Монополіст

2022-02-17 14:39:59 ​​Енергоатом і ГарПок починають зливати дешеву електроенергію Ахметову і Коломойському на фоні низького індексу РДН

ДП "Гарантований покупець" (ГарПок), що продає електроенергію (е/е) "зелених" і перепродає ресурс Енергоатому для потреб населення, 14 лютого провів аукціон з продажу 205 тис. МВт-г е/е з поставкою до кінця лютого.

Фактично ГарПок перепродав е/е Енергоатому, яку за день до того купив в рамках ПСО – 733 тис. МВт-г по 150 грн/МВт-г в лютому-березні.

Ціна продажу ГарПоку 15 лютого склала 2170 грн/МВт-г (базове навантаження, дивись графік).
При тому, різниця між максимальною і мінімальною ціною складає всього 4 грн на МВт-г, що свідчить про змову учасників.
Це стало можливим через укрупнення лотів, що ГарПок застосував вперше.

Покупцями виступили Д.Трейдінг Ріната Ахметова, Центренергозбут Олексія та Івана Плакасових, "Південь Енерго Збут" Юлії Дюміної, , "Захід Енерго Збут" Олександра Чарного.
Дві останніх компанії були крупними покупцями е/е "Юнайтед Енерджі", коли та перепродавала ресурс державних Енергоатому та Центренерго в 2020 році.
За даними Наших Грошей, посадові особи Центренергозбуту та "Південь Енерго Збуту" пов'язані із Коломойським.

Прикметно, що індекс базового навантаження Української енергетичної біржі (УЕБ) на лютий склав 2635 грн/МВт-г.
Тобто, ГарПок злив ресурс на 18% дешевше відповідного індексу.

Проте Індекс Base на Ринку на добу наперед (РДН) 14 лютого складав всього 1985 грн/МВт-г.
Нагадаємо, ціна РДН обвалилась на початку лютого через дії державного Енергоатому, ДТЕК Ахметова і Юнайтед Енерджі Коломойського.

Цікаво, що в.о. директора ГарПоку Андрій Пилипенко передбачувано пішов на лікарняний.

На 17 лютого запланований аукціон Енергоатому з продажу 1,79 млн МВт-г в лютому-березні.
На 18 лютого заплановані аукціони з продажу 1,63 млн МВт-г Енергоатомом та 111 тис. МВт-г ГарПоком в лютому-березні.

Відбувається те, про що попереджала Нацкомісія з регулювання енергетики (НКРЕКП).
Державні компанії Енергоатом і ГарПок, дочекавшись падіння ціни РДН через дії компаній Ахметова і Коломойського, задешево розпродають е/е компаніям Ахметова і Коломойського по двосторонніх договорах.

Монополіст| Підтримати проект: Моно; Приват Відкрити / Коментувати

2022-02-16 15:20:05 ​​На тлі відсутності війни ціна на газ в Європі почала опускатись
Між тим, США нарощують поставки LNG в Європу

Росія не напала на Україну 16 лютого.
Відтак, 16 лютого спотова ціна природного газу на біржі TTF опустилась із 80 до 68 євро за МВт-г, або на 15% (дивись графік).

Між тим, США вводять нові потужності регазації для експорту в Європу скрапленого природного газу (СПГ, англійською – LNG).
Обсяги експорту LNG в Європу зростають з кінця 2021 року.

Згідно даних Enerdata, найбільшими експортерами LNG в 2020 році були:
Австралія – 117 млрд кубів,
США – 57 млрд кубів,
РФ – 53 млрд кубів.
Також великим експортером є Катар. Але ця країна не надає статистики.

Відтак, чим довше триває загроза нападу РФ на Україну, тим довше зберігаються високі ціни на природний газ в Європі.

РФ така ситуація також вигідна. Її LNG із Сахаліну йде на азійські ринки, в першу чергу – в Китай.
Висока ціна на газ в Європі означатиме, що частина LNG, що мала йти на азійський ринок, перетікатиме в Європу.
Це "перетікання" не дасть сильно опуститись цінам на газ в Азії.

