Монополіст

2022-01-14 16:27:34 ​​Долар в Україні продають по 28 грн, дохідність євробондів перевищила 14%. Що відбувається?

2022 рік почався з девальвації гривні. За 14 днів січня офіційний курс долара в Україні виріс майже на 50 копійок - до 27,8 грн.

Це найвищий показник з квітня 2021 року. Тоді курс гривні девальвував до 28,04 грн/$ на фоні новин про концентрацію російських військ на кордонах з Україною.

Січнева девальвація має аналогічні причинно-наслідкові зв'язки:

- Скупчення військ агресора на кордоні, стягування бойової авіації та розбудова військової логістики

- Загострення риторики між Росією і США та країнами НАТО, які готують для Кремля широкий пакет санкцій на випадок вторгнення в Україну.

Це збільшує ризики інвестицій в Україну.

Вчора, після заяви прес-секретаря Путіна про невдалі переговори Росії та США і слів заступника глави МЗС РФ Рябкова, що Путіну “військові фахівці” постійно пропонують варіанти на випадок погіршення обстановки, прибутковість доларових єврооболігацій України з погашенням у вересні 2022 року перевищила дохідність гривневих облігацій внутрішньої позики - дохідність євробондів перевищила 14%.

На тлі новин нерезиденти продовжують продавати українські ОВДП, щоб вивести валюту з України. Сукупний портфель іноземних інвесторів в облігації уряду з 1 січня скоротився на 4,3 млрд грн.

Попит на валюту генерують також і дочки іноземних корпорацій, які активізували вивід дивідендів з України на фоні новин про підготовку до вторгенння.

Водночас продавці валюти і експортери намагаються, за можливості, притримати її, щоб продати подорожче в майбутньому.

Валютним ринком України зараз управляє геополітика, економічні фактори відійшли на другий план.

Банкіри допускають, що курс може перетнути позначку 28 грн/$. При цьому вони не очікують більш глибокої девальвації, адже резерви НБУ дозволяють збити надлишковий попит. Звичайно якщо не буде реалізовано найгірший сценарій - повномасштабна військова агресія.

Монополіст Відкрити / Коментувати

2022-01-12 16:55:47 ​​Як "Велике будівництво" залишило Україну без газу

Україні не вистачає газу для проходження осінньо-зимового періоду 2021/2022 років.
Але НАК "Нафтогаз України" так і не почав імпорт газу в січні 2022 року.

В середині грудня ми писали, що керівник Нафтогазу Юрій Вітренко із жовтня 2021 року не імпортував газ, щоб досягти кращих фінансових показників. Показати, що керує компанією краще ніж Коболєв.
Пізніше в одному з інтерв'ю Вітренко підтвердив, що не хоче купувати газ за високими цінами і буде чекати весни, поки вони знизяться.

Але проблема в тому, що газу на зиму не вистачає (дивись таблицю).
Сьогодні в підземних сховищах газу (ПСГ) близько 13 млрд кубів.
Але там знаходиться ресурс, відбір якого призведе до проблем.

4,66 млрд кубів – так званий "буферний газ".
Теоретично його можна викачати.
Але після цього ПСГ вже не можна використовувати.

1,4 млрд кубів – газ, що закупив Оператор ГТС (ОГТСУ) для технологічних потреб – спалювати на компресорах для здійснення транзиту.
Якщо його відібрати, ОГТСУ повинен буде закупити газ на ринку.
Але для цього в нього немає грошей. Бо в грудні 2020 року за рішенням уряду ОГТСУ передав Нафтогазу 27 млрд грн для закупівлі газу.
І ще протягом року буде віддавати половину виручки від транзиту в рахунок викупу ГТС у Укртрнасгазу (входить в Групу Нафтогаз) в 2019 році.
Відтак ОГТСУ буде вимушений відбирати газ для компресорів з ГТС, що призведе до позовів з боку Газпрому.

0,5 млрд кубів – газ нерезидентів.
Якщо відібрати цей газ, вже ніхто не буде платити оператору ПСГ - Укртрансгазу - за зберігання.
Ринок, довіра до якого будувалