Михайло Подоляк

2023-12-25 12:30:45 Див не буває. І дива обов’язково трапляються. Світ завжди був сповнений парадоксів. Так от, саме сьогодні, у наше друге «воєнне» Різдво, треба визнати цей парадокс.

З одного боку, дива поки що не сталося, а Росія так і не усвідомила всю свою огидність і кривавість. Тож продовжує атакувати, відправляти ракети по цивільних, нарощувати військові виробництва, гнати своїх дітей-м’ясників у м’ясні штурми, фінансувати тероризм і провокувати нестабільність у різних регіонах, щоб відвернути увагу. І доки вона (Рф) не програє, крові, зламаних доль, знищеного міжнародного права, катастроф буде багато...

З іншого боку, справжнісіньке диво вже сталося. Україна вистояла та продовжує ефективний опір. Частково витіснила Рф з акваторії Чорного моря, показала, що Крим уразливий, тож буде напевно звільнений. Продовжує стабільно утримувати лінію фронту й контратакує на різних напрямках. Має сталу підтримку міжнародної коаліції. Перебудовує ЗС на марші й шукає технологічні рішення, що дадуть змогу остаточно обнулити військовий та агресивний потенціал Росії. Саме так і буде у фіналі. Просто вірте в різдвяні дива й робіть усе необхідне для їх... реалізації… Відкрити / Коментувати

2023-12-19 12:55:01 Странно.

Рф теряет целые воинские части. Элитные – десант, морпехи, спецподразделения, контракт. 87 % «регулярки», в которую перед полномасштабным вторжением было закачано невероятное количество денег и которую буквально демонизировали во многих странах, уничтожено.

Рф панически выводит остатки своего «черноморского флота» в бухты Новороссийска и уже молча молчит о тотальном контроле в акватории Черного моря.

Рф истерически ищет снаряды/амуницию где угодно и живет уже в долг перед КНДР.

Рф проводит бесконечный рекрутинг в своих вечных лагерных зонах, отправляя и отправляя зеков на войну. Рф не имеет ни малейшего продвижения нигде, заваливая всё трупами и сожженными остовами своей бронетехники…

Но мы продолжаем упорно читать в медиа дивные рассказы о том, что украинское наступление не так успешно, как могло бы быть (если за основу брать классический двухчасовой голливудский блокбастер), и что, наверное, надо начинать договариваться с… убийцей, который сам в шоке.

Странно. И ещё раз странно.

Чтобы что? Чтобы демотивировать собственных политиков и их избирателей? Чтобы позволить Рф надеяться, что и в этот раз есть шанс уйти от ответственности? Чтобы не рассказать о «вопиющих успехах» (сарказм) россиян и тем самым затянуть споры о необходимости наращивания военных производств и помощи Украине? Может, все-таки вернёмся к стандартам и начнем справедливо описывать происходящее на поле боя?

И расскажем, к примеру, куда исчезли целые орденоносные гвардейские российские дивизии и что случилось с ключевыми полевыми генералами Теплинским, Завадским и еще десятком прочих? Потому что объективная картина войны несколько иная, и, несмотря на все сложности, Украина продолжает почти два года эффективно противостоять милитаристской Рф… Відкрити / Коментувати

2023-12-11 19:45:49 Давайте про справжні реалії вже завтра… Ген/інспектор Бундесверу Карстен Броєр закликає німців… готуватися до оборонної війни, але визнає, що в нинішньому стані німецька армія не здатна захистити свою країну та союзників по НАТО. Це і є єдині справжні реалії. Які, до речі, чудово розуміє й Рф, чому й поводилася у Європі завжди зухвало. Зрозуміло, що ані Німеччину, ані будь/яку іншу європейську країну не слід критикувати за це – десятиліття спокійного життя у Європі змусили багатьох вірити в можливість вічного миру, дієвість міжнародного права й бізнес/орієнтованість тієї ж сировинної Росії. Всі помиляються, але на виправлення цієї помилки підуть роки – побудова армії, здатної протистояти російській воєнній машині, вимагає часу. Зараз цей час Європі дарує ефективний спротив України. ЗСУ довели, що можуть, уміють і будуть нищити російські мілітарні спроможності й надії на домінування. Дайте нам необхідний ресурс, і Україна стане неприступною стіною, яка дасть змогу перебудувати глобальну безпеку. Відкрити / Коментувати

2023-12-08 19:32:23 Проміжні дискусії в американському парламенті щодо надання значної допомоги Україні, так само як і подібні періодичні дискусії в європейських політичних елітах, викликають захват у московських пропагандистів. Тому що вони (ru-пропагандисти) повертають собі… тимчасову надію на те, що не доведеться відповідати за злочин агресії. Що війна затягнеться, а там можна буде досидіти до чогось «компромісного». Що «не в них пропало» й тому можна продовжити геноцидити інший суверенний народ.

