критичного есе (а не просто емоційного розгрому у відео) на роман Ярослави Литвин "Рік розпусти Клауса Отто Баха".

І нагадую, що на Ютуб-каналі у сьогоднішньому вложику там у кінці названо ім'я переможиці, яка виграла святим рандомом книгобокс із 3-ма книгами Видавництва Жупанського. І ще для тих, хто не бачив, я навела лад на полиці із науково-популярної літературою від Ніка-Центр та Анетти Антоненко.

Приємного перегляду і гарних книжок! Відкрити / Коментувати

2021-11-16 18:46:51 ​​#інсайд

Насправді, книг про Велике Будівництво буде декілька. На сьогодні ця серія включає вже 4 томи і виглядає ось так: Відкрити / Коментувати

2021-11-12 13:33:30 ​​ Те саме відчуття, коли книгарня Є надсилає повідомлення, що ваші замовлення №44 та №45 вже чемненько чекають на вас за адресою самовивозу (вхід тільки чіпірованним!), а ти геть не пам'ятаєш, що саме там замовила . І очікуєш на вечірню зустріч із тими двома пакетиками, як на новорічний сюрприз - а що там, що там, що там?

І ще хочу показати, чим розбагатіла от буквально сьогодні. 406 сторінок, список використаної літератури з 314 пунктів, історія народу від слідів у бронзовій добі і аж по сьогоднішні питання "а шо Кубань?". Не знаю, коли саме засяду за читання, але мати таке на полицях, та ще з автографом авторки - то щастя. Відкрити / Коментувати

2021-11-11 19:20:52 ​​Сьогодні у чатіку кинули картинку і підписали її "Дафа і "Казки".

Так, я свого часу скупила всі видані на той момент (4 шт, якщо це важливо) томи мальопису "Казки", пізніше прочитала перший і... продала оптом всі 4.

Приблизно та сама була із книгами Макса Кідрука: я поступово (як бачила на сейлах) накупила 5 чи 6 його книг, нарешті прочитала одну і від гріха подалі продала оптом всі.

Потім історія повторилася із серією детективів Ларса Кеплера (і добре, що я не встигла купити 4-ту, наявну на той момент частину).

Сьогодні я дивлюся на всі детективи Жоеля Діккера і прям от очкую, що він повторить долю Кеплера

Але буває і не так! Мальопис "Сага" став найкращим, що я читала у жовтні, наприклад, тому 5-й том прям чекаю-чекаю!

А у вас таке буває? Давайте так:
- постійно
- ніколи
- а нащо купляти все зразу? Відкрити / Коментувати

2021-11-09 18:04:24 ​​Поки Ютуб намагається обробити моє свіже відео (там буде вложик за першу майже-декаду листопада), хочу нагадати, що у позаминулого відео не вистачає якихось 8 "лайків" для того, аби я зняла розбір чергової полиці і за планом це - полиці науково-популярної серії від Ніка-центр.

А також нагадую, що ви встигаєте на розіграш 2-х книгобоксів із 6-ма книгами (та різним супутнім приємним наповненням) від нас із Віталієм з каналу "Книжкаріум", бо до 15 листопада ще - ого-го! - майже тиждень.

Ну і в цілому не розходіться далеко: я планую розіграти ще один книгобокс серед підписників саме цього каналу, але поки не придумала, як то всьо зробити мудро... Відкрити / Коментувати

2021-11-03 19:40:03 ​​Перше листопада (ну окей, так, третє, знаю) - прекрасний привід показати, як пройшов жовтень.

А пройшов він із приміткою "бачили ми жовтні і покраще". З одного боку мені подобається, як він закільцювався на перечитані книги: і Винниченка, і Гоголя, і Хвильового я читала вже колись, а тепер тільки перечитувала наново (так, це все ще домашні завдання з курсів літературної критики, які тривають в мене з вересня). І знаєте, це були геть різні і Винниченко, і Гоголь, і Хвильовий, ніж колись, -надцать років тому. Тому, коли кажуть, що книги треба не скільки читати, а скільки перечитувати, то слухайте, то мудрі люди кажуть.

Натомість з іншого боку картинка не відображає всю ту кількість критики, яку я читала з екрану, з роздруківок, бо зачепившись за одне ім'я, бачиш ще і ще, і рука так і тягнеться до маракуйї .

Хоча в цілому жовтень показав такий мій типовий список to read, що його можна брати на ілюстрації питання "а що ти взагалі читаєш?". А ось: нонфікшн філософський і нонфікшн маркетинговий, мальописи відмінні і раптово хрінові, гумор і детективи, класику і психологічну прозу. Для ідеальної ілюстрації читацького смаку не вистачає хіба що єврейської теми, родинної саги і якоїсь фантастики.

До речі, подивитися про майже все прочитане у другій половині жовтня можна у останньому відео, а про першу половину - у вложиках тут і тут.

Книговежу осінніх книжок із корінцями до глядача показувати сенсу особливого нема - там просування пригальмувалося і я вже жалкую, що взяла їх аж стільки, геть не подумавши про курси, про конкурси і взагалі про те, що яжєдєвочка і настрій в мене змінюється по кілька разів на світловий день Відкрити / Коментувати

2021-10-28 19:37:41 ​​ Отже, як створити незабутній продукт? Читайте у моєму наступному бестселері «Ніяк».

