Дмитро Чекалкин

2021-05-12 11:11:26 ​​ Сергій Марченко:
Прем’єра на 1+1. Від творців боротьби з коронавірусом і бідністю. В новому сезоні - «Боротьба з Медведчуком».

СБУ намагається потрапити в будинок Медведчука, але охорона заявляє, що його "немає вдома" - ЗМІ

Дмитрий:
Медведчука потеряли? Ищите в дальних пещерах!

Кіт Вчений:
Мертвечук у Бєні! Хай СБУ йде туди. Обох спакують. Ото буде джек-пот!

Олег Синютка:
Не можу знайти відповіді на деякі запитання:
- Якщо справді Козак в Росії, а Генпрокуратура та СБУ «вела справу» не один день, то як Козака випустили з країни?
- Чому 9 травня, коли Медведчук з Рабіновичем і іншою ватною бідою типу Киви, Бойка, Королевської маршували Хрещатиком, йому не вручили підозру особисто?
Схоже на те, що ті, хто обіцяв і ті, хто хотів вручити підозру Медведчуку хотіли аби він її не отримав. І тут одразу наступне питання: чиєї реакції Зеленський боїться більше: Путіна чи Медведчука?

Володимире Олександровичу, а коли буде підозра спонсору батальйона "Восток"?
Чи сц#котно чіпляти Ріната Лєанідича?

свічка:
Віктор Медведчук передавав в Росію секретну інформацію про підрозділ
А ЗеЛенка оплченочка предлагала вознаграждение за информацию о передвижении украинских войск

Санкції наклали на медведчука за тероризм, а підозра за держзраду? Юридично - це різні склади.. Я це до чого.. Що доказів нема (збирати їх не уміють). Не дивуйтеся, що згодом це закінчиться нічим...

Юрій Каракай:
Не запросивши Україну на саміт східного флангу НАТО після візиту Блінкена в Київ, Байден надіслав простий і зрозумілий меседж: «Ми підтримуємо народ України у війні з Росією, ми не довіряємо нинішньому керівництву України». Дуже сумно та неймовірно соромно. Відкрити / Коментувати

2021-05-12 11:11:26 ​​Kоротко про головну новину дня ))))

#ЖартиПідКаву:
1943 рік. Стук у шибку:
- Добрий вечір! Партизан Петро тут живе?
- Тут.
- А де він?
- Пішов моста підривати.
- Ну, як вернеться, скажіть, що заходили з гестапо.

2021 рік. Стук у браму:
- Добрий день! Зрадник Батьківщини Віктор тут живе?
- Тут.
- А де він?
- Повіз у Москву державні таємниці.
- Ну, як вернеться, скажіть, що заходили з СБУ.
(СБУ намагається потрапити в будинок Медведчука, але охорона заявляє, що його "немає вдома")

Дмитрий:
Медведчука потеряли? Ищите в дальних пещерах!

Венедіктова підписала підозри нардепам від ОПЗЖ Медведчуку і Козаку в держзраді і замаху на розкрадання нацресурсів у Криму
- Невже Мертвечук хотів поцупити кримську квартиру шмарклі?

Назар Кісь:
А потім виявиться, що Ківа був засланим агентом. І не просто дискредитував ОПЗЖ своїм придуркуватим образом, а й збирав цінну агентурну інформацію про Медведчука.

На прес-конференції, поправляючи пенсне (а не те, що зараз може поправити), він скаже "Пані та панове, радий вам повідомити, що спектакль довжиною декілька років нарешті закінчився. І до речі - науковий ступінь у мене був давно, захищався я в США, робота стосувалася японської неримованої поезії пізнього Середньовіччя".

Всё же, если честно, Путин врал не всегда. Он говорил, например, когда-то, что "если быть президентом семь лет, можно сойти с ума".
(Тётя Роза)

Жили они долго и счастливо. Счастливо – до свадьбы, и долго – после.

