Михайло Подоляк

2023-11-22 18:40:12 Коментар до чергового путінського спотворення реальності…

Винищенням цивільного населення в Україні з 2014 року займається виключно Росія. Робить це навмисно, чудово розуміючи результат своїх геноцидних дій. А з лютого 2022-го винищення цивільного населення набуло системного, масштабного, тотально руйнівного характеру, що передбачає авіаційні бомбардування, ракетні й артилерійські обстріли всієї території України. Це перше.

І друге: Росії нема чим думати й нема що думати про те, як «припинити трагедію в Україні». Убивці, які холоднокровно вчиняють умисний злочин, усередині нього не думають, як зупинити злочин. Єдине ж дієве рішення, усвідомлення якого все ще непідвладне розуму Путіна, – негайно вивести окупаційні російські війська із суверенної території іншої держави. Після – за стіл, щоб обговорити виплати, компенсації та інші юридичні наслідки війни. Відкрити / Коментувати

2023-11-16 15:01:00 Обережний оптимізм. Зустріч лідерів США та Китаю – Байдена та Сі. Це чудовий сигнал світу: діалог замість конфронтації, новий глобальний порядок, обов’язковість правил, стабільність і передбачуваність.

І друге: Росію остаточно вилучено з переліку тих, хто реально впливає на глобальні процеси. Росія майже несуб’єктна. Тому що робить ставку на хаос, руйнацію, підтримання насильства як інструмента зовнішньої політики. І має огидну репутацію, об яку не можна бруднитися. Усього цього не треба тим, хто хоче бачити горизонти, майбутнє, взаємні обмежувальні правила... Відкрити / Коментувати

2023-11-14 18:22:26 Проміжний підсумок.

Нагадаю... Рф зав’язла у важких боях і нікуди вже не просувається. І не просунеться. Репутація російської армії та ВПК має вкрай непрезентабельний вигляд. Огидний.

Рф змушена вже відверто мілітаризувати всю країну, нескінченно мобілізувати непотрібних людей із бідних регіонів і з в'язниць, шукати снаряди. І все це лише для того, щоб вистояти в Україні. Рф уже явно не виглядає вчорашнім «впливовим світовим гравцем», який може й повинен писати світові правила. Рф, намагаючись утриматися від внутрішнього розпаду, істерично відмовляється від сучасного способу життя, технопрогресу й соціальної еволюції та швидко повертається в середньовічне минуле: табори, тотальні заборони, масові арешти…

Такий результат на сьогодні. Так, це не означає, що все вже закінчено. Так, це не означає, що далі буде легше. Так, це не означає, що ризиків більше немає. Попереду – важко, жорстоко, криваво, депресивно.

Але головне повторю ще раз: Рф намертво зав'язла в Україні й думає не про міфічне просування, захоплення інших територій чи приниження інших держав, а як вистояти в обороні. Самозберегтися. Не програти. Не втекти. І, щоб цього не сталося, щоб Росія точно програла, партнери повинні прийняти дві речі.

Перша: Росія може й повинна програти. Ще раз: може й зобов’язана пограти. Це важливо для всіх нас.

Друге: зброя – її технологічність, обсяг та своєчасність постачання – має значення. І саме це – єдине правильне рішення… Відкрити / Коментувати

2023-11-12 16:56:17 Люблю (сарказм) періодичні дивні пропозиції щодо «врегулювання конфлікту в Україні». Вони досі доводять, що причини й наслідки не для всіх очевидні. Так, іноді можна почути дивовижні пропозиції щодо того, що Україна нібито може запросто увійти до НАТО… частинами – територіями, які не під окупацією. От уже ж ці «прості рішення», які завжди зрештою коштують дуже дорого...

По/перше, сама розмова про таку можливість явно провокує Росію на подальшу ескалацію, заохочує її до агресивної війни: «Ще трохи – і Україна зламається. Треба дорізати громадян, доатакувати ракетами». Це ж очевидно? Безперечно. По/друге, не менш очевидно поставити зустрічне запитання: а хто сказав, що Росія готова прийняти пропозицію та зупинитися? Хто сказав, що Рф захоче погодитися на «Україна в НАТО»? Хто гарантує, що Рф не продовжить експансію після паузи, скориставшись фіктивною перервою для посилення своїх позицій? Нарешті, хто саме виступить гарантом недоторканності... умовної лінії розмежування? Чи теорія не передбачає практики?

Тоді навіщо озвучувати ці дивовижні пропозиції, не пропонуючи жодних гарантій? Навіщо заохочувати Рф до подальших злочинів? Навіщо гарантувати Рф, що вона ... не програє війну, не відповідатиме за воєнні злочини, не зазнає внутрішньої трансформації, а зможе продовжувати вкладатися в мілітаризацію та агресивну зовнішню політику? І все це замість того, щоб усвідомити нарешті три прописні істини: Рф абсолютно недоговороспроможна та спробує обдурити в будь-якому разі; Рф у такому вигляді лише масштабуватиме ризики й намагатиметься реалізувати свої агресії; лише значна «військово/технологічна допомога» Україні розв’язує проблему європейської безпеки та гарантує повернення до стабільних глобальних правил… Відкрити / Коментувати

2023-11-11 16:54:24 Коли хтось у Росії промовляє слово «переговори», він насправді прямо каже: «Не дайте нам програти, не дайте нам відповідати за злочини, збережіть нам можливості вбивати, ґвалтувати, захоплювати, змусьте Україну змиритися й стати на коліна»…

Коли хтось, хто комфортно сидить за тисячі кілометрів від війни та поважно розмірковує про чужі долі, пропонує Україні погодитися на «переговори/капітуляцію» після 600+ днів кривавого геноциду, він насправді пропонує дозволити Росії продовжити скоювати злочини, вирізати громадянське населення, вбивати глобальні правила. Поки світ остаточно не захлинеться демократичною кров'ю й не визнає тиранів глобальними лідерами.

І якщо з кровожерливістю росіян усе зрозуміло, то що рухає окремими громадянами Країн Демократії, які так і не зрозуміли суті цієї війни, її природи та справжньої мети Росії? І навіть не хочуть усвідомити мотиви тих, хто, втрачаючи близьких, захищає своє право на власне життя та свободу… Відкрити / Коментувати

2023-11-10 18:10:21 Хоч би як комусь хотілося не приймати очевидне або зіграти в традиційну гру «передамо відповідальність майбутнім поколінням», саме сьогодні нам усім доведеться усвідомити, що головним донатором повної руйнації глобального політичного простору й міжнародних правил є Росія та що без розв’язання «проблеми Рф», без її стратегічної поразки у всіх значеннях цього слова повернутися до передбачуваності й стабільності неможливо...

Тож прості кроки, які потрібні нині.

Перший: припиніть слухати й реагувати на заяви Росії. Це завжди брехня, фейк і спосіб виграти час. Рф не пропонує нічого реалістичного...

Другий: Рф повинна програти на полі бою, навіть якщо хтось продовжує сумніватися в тому, що це визначено наперед. Для цього потрібні конкретні інструменти. А щоб отримати інструменти, потрібні інвестиції у військове виробництво...

Третій: Рф повинна пройти через обов’язкові судові процеси та значні репараційні виплати. Історичний урок для поколінь. Інакше ніяк...

І четвертий: у Рф має відбутися заміна політичної еліти.

Лише після цього світ отримає шанс відновити правила та право. А щоб еліти були замінені, потрібен крах ключових міфів, на які спирається «путінський режим». Забезпечити крах може лише програш Росії. А отже, питання знову у своєчасності й достатності зброї для України... Відкрити / Коментувати

2023-11-08 16:25:19 Чотири головні пропагандистські ідеї фікс Росії в останні тижні: «заморожений конфлікт», «переговори», «санкції не працюють», «серед військово-політичного керівництва України розкол»... Перекладаю з російсько-пропагандистської на об'єктивну: «Рф категорично боїться військового програшу та продовження тиску по лінії фронту», «Рф потрібна лише капітуляція України та збереження за собою хоча б частини окупованих територій», «ресурсне виснаження Росії надто очевидне, військові виробництва депресовані, відбувається постійний пошук витратників в Ірані/КНДР», «Рф категорично хоче спровокувати внутрішньополітичну кризу в Україні, щоб не програти».

Будь ласка, припиніть свідомо догравати російські примітивні пропагандистські ігри. Насправді немає й не буде переходу війни в затяжний формат (переговори про обсяги зброї тривають, інвестиції у виробництва йдуть, стратегії корегуються); немає й не буде переговорного процесу на умовах Росії, оскільки це не долає проблеми війни, а, навпаки, її масштабує; працюють – і дуже ефективно – санкції (але потрібно долати проблему приватних посередників із третіх країн, що частково дають змогу обходити санкції); військове та політичне керівництво України перебуває в постійному ефективному спілкуванні на різних майданчиках – Ставка, Військовий кабінет – та вкрай зацікавлене в застосуванні максимально дієвих технологій знищення російського окупаційного угруповання... Відкрити / Коментувати

2023-11-07 15:07:55 Якщо бути відвертим, то будь/яке «заморожування конфлікту в Україні» з обовʼязковими окупованими територіями – це і є сьогодні перемога для Рф. Вони розуміють, що бліцкригу не буде, що створити маріонетковий уряд не вдасться, що військовим шляхом узяти під контроль усю територію України не зможуть. Але, з іншого боку, вони із задоволенням дивляться на наростання нестабільності у світі, вони професійно провокують регіони, включно з Близьким Сходом, вони суттєво збільшили пропагандистські програми про «втому від війни» у Європі, вони продовжують активно принижувати міжнародні інституції, вони втягують країни демократії у внутрішні надскладні дискусії. Головна мета на цьому етапі – відволікти спільноти від війни в Україні, змінити акценти, суттєво зменшити інтенсивність бойових дій і перейти саме до замороження…

Нагадаю, що ми 8 років (починаючи з 2014-го) мали досвід якраз «позиційної війни» з Росією, мали понад 200 раундів «переговорів про мир», мали щонайменше 20 «вічних» домовленостей про «режим тиші» й припинення вогню. І все це тільки заради того, щоб… Росія розпочала 24 лютого 2022 року повномасштабне вторгнення з безумовними геноцидними цілями в Україну й задля зламу глобальної системи безпеки. Чи є сенс повторювати те, що вже призвело до величезної трагедії? Чи є сенс вірити в те, що серійний «російський убивця», який після першої спроби знищити українську націю банально масштабував цю спробу у своїй другій спробі, перетвориться на законослухняного глобального гравця? Це ж нонсенс. Очевидно, що пауза потрібна Рф виключно для того, аби внести корективи в стратегію, зробити роботу над помилками, частково змінити військове керівництво, провести більш масштабну загальну мобілізацію з тренінгами, суттєво наростити спроможності ОПК, остаточно сформувати терористичний Альянс, розколоти демократичні коаліції, втягнувши їх у тяжкі внутрішні суперечки, посилити пропаганду. А після цього вдарити ще потужніше. І не лише по Україні. Якщо агресора не зупинити сьогодні, якщо маніфестного вбивцю не покарати, його апетити тільки зростатимуть. Тому пріоритет лише один: Україна має перемогти… Відкрити / Коментувати

2023-11-06 16:17:09 Хто взагалі сказав, що Росію цікавлять «переговори», «дипломатичне врегулювання» та інші розмови про мир?

Росію насправді цікавить лише свій власний непрограш у війні, обов'язкове збереження частини окупованих територій, безкарність за військові злочини, збереження репутації ключового «бєспрєдєльщика» серед специфічних країн, а головне – обов'язкова капітуляція України, яка може мати різний вигляд. Або «ультимативно невигідних угод», або затяжної війни, або глибокої внутрішньополітичної кризи. Не будуйте ілюзій щодо Росії! «Мир» для них – це лише оперативна пауза, щоб пройти через мілітарно-пропагандистську модернізацію та продовжити системно руйнувати демократії…

Тому зброя, зброя і ще раз зброя для України. Це єдиний правильний шлях. Відкрити / Коментувати

2023-11-05 17:14:54 Без ілюзій… Усе, що сьогодні відбувається по всьому світу (конфлікти, ескалації, агресивні протести, погроми) – прямий наслідок багаторічного неправильного оцінювання ризиків, що наростають, і неготовності до відповідальних рішень разом із посиланням на важливість міфічних «компромісів» із тими, хто ініціює руйнування правил.

Звичайно, будь-який непродуманий компроміс сприймається агресором як вияв слабкості «жертви» (країн демократії), заохочує агресора до подальших ескалацій і свавілля, провокує його на агресивнішу поведінку та, навпаки, дуже деморалізує «бік справедливості».

Компроміси під тиском, крім усього іншого, – це завжди відкладене рішення, яке все одно треба буде ухвалити, але вже за набагато гірших стартових умов. Так от, спроба знайти «компроміс» із Росією сьогодні, небажання усвідомити, що саме Рф найбільше зацікавлена в глобальній нестабільності та є головним донатором у ці нестабільності (фінанси, пропаганда, кіберботи, проросійські мережі), обов’язково спричинить іще більшу війну, посилення напруженості, різке зростання агресії в багатьох регіонах...

Висновок простий: треба припинити відвертатися від проблеми; треба чітко порахувати ресурси й оцінити вартість «лікування» глобальної хвороби сьогодні та завтра, коли ситуація вийде з/під контролю остаточно; треба обов’язково виділити достатню частину ресурсів на стрімке розв’язання проблем (а не по чайній ложці на місяць і після довгих бюрократичних процедур); треба забезпечити стратегічну поразку Рф і різко скоротити її присутність на зовнішніх ринках… Відкрити / Коментувати