Ukrainian Military Honour

2022-02-21 16:35:51 ​21 лютого 1945 біля с.Воля Жовтанецька Кам’янка-Бузького р-ну Львівської обл. українські повстанці провели успішну засідку на опергрупу Куликівського райвідділу НКВД і завдали їй дошкульних втрат: 13 вбитих і 9 поранених.

Засідку провела сотня УПА “Галайда-2” під командуванням Григорія Шклянки-“Куліша”. Сили повстанців складали близько 100 осіб, озброєних ротними мінометами, станковими і ручними кулеметами, автоматами і гвинтівками. Опергрупа НКВД нараховувала 90 (94) осіб: 12 працівників райвідділу НКВД, 42 (46) бійці істреббатальйону і 36 солдатів запасного полку, при 7 станкових і ручних кулеметах.

Енкаведисти поверталися із “реєстрації населення” (фактично – облави) у с.Желдець (тоді Куликівський, тепер Кам’янка-Бузький р-н). Увійшовши в Зіболківський ліс біля с.Воля Жовтанецька, невдовзі, бл. 12-ї год., потрапили під вогонь повстанської засідки. За радянським звітом, це сталося в 2 км на північний схід від с.Зіболки (тепер Жовківський р-н).

В результаті нетривалого бою вбиті керівник опергрупи, заступник начальника Куликівського райвідділу НКВД ст.лейт. Зелінський, старший оперуповноважений відділу карного розшуку лейт. Антипенко, помічник оперуповноваженого відділу карного розшуку серж. Лобанов, начальник військово-облікового столу ст.лейт. Колесніченко, сім бійців винищувального батальйону (“стрибків”) і два солдати запасного полку.

Серед дев’яти поранених – дільничний уповноважений райвідділу НКВД Бубинець, ст.серж. Сагалаєв з управління пожежної охорони НКВД, к-р взводу істреббатальйону та шість “стрибків”.

З боку повстанців загинув лише один – чотовий (к-р взводу) “Байдужний”. Вони здобули два кулемети, кілька автоматів і гвинтівок, після чого відступили на північний захід, в бік с.Верини.

Розлючений ворог о 16-й год. організував переслідування повстанців, залучивши для цього 80 солдатів з 206-го окремого стрілецького батальйону 17-ї бригади внутрішніх військ НКВД, три танки з окремого танкового батальйону НКВД і два літаки, які вели розвідку. Біля присілка Попів Гай с.Желдець вони натрапили на сотню УПА “Кочовики”, яка під час засідки перебувала в резерві. Не маючи протитанкового озброєння, сотня відв’язалася від облави. Під час відступу вогнем танкових гарматок вбиті семеро повстанців і ще троє поранені, зокрема командир сотні Євген Лобай-“Штиль”.

В наступні дні до облави на Зіболківський ліс залучено 42-й полк і резервну комендатуру погранвійськ НКВД, але безрезультатно.

На фото - к-р сотні “Галайда-2” Григорій Шклянка-“Куліш” (світлина часу перебування у Вермахті – будучи в Червоній армії, він у 1941 під Уманню потрапив у полон і зголосився на службу до німецької армії; отримавши відпустку додому, на службу не повернувся, а пішов в УПА)

(С)В.Мороз

#UMH_УПА #Нація_воїнів Відкрити / Коментувати

2022-02-21 14:19:44 ​21 лютого 1893 р. народився Тиміш Омельченко, курінний 2-го Синього полку 1-ї Синьої дивізії.
Уродженець с. Вербки Хорольського повіту Полтавської губернії

Закінчив Тифліську чоловічу гімназію, Тифліське піхотне юнкерське училище (1915). Кілька місяців перебував на фронті Першої світової війни. Останнє звання у російській армії — підпоручик. Наприкінці 1915 р. потрапив до німецького полону.

Перебував у таборі Найсе-Шлеськ у Німеччині, був одним із організаторів українського військового руху у цьому таборі. У травні 1917 р. разом із гуртком офіцерів-українців прибув до українізованого табору Ганноверіш-Мюнден. З 12 лютого 1918 р. — ад'ютант зі стройової частини штабу 1-ї Української (Синьожупанної) дивізії. З 1 березня 1918 р. — командир 2-го куреня 7-го Синьожупанного полку військ Центральної Ради. З початку травня 1918 р. — у запасі. З 1 вересня 1918 р. — молодший старшина 32-го пішого Сумського полку Армії Української Держави. З 27 листопада 1918 р. — начальник відділу штабу 6-го Полтавського корпусу Дієвої армії УНР. З 31 січня 1919 р. — т. в. о. начальника штабу 6-го Полтавського корпусу Дієвої армії УНР. З 11 березня 1919 р. — в. о. начальника штабу Південно-Східної групи Дієвої армії УНР.