Почему просто нельзя взять и унести понравившегося человека к себе домой?

Люся - натура утончённая, но весы этого, увы, не понимают.

Сезон «По тебе что-то ползет» - объявляется открытым.

Больше всех от кризиса пострадал Вовочка. Его угораздило получить
двойку в тот день, когда его нервный отец попал под сокращение.

съела целый тортик
обняла кота
из души уходит
вроде пустота

- Мама, наш папа книгу написал. Я слышал, он по телефону говорил "Всё, наш роман закончен".

Написал книгу “Правила Жизни”, в которой собрал свои любимые цитаты и афоризмы!
Хотите получить ее в подарок?
Украинский производитель крафтовых сыров ТМ “Золота Лінія” Вам в этом поможет! Заходите:
https://zolota-liniya.com.ua/product/nabir-z-knyshkamy

Инсайдерская информация об украинской молокопродукции – на канале основателя ТМ “Золота лінія” Максима Зализняка “Сир назавжди”: https://bit.ly/3apptOz Відкрити / Коментувати

2021-05-12 08:13:27 ​​"а Віті нема вдома..." (с)
(Віталій Гайдукевич)

Зелені Чоловічки:
Марченко написала, що куми Путіна зараз відпочивають в Хорватії. Тобто навіть підозру Медведчуку підписали, саме тоді, коли він не в Україні.

Alex N Alex Noyt:
Баканов заявив, що Медведчук може і в Україні, але СБУ не в курсі де саме. А Козак вже втік на расію.
Ти ба який ребус, бідне СБУ не в змозі було зрозуміти, коли піймати Медведчука - чи то на 9 травня у Києві, де він гуляв спокійно на камеру, чи то на пленарній сесії у ВР.

Ось же теорема Фєрма яка - надскладне питання для зеленої влади. Чи то питання було зовсім не в тому, щоб піймати та посадити Медведчука?

Це ж не ветеран російсько-української війни, чи то не волонтер або медик, яких можна штурмувати загоном автоматників з БТРами...

Дуже показово:
- ДБР, СБУ та “Альфа” проводять обшук у волонтера та ветерана Марусі Звіробій
- Спецназ МВС "Корд" штурмує квартиру Ріфа, де знаходяться його діти.
- Спецназ ДБР штурмує музей Гончара

- Охорона Медведчука не пускає в будинок контррозвідників СБУ...

Алексей Петров:
Show Must Go On
Берите лист бумаги и записывайте. В середине февраля, Медведчуку выкатывают санкции. Не за проезд перекрёстка на красный свет, а за финансирование терроризма. Серьёзное заявление? Более чем. Но через день, кроме самого заявления, ничего нового.
И через неделю тоже.
Даже через месяц, ничего.
И через два месяца тоже, ничего. Совсем. Ни тебе підозри, или обыска какого то, пусть самого завалящего. Хотя бы учебного, для напугать. Неа. Ти-ши-на!..

И лишь спустя три месяца, наконец-то нашли где живет Медведчук, чтобы провести обыск. (Даже підозру наконец-то выписали). А что хотели найти спустя три месяца? Тачанку с пулемётом, будёновку и томик сочинений Ленина? Аххххх… Ууууулииииики? Ну да, ну да… Спустя три месяца после крика «Шуууууухер!».

Так и лежат улики. Месяцами ждали следователей. Три чемодана возле входа, слева от двери. Там же где тачанка и будёновка… Відкрити / Коментувати

2021-05-11 21:54:20 ​​#ЛюдськийФактор

Человечество живо круговою порукой добра.

Ариадна Эфрон - дочь Марины Цветаевой - в 1939 году была осуждена Особым совещанием по статье 58-6 (шпионаж) на 8 лет исправительно-трудовых лагерей.
В своем письме Валентину Булгакову – последователю и последнему секретарю Льва Толстого она описала один из эпизодов своего заключения.