Казати про те, що фактор цін на газ є причиною довготривалої загрози війни, було б конспірологією.
Але бонус для експортерів LNG від "зберігання напруги" – це факт.

Монополіст| Підтримати проект: Моно; Приват Відкрити / Коментувати

2022-02-15 14:51:21 ​​Від збільшення ренти на газ Офіс президента розраховує отримати 239 млрд грн. На що вони підуть?

Вчора, 14 лютого, у Верховній раді було зареєстровано два законопроекти про введення диференційованих ставок ренти на видобуток газу.

Перший законопроект №7038-1 про внесення змін до Податкового кодексу зареєстровано за ініціативою прем'єра Дениса Шмигаля, другий - №7012-2 про внесення змін до закону "Про державний бюджет на 2022 рік" авторства народного депутата "Слуги народу" Олександра Завітневича.

Напередодні аналогічну ініціативу зареєстрував голова податкового комітету Данило Гетманцев. Про неї ми писали тут: https://t.me/monopolistua/426

Розповідають, що ЗП №7038-1 Шмигаля та №7012-2 Завітневича - фінальні законопроетки, які планується прийняти.

Шмигаль пропонує ввести диференційовану ставку ренти на видобуток газу з березня 2022 року. Розрахунок бази оподаткування визначатиметься як і в законопроекті Гетманцева. А саме братиметься найбільша із трьох величин вартості газу: - середня митна вартість імпортного природного газу; - середня вартість газу на європейському хабі Trading Hub Europe; - середня ціна газу на українських товарних біржах, визначених КМУ.

Водночас законопроект прем'єра передбачає більш радикальне збільшення ставок ренти, на відміну від ініціативи Гетманцева (натисніть на таб. для збільшення).

Якщо закону приймуть без змін, то в 2022 році до бюджету надійде 239 млрд грн ренти на видобуток газу. Для прикладу у 2021 році надійшло 54,7 млрд грн ренти з газу. Куди витратять ці гроші?

Нам ще раніше розповідали, що додаткові гроші будуть направлені на:

- Закупки імпортного газу Нафтогазом на 2022-2023 опалювальний період. Для цього Нафтогазу виділять 158 млрд грн;

- Компенсацію постачальникам газу для населення різниці між ринковою та соціальною цінами. Передбачається, що НАК продаватиме постачальникам газ по ринковим цінам, а різниця буде їм компенсована за рахунок додаткової ренти на видобуток;

- Компенсація облгазам витрат на закупки по ринковим цінам газу для виробничо технологічних втрат. Найбільша стаття витрат операторів газорозподільних мереж - це закупівлі газу для виробничо-технологічних витрат (ВТВ).

Щороку в мережах облгазів "втрачається" 1,4 млрд куб м газу. Цей обсяг їм потрібно відкупити за гроші, які закладені в тарифі на розподіл.

При цьому, у тарифі на розподіл газ облгазам закладена ціна газу на ВТВ в розмірі 7,42 грн за кубометр, що значно нижче за ринкову ціну. За таких цін оператори ГРМ не купують газ для ВТВ, а відбирають з ГТС без оплати. Заборгованість облгазів перед ОГТСУ перевищує 12 млрд грн.

На другий та третій пункт виділять 46,7 млрд грн.

Ще 14 млрд грн буде направлено на освіту, 11,8 млрд грн отримає Міноборони, 4,5 млрд грн - МВс, 4,1 млрд грн - на програму стимуляції вакцинації “є-підтримка”.

Монополіст| Підтримати проект: Моно; Приват Відкрити / Коментувати

2022-02-11 14:35:57 ​​Навіщо компанії Ахметова і Коломойського разом з Енергоатомом знов обвалили ринок електроенергії

Нацкомісія з регулювання енергетики та компослуг (НКРЕКП) 10 лютого провела засідання, а згодом видала прес-реліз про причини падіння ціни електроенергії (е/е) на Ринку на добу наперед (РДН) в Об'єднаній енергосистемі України (ОЕС) в першій декаді лютого.

Суть така: на тлі значного підвищення пропозиції з боку НАЕК Енергоатом, який працює всіма 15 енергоблоками АЕС з 30 січня, два найбільші покупці е/е знизили попит.
Також на зниження попиту вплинула тепла погоду в лютому.

Два найбільші покупці – це компанії з групи ДТЕК Ріната Ахметова (в першу чергу Д.Трейдінг) та Юнайтед Енерджі з групи Ігоря Коломойського.
Вдвох вони контролюють 77% попиту на РДН.
Енергоатом контролює 42% пропозиції на РДН.

ДТЕК знизив ціну своїх заявок на РДН, а Юнайтед перевів заявки на купівлю з РДН на Внутрішньодобовий ринок (ВДР).
В результаті, на РДН пропозиція збільшилась, а попит значно зменшився. Ціна обвалилась. Почалась паніка.
Інші трейдери почали опускати цінові заявки на продаж на РДН, посилюючи падіння ціни.
До речі, про те саме повідомляв Енергоатом в своєму релізі.

Це вже не перший колапс, створений узгодженими діями ДТЕК і Юнайтеду.
Те саме ДТЕК разом з Центренерго робили в травні 2020 року.
Те саме ДТЕК разом з Юнайтедом зробили в липні 2021 року.

Які цілі ставлять перед собою учасники цих схем?
ДТЕК, по перше, хоче змінити нинішній склад НКРЕКП, який не виконує вказівки монополіста щодо обмеження конкуренції на ринку і підняття прайс-кепів.
За планом ДТЕК, нинішнього голову НКРЕКП Валерія Тарасюка має замінити колишній очільник Укренерго Костянтин Ущаповський.

Також ДТЕК такими діями раз на рік скорочує кількість незалежних трейдерів, щоб звузити конкуренцію.
Пару тижнів низьких цін для ДТЕК і Юнайтед – кілька мільйонів доларів збитків, які можна пережити.

А для дрібних трейдерів, які купували е/е по прямих договорах у держкомпаній за 2500 грн/МВт-г, а тепер вимушені продавати на РДН по 1800 грн/МВт-г – це банкрутство.
Крім того, ДТЕК систематично давить на владу, щоб змусити її заборонити трейдерам продавати е/е на РДН і прибрати конкуренцію.

Юнайтед Енерджі, як припустила НКРЕКП, сподівався отримати дешеву електроенергію у змові з посадовими особами Енергоатому.
Якщо Енергоатом провів би аукціони на продаж е/е на півроку вперед зараз, ціною купівлі стала б нинішня низька ціна РДН.
Найбільшим покупцем прогнозовано був би Юнайтед через наявність фінансового ресурсу, адмінресурсу і великих пов'язаних споживачів – феросплавних заводів і гірничих комбінатів Коломойського.

Чому Енергоатом відразу не прибрав 1-2 блоки із системи, щоб зменшити пропозицію?
Тому що президент Володимир Зеленський декілька разів хизувався тим, що Енергоатом "вперше працюватиме 15-ю блоками". Це був би удар по іміджу президента.

До того ж, в НАЕК корумпований підрозділ продажів.
Як відомо, президент Енергоатому Петро Котін на початку лютого усунув від продажів свого давнього соратника Хартмута Якоба за "крисятнічєство".
Але звільнити його з посади віце-президента Енергоатому без Кабміну не може.

Монополіст| Підтримати проект: Моно; Приват Відкрити / Коментувати

2022-02-10 15:01:29 ​​Держава хоче підняти ренту на газ до 70%
В чому є проблеми?

Вчора у Верховній Раді було зареєстровано проєкт закону №7038 про внесення змін в Податковий кодекс.
Документ передбачає введення диференційованих ставок ренти на видобуток природного газу.
Автор: голова Податкового комітету Ради Данило Гетманцев (СН).

Суть документу: ставка ренти на газ залежатиме від ринкової ціни газу.
Вона збільшуватиметься на 10% кожні $200 за тис. кубів в ціні ресурсу (ставки дивись в таблиці).

