Get Mystery Box with random crypto!

Dokazovo

Логотип телеграм -каналу dokazovo — Dokazovo D
Логотип телеграм -каналу dokazovo — Dokazovo
Адреса каналу: @dokazovo
Категорії: Здоров'я
Мова: Українська
Країна: Україна
Передплатники: 1
Опис з каналу

Про COVID and Co.
🔥Проект платформи INgenius - 👉https://www.facebook.com/INgeniusUA/ 👉 https://instagram.com/ingenius_ua

Ratings & Reviews

3.00

3 reviews

Reviews can be left only by registered users. All reviews are moderated by admins.

5 stars

1

4 stars

0

3 stars

0

2 stars

2

1 stars

0


Останні повідомлення 21

2021-05-23 10:00:25 Десять мільйонів причин вакцинувати світ

The Economist провели дослідження, результати якого свідчать, що від 7,1 до 12,7 мільйонів людей вже загинули внаслідок COVID-19.

Видання зазначає, що середня кількість смертей за їх оцінкою сягає 10 мільйонів, що в три рази більше, ніж офіційна цифра померлих від COVID-19.

Також видання стверджує, що пандемія поширюється з високорозвинених країн до бідніших, більш ізольованих держав. Коли це відбувається, кількість летальних випадків починає стрімко зростати.

Рівень летальності, беззаперечно, доволі високий й у високорозвинених країн, проте, близько 6,7 мільйонів смертей, які, за словами видання, ніхто не врахував, стались у бідних країнах та країнах, що розвиваються.

А якщо порівняти кількість смертей із щільністю населення, то в Перу ситуація з пандемією COVID-19 у 2,5 раза гірше, ніж в Індії, де вірус у день в середньому забирає близько 20 тисяч життів. Так само хвороба працює у Непалі та Пакистані.

Єдиний шлях до зупинки хвороби — це вакцинація. Але зменшення смертності це не єдина причина вакцинувати якомога більше людей.

Як зазначає The Economist, немає кращого варіанту розподілу ресурсів, аніж вакцинація. За підрахунками видання, кожен випадок захворювання на COVID-19, якого вдалося запобігти, дозволяє економити близько $2,900.

Отже, 1 мільярд додаткових доз вакцин, які стануть доступними у червні, дозволять зекономити сотні мільярдів доларів.

Також зазначається, що високорозвинені країни мають надлишок вакцин і не повинні включати підлітків до програми щеплення до того моменту, допоки не будуть щеплені медичні працівники та особи з групи ризику у бідніших країнах.

Якщо до бідніших країн не почне надходити достатня кількість вакцин, то схожа на індійську ситуація може статись будь-де.

Вакцини дають реальний шанс на виживання. І світ не має його змарнувати.
695 viewsedited  07:00
Відкрити / Коментувати
2021-05-22 10:34:57 Dokazovo pinned «​​ Уявити наше клінічно-наукове життя без evidence-based medicine зараз просто неможливо. Що робити, якщо знання статистики з університету залишились далеко позаду, а величезні наукові статті викликають паніку? Приходь на нашу нову школу: «Як читати наукові…»
07:34
Відкрити / Коментувати
2021-05-22 10:20:00 ​​ Уявити наше клінічно-наукове життя без evidence-based medicine зараз просто неможливо.
Що робити, якщо знання статистики з університету залишились далеко позаду, а величезні наукові статті викликають паніку?

Приходь на нашу нову школу: «Як читати наукові статті»?

Дата: 29-30 травня
Час: 12:00-15:00
Мова: українська
Вартість: 400 грн

Увага! Щоб взяти участь у вебінарі, потрібно ЗАРЕЄСТРУВАТИСЬ:
https://t.me/INgenius_bot

План школи:

День 1

«Доказова медицина від А до Я в рутинній клінічній практиці»

Юрій Бісюк — професор з клінічної імунології та алергології, стажувався в США та Ізраїлі, член редакційної ради «Allergy & Rhinology», USA та міжнародної ради журналу «Allergy & Asthma Proceedings», USA.

«Як читати статті з фундаментальної науки»

Борис Червонобаба — кандидат біологічних наук, завідувач лабораторією імунології, автор більше 15 наукових робіт з 199 цитуваннями в Scopus (h-індексом 8),382 — в Google Scholar (h-індекс 11) та доповідями на конференціях в США, Китаї, Японії, Данії, Іспанії.

День 2

«BioMed Data Management»

Ростислав Кузяків — доктор наук, працює в якості Biomedical data scientist в університеті Цюріха, має публікації в журналах Cell, PNAS.

«Як функціонує Web of Science. H-Index. Бази статей»

Ірина Тихонкова — кандидат біологічних наук, спеціаліст з молекулярної біології, автор більше 20 наукових статей з кількістю цитувань в Google Scholar 276 (h-index 9).

Це кілька годин замінять тобі багато годин тортур над черговою статтею за допомогою Google

Буде доступний запис.
1.1K viewsedited  07:20
Відкрити / Коментувати
2021-05-19 16:30:01 Спочатку доза AstraZeneca, потім Pfizer: чи ефективна така вакцинація проти COVID-19?

Попередні результати дослідження, проведеного в Іспанії на базі Carlos III Health Institute, демонструють, що щеплення проти COVID-19 вакциною Pfizer людей, які до цього вже отримали одну дозу вакцини AstraZeneca, безпечне та ефективне.

Близько 670 волонтерів віком від 18 до 59 років до моменту залучення у випробування вже отримали дозу вакцини AstraZeneca, приблизно 450 з яких потім отримали одну дозу вакцини Pfizer.

Протягом дослідження було виявлено, що у людей, які отримали бустерну дозу вакциною Pfizer, у крові рівень IgG до коронавірусу був у 30-40 разів вищий, ніж у тих, хто отримав лише одну дозу вакцини виробництва AstraZeneca.

Також було відмічено, що рівень антитіл зростає у 7 разів після щеплення вакциною Pfizer, що є набагато більшим показником, ніж подвоєння рівня після другої дози AstraZeneca.

Лише 1,7% учасників відмітили серйозні побічні ефекти, які включали головний біль, м‘язовий біль та загальну слабкість.

Дослідження було проведено внаслідок виключення у деяких країнах молодих людей,
певна кількість з яких вже отримала першу дозу вакцини, з групи щеплення вакциною AstraZeneca через побоювання щодо виникнення тромбозу.

«Такі результати свідчать про можливість вакцинації людей, які вже отримали першу дозу AstraZeneca, однак, це вирішують вже не автори дослідження» — зазначає Jesus Antonio Frias, клінічний директор Carlos III Health Institute.
2.0K viewsedited  13:30
Відкрити / Коментувати
2021-05-18 18:01:17 Новий перспективний метод лікування парезу, спричиненого інсультом

Функціональне відновлення самостійного руху м’язів, як правило, виходить на плато протягом шести місяців після інсульту, залишаючи пацієнтів із хронічним дефіцитом контролю рухів. Але сучасні технології кажуть, що так буде не завжди.

У нещодавно проведеному пілотному дослідженні вчені вивчали можливість за допомогою екзоскелетного ортезу, керованого інвазивним кортикальним інтерфейсом мозок-комп’ютер (ВСІ), імплантованим черезшкірно, відновити довільну функцію верхніх кінцівок в осіб, які пережили гостре порушення мозкового кровообігу, що ускладнилось геміпарезом.

Піддослідному, який пережив інсульт, ускладнений плегією верхньої кінцівки, порушенням мови, ковтання та частковим парезом нижньої кінцівки, було запропоновано використовувати ортез на ділянку лікоть-зап’ясток.

За допомогою інтерфейсу, який сприймає сигнали від нейронів кори ураженої півкулі (а саме від клітин Беца), можливо перетворювати зареєстровану в корі нейронну активність на сигнали для ортезу і таким чином керувати ураженою кінцівкою. Такі ортези використовують електричну активність м’язів.

Систему оцінювали в домашніх умовах протягом 12 тижнів. Рухову функцію оцінювали до, під час та після лікування.

Отримані результати демонструють терапевтичний потенціал імплантованої системи BCI, орієнтованої на уражену півкулю, для “електричного обходу” інсульту в цьому пілотному дослідженні.

Здатність учасника швидко набути добровільного контролю над паралізованими руками через 18 місяців після субкортикального інсульту закладає основу для повністю імплантованої системи відновлення рухів, яка могла б відновити незалежну функцію кінцівок у тих, хто пережив інсульт.
867 views15:01
Відкрити / Коментувати
2021-05-17 17:30:01 Надмірна кількість робочих годин вбиває?

Результати глобального дослідження, проведеного Всесвітньою організацією охорони здоров'я та Міжнародною організацією праці, демонструють, що у 2016 році 745,000 людей померли внаслідок інфаркту або інсульту, пов‘язаних з великою кількістю робочих годин.

Цей показник збільшився приблизно на 30%, порівнюючи з 2000 роком.

Дані, отримані протягом дослідження зі 194 країн, показують, що люди, які працюють 55 і більше годин на тиждень, мають на 35% більший ризик розвитку інсульту та на 17% більший ризик смерті від ішемічної хвороби серця, порівнюючи з людьми, які мають 35-40 годинний робочий тиждень.

Протягом дослідження був проаналізований період з 2000 по 2016 рік, тобто не був включений період пандемії COVID-19, однак, у ВООЗ зазначають, що збільшення кількості людей, що працюють дистанційно, та падіння економіки внаслідок пандемії можуть ще збільшити ризики.

У ВООЗ також стверджують, що обмеження кількості робочих годин підвищує продуктивність, отже, такі дії можуть мати позитивні наслідки й для роботодавців, а не збільшувати кількість робочих годин навіть протягом економічної кризи — це розумне рішення.
1.3K views14:30
Відкрити / Коментувати
2021-05-16 11:00:03 Перший із двох наших випусків подкасту INfusion про навчання в Німеччині вже на всіх платформах!

У четвертому епізоді розмовлятимемо про практики в німецьких клініках та медичну освіту загалом!

Зміна ролей у цьому випуску! Сьогодні Анастасія Злотник, студентка медичного факультету м.Лейпцига та ведуча подкасту, ділитиметься своїми враженнями про Німеччину з Ольгою Койстрик, студенткою НМУ ім.Богомольця!

Ми розповімо, як українському студенту пройти лікарську практику в Німеччині, про процес вступу до університету, про те, як виглядає сам навчальний процес, чому лекції — найактуальніше джерело знань, а німецькі лікарі — це бренд, про різницю між медичними системами двох країн, про вивчення мови в реаліях України, міжлюдські стосунки у колективі та культурні розбіжності.

Вмикайте четвертий епізод «INfusion», що вже доступний на усіх платформах, якщо вам цікава тема європейської медицини: https://bit.ly/3w3652i

Гостя, Злотник Анастасія:
Instagram: @anastasiia_zlotnyk
Facebook: https://bit.ly/3hnYVkT

Ведуча, Ольга Койстрик:
Instagram: @okoystrik
Facebook: https://bit.ly/3hjTtzq

Монтаж, Роман Кошкін
Instagram: @romnalno
Facebook: https://bit.ly/2QW2Yd9

Зображення, Михайло Сидоренко
Instagram: @son_of_postmodern
Facebook: https://bit.ly/2OM0TQ8
1.0K views08:00
Відкрити / Коментувати
2021-05-14 09:00:24 Вакцина проти COVID-19 не ушкоджує плаценту

Дослідження, опубліковане в Obstetrics & Gynecology, демонструє, що вакцинація проти COVID-19 не призводить до змін у плаценті вагітної.

Вчені відібрали зразки плацент у 84 жінок, які отримали вакцинацію від COVID-19, та 116 жінок, яким вакцинація не проводилась. Серед щеплених жінок, у третьому триместрі вагітності більшість отримали вакцину Pfizer-BioNTech або Moderna.

Після патогістологічного дослідження плацент вчені дійшли до висновку, що вакцинація від COVID-19 не призводить до пошкодження плаценти.

У квітні також було опубліковане дослідження, яке показує, що вагітна жінка після вакцинації від COVID-19 здатна передавати плоду свої антитіла проти коронавірусу.

Вчені кажуть, що ми починаємо рухатись у напрямку розуміння, що варто захищати плід саме шляхом вакцинації, а не відмови від вакцинації. Також зазначається, що до того моменту, поки дитині можна буде зробити щеплення від COVID-19, єдиний шлях для неї отримати антитіла проти коронавірусу — вакцинація матері протягом вагітності.
1.0K views06:00
Відкрити / Коментувати
2021-05-12 16:00:57 Шлях до нового покоління вакцин проти COVID-19?

До цього моменту вчені здебільшого концентрували увагу на частині спайкового протеїну, що має назву рецептор-зв’язуючий домен, за допомогою якого вірус зв‘язується з рецептором на поверхні клітини та проникає всередину.

У новому дослідженні було вивчено зразки крові чотирьох людей, що перехворіли на COVID-19, та виявлено, що їх організм синтезував антитіла до іншої ділянки спайкового протеїну.

У 80% антитіла були направлені проти частини спайкового протеїну, яка має назву N-термінальний домен. Це та частина вірусу, яка мутує з найбільшою частотою, таким чином уникаючи імунної системи людини, та зміна якої пов‘язана з появою нових варіантів SARS-CoV-2.

Проте, інша велика група антитіл була спрямована проти S2 субодиниці спайкового протеїну коронавірусу. Як зазначають вчені, ця частина не змінюється з великою частотою, отже, якщо імунна система змогла її розпізнати та нейтралізувати, то у людини міг сформуватись імунітет до всіх варіантів коронавірусу.

Поки що невідомо, чи надають антитіла проти S2 субодиниці надійний захист, проте, якщо це буде підтверджено, ці антитіла зможуть відіграти ключову роль у розробці наступного покоління вакцин проти COVID-19, або навіть до створення вакцини проти усіх коронавірусів, не лише від збудника COVID-19.
710 views13:00
Відкрити / Коментувати
2021-05-11 15:00:41 Новий безпечний оральний контрацептив

У квітні Food and Drug Administration Сполучених Штатів схвалили препарат Nextstellis — комбінований оральний контрацептив (КОК), який має у своєму складі 14.2 мг естрогену естетролу та 3 мг прогестину дроспіренону (така сама кількість дроспіренону входить до інших, вже відомих КОКів).

Також майже усі комбіновані оральні контрацептиви мають у своєму складі етинілестрадіол — потужний естроген, що має штучне походження, напротивагу естетролу, який отримують із рослинної сировини.

Результати третьої фази клінічних випробувань демонструють, що комбінація естетрол-дроспіренон має таку саму ефективність, як і інші оральні контрацептиви, добре переносяться та має мінімальний вплив на обмін тригліцеридів, холестеролу та рівень глюкози.

Найбільші побоювання щодо призначення комбінації естрогенів-прогестинів полягають у їх здатності збільшувати ризики виникнення венозної тромбоемболії.

На ранніх стадіях клінічних випробувань нової комбінації препаратів було продемонстровано, що вона має менший вплив на маркери коагуляції, порівнюючи з оральними контрацептивами, до складу яких входять етинілестрадіол-дроспіренон або етинілестрадіол-левоноргестрел.

Тому цілком можливо, що вживання нової комбінації естетролу-дроспіренону має менші ризики розвитку венозної тромбоемболії, порівнюючи з вже відомими КОКами. Проте, точно можна буде сказати лише з часом, коли препарат з’явиться на ринку й епідеміологи зможуть порівняти ризики у великій популяції жінок.
1.4K views12:00
Відкрити / Коментувати