“Когда-то меня “гнали этапом” с Крайнего Севера в Мордовию. Шла война, было голодно и страшно, долгие, дальние этапы грозили смертью. По дороге завезли меня в какой-то лагерь на несколько дней - менялся конвой.

Отправили полы мыть в столовой; стояла зима, на чёрном полу вода замерзала, сил не было. А дело было ночью - мою, мою, тру, тру, вошел какой-то человек, тоже заключённый, спросил меня, откуда я, куда, есть ли у меня деньги, продукты на такой долгий и страшный путь.

Ушёл, потом вернулся, принёс подушечку-думку, мешочек сахару и 300 р. денег - большая сумма для заключённого! Даёт это всё мне - чужой человек чужому человеку... Я спрашиваю, как его имя, мол, приехав на место, напишу мужу, он вернёт вам долг. А человек этот - высокий, худощавый, с живыми весёлыми глазами - отвечает:
- Моё имя вы всё равно забудете за долгую дорогу. Но если и не забудете и мужу напишете, и он мне “вернёт долг”, то денежный перевод меня не застанет, сегодня мы здесь, а завтра там - бесполезно всё это.

- Но как же, - говорю я, - но кому же вернуть - я не могу так просто взять.

- Когда у вас будет возможность, - отвечает он, - “верните” тому, кто будет так же нуждаться, как вы сейчас. А тот в свою очередь “вернёт” совсем другому, а тот - третьему... На том и стоим, милая девушка, так и живём!

Он поцеловал мне руку и ушёл - навсегда. Не знаю до сих пор, кто он, как его зовут, но долг этот отдавала десятки и сотни раз и буду отдавать, сколько жива буду. “Думка” его цела у меня и по сей день, а тот сахар и те деньги спасали мне жизнь в течение почти трёхмесячного этапа”.

Все же вы не слабейте душою,
Как придет испытаний пора
Человечество живо одною
Круговою порукой добра!

Где бы сердце вам жить ни велело,
В шумном свете иль сельской тиши,
Расточайте без счета и смело
Вы сокровища вашей души!

Не ищите, не ждите возврата,
Не смущайтесь насмешкою злой,
Человечество все же богато
Лишь порукой добра круговой!
(Игуменья Таисия)

Эмпатия – одно из главных человеческих качеств. Об этом - в моей книге “Человеческий Фактор” и в расширенном украиноязычном издании “Людський Фактор”.

Презентація видань нашого Книжкового Клубу відбудеться цієї п’ятниці та суботи подробиці за посиланням:
https://fb.me/e/1hGG83DEn Відкрити / Коментувати

2021-05-11 19:21:16 ​​#НевідривнийКалендар

11 травня 2014 року російські окупанти та місцеві колаборанти під дулами автоматів провели так званий "референдум" на Донбасі.
Псевдореферендум став однією з ключових подій “російської весни”, результатами якої є кривавий військовий конфлікт, загибель тисяч людей і руйнація Донбасу.

Більшість людей, відповідальних за проведення “референдуму”, так і не понесли справедливого покарання. Більшість мерів міст, які дозволили проросійським силам захопити міста Донеччини, змогли уникнути відповідальності. А один з організаторів “референдуму” Андрій Аксьонов нещодавно був обраний до ВР.

І саме сьогодні доречно буде згадати героїв, які народилися 11 травня, але були вбиті, захищаючи Україну від “російської весни”.

1984 рік - Роман Лось - сержант МВС, бат.Чернігів. 6.11.2014 рос.бойовики обстріляли патрульний автомобіль МВС та блокпост ЗСУ в смт. Станиця Луганська. Помер 10.06.2016 в шпиталі МВС м. Київ, після 10-міс.коми і лікування у Греції. Залишилася дружина, донька.

1964 рік - Григорій Двигало - прапорщик ЗСУ 10 огшбр. Помер 10.09.2016 від отриманих поранень. 9.09.2016 біля м.Мар'їнка отримав поранення під час підриву на вибуховому пристрої під час обладнання ВОП. Залишилися син, 2 доньки, онуки.