Базою оподаткування буде визначена найбільша з трьох цін:
1. Або середньозважена ціна імпорту за визначений період, яка обраховується Митною службою України.
2. Або середня ціна котирувань, які публікуються у звіті Argus European Natural Gas.
3. Або середня ціна реалізації газу на Українській енергетичній біржі (УЕБ) без ПДВ.

Взагалі-то підхід диференціації в залежності від ціни здається справедливим.
По-перше, він наслідує такий самий принцип для залізної руди.
По-друге, навіть за нових ставок при ціні газу понад $800, дохід видобувників після оподаткування буле більшим, ніж за існуючими ставками при ціні $300.

По-третє, найбільші приватні видобувні компанії належать олігархам:
Нафтогазвидобування Ріната Ахметова,
Burisma Миколи Злочевського,
Укрнафтобуріння Ігоря Коломойського та Віталія Хомутинніка,
Smart Energy Вадима Новинського,
Geo Alliance Віктора Пінчука.

А мінуси такі: 70% газу в країні видобуває державне Укргазвидобування (УГВ), що входить в Групу Нафтогаз.
Переважну більшість ресурсу УГВ Нафтогаз продає населенню і підприємствам Теплокомуненерго (ТКЕ) по знижених цінах: 7420 грн за тис. кбуів ($265).
Але за існуючої ціни на УЕБ ($1300 за тис. кубів), УГВ має заплатити 69% ренти: $900 з тисячі кубів.
Це в три рази більше за ціну реалізації газу УГВ.

Другий момент: природний газ відрізняється від залізної руди тим, що його Україні не вистачає.
Велику частку залізної руди ми експортуємо. В той час як третину газу для власного споживання вимушені закупати за кордоном.
Вимивання грошей видобувних компаній негативно відобразиться на рівні інвестицій у нарощування видобутку.

В історії України вже був момент, коли ставки ренти на газ сягали 70% - частина 2014 і весь 2015 рік.
Тоді на такий крок уряд Арсенія Яценюка пішов через війну, втрату територій, пов'язану з цим глибоку економічну кризу та нестачу грошей в бюджеті.
В результаті країна на два роки повністю заморозила інвестиції у видобуток газу.
Щоправда, ціни тоді були $200 - $250 за тисячу кубів.
Монополіст| Підтримати проект: Моно; Приват Відкрити / Коментувати

2022-02-09 12:59:24 ​​Лукашенко - блефує. Чому Білорусь не зупинить поставки товарів в Україну

Білоруський диктатор Лукашенко погрожує зупинити поставки нафтопродуктів в Україну. У такому випадку Білорусь втратить другий ключовий ринок збуту товарів, а для стратегічних для Лукашенка товарів ринок України є безальтернативним.

В 2021 українські підприємства поставили на білоруський ринок товарів на $1,5 млрд. Водночас, білоруси експортували в Україну товарів на $4,8 млрд.

З Білоруссю Україна має найбільше негативне сальдо зовнішньої торгівлі. В 2021 році білоруський імпорт в Україну на $3,32 млрд перевищив експорт українських товарів у цю країну.

Для України білоруський ринок знаходиться на 14 позиції за обсягами експорту, поступаючись Румунії ($1,54 млрд).

Що Україна продає у Білорусь? П'ятірка найбільших експортних позицій до Білорусі за 2021 рік: чорні метали – $196 млн; корми для тварин – 191 млн; зернові, олійні та насіння – $152 млн; важке машинобудування – $102 млн; рухомий склад та його частини (залізничні вагони, вагони для трамваїв, обладнання для шляхової техніки) – $78 млн.

Що Білорусь продає в Україну?

В 2021 році Україна була другим найбільшим ринком збуту білоруських товарів. На першому місці – Росія, куди в січні-листопаді 2021 року (найсвіжіші дані) білоруський бізнес експортував товарів на $14,8 млрд.