Жартую.

Насправді класична вже на сьогодні праця Сета Годіна «Пурпурова корова» таки містить в собі конкретні й корисні поради, як саме діяти у сучасному бурхливому світі, якщо хочеться створити щось таке, що стане потрібно всім (спойлер: для початку відмовитися від ідеї, що ваш продукт потрібний саме всім, бо категорія «всі» оманлива вже на самому старті і насправді не існує).

І зразу уточнення: таки містить виключно у випадку, якщо ви досі нічого або майже нічого по темі просування продукту (чи бренду) не читали. І під «нічого» я маю на увазі навіть корисні міні-поради у сторізах від нано-блогерів. Бо перше, що починає робити будь-яка лічинка маркетолога (без образ!) – це постити цитати з Годіна у сторізах. І добре, якщо підписує авторство.

Але тим не менш. Десяток корисних порад (від «додайте сервіз до продукту» чи «спозіціонуйте старий продукт на нові функції») оформлені чіткими розділами у стилі навчального посібника, тобто постулат – пояснення – висновки – у кінці синопсис розділу. Поставьте «галочку», якщо зрозуміли.

Користь для новачків видна неозброєним оком: книга тоненька, порад не захмарна кількість, місце для морального поглажування – я це зробив – є. Користь для досвідчених спеців теж, мабуть, можна знайти. Як мінімум у тому ж самопоглажуванні – я це все знаю, а половину навіть вже втілив.

Єдине, що бісить особисто мене, це нев’єбєнна кількість прикладів виключно мєстєчкових штатівських марок (брендів), які, типу, мають щось пояснювати без слів українському читачу, але ж ніфіга не пояснює без додаткових уточнень. Ну і два десятка сторінок у кінці, де наведені приклади, як певний бізнес чи виробник, прочитавши пораду «додайте зручне пакування до вашого продукту» ловили просто якійсь колосальний інсайт.

Типу, що? Ви до того, як прочитали це, не намагалися навіть спитати своїх покупців, що вам поліпшити, а що змінити?

Зрештою, це практично марка будь-якого бізнес-нонфікшену, коли якісь банальні речі подаються наче Відповідь На Найголовніше Питання Життя, Смерті, Всесвіту і Всього такого.

У сухому висновку: книга для маркетолога-початківця обов’язкова, для того, хто вже кілька років на цьому полі пограв – ну, думайте самі. Як мінімум, стояти на Спеціальній Робочій Полиці має. Відкрити / Коментувати

2021-10-23 14:05:23 Щось давно я вам не нагадувала, що у мене ютуб є :)

Ось тут ми із Віталієм з каналу "Книжкаріум" до прийдешніх стррррашних (та веселих) свят підготували для вас розіграші 2-х книжкових боксів із 6-ма книжками і супровідним наповненням: канцелярією, смаколиками, різними текстиль-сюрпризами і взагалі )

Долучайтесь! Шансів багато, а книжок багато не буває!


Відкрити / Коментувати

2021-10-18 16:23:34 ​​Там днями проголосили переможця Нобелевської премії з літератури і ним став настільки «відомий» письменник Абдулразак Гурна, що сторінки про його існування французської та іспанською мовами, наприклад, створили після проголошення премії. До цього він мав аж 400+ оцінок свого найвідомішого твору на гудрідз, що приблизно в три рази менше за середню оцінку творів Жадана. Нагадую, лаурет пише англійською. А Жадан – українською.

Ну да менше з тим.

Хтось десь трішки підсуєтився і віднайшов, що отой самий Гурна – автор виразу «до появи мап світ був безмежний». Ну така собі метафорія, романтика космополітизму та наїву.
Але мене вкурвило до білих очей і я зараз поясню чому.

По-перше, це абсолютно викривлене поняття того, який саме був світ до появи мап. І до речі нагадаю, що мапи людство складає ще з давних давен, з цивілізацій Месопотамії та Стародавнього Єгипту. Так, це були дуже обмежені, а інколи й фантастичні мапи, але вони були. Бо бажання встановити, де своє, а де чуже, супроводжує людину з того моменту, як давній наш предок вирішив, що, якщо встати на дві лапи, буде краще видно вдалечінь.

А по-друге (і тут на наступні думки наклалося все, що я знаю про цього лауреата, а це виключно його тематика), я просто дозволила собі розвинути (звісно, суб’єктивно) його думку на два кроки далі. «От раніше світ був безмежний. А от зараз, коли навколо купа мап, де промальовані кордони, нікуди бідному біженцю податися, крізь якісь межи. Так давайте же повернемо світ без кордонів, без меж і без страждань!»

І тут же перед очима натовпи, воодушєвльонні іншим космополітом і громадянином Галактики, які штурмують пограничні пункти України з боку Польщі. І тут же – зграї арабів, надурених «останнім європейським диктатором», які ломаками нищать кордон «Білорусь-Польща».

Розумію, що мене абсолютно на рівному місце переклинило, але спокійно тепер сприймати отой весь космополітизм якось вже не вдається. І куди поділася вся романтика пригодницьких романів та щоденників різноманітних експедицій, якими я зачитувалася у підлітковому віці. Відкрити / Коментувати