1976 рік - Олександр Бричук - вояк бат."Шахтарськ". Загинув 16.08.14 у бою біля м.Красногорівка. Мешканець Севастополя, після анексії Криму пішов добровольцем до бат. Шахтарськ. Залишилися дві доньки. Нагороджений орденом “За мужність” III ступеня.

1989 рік - Євген Яловець - ст.сержант ЗСУ 59 омпбр. Загинув 11 червня 2017 внаслідок обстрілу рос.окупантами з ПТРК УРАЛ-4320 в районі с. Павлопіль. Залишились батьки. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

1983 рік - капітан ЗСУ 95 ОАМБР. Загинув 28.07.2014 у бою під Шахтарськом. Був на броні БТР, коли розвід.загін потрапив у засідку. Залишилися вагітна дружина та 2 дітей. Нагородж.орденом Б.Хмельницького ІІІ ст. та відзнакою "Народний Герой".

В історії України було багато трагічних сторінок, але завдяки героїзму та самопожертві її найдостойніших синів наша держава залишається живою.

Останні події буремної української історії відображені у книзі учасника бойових дій на Донбасі Валерія Прозапаса “Хроніка революції, війни та реваншу”.

Презентація книги відбудеться цієї п’ятниці в столичному універмазі “Україна” (Площа Перемоги, 3).

Початок автограф-сесії – о 17 годині (попередній запис за телефоном 063-430-57-85).
Початок презентації – о 19 годині.
Приходьте! Ми з Валерієм чекаємо на зустріч із Вами! Відкрити / Коментувати

2021-05-11 19:21:15 ​​А коли хтось так само вас переконує кинути підтримувати Порошенка, обіцяючи завтра «десять тисяч нових люстр», пардон – обличч, знайте: ця людина прагне штовхнути вас на чергове коло, де ви знову, вже вкотре (!) почнете все з нуля і так будете ходити цим колом без кінця і краю, бо воно – замкнуте і всю історію вело у небуття. В той час, як вороги і конкуренти час і шанси – не втрачатимуть. Відкрити / Коментувати

2021-05-11 19:21:14 Віктор Горобець:
Шановні порохоботи і нешановні ті, хто маскується під них! Тягати другий рік наратив, що «Порох – відпрацьований матеріал», в той час як сам він – бореться і розбудовує політичну партію європейського зразка з політиками наступного ешелону, це – відверто лити воду на млин ворога.

Це се одно, що обговорювати поминки в присутності людини, яка трохи закашляла. У мене два пояснення цьому: або ви – дурні і вас грають в темну, або ви розумні, але відверто працюєте на ворога.

*
Якщо ви бачите, як популярні блогери не вилазять з ефірів ЗМІ, або строчать 5-10-15 постів на день і активно ведуть суперечки під ними, а також – на інших платформах, знайте: вони на роботі. За великим рахунком, працювати – не гріх, це особиста справа кожного: чим заробляти…

Але якщо при тому вони намагаються вас переконати у власній чесності, незаангажованості та безсрібництві – майте на увазі, що це – брехливі покидьки, від яких можна очікувати чого завгодно.

*

Таке враження, що чиїсь фантазії щодо «збитого льотчика» по відношенню до Порошенка, дуже непогано підкріплюються стимуляторами різного роду – аж надто популярна тема. Кілька років аншлаги збирає. На цій хроніці пікіруючого бомбардувальника дехто встиг непогано піднятися, а хтось і сам став хроником…

*
Одні люди роблять щеплення від ковіду, а інші – прищеплюють українцям вивчену безпорадність.

*
Усім, хто так дбайливо турбується за здоров’я Порошенка, проста порада: а нехай він сам за себе вирішує, що йому треба: пити отруту з рук Х..йла, ловити рибу на пенсії чи допомагати Україну будувати. Особисто мої очі бачать, що він продовжує працювати в політиці. А те, що вам кортить, аби він усе кинув, чомусь дивним чином збігається з прагненнями московитів. Тому ви для мене такі саме мудаки.

*

Люди, які аж зі штанів вистрибують, переконуючи інших, що «ми насправді палко підтримуємо Порошенка, але треба думати за майбутнє», скажіть, будь ласка, а за чиє майбутнє ви так переживаєте, що всі свої сили витрачаєте на гвалтування клавіатури, замість того, щоб реально – тут і зараз – допомогти тому, кого буцімто підтримуєте? Ви взагалі чим зайняті: працюєте в дві зміни? Волонтерите? Воюєте? Чи просто – чухаєте комплекси один в одного і в інтернеті ср@чі продукуєте?

*

Панове «свідки пенсії Порошенка», а де ваш кращий варіант? Увійдіть в команду свого кандидата, розбудуйте його політичну силу, запрацюйте краще ніж Порошенко та ЄС і вас почнуть поважати. А працювати папугами в інеті, волаючи рік за роком: «Порох – всьо!» це не конструктив, а психічні розлади або продажність.

*
Претензії до «не ідеального Пороха» висувають ще більш зашкварені особи, а дурні ведуться, бо не в курсі, що ідеалу – не існує взагалі.

*
Я ще можу зрозуміти, коли люди, спіймавши зірочку від популярності, формують кола своїх прихильників, і починають пресувати тих, хто чимось не вгодив – це буває. Не всі мають гальма і когось – заносить. Особливо, якщо «заносять». Але неймовірно вражає, коли ці самі люди, зробивши собі ім’я на веселому й цинічному цькуванні інших, раптом почали давитися тою самою монетою, отриманою навзаєм, і курва не розуміють, за що це так з ними? Їм, бач неприємно, отримувати одкоша, бо звикли до гри в одні ворота. І одразу чомусь згадують «демократію» і починають цуценяче скавчання на тему: «я людина і теж маю право на свою думку». Диво дивне!

А чим ви думали, коли цькували рік за роком інших? Чи коли виявилося, що такі неприємні речі, як «вседозволеність» і «безвідповідальність» зовсім не ваш ексклюзив, а цілком можуть працювати у всі боки, то одразу згадуються «права» і «людяність»?

***
Коли хтось щосили намагається переконати вас кинути недобудований будинок, обіцяючи що зовсім скоро без жодних зусиль у вас з’явиться новий і кращий, у два-три поверхи, знайте: ця людина маніпулює, а насправді хоче вас бачити без даху над головой. Відкрити / Коментувати

2021-05-11 13:05:16 ​​#ЖартиПідКаву

Петро Порошенко вивіз Камазом дружину Лещенка на виступ у Москву.
(@sala_malo)

Васю попросили купить ватных дисков, и он купил диски Любэ и Чичериной.

- Что вы скажете о людях, наклеивающих на свои авто надпись: "можем повторить"?
- 90% наклеивающих могут повторять только их наклеивание.

Заявление:
Прошу уволить меня по собственному желанию с сохранением заработной платы.

Прочитал Библию, сходил в церковь... Книга лучше.

А что, если нас обманывают и под видом смартфонов продают фотоаппараты с функцией звонка?

По статистике, только один человек из четырёхсот имеет рост метр девяносто, но он всегда садится в кинотеатре впереди меня.

Боже!!! Если ты не можешь сделать так, чтобы я похудела, сделай так, чтобы поправились мои подруги!

По-настоящему неудачно жениться - это когда сам стираешь свой фартук.

больной расслабьтесь и считайте
слонов овечек или коз
вы сами выбрали бесплатный
наркоз

Мужчины - как книги: бывают скучные, бывают интересные, а бывает, в них деньги спрятаны.

