KNИ🔴HA

2021-12-07 16:46:32 https://telegra.ph/Knigi-deshevshe-ne-budut-kіlka-slіv-pro-situacіyu-z-paperom-12-07 Відкрити / Коментувати

2021-12-03 10:48:04 Рене Генон, Людвіг Вітгенштайн, Андрій Платонов, Володимир Винниченко а також роботи ілюстраторки колоди таро Райдера-Вайта стануть частиною суспільного надбання у 2022 році. Повний список:

https://en.wikipedia.org/wiki/2022_in_public_domain Відкрити / Коментувати

2021-11-24 14:44:53 сценарій кіноадаптації Кадзуо Ішіґуро “Не відпускай мене“ написав Алекс Ґарленд. Такі діла



Відкрити / Коментувати

2021-11-22 22:10:40 Схоже, що Мінюст США таки скасує угоду про злиття Penguin Random House та Simon & Schuster. Та чи має це якесь значення?
PRH – найбільший серед Біг-5. HarperCollins – другий, Hachette, Macmillan та Simon & Schuster закривають п’ятірку. Penguin Random за розмірами десь як останні чотири ($4 млрд продажів), HarperCollins – як три останні (приблизно $2 млрд продажів). Відповідно, придбання Simon & Schuster мало б збільшити відрив між Пінгівін та Ґарпер зробивши першого найбільшим гравцем.
Цікаві як завжди акценти і напівтони. По-перше, важливими є зміни у політиці Федерального уряду в питаннях трактування монополії: традиційно самим важливим було питання цін або захист споживача. Зараз мова йде про захист «виробника» - письменників в нашому випадку. Замість отримувати п’ять пропозицій у випадку злиття вони ризикують отримати лише 4. Звісно що мова йде про геть незначний відсоток професіоналів які можуть розраховувати на співпрацю з такими монстрами. І з цього огляду схоже, що видавці невдало потрапили під перехресний вогонь, спрямований в першу чергу проти хай-тек гігантів Амазону, ФБ, Алфабет. Про Амазон на каналі вже йшла мова стосовно товарів замінників під власним брендом, які просто вбивали оригінальний бізнес компаній-партнерів маркет-плейсу.
Другим прагматичним й цікавим у нашому контексті аспектом є той факт, що змінилась реальність книгорозповсюдження. Дана трансакція має коріння в 80-90-хх, коли остаточно сформувалися великі видавничі доми й великі ритейлові мережі. Першими хто, зрозумів арифметику «позитивної маржі» - коли 80% новинок торгувались в плюс від собівартості, стали St. Martin's Press (the Macmillan Group). Тоді і стали принципово важливими розміри та монополія – як по охопленню нових тайтлів так і по розмірам власних поличок в мережах, так само як і наявні ресурси щоб одночасно поставити кілька тисяч примірників кількох десятків новинок.
Після революції Amazon і розвитку онлайн комерції змінились два принципові моменти – розміри вже не мали принципового значення (до самвидаву включно), а на передній план стала виходити робота з каталогом видавництва – дихотомія frontlist vs backlist. А карантинно-ковідні обставини лише прискорили зазначені еволюційні процеси.
Хоча це все ще і досі великі цифри, але в мережах зараз фізично продається менше половини. І схоже, що в нас зараз теж спостерігається рух в цьому напряму, а для багатьох наших видавців це вже даність.
Повертаючись до теми поглинання й внутрішньої мотивації. Звісно що розмір каталогу продовжує відгравати значну роль і дозволяє вже мати готові назви, які, за певних обставин в інфополі, вистрілять, як було, наприклад, з 1984. Але ринкова доля великих постійно знижується через зменшення вартості технологій і відповідного збільшення пропозиції, а підтримка продажів онлайн щоб витиснути максим з вже наявного теж вимагає наявної інфраструктури і колективу. Та модель, яка зумовила виникнення таких масштабних форм поступово відмирає через постійне зниження долі від загального ринку. Тому це наразі єдиний аргумент для великих ставати більше через консолідацію – to grow or die… По факту намір зберегти 5 гігантів є лише наміром зберегти 5 гігантів на ринку мас- трейд, який поступово але невідворотно висихає. Щось є дарвінівське в цьому. Відкрити / Коментувати

2021-11-22 20:41:57 Можна вічно дивитись на три речі: вогонь, держзакупівлі й те, як електроні книги хоронять традиційні паперові. Зараз альтернативу «класиці» називають no-contact means of accessing new reading material - безконтактні засоби читання – новий термін, що описує цифрові та аудіо книги. Але, в той час, коли сегмент е-книг відверто здувся, аудіо продовжують демонструвати стійкий зріст і стабільний попит. Вже кілька років поспіль вони демонструють двозначні темпи зростання.
Згідно останніх звітів про результати та прогнозів аналітиків
на 2027 рік очікують сукупний темп річного росту сегменту аудіо на рівні 24.4% що в грошових одиницях становитиме $14.99 млрд;
активний процес консолідації основних гравців для збільшення власної ринкової частки (поглинання Audiobook. com Storytel’ом та Findaway Spotify’єм).
Все разом вказує на цікавий можливий подальший сценарій розвитку: схоже, що читачі продовжать віддавати перевагу традиційній книзі і слухатимуть книги оминаючи їх електронний відповідник. На противагу багатьом очікуванням поки що все вказує лише на стабільний попит на паперові книги, в той час, коли парадоксальним чином саме ринок просунутих електронних читалок спровокував зростання продажів аудіо-формату за рахунок зменшення долі як раз електронних книг, які б мали конкурувати з традиційними. Поживемо – побачимо. Відкрити / Коментувати

