2021-01-20 13:00:59
Взято та перекладено з промови-переможця Світового Чемпіонату з Публічних Виступів 2014.
Ми з вами не надто відрізняємось від квітки. У всіх нас є щось особливе, що робить нас такими ж красивими.
Чи знаєте ви, що робить вас особливими?
Буває, що відповідь важко знайти, бо іноді життя жорстоке, обриває пелюстки, ламає надвоє і викидує в смітник.
І коли ти зламаний, дуже важко відчувати себе особливим.Пам’ятаю, коли я вперше зламався. Мені було сімнадцять років. Я не зміг закінчити середню школу, мене заарештували.
В той момент я не боявся поліції. Але була одна людина, якої я дуже боявся. Мама.
Вона була дуже емоційна. Складіть всіх емоційних мам яких ви знаєте, помножте на 10, і ви отримаєте мою.
Я чув її крик ще коли вона не зайшла. Навіть поліцейські її боялись. Вона підійшла до мене, тримаючись за залізні ґрати, дивилась мені в очі, і я побачив, як сльоза спускається по її обличчю.
Я бачив, як моя мама плакала раніше, але матері плачуть трьома видами сліз: сльозами радості, смутку і сорому.
І коли син бачить, як мати плаче сльозами сорому, це момент, що змінює життя. Вона подивилася на мене і сказала: “Синку, я хочу, щоб ти став кращою людиною”.
Тієї ночі тато чекав мене вдома.
Складіть всіх строгих татів, яких ви знаєте разом, помножте на 10, і ви отримаєте мого батька.
Він підійшов до мене і сказав: "Синку, це нормально.... Ти провалив іспити. Тебе вже заарештували... це в тебе від маминої лінії..." – після невеликої паузи продовжив: "Я хочу, щоб ти негайно почав працювати."
І я сказав: "Добре."
Тож мій тато влаштував мене до Сема.
Сем був бухгалтером, який мав власну фірму, і щиро вирішив зробити мене його особистим помічником.
Він був особливою людиною і схожим на плюшевого ведмедика.
Говорив мені: "Синку, я щось бачу у тобі, але я не знаю, що це таке. Якщо ти вирішиш співпрацювати зі мною, я можу допомогти тобі знайти це".
Щодня після роботи він розповідав мені історії про світ, про історію, про культуру, про філософію, і це було набагато цікавіше, ніж те, що я дізнався у школі.
Я виявив, що можу мріяти, і я почав мріяти.Пропрацювавши рік я повернувся до середньої школи, склав іспити і вступив до коледжу. Після успішного закінчення коледжу, я знайшов чудову дівчину, але не роботу...
Я не знав, що хочу робити зі своїм життям. У вас коли-небудь була така проблема?
Тож я повернувся до свого тата зі словами: "Тату, я почуваюся загубленим".
Він сказав: "Ти як твоя мати", і познайомив мене з дивним клубом, що мав дивне ім’я, з дивними людьми, що дивно розмовляли.
На першій зустрічі вони сказали мені зробити щось, що називається "тема столу".
Я вийшов! І почав говорити.
І під час промови, я звернув увагу на чоловіка, що сидів на задньому ряду: скромний, простий, з незмінною якістю доброти в очах.
Як тільки я закінчив, він підійшов до мене, подивився мені прямо в очі і сказав: "Синку, я щось бачу у тобі, але я не знаю, що це. Якщо ти приїздитимеш сюди двічі на місяць, можливо, ми зможемо це "щось" знайти".
Я зрозумів, що можу говорити, люблю говорити. І через це я став вчителем.
І я знаю, як це – мати недостатньо грошей на своєму банківському рахунку. Знаю, як це турбуватися, коли починають надходити квитанції на сплату.
Іноді посеред ночі я розбуджую свою прекрасну дружину і питаю її: "Люба, чому ти вийшла за мене заміж?".
І вона каже: "Я щось побачила у тобі, але я досі не знаю, що це".
Сьогодні я, мрійник та спікер, і дізнався про незмінну якість безумовного кохання від своєї дружини.
Я був зламаний, і я багато разів у житті був зламаний та втрачений.
Але в моє життя приходили люди, які змогли залізти в сміттєвий бак де лежали мої рештки і допомогли знову зробити мене цілим.Самостійно я ніколи б не зміг цього зробити.Ось чому, якщо у вашому житті є чудові люди, то як би ви не зламались, наскільки загубленим чи наскільки розбитим не були, з їхньою допомогою ви зможете скласти себе назад.
4.1K views10:00
Д