В РФ постачається 41% всього білоруського експорту. При цьому з Росією у Білорусі найбільше негативне торгове сальдо. За 11 місяців 2021 року РФ поставила в БР товарів на $6,4 млрд більше, ніж імпортувала.

Водночас, на Україну припадає 13% білоруського експорту, або $4,8 млрд в цифрах за 2021 рік.

Майже 50% білоруського імпорту в Україну – це нафтопродукти, яких у 2021 році ми придбали у білоруських НПЗ на $2,85 млрд.

Добрива, в першу чергу - калійні, займають 12% у структурі імпорту білоруських товарів. Водночас Білорусь контролює 31% імпорту добрив в Україну, в 2021 році було поставлено білоруських добрив на $517 млн.

Автобусів та тролейбусів Білорусь продала в Україну на $242 млн (5% всього імпорту). Пластмас, полімерів та виробів з них було продано на український ринок на $240 млн, а виробів з деревини на $157 млн. Ці п'ять позицій становлять 82% білоруського імпорту.

Проте найбільше економіка Білорусі залежить від експорту в Україну нафтопродуктів. Після санкцій ЄС український ринок залишився для білоруських НПЗ безальтернативним.

Але Україна також потрапила у значну залежність від білоруських нафтопродуктів.

Нафтопродукти в Білорусі виробляють два підприємства – Мозирський НПЗ та Нафтан. Вони отримують російську нафту на пільгових умовах (в ціну нафти не включаються експортні мита РФ) переробляють її на нафтопродукти і експортують в Україну.

Минулого року Білорусь контролювала 36% українського ринку дизельного пального та 42% ринку бензинів.

На українському ринку скрапленого автомобільного газу Білорусь займає частку у 15%, а також 22% ринку авіаційного керосину.

А ще Білорусь є основним постачальником дорожнього бітуму в Україну, в 2021 році білоруські НПЗ зайняли 57% імпортних постачань бітуму на український ринок.

У 2022 році частка білоруських нафтопродуктів, бітуму та добрив на українському ринку може зрости. Після того як Лукашенко ввів заборону на транзит пального та добрив з Литви в Україну, українські підприємства почали переорієнтовуватися на білоруський продукт, які, завдяки меншим затратам на логістику, можуть запропонувати найпривабливіші ціни.

Монополіст| Підтримати проект: Моно; Приват Відкрити / Коментувати

2022-02-07 19:59:44 ​​Енергоатом знизив виробництво на 10%, ціна електроенергії виросла на 20%

Згідно даних НЕК Укренерго, 7 лютого Енергоатом знизив потужність своїх 15 блоків до 11,8 ГВт.
Ще 4 лютого ми фіксували потужність 13,2 ГВт (дивись графік).
В той же час, середньозважена ціна електроенергії Ринку на добу наперед (РДН) в Об'єднаній енергосистемі (ОЕС) на 8 лютого підскочила з 1800 до 2200 грн/МВт-г.

В чому проблема такої ринкової поведінки НАЕК "Енергоатом"?
На відміну від минулих років, Енергоатом не продав значних обсягів електроенергії по двосторонніх договорах на Українській енергетичній біржі.
Продано менше 10% обсягу.
Хоча у грудні 2021 року були сприятливі умови, щоб реалізувати велику частку свого ресурсу по високих цінах. Як мінімум – на перший квартал 2022 року.

Нагадаємо, в грудні 2020 року Енергоатом продав потужність у 3,5 ГВт на перше півріччя.
Щоправда, тоді більше 80% ресурсу викупила компанія Юнайтед Енерджі Ігоря Коломойського по знижених цінах.
Через рік, коли кон'юнктура ринку була на стороні продавця, Енергоатом не продав нічого.

Через збільшення виробітку, Енергоатом заливає РДН своєю електроенергію.
Щоб продати її, виставляє низькі цінові заявки. Особливо – вночі.

Цікаво, що сьогодні компанія опублікувала реліз, в якому стверджує, що не має відношення до падіння ціни в перші дні лютого.
За версією компанії, у всьому винуваті покупці, які виставляють низькі ціни на РДН, щоб потім викупити необхідний обсяг на Балансуючому ринку на 15% дорожче ними ж зниженої ціни РДН.

Щоправда сам Енергоатом вказує, що за перший тиждень лютого, так і не було викуплено 136 тис. МВт-г, що співставно з добовим обсягом РДН.
Вочевидь, ніякі "маніпулятори-спекулянти" не провернуть такої схеми без фізичного профіциту електроенергії в системі.

Профіцит посилює тепла погода в Україні.
Докладно – у звіті НЕК Укренерго.
Імпорт з Білорусі, який ДТЕК вказує як основну причину "кризи", йде рваним графіком – більше в пікові години споживання.

Складається враження, що ціль торгової стратегії Енергоатому: нанести якомога більше збитків власній компанії і розбалансувати ринок.
Наслідком таких дій Енергоатому стало те, що споживачі намагаються змінити умови поставки електроенергії, прив'язавши ціну до індексів РДН замість фіксованої ціни.
А постачальники, у яких є двосторонні договори з Енергоатомом, шукають можливість розірвати їх.

Монополіст| Підтримати проект: Моно; Приват Відкрити / Коментувати

2022-02-04 16:03:00 ​​Енергоатом обвалив ціну електроенергії, коли почав роботу повним складом блоків
А ДТЕК розганяє інформаційну хвилю із звинуваченнями трейдерів та імпорту з Білорусі, щоб змінити склад НКРЕКП

НАЕК Енергоатом 30 січня почав роботу повним складом обладнання.
До сьогодні в роботі 15 енергоблоків АЕС, що видають близько 13 ГВт потужності.

Якщо 26 січня Енергоатом видавав 10,32 ГВт, то 3 лютого – 13,23 ГВт.
Плюс 2,9 ГВт потужності. Це чотири обсяги імпорту з Білорусі, який в середньому складає 0,7 ГВт при максимально можливих 0,9 ГВт.

Через таке збільшення пропозиції знизилась ринкова ціна електроенергії на Ринку на добу наперед (РДН).
26 січня середньозважена ціна РДН була 3260 грн/МВт-г, а 4 лютого – 2130 грн/МВт-г (дивись графік).

Зниження ціни – привід для ДТЕК Ріната Ахметова включити інформаційну хвилю з метою обмеження конкуренції на ринку і повернення до високих цін.
3 лютого ДТЕК розставив новини, в яких черговий експерт звинуватив "спекулянтів та імпорт з Білорусі"

Суть лобізму: звинуватити Нацкомісію з регулювання енергетики (НКРЕКП) у "доведені енергосистеми до кризи".
Мета: заборонити імпорт, обмежити торгівлю трейдерів, встановлення мінімальних цінових обмежень.
В іншому випадку - змінити склад НКРЕКП.

Це реалістичний сценарій, враховуючи що його на догоду ДТЕК підтримує прем'єр Денис Шмигаль.
На енергетичному штабі 3 лютого обговорювались цінові проблеми через збільшення виробництва Енергоатомом.

Після тривалого обговорення обмеження АЕС, Шмигаль несподівано звинуватив у ситуації голову НКРЕКП Валерія Тарасюка і пообіцяв поставити на РБНО питання про його звільнення, якщо ситуація не буде виправлена до середи 9 лютого.

Між тим, у лютому країна має увійти у триденний ізольований режим в рамках підготовки до синхронізації з європейською енергосистемою.
В цей час знадобиться вугілля на складах ТЕС, яке буде зекономлено завдяки роботі Енергоатому повним складом обладнання.

Монополіст| Підтримати проект: Моно; Приват Відкрити / Коментувати

2022-02-04 13:37:17 ​​Український супутник запустили через прокладку за вдвічі більшою ціною

Запуск українського супутника Січ-2-30 було організовано через прокладку за $1,8 млн, при цьому прямий контракт зі SpaceX за $1 млн було навмисно зірвано, йдеться в розслідуванні видання Заборона.