2021-11-17 16:41:20 Ренесанс кіберпанку триває, а інтерес до теми з останніми роками лише посилюється. Після “Голокосту F” Ц. Збєшховського (2018), Видавництво Жупанського анонсувало ще дві цьогорічні новинки: лінгво-цифровий “Снігопад” Н. Стівенсовна, який не лише накрутив Цукерберга на Метасвіт, а й постійно смішить, коли чимчикуєш повз зграї найвищої касти доставляторів Глово. І збірку “Спалення Хром” В. Ґібсона, - тут коментарі зайві.
Отже в контексті, для тих, хто ще не бачив, No Maps for These Territories (2000) - британський документальний фільм-інтерв’ю з Вільямом Ґібсоном, який спокійно можна сприймати як окрему книгу. Ґібсон подорожує Північною Америкою у лімузині, набитому модною (на той час) технікою й коментує світ, що проминає за вікном автівки. Ось такий сюжет. Посилання - ниже, мова - англійська Відкрити / Коментувати

2021-11-16 21:39:57 Американська Асоціація Видавців оприлюднила результати за Серпень 2021. +9.8% ($1.95 млрд) по місяцю і +14.4% ($9.9 млрд) від початку року. М‘яка обкладинка +36.1% а для самих маленьких “board books” (друкують на щильному картоні) +41.0%. За відсутності власного спостерігаємо куди воно все глобально рухається - й як видно з останніх результатів книга дуже глибоко прошита в нашій свідомості. Об’єми Аудіо й цифра разом -трохи меньше 20% від загального обсягу продажів. Посилання - традиційно в коментарях Відкрити / Коментувати

2021-11-14 21:06:44 На Reddit є думка, що з під цього твітер-акаунту анонімно пише Томас Пінчон. Вигадане ім‘я персонажу Sam Harpoon пов‘язане з новим проектом Пола Томаса Андерсона Licorice Pizza, який вже раніше екранізував один з романів Пінчона ’Вроджена Вада’ (роман 2009 / фільм 2014). Аргументи й логіка та ж сама за що ми і любимо TRP. Останній раз підібна паранойя була навколо роману ’Країна Корів’ Адріана Джонса Пірсона - журналіст Harper’s magazine на основі аналізу тексту і контексту доводив, що це новий роман Пінчона під псевдонімом. Скептиків лишилось багато, але Пірсона разом з Піночном в одній кімнаті так ніхто і не бачив. Лінк в коментах W. A. S. T. E. ~õ–<< Відкрити / Коментувати

2021-11-13 11:10:49 Відкрити / Коментувати

2021-11-13 10:55:03 Порція сабатичних думок

Ми тут в тренди намагаємось перманентно, тому виникло таке питання: ви теж помітили як, якщо не всім, то переважній більшості байдуже на вітчизняню ринкову повістку. По світовим ринкам, статистиці, гарячій аналітиці і новинам літ-процесу можна отак сходу лише в телеграмі назвати спеціалізовані 3-4 канали. Топові світові новини майже всюди дублюються. Відомі топи британців, всі гік-анонси переднього краю з будь якої ніші. В нас якщо взяти хоча б за останній квартал:
⁃ держзакупівлі - неясно, непрозоро, дивно й вже традиційно під килимом - навіть натяку на обговорення чому блогери забороли вперше українською класику Канону і високу полицю. Можливо просто всі радіють, що хоч щось перепало;
⁃ Власник видавництва з топ-10 б‘є на сполох, але хлопчик так часто кричав «Вовки!»…, що якби не змінює критичності ситуації;
⁃ Пішли міністра культури - як це вплине на відкриті проекти, чи зміниться команда державців, які як Сізіфи тягнуть культ-блок, як будуть просуватися розпочаті ініціативи і реформи та які можливі зміни вектору культ-політики після зміни Міністра, яки нам запам’ятавсь - чим саме запам’ятавсь? В Арсі і Довженко понервували трох, але караван далі рухає - поки так виходить;
⁃ Йде робота над законопроектом, який формально мав би суттєво сприяти розбудові й підтримці ринку і в чомусь навіть його суттєво перекроїти, адже відноситься до гострої для всіх теми ритейлу - де активні і жваві обговорення, конструктивна критика - немає кому сказати чи там і без нас розберуться? Наприклад питання: ідея підтримки книжкових виникла вперше далеко не сьогодні, але, з урахуванням існуючої дійсності - чи варто розглядати так само підтримку спеціалізованих онлайн платформ, які є не лише чистими продажами і чи підпадатимуть під дію закону фірмові магазини видавництв, які пропонують лише свій асортимент або обмеженого переліку видавництв?

Ця тенденція, наслідок чого - традиційної недовіри до держави і обгрунтованої зневаги до чиновників, відсутності ринку як такого, наслідок цинічності, хай і обгрунтованої, проф. спільноти чи генетичного знання, що першою похідною цього двіжу є не більше ніж боротьба за перерозподіл бюджету і потоків у приватних інтересах.

Цікаво, який фактор з цього міксу є домінантою такого стану речей, який діагноз. Але тут глибина філософії десь на нарівні класики «не видають бо не читають, чи не читають, бо не видають». Чомусь дуже дратує риторичність цього питання. Відкрити / Коментувати