З 22 червня 1919 р. — помічник начальника військово-топографічної частини штабу Запорізької групи Дієвої армії УНР. З 20 липня 1919 р. — помічник начальника розвідчого відділу штабу Запорізької групи Дієвої армії УНР. 6 грудня 1919 р. був інтернований польською владою. З лютого 1920 р. — молодший ад'ютант штабу 6-ї Січової дивізії Армії УНР. З кінця квітня 1920 р. — приділений до української військової місії у Варшаві, співробітник військового-наукового та літературного журналу — «Табор».

З 10 серпня 1920 р. — на посаді молодшого старшини закордонного відділу Головного управління Генерального штабу УНР, з того ж часу — офіційний представник Головного Отамана УНР у Берліні.

У 1937–1945 рр. очолював Українське національне об'єднання у Німеччині.

У 1950 р. емігрував до Канади. Помер та похований у Торонто.
#UMH_УНР #Нація_воїнів Відкрити / Коментувати

2022-02-20 17:59:01 Українська поліція.
Білозірка, Тернопільська обл.  Відкрити / Коментувати

2022-02-20 15:59:01 Існувало декілька варіантів нашивок дивізії Галичина.
Один з них на фото . Це машинно гаптований на шовку, так званий Бево, на чорному тлі.

#UMH_ГАЛИЧИНА Відкрити / Коментувати

2022-02-20 10:58:01 20 лютого 1887 р. народився Олександр Удовиченко, генерал-полковник Армії УНР, командир славнозвісної 3-ї Залізної дивізії.

На 1 фото Олександр Удовиченко

На 2 фото: Генерал О. Удовиченко складає рапорт польському головнокомандувачу Й. Пілсудському та Головному Отаману С. Петлюрі.

Праворуч від Петлюри — командувач Армії УНР генерал М. Омелянович-Павленко (тримає в руках бінокля), генерал О. Загродський; Станіслав, залізничний двірець, 5 вересня 1920 року.
____________________

#UMH_УНР #Нація_воїнів Відкрити / Коментувати

2022-02-19 15:58:01 ​19 лютого 1900 р. Микола Міхновський у Харкові виголосив свій реферат “Самостійна Україна”.

Це був початок нової ери. Ери зародження чинного націоналізму,та цілком відмінного войовничого світогляду.

Головні тези виголошені в творі,цілком рвали з тією Драгоманівщиною, провансальською маніловщиною,що панувала серед українських діячів. З тим принципом: "Гей Україна просить немногоє" як писав Драгоманов, за Шевченком який над цим свинопаським поривом сміявся-"хоч пів дулі".
Від цього часу українці не просили а брали все,що вважали своїм.

На підставі висловлених думок, Микола Міхновський у кінці брошури "Самостійна Україна" робить висновок:

«Ми виголошуємо, що ми візьмемо силою те, що нам належить по праву, але віднято в нас теж силою. Наша нація довго нездужала, але нині вже стає до боротьби. … Ніч була довга, але ранок наблизився, і ми не допустимо, щоб проміння свободи усіх націй заблищало на наших рабських кайданах: ми розіб'ємо їх до схід сонця свободи. … Відкрити / Коментувати

2022-02-19 10:56:01 Іса Мунаєв командир батальйону Дж Дудаєва в районі Дебальцевого в січні 2015.

#UMH_Східний_фронт #Нація_воїнів Відкрити / Коментувати

2022-02-18 19:57:01 18 лютого 2015 року закінчились бої за Дебальцевський плацдарм.

Слава Героям Дебальцевського плацдарму, що вистояли, та вічна пам'ять полеглим воїнам тієї битви.

#UMH_Східний_фронт #Нація_воїнів Відкрити / Коментувати

2022-02-18 15:56:01 Шість танків Резерву Танкового батальону 17 ОТБр в оточенні в Дебальцево.При прориві з подвійного танкового оточення між Рідкодубом і Нікішиним в запеклому бої два танки змогли вийти.
Лютий 2015 го.

#UMH_Східний_фронт #Нація_воїнів Відкрити / Коментувати

2022-02-18 09:55:13 Офіцерські курси вояків дивізії "Галичина" в Чехії. 1944 р.

#UMH_ГАЛИЧИНА #Нація_воїнів Відкрити / Коментувати