13 січня американська SpaceX Маска запустила ракету Falcon 9, яка вивела на орбіту український супутник Січ-2-30.

З того час із супутником не вдалося встановити стабільний зв'язок. У КБ Південне заявили, що це через специфіку кластерного запуску ракети Falcon 9 (при цьому про проблеми з іншими супутниками, які одночасно запускалися з українським, нічого не відомо).

Зараз супутник працює в режимі збереження енергії, оскільки його сонячні батареї не можуть отримувати пряме випромінювання від сонця, а лише відбиті від землі промені. Тобто супутнику не вистачає енергії.

Січ-2-30 - це копія супутника Січ-2, який Україна запустила в космос 11 років тому. Тоді він пропрацював півроку, вийшов з ладу і перетворився на космічне сміття. На момент запуску супутник уже був застарілим на десять років.

Водночас на КБ Південне була його копія, яку використовували як симулятор. Цю копію відправили на склад, де вона лежала 11 років.

На супутник Південне витратило 110 млн грн. І щоб не втратити ці гроші - вирішили його запустити. В 2020 році колишній голова Держкосмосу Михайло Лев звернувся до американської SpaceX, яка просила за запуск мільйон доларів.

Умовою SpaceX була передоплата до квітня 2021 року для броні, яку Південне не внесло і втратило місце на ракеті. Голова Держкосмосу - звільнився.

Нове керівництво космічного агентства та міністр з питань стратегічних галузей промисловості Олег Уруський знайшли посередника - нідерландську ISILAUNCH, яка уже за $1,8 млн організувала місце на ракеті Маска.

Більшу суму обгрунтували тим, що посередник надає свій адаптер, без якого SpaceX не може розмістити супутник.

Але, як виявилося, адаптер поставила українська ТОВ "СКАЙ ЕНЕРЖІ" з Дніпра. Очолює ТОВ експрацівник Південного Юрій Прокопенко, а більшість робітників "Скай Енержі" прийшли з бюро. Компанія не має потужностей для виготовлення таких адаптерів.
Адаптер для неї було виготовлено на Південному. Тобто прокладка перепродала адаптер, який Південне від самого початку виготовило для супутника.

Монополіст| Підтримати проект: Моно; Приват Відкрити / Коментувати

2022-02-03 20:00:03 Як інвестувати в акції зі смартфону, що вплинуло на рекордний ВВП України, скільки заробляють айтішники та як увійти в ІТ, що відбувається з курсом та скільки нам коштує держава. Нова добірка каналів, які не соромно рекомендувати.

Такі колаборації допомагають зростати якісним каналам і додають адмінам мотивації працювати для вас ще краще. Тож обирайте цікаві канали для себе!

Кошт - пише про дуже особисті фінанси. Лише головне і те, що стосується всіх нас безпосередньо: нові фінансові сервіси, лайфгаки та зміни правил.

Finstop - канал фінансиста із 20-річним досвідом роботи у казначействі банку. Тут - про Міжбанк України та світові ринки, короткі авторські нотатки про фінансові тенденції та аналітика.

Tax Time! - авторський канал про податки. Тут ви знайдете новини і статті на податкову тематику, а також посилання на судову практику.

Just Бізнес - про гроші, інвестиції та податки. На каналі: хто запускає торгівлю акціями через смартфон, скільки заробляють в ІТ, у що інвестувати $10 тис і не втратити, яка найкраща альтернатива депозитам.

Ціна держави - ділиться аналітикою, яку продають іноземним інвесторам, розповідає скільки податків ви віддаєте на утримання держави та якими будуть ваші доходи і пенсія.

UA Brand - про український технологічний та креативний бізнес, сервіси та стартапи. Канал веде креативний директор топової digital-агенції.

dev.ua | IT України - про українські стартапи, інновації, IT-освіту і SpaceTech. На каналі: як увійти в IT, якщо не вмієш кодити і у що інвестують українські айтішники.

Податки інкогніто - cвітла, а інколи й темна, сторона оподаткування в Україні та світі. Відкрити / Коментувати