Ukrainian Military Honour

2022-07-06 14:37:00 Уклоніст!
Необучений!
«У меня маленький ребенок…»!

Вона іде по тебе!

Своїми грубими пальцями її вже підписав військовий комісар!

Поштар уже несе її, твою долю у форматі А5…

Ти не сховаєшся!

Тебе заберуть! Відірвуть від сім’ї, автомобіля, рибалки, дачі та ресторанів…

Ти поїдеш на страшну війну! Війну, яка тебе не стосується! Яку ти не починав! Якої ти не хотів!

Вона уже іде, лежить в папці, між сотнями доленосних листів, для таких же нещасних, як ти…

Ще є примарна надія відкупитись хабарем або порішати через друга тіткиного брата…Але ти вже розумієш, що від фатуму не вберегтись…Ти це відчуваєш…
Ти хочеш поговорити про це, але всі відводять очі.
Військові понаприймають законів, які заборонять срати, якщо не отримав їі… Кляті військові, хіба ж можна так?? Хіба ти хотів цього? Ти працював, мутився, як міг, збирав на нову квартиру, а тепер твоїм життям граються мужики в камуфляжних костюмах.
Вона іде за тобою і вона знайде тебе!
На пляжі, в лісі, в спортзалі, клубі та ресторані.
Твоя повістка, твоя доля! Відкрити / Коментувати

2022-07-06 12:39:36 "Дякую за прихисток «Азовсталь» – місце моєї смерті і мого життя"
Воїн полку «Азов» виклав у вільний доступ фотографії оборонців Маріуполя. Відкрити / Коментувати

2022-07-05 17:07:54 "Кубанські школярі у 50-их били однокласників за російську мову" - зі спогадів радянського дисидента Григорія Померанца.
Зі статті "Догматы полемики и этнический мир". Відкрити / Коментувати

2022-07-05 13:43:44 Пежанського називають архітектором українського Львова. Син видатного архітектора Григорія Пежанського, талановитий фотограф (член Українського фотографічного товариства), один з перших у Галичині, хто зайнявся кольоровою фотографією, скрипаль, художник та мандрівник (член Туристично-краєзнавчого товариства "Плай").

В Першу світову війну Олександр Пежанський служив у залізничному полку австрійської армії на східному і південному фронтах. Згодом увійшов до лав Української галицької армії.

Після війни Олександр Пежанський деякий час перебував закордоном, однак згодом повернувся до рідного Львова. Та перед тим, як вирушити у вимушену еміграцію в період Другої світової війни, встиг збудувати чимало цікавих архітектурних об’єктів, що збереглися й донині. Відкрити / Коментувати

2022-07-05 13:43:38 Нещодавно ми святкували День архітектури України.

Зараз армія України — найпрофесійніша армія Європи і одна з найпрофесійніших армій світу. Хоча ми й не виховувались за принципом спартанських воїнів, але війна і боротьба закодовані глибоко в наших генах.

Вчора ти міг бути кухарем в елітному ресторані, а сьогодні ти ефективна бойова одиниця, яка знищує противника ледь не поглядом. Вчора ти архітектор, а сьогодні ти архітектор війни!

В Українському війську служить безліч талановитих людей, які в мирний час ведуть ефективний бізнес чи створюють чудові речі.
Це відбувається зараз, так само було і славну минувшину!
Олександр Григорович Пежанський (2 листопада 1892, Львів — 31 серпня 1972) — вояк УГА та талановитий архітектор. Відкрити / Коментувати

2022-07-04 22:29:43 На черзі Херсон! Відкрити / Коментувати

2022-06-22 22:39:36 https://telegra.ph/Slava-Geroyu-06-22-3 Відкрити / Коментувати

2022-06-08 19:44:03 Цих кілька слів говорю вам напередодні страшного грядучого завтра. Коли над світом сплюгавленим силами диявола розпадеться кара, і повіє новий огонь з Холодного Яру.

Брехнею є і кожне слово тих демократів, і прогресистів, і пацифістів, які відчиняють настіж двері слугам того диявола у вільний світ, кличучи нас до замирення з ним, до співіснування і співпраці.

Отрястися від духу часів занепаду, коли спокій і угода, привата, дрібне борикання за дрібні уступки! Коли надією на соціальне визволення з ласки того чи іншого білого, чорного чи червоного володаря були ідеалом провідної нашої верстви.

Не їх доба ждала тепер! Ждали ідей нового духу! Це буде когорта нових людей! Які вже встають на Україні від 17-го року. Когорта нового лицарства Хреста і Меча.

Віра, що не знає сумніву дає силу зрушити незнану яку велитенську гору на нашому шляху.

Дмитро Донцов.

Ніколи ще його слова не мали такої ваги як тепер. Ліберали та демократи намагаються пристосуватись, обрати нового володаря, де їм зручно буде холуйствувати та догоджати.

Але. Залупу їм на воротнік. Ми нав’яжемо нові ідеали! Слава Перемозі! Відкрити / Коментувати

2022-05-13 15:36:05 Пірат і Хаммер.

Перший - загинув в Маріуполі.

Другий - під Ізюмом.

Боронили Україну все життя. Проти комуністів, проти регіоналів, проти шавок, проти грантопідорів, проти опзж, русні та іншої пиздоти.

Першого знав років з 17-ти, познайомились коли били одне одному обличчя в бійці футбольних фанатів.

Другий уже на той момент був легендою.

Що мотивувало цих талановитих хлопців присвятити Україні не лише смерть, а і все своє життя?

Відповідь у прапорі, який вони тримають в руках.

Ті хто в темі - пояснювати не треба.

Хтось скаже, що це занадто пафосно, хтось, що не зовсім так, що погляди мінялись, що це не наш прапор і тд.

Комусь це не сподобається - на вас взагалі насрати з високої гори. Ці хлопці ще 15 років тому казали речі, до яких ви дійшли лише зараз.

-«Дехто говорить: бандити хулігани,
З тої голоти людей не буде,
А ми ся подивим, як потреба стане,
Хто полізе в льох, а хто під кулі піде» Відкрити / Коментувати