Готовність частини глобальних еліт ризикнути долею України, щоб не ухвалювати відповідальних рішень і залишити світ у старій політичній архітектурі (де є частково впливова РФ, що вже вмерла як глобальний гравець), підбадьорила російських ідеологів війни.

Останнім часом, до речі, було помітно, що риторика ворога від традиційного експансіоністського «КОЛИ ми переможемо» змістилася до панічного «ЯКЩО ми переможемо». Блокування допомоги Україні підняло російських монстрів пропаганди з могили. Тепер кремлівські телевізійні голови знову розмірковують, як найкраще покарати українців за прагнення до волі, скільки треба вбити цивільних, щоб зламати спротив.

Тому все просто: дискусії в демократичному світі – це дуже добре, але, коли має місце війна, треба конкретно дотискати ворога відповідними інструментами, треба чітко малювати для нього його обовʼязкове юридичне майбутнє. Так і буде врешті/решт. Але все ж таки бажано швидше прийняти єдине потрібне рішення: Україна має отримати все необхідне для того, щоб Росія відправилася на історичне переродження та покаяння… Відкрити / Коментувати

2023-12-06 13:15:02 ЗСУ… Хлопці вже довели, що не треба боятися «російських чортів зі зброєю та боєголовками», якими ще вчора всіх лякали. Вони вже переписали воєнну історію. Наочно показали, що таке сучасний тип війни та як такою війною ефективно керувати. В умовах постійного дефіциту ресурсів і за відсутності стабільного постачання… Принагідно обнулили репутацію російської армії, укотре довівши, що при всіх своїх pr-казках воюють росіяни лише величезною кількістю живої сили, якої не шкода. Продемонстрували приклад синхронізованих оборонних і наступальних тактик і стратегій усередині великої та довгої війни. У будь-якому разі вже довели, що демократії вміють захищати свої цінності… Зрозуміло, що попереду ще багато непростої роботи, яку обов'язково потрібно виконати. Тому що за спиною сім'ї, діти, своя земля та право на життя. І тому, що ворог прийшов убивати, руйнувати й ненавидіти. І цей ворог розуміє лише силу, кулак у зуби, показове знищення неоімперських амбіцій. Було непросто, сьогодні складно, буде тяжко. Але треба йти вперед. І так, День ЗСУ – це день пам'яті та день великої надії… Відкрити / Коментувати

2023-12-05 18:24:33 ​​Вже)… Гра в маленьку «велику політику». У реалізацію амбіцій. В активне проштовхування свого «я». Бездоганна у своїй передбачуваності… «українська забава». Незалежно від того, що справді є важливим і ризиковим. Інфантильна загалом звичка.

Та все ж. Політика у вільній країні, безперечно, корисна. Тому що про дискусію, пошук тих самих рішень, заміну негативу на надію через випуск пари. І все б нічого. Але… місце, час, тональність. Скажімо так, традиційна публічна істерика, яка в нас грайливо називається «політичним процесом», розв’язує сьогодні три вкрай огидні завдання. Несвідомо, звісно.

Перше дивне завдання: всепропальне «всі проти всіх» повністю деморалізує внутрішній ринок, суспільство. А навіщо думати про щось, якщо все майже закінчилося? Справді, адже росіяни армадно вдиралися до нас, добровільно множили свою репутацію на нуль, розмінювали свої сировинні монополії в європейських країнах всього лише на захоплення... невеликої частини країни, яку люто ненавидять. Тому далі вони не підуть, і, отже, можна… Можна що? Розірвати внутрішні світи й так виснаженого українського суспільства? 

І тому друге: наша внутрішня політична істерика ідеально мобілізувала... Росію. Принаймні у верхах, в управлінських та силових «елітах». «Дотиснемо! – вважають вони. – Тому що в Україні… пішла традиційна внутрішня рубка».

І звідси третє завдання нашого нинішнього політпроцесу: загнати партнерів у реальний шок. Справді, навіщо нам допомагати, якщо ми починаємо «покусувати» одне одного?

Стоп. А хіба не можна обговорювати проблеми, що накопичилися? Хіба знову «не на часі»? Завжди на часі. Тільки з одним застереженням. Якщо самозруйнуватися, до смерті розсваритися всередині, то який результат у підсумку треба отримати? Крутіше воювати? Мати різке зростання бажання партнерів нам допомогти? Піти на домовленості з Росією? Ага. Їм потрібна лише капітуляція…

Висновок. Немає. Але хто хоче, може просто продовжити працювати. Як учора, як позавчора, як усі ці чортові 650 воєнних днів. Тому що Росія продовжить вбивати. І найбільше їй подобається встромляти свій іржавий «руськомірський» ніж у спину/горло тим, хто слабкий і готовий стати на коліна. Відкрити / Коментувати

2023-11-29 13:48:23 Росія, навмисно починаючи масштабну війну в Україні, виходила лише з безумовного бажання тотально знищити суб’єктність і суверенітет України, захопити, поглинути й розорити якнайбільше українських територій, поставити на чолі зруйнованої країни маріонетковий уряд, залишивши країну в тотальній залежності від бажань і планів самої Росії. Більш масштабний план Рф передбачав шляхом ініціювання кровопролитної війни з Україною налякати західні еліти, розпочати процес реставрації СРСР і забезпечити подальше агресивне домінування на Європейському континенті.

Тому ні в лютому/березні 2022 року, ні в будь-який інший час, ні тим більше сьогодні жодних «реальних переговорів про мир» не було й не могло бути. Не треба жити в ілюзіях. Рф ніколи не вела переговори – вона ультимативно вимагала визнати її право вбивати. Нині Рф продовжує показувати, що їй треба «виконати всі завдання СВО», домогтися юридичного визнання прав власності Росії на всі анексовані території, а головне, за жодних обставин не програти у війні, щоб не нести відповідальності за масові демонстративні воєнні злочини.

Тож будь-які заяви країни-агресора про «переговори» або про те, що «Рф ніколи не мала наміру завойовувати Україну», навіть незважаючи на очевидне масштабне вторгнення, масові вбивства цивільного населення, системне облаштування на окупованих територіях катівень і фільтраційних таборів, викрадання дітей, – це безумовна спроба виправдати агресію, уникнути відповідальності, зняти із себе звинувачення в односторонній агресії з очевидними геноцидними намірами і... отримати оперативно/тактичну паузу в самій війні. Щоб за час паузи остаточно занурити партнерів України в інформаційний хаос, внести корективи у свою воєнну стратегію, оновити військові виробництва та різко наростити руйнівні дії на наступному етапі війни.

Росія ніколи не пропонує реальних переговорів, доки не зазнає вагомої поразки. Відкрити / Коментувати

2023-11-28 14:54:20 Лише асиметричний, технологічний тип контр/війни дасть змогу фундаментально розв’язати «проблему Рф» й остаточно обнулити її вплив на глобальні правила.

По/перше, інформаційне ігнорування. Менше уваги словам Рф, й особливо проросійському інформаційному лобі на зовнішніх ринках. Усі інформаційні ініціативи Рф спрямовані лише на заморожування війни в Україні та масштабування інших конфліктів...

По/друге, обов’язкові й потужні технологічні рішення. Спільні інвестиції. Збільшення кількості та розширення опцій вибору. Дрони, РЕБи, ракети...

По/третє, гнучкі санкції та превентивна замісна робота щодо третіх країн / приватних компаній, які дають Рф змогу досі уникати санкцій та отримувати ресурс для нескінченного прихованого рекрутингу «живої сили» й «мілітарної» економіки… Відкрити / Коментувати

2023-11-26 11:25:46 Час, воля та ресурси. Час війни, її тривалість, правильність фіналу чи наступне заморожування/перенесення конфлікту на майбутні покоління визначаються волею, що необхідна для обов’язкових жорстких рішень. Саме політична воля дає сьогодні змогу об’єктивно оцінити природу російського режиму, його мотивацію та передбачати ризики, які цей режим продовжує нести. Вольові своєчасні рішення ж мають підкріплюватися ресурсами – математично вивіреними й такими, що забезпечують точність оцінювання поточного етапу війни. Ресурси – це, зокрема, й спільні інвестиції у військові виробництва, що дають технологічну перевагу в окремих елементах наступальних, контрнаступальних та оборонних дій. У будь-якому разі сьогодні нікому не вдасться відсидітися осторонь… Відкрити / Коментувати

2023-11-25 14:49:10 Росія завжди ненавиділа Україну й завжди, протягом великого історичного проміжку часу, намагалася її знищити, перетворити на зруйновані землі, захопити території, заселити території своїми відщепенцями та зеками, стерти українську ідентичність…

Саме тому сьогодні, в день пам'яті 7 млн жертв російського геноциду 30-х років минулого століття – Голодомору, Росія провела масовану атаку України дронами (74 дрони), переважно атакувавши серце України – Київ. І робила Росія це навмисно, символічно, намагаючись принизити нашу пам'ять, цілячись виключно в цивільні об'єкти. Маючи намір масово вбити цивільних, налякати, принизити, зламати…

Звідси базовий висновок: перестаньте навіть думати про те, що з Рф треба й можна говорити. Перестаньте вважати Рф хоч і відсталою, але частиною сучасної цивілізації, здатної до співчуття та готовності виконувати зобов'язання. Перестаньте годувати ru-вбивць надією, що й цього разу вони зможуть уникнути жорстокої відповідальності, вийти сухими з води, залишитися безкарними. Перестаньте провокувати їх своїми «слабкостями» на посилення атак. Час усвідомити: Росія обов'язково має програти. Відкрити / Коментувати