Монополіст

2021-01-29 11:00:14 ​​Як місцеві влади вбивають власне виробництво і фінансують створення робочих місць за кордоном

Рік тому Львів оголосив тендер на покупку 100 низькополих автобусів за кредит Європейського інвестиційного банку. Перемагає той, хто відповідатиме всім вимогам і дасть найнижчу ціну.

На тендер заявилося п'ять учасників: українські Богдан, Сучасні Вантажівки, Otokar, лівівський Електрон і білоруський МАЗ. Хто переміг – поки невідомо, але 13 січня 2021 року мер Львова Садовий зробив заяву, чи має місто "моральне право" закуповувати автобуси у білоруського диктатора. Мер повідомив, що українські виробники (які сплачують податки і створюють робочі місця, в тому числі в його місті), "пролетіли" і переміг білоруський МАЗ, який дав дешевшу ціну.

Українські виробники, на відмінну від білоруських, не мають держпідтримки і тому виготовляють автобуси невеликими партіями, а частина комплектуючих (двигуни, мости, трансмісії) закуповуються за кордоном, що збільшує собівартість виробництва через курсові коливання та мита.

Але найважливіше те що умови кредитування від Європейського інвестиційного банку дозволяють робити цінові преференції в розмірі 15% для місцевих виробників. Однак українські чиновники не користуються цією нормою. Як думаєте, чому? (невже хабарі беруть? Не віримо)

Не лише львівська мерія так "палко підтримує" українського виробника. В 2020 року Харківський метрополітен провів тендер на закупівлю потягів метро за гроші Європейського інвестбанку. Перемогла китайська фірма CRRC з ціною в 45 млн євро. Український Крюківський вагонобудівний завод пролетів, оскільки запропонував ціну, яка на 1% перевищувала китайську.

Влітку того ж року Київ підписав з МАЗом поставку 200 автобусів на умовах фінансового лізингу. Угоду на 1,7 млрд грн фінансує… вдумайтесь… державний Укргазбанк. Українські виробники – пролетіли. Автобуси МАЗ в 2019 році придбав Маріуполь, а в 2018 – Запоріжжя. Ще можна згадати польські трамваї для Києва, які були вироблені в РФ. Перелік можна продовжувати.

У світі – тренд на підтримку свого виробника, адже це робочі місця, ріст внутрішнього споживання, валютна виручка, податки та пенсії. Але цей тренд оминав Україну, "у нас свій шлях." До 2050 року, за прогнозами ООН, Україна стане країною пенсіонерів. Але без пенсій. Відкрити / Коментувати

2021-01-28 11:00:14 ​​Як синергія монополій Ахметова вбиває конкуренцію і малий бізнес

В Україні інтернет в села, селища та невеликі міста проводиться шляхом прокладання телекомунікаційних кабелів, які підвішуються на електроопори, що знаходяться на балансі обленерго.

Обленерго мають статус регіональних монополій і розділені між кількома групами олігархів. Найбільшим власником обленерго – є ДТЕК Ріната Ахметова. В 2021 році вони розподілять 65% електроенергії в країні.

Ахметову також належить телекомунікаційний оператор - Укртелеком. Компанія, завдяки своїй мережі, а також доступу до електроопор обленерго з групи ДТЕК, постачає інтернет в 4500 населених пунктів країни. Інтернет генерує третину доходів Укртелекому.

Водночас монопольне становище обленерго, окрім всього іншого, дає можливість обмежувати інших провайдерів в доступі до електроопор. Тим самим Укртелеком отримує конкурентну перевагу.

Яскравий приклад розповіла юристка з "Ліги Антитрасту": В 2015 році до Антимонопольного комітету звернувся ФОП Сидорук, який надавав телекомунікаційні послуги в м. Верхівцеве Дніпропетровської області. Підприємець скаржився, що ДТЕК Дніпровські електромережі зловживає монопольним становищем.
ФОП використовував опори електромереж ДТЕКу, щоб підвішувати на них телекомунікаційні проводи. За це сплачував ДТЕКу 19,28 грн. за 1 км. проводу на рік. ДТЕК підняв ціну в десятки разів, вимагаючи вже від 283 грн. до 512 грн. за км проводу за місяць. Конкурентом ФОПу на цьому ринку в місті є Укртелеком.

Регіональне відділення АМКУ відкрило справу лише через рік і ще два роки проводило розслідування. Ще півроку ДТЕК "ознайомлювався" з матеріалами справи та писав заперечення на висновки АМКУ. А потім справа пролежала ще 1,5 роки. 14 травня 2020 року Дніпропетровське тервідділення АМКУ нарешті прийняло рішення – комітет визнало ДТЕК Дніпровські електромережі монополістом та наклало штраф у 68 тис. грн. ДТЕК збив штраф в суді.

Інтереси монополіста в суді захищав екс-керівник юрвідділу Дніпропетровського відділення АМКУ. Саме він візував розпорядження про початок розслідування в 2016 році та подання про попередні висновки у 2018 році. В липні 2019 з АМКУ він звільнився та пішов працювати на ДТЕК. Відкрити / Коментувати