“Правила Жизни” - книга, в которой спрятаны мои любимые цитаты и афоризмы!
Хотите получить ее в подарок? С украинским производителем крафтовых сыров ТМ “Золота Лінія” это возможно! Заходите:
https://zolota-liniya.com.ua/product/nabir-z-knyshkamy

Инсайдерская информация об украинской молокопродукции – на канале основателя ТМ “Золота лінія” Максима Зализняка “Сир назавжди”: https://bit.ly/3apptOz Відкрити / Коментувати

2021-05-09 20:56:42 ​​#ЛюдськийФактор

Лучшие войны в истории человечества – те, что человечеству удалось избежать.
Бауржан Тойшибеков

Из воспоминаний актера Зиновия Гердта:
“Не могу забыть день, когда меня ранило. Стоял солнечный февраль 1943-го, белоснежные поля под Белгородом…
И я вижу, как из жерла пушки танка вырывается огонь. Ранило меня осколком снаряда, во время атаки. Я даже сначала не понял, в чем дело, было ощущение, что кто-то оглоблей ударил по ноге.

Ощущение боли, неимоверного страдания физического пришло не сразу, а первым чувством было отчаянье. Я упал. И вижу, как моя левая нога сама собой ходит, как хвост дракона какого-то. И тут я понял, что ее у меня нету.

И в это мгновение я увидел себя на костылях, на Страстной площади, у Страстного монастыря, входящего через переднюю площадку в трамвай. Пустоватый дневной трамвай, и две старушки смотрят на меня и говорят: «Какой молодой!» И мне было жалко себя, и гордость была, что я вхожу с передней площадки.

Не могу не вспомнить о человеке, которому я обязан тем, что не остался вовсе без ноги. Однажды в госпитале появилось совершенно волшебное существо - высокая стройная женщина, совершенно седая, с васильковыми глазами. Я сразу влюбился в нее. Она тоже отнеслась ко мне с симпатией. И сделала мне шесть операций. Моего хирурга звали Ксения Максимильяновна Винцентини, у нее была маленькая дочь Наташа.

Однажды Ксения пришла ко мне в палату поздно вечером и на ухо поведала страшную, жгучую тайну: она была женой зэка — крупного ученого, которого ныне знает весь мир, Сергея Павловича Королева. До сих пор нет у меня ближе людей, чем Ксения и ее дочь. Наташа выросла, ныне она хирург-кардиолог, доктор наук”.

После ранения поврежденная нога Гердта на всю жизнь осталась на 8 см короче здоровой. Из-за этого Зиновий Ефимович заметно прихрамывал, так что хромающий Паниковский в его исполнении – это совсем не актерский прием…

Мне этот бой не забыть нипочём -
Смертью пропитан воздух,
А с небосклона бесшумным дождём
Падали звёзды.

Вот снова упала - и я загадал:
Выйти живым из боя…
Так свою жизнь я поспешно связал
С глупой звездою.

Я уж решил: миновала беда
И удалось отвертеться…
Но с неба свалилась шальная звезда -
Прямо под сердце.
(В. Высоцкий)

Человеческие судьбы сквозь призму времени - в моей книге “Человеческий Фактор” и в расширенном украиноязычном издании “Людський Фактор”.

Хотите получить любую из этих книг в подарок? Такую возможность предоставляет ТМ “Золота Лінія” – украинский производитель крафтовых сыров. Заходите:
https://bit.ly/2R2zEC5 Відкрити / Коментувати

2021-05-09 19:47:49 ​​#НевідривнийКалендар

9 травня 1913 року відбувся перший політ гідроплана С-10 «Гідро» українського авіаконструктора Ігоря Сікорського.

Історію авіаконструктора з Києва, який здобув всесвітню славу, розповідає Ганна Черкаська.

Ігор Сікорський народився 25 травня 1889 р. у Києві на вул. Ярославів Вал,15. Він був п’ятою дитиною професора психології Київського університету Івана Олексійовича та його дружини лікаря Марії Степанівни Темрюк-Черкасової.

Ігор навчався у 1-й київській гімназії. Після гімназії 14-літнім подався у світи: навчання у морському корпусі Петербурга, потім у Парижі в школі Делане. У 1907 році вступив до Київського політехнічного інституту, в якому був перший у Росії авіагурток. Удома робив зі звичайних віконних планок модельки і запускав їх у небо.

Сікорський вступив до школи Фердінанда Фербера, який порадив Ігореві зосередитися на аероплані. Проте ідея ґвинтокрилої машини не давала спокою молодому конструкторові. Першим авіазаводом Сікорського стала альтанка в саду батьківського будинку. Після цього Сікорський-молодший, Федір Билинкін і Василь Йордан створили конструкторський студентський колектив, що 1909 р. перетворився на авіацентр. На Куренівці хлопці у складчину купили поле, на якому проводили польоти. У липні 1909 р. Сікорський змайстрував два перші в Росії гелікоптери, що змогли подолати власну вагу та піднятися у небо.

У 1912 р. на тримісному літаку S-6 з потужним двигуном Сікорський встановив світовий рекорд швидкості; підняв у повітря двох пасажирів. На Міжнародній виставці повітроплавання у 1912 р. у Москві S-6А отримав Велику золоту медаль.

На «Руському витязі» Сікорський встановив серію світових рекордів із вантажопідйомності літаків і тривалості польотів. 10 травня 1913 р. вперше піднявся у повітря “Великий балтієць”. 12 лютого наступного року киянин започаткував еру багатомоторної авіації своїм «Іллею Муромцем» (S-22), на якому вперше піднявся із 16 пасажирами.

У 1942 р. був створений двомісний S-47 – єдиний гелікоптер антигітлерівської коаліції, який використовували в бойових діях Другої світової. Сам Сікорський вважав основним призначенням S-47 рятування людей. Так, під час війни у Кореї санітарно-рятувальні гелікоптери врятували понад 10 тисяч людей.

Машини Сікорського евакуювали солдатів з-під носа противника, і бійці прозвали їх ґвинтокрилими Янголами. Пізніше машини Сікорського стали основою найпотужнішої в світі системи порятунку, а конструктор заснував винагороду за рятування життя.

1967 року на гелікоптері S-61 було здійснено переліт через Атлантичний океан, 1970 – на S-65 виконано переліт через Тихий океан із дозаправкою у повітрі. Піком удачі був літак «Геркулес» /S-135/ і потужний роботяга-транспортник /середня вага вантажів – 20 т./, який став військовою машиною в Ізраїлі та Великобританії.

Ім’я Сікорського у США включено до Національного залу Слави винахідників разом із іменами Едісона, Фермі, братів Райтів, Пастера. Почесна медаль Джона Фріца «За науково-технічні досягнення в галузі фундаментальних та прикладних наук» в авіації була присуджена тільки двом людям – Ігореві Сікорському та Орвілу Райту.

Ігор Сікорський пішов із життя 26 жовтня 1972 року смертю праведника. Перед сном він, як завжди, побажав дружині «на добраніч», а вранці вона знайшла його зі складеними на грудях руками. Під час похорону всі побачили: високо в небі два літаки лишили слід – великий хрест, як знак, що небо приймає людину величезної духовності.
14 травня 2008 року на території Київського політехнічного постав пам’ятник романтику неба.

Цікаві та маловідомі факти про видатних українців зібрані у книзі Ганни Черкаської “Українська Історія в Обличчях”.

Бажаєте отримати цю книгу у подарунок? Виробник крафтових сирів ТМ “Золота Лінія” надає Вам таку можливість! Заходьте:
https://bit.ly/33peH6K

Відверто про кращу українську молокопродукцію – на каналі засновника ТМ “Золота Лінія” Максима Залізняка “Сир назавжди”: https://bit.ly/3apptOz Відкрити / Коментувати