Get Mystery Box with random crypto!

Монополіст

Логотип телеграм -каналу monopolistua — Монополіст
Теми з каналу:
Рекомендация
Адреса каналу: @monopolistua
Категорії: Економіка
Мова: Українська
Передплатники: 11.60K
Опис з каналу

Про монополістів, олігархів, конкуренцію та додану вартість
Автори - Сергій Головньов та Юрій Віннічук.
Зв'язок:
@vinnichuk (реклама)
@SGolovnov
Реклама: https://bit.ly/3zH3AYw
Донат: Моно - https://bit.ly/3ngvCnn

Ratings & Reviews

3.00

2 reviews

Reviews can be left only by registered users. All reviews are moderated by admins.

5 stars

1

4 stars

0

3 stars

0

2 stars

0

1 stars

1


Останні повідомлення 47

2021-02-03 11:26:00 ​​Яку частку заборонені телеканали Медведчука займали в телеефірі України

Президент Володимир Зеленський на п'ять років ввів санкції проти депутата ОПЗЖ Тараса Козака і трьох інформаційних каналів, які на нього записані: ZIK, 112 Україна, NewsОne.

Козак – номінальний власник каналів. Він соратник прокремлівського політика Віктора Медведчука і кума президента РФ В.Путіна. Медведчук і є справжнім власником каналів. А ще йому належить 24,6% каналу 1+1 та 24,5% каналу 2+2 олігарха Ігоря Коломойського.

Трансляція ZIK, 112 Україна та NewsОne заборонена на п'ять років. Багато провайдерів їх уже відімкнули, однак вони продовжую працювати через інтернет.

Ці канали багато років транслюють антиукраїнську пропаганду і кремлівські наративи. А їхнє фінансування відбувається за гроші від продажу нафтопродуктів, які оточення Медведчука ексклюзивно імпортує з Росії – в 2020 найбільшим імпортером дизпалива в Україну стала компанія "Анвітрейд" (входить в Wexler Group) з оточення Медведчука.

Заборонити діяльність пропагандистських каналів Медведчука збиралися ще при Порошенку, але попередній президент загальмував цей процес в обмін на власний піар. При ньому Медведчук отримав атрибути українського олігарха: повернувся в політику, став власником трьох каналів і нафтопродуктопроводу, по якому йде дизпаливо з Росії.

Ми склали рейтинг популярності інформаційних каналів, щоб зрозуміти їхню популярність серед глядацької аудиторії. В Україні працює 11 інформаційних каналів і телеканали ZIK та 112, за даними ТВ панелі в грудні 2020 року, входили в п'ятірку найпопулярніших серед інформаційних. Третій канал NewsOne – посідав 8 позицію.

Дані ТВ панелі, аудиторія 18-54 р, яка проживає в містах з населенням від 50 тис осіб.

Rat% (Rating) – визначає розмір аудиторії ТВ каналу кожну секунду як середній відсоток глядачів, що дивились кожну секунду канал, від загальної кількості людей, що належать до цільової групи.

Shr% (Share) – відсоток глядачів, що дивилися ТВ канал, від загальної їх кількості у заданий проміжок часу.

Кому належать всі телеканали України – читайте у нас за посиланням https://t.me/monopolistua/100

Від санкцій проти ZIK, 112 Україна та NewsОne виграв пропагандистський канал НАШ Євгена Мураєва, діяльність якого не було заборонено.
8.4K viewsedited  08:26
Відкрити / Коментувати
2021-02-02 13:12:55 ​​Ахметов профінансував концентрацію Воєводіним групи VS Energy – власника п'яти обленерго

Голова парламентського комітету з енергетики і депутат Слуги народу Андрій Герус повідомив, що російська група VS Energy, яка контролює 10% розподілу електроенергії в Україні, змінила структуру власності.

Окрім готелів, VS Energy належать: Житомиробленерго, Рівнеобленерго, Херсонобленерго, Кіровоградобленерго, Чернівціобленерго.
Акціонерами групи були: Михайло Воєводін, президент ФК «ЦСКА» Євгеній Гінер та екс віце-спікер Держдуми РФ Олександр Бабаков, який підтримав анексію Криму.

"Воєводін минулого року викупив долі у Гінера та Бабакова. Таким чином, у VS Energy тепер лише один акціонер - Воєводін. А профінансував цю угоду, видавши Воєводіну кредит, один із найбагатших українських олігархів,"- пише Герус.

За нашою інформацією, кредит міг дати власник СКМ Рінат Ахметов. Його холдинг ДТЕК контролює більше 40% розподілу електроенергії в країні. В 2019 році ДТЕК придбала у VS Energy два обленерго "Київобленернго" та "Одесаоблененрго".

Припускаємо, що через видачу кредиту Воєводіну, олігарх здійснить давню мрію і увійде в капітал обленерго VS Energy. В результаті він контролюватиме більше половини розподілу електроенергії в Україні.

З 2021 в Україні почали діяти RAB-тарифи для обленерго, які в цьому році забезпечать для операторів системам розподілу ДТЕК Ахметова - 2,9 млрд грн гарантованого прибутку, а для VS Energy - 1,62 млрд грн.
5.8K viewsedited  10:12
Відкрити / Коментувати
2021-02-01 14:28:19 ​​В Україні електроенергія для бізнесу дорожча, ніж в Німеччині, Чехії і Словаччині

Середні оптові ціни на електроенергію на ринку на добу наперед (РДН) в третьому кварталі 2020 року в об'єднаній енергосистемі України становили 40 €/МВт-год. Це вище середнього загально-європейського значення - 39 €/МВт-год, свідчить звіт ЄС про ситуацію на європейський енергоринках.

У нас оптова ціна електроенергії, без податків і витрат на доставку до споживачів, була вищою, ніж у Німеччині (36,2 €/МВт-год), Франції (39,1 €/МВт-год), Іспанії (37,6 €/МВт-год), Португалії (37,6 €/МВт-год), Чехії (37,4 €/МВт-год) та Словаччині (37,6 €/МВт-год).

Наші ціни були на рівні оптових цін в Угорщині (40 €/МВт-год), Великобританії (40,3 €/МВт-год), Румунії (40,3 €/МВт-год) та Болгарії (40,1 €/МВт-год).

Найдешевша електроенергія - у Північній Європі завдяки рекордно високим запасам води для спрацювання гідроелектростанціями та роботі вітроелектростанцій. Найдешевша електроенергія в Європі на оптовому ринку була в Норвегії (5,1 €/МВт-год) та у Швеції (25 €/МВт-год). Найдорожча електроенергія була у Польщі та на Мальті – 51,7 та 55,9 €/МВт-год відповідно.

На карті - середні оптові ціни на електроенергію (базове навантаження, рівним графіком) на добу на перед в Європі у ІІІ кварталі 2020 року.
5.9K viewsedited  11:28
Відкрити / Коментувати
2021-01-29 14:30:28 ​​Чому Україна ввела санкції проти китайського інвестора Мотор Січі

Президент Володимир Зеленський увів у дію рішення РНБО про запровадження економічних санкцій проти громадянина КНР Ван Цзіна і низки його компаній, через яких він є власником 76% акцій Мотор Січ.

Санкції введені проти Китаю Ван Цзін і підконтрольних йому компаній: Skyrizon Aircraft, Hong Kong Skyrizon Holdings, Beijing Skyrizon Aviation Industry Investment, Beijing Xinwei Technology Group.

Їм на три роки заблоковано всі активи, обмежено торговельні операції, заборонено транзит і перевезення Україною, заборонено виводити капітал, вчиняти правочинів щодо цінних паперів, які їм належать, збільшувати розміри статутного капіталу у підприємствах, де вони є акціонерами та скасовано візи в Україну.

Через ці компанії Ван Цзін контролює 76% "Мотор Січі" - виготовляє авіадвигуни для цивільної та військової авіації, для крилатих ракет та для ударних турецьких безпілотників. Підприємство є виконавцем підрядів для укроборонпрому. На двигунах цього підприємства літає росавіація.

Ван Цзін має ділові стосунки з Кремлем. В 2012 році в Росії було створене СП «Ніріт Сінвей Телеком Технолоджі» у галузі зв’язку. Інвестором став Ван Цзінь. Підприємство створене за сприянням тодішнього віце-прем'єр-міністра Росії Владислава Суркова. Воно співпрацює з силовими та спеціальними державними відомствами Росії.

Як ми розповідали, в 2016 році червоний директор В'ячеслав Богуслаєв продав китайцям 76% акцій Мотор Січ. Угода не була акцептована Антимонопольним комітетом і вважається нелегітимною. В 2018 році СБУ, розслідуючи диверсію, через суд заарештувала 56% акцій Мотор Січі. СБУ підозрює, що китайці планують вивести виробництво у свою країну, зруйнувати підприємство в Україні і передати технології росіянам.

Проти продажу китайській корпорації Beijing Skyrizon Aviation (в яку входить Skyrizon Aircraft) виступили США, оскільки Китай міг отримав унікальну технологію виробництва двигунів для військової авіації. В січні 2021 року США ввели санкції проти Skyrizon - інвестора в Мотор Січ.

В 2020 року бізнесмен Ярославський (покупець активів російського олігарха Абрамовича) заявив про домовленість з китайцями про спільну участь в капіталі "Мотор Січі". В кінці 2020 року китайці подали в міжнародний арбітраж інвестиційний спір, в якому хочуть стягнути з Україна $3,5 млрд через арешт акцій підприємства.
5.0K viewsedited  11:30
Відкрити / Коментувати
2021-01-29 11:00:14 ​​Як місцеві влади вбивають власне виробництво і фінансують створення робочих місць за кордоном

Рік тому Львів оголосив тендер на покупку 100 низькополих автобусів за кредит Європейського інвестиційного банку. Перемагає той, хто відповідатиме всім вимогам і дасть найнижчу ціну.

На тендер заявилося п'ять учасників: українські Богдан, Сучасні Вантажівки, Otokar, лівівський Електрон і білоруський МАЗ. Хто переміг – поки невідомо, але 13 січня 2021 року мер Львова Садовий зробив заяву, чи має місто "моральне право" закуповувати автобуси у білоруського диктатора. Мер повідомив, що українські виробники (які сплачують податки і створюють робочі місця, в тому числі в його місті), "пролетіли" і переміг білоруський МАЗ, який дав дешевшу ціну.

Українські виробники, на відмінну від білоруських, не мають держпідтримки і тому виготовляють автобуси невеликими партіями, а частина комплектуючих (двигуни, мости, трансмісії) закуповуються за кордоном, що збільшує собівартість виробництва через курсові коливання та мита.

Але найважливіше те що умови кредитування від Європейського інвестиційного банку дозволяють робити цінові преференції в розмірі 15% для місцевих виробників. Однак українські чиновники не користуються цією нормою. Як думаєте, чому? (невже хабарі беруть? Не віримо)

Не лише львівська мерія так "палко підтримує" українського виробника. В 2020 року Харківський метрополітен провів тендер на закупівлю потягів метро за гроші Європейського інвестбанку. Перемогла китайська фірма CRRC з ціною в 45 млн євро. Український Крюківський вагонобудівний завод пролетів, оскільки запропонував ціну, яка на 1% перевищувала китайську.

Влітку того ж року Київ підписав з МАЗом поставку 200 автобусів на умовах фінансового лізингу. Угоду на 1,7 млрд грн фінансує… вдумайтесь… державний Укргазбанк. Українські виробники – пролетіли. Автобуси МАЗ в 2019 році придбав Маріуполь, а в 2018 – Запоріжжя. Ще можна згадати польські трамваї для Києва, які були вироблені в РФ. Перелік можна продовжувати.

У світі – тренд на підтримку свого виробника, адже це робочі місця, ріст внутрішнього споживання, валютна виручка, податки та пенсії. Але цей тренд оминав Україну, "у нас свій шлях." До 2050 року, за прогнозами ООН, Україна стане країною пенсіонерів. Але без пенсій.
8.5K viewsedited  08:00
Відкрити / Коментувати
2021-01-28 11:00:14 ​​Як синергія монополій Ахметова вбиває конкуренцію і малий бізнес

В Україні інтернет в села, селища та невеликі міста проводиться шляхом прокладання телекомунікаційних кабелів, які підвішуються на електроопори, що знаходяться на балансі обленерго.

Обленерго мають статус регіональних монополій і розділені між кількома групами олігархів. Найбільшим власником обленерго – є ДТЕК Ріната Ахметова. В 2021 році вони розподілять 65% електроенергії в країні.

Ахметову також належить телекомунікаційний оператор - Укртелеком. Компанія, завдяки своїй мережі, а також доступу до електроопор обленерго з групи ДТЕК, постачає інтернет в 4500 населених пунктів країни. Інтернет генерує третину доходів Укртелекому.

Водночас монопольне становище обленерго, окрім всього іншого, дає можливість обмежувати інших провайдерів в доступі до електроопор. Тим самим Укртелеком отримує конкурентну перевагу.

Яскравий приклад розповіла юристка з "Ліги Антитрасту": В 2015 році до Антимонопольного комітету звернувся ФОП Сидорук, який надавав телекомунікаційні послуги в м. Верхівцеве Дніпропетровської області. Підприємець скаржився, що ДТЕК Дніпровські електромережі зловживає монопольним становищем.
ФОП використовував опори електромереж ДТЕКу, щоб підвішувати на них телекомунікаційні проводи. За це сплачував ДТЕКу 19,28 грн. за 1 км. проводу на рік. ДТЕК підняв ціну в десятки разів, вимагаючи вже від 283 грн. до 512 грн. за км проводу за місяць. Конкурентом ФОПу на цьому ринку в місті є Укртелеком.

Регіональне відділення АМКУ відкрило справу лише через рік і ще два роки проводило розслідування. Ще півроку ДТЕК "ознайомлювався" з матеріалами справи та писав заперечення на висновки АМКУ. А потім справа пролежала ще 1,5 роки. 14 травня 2020 року Дніпропетровське тервідділення АМКУ нарешті прийняло рішення – комітет визнало ДТЕК Дніпровські електромережі монополістом та наклало штраф у 68 тис. грн. ДТЕК збив штраф в суді.

Інтереси монополіста в суді захищав екс-керівник юрвідділу Дніпропетровського відділення АМКУ. Саме він візував розпорядження про початок розслідування в 2016 році та подання про попередні висновки у 2018 році. В липні 2019 з АМКУ він звільнився та пішов працювати на ДТЕК.
4.8K views08:00
Відкрити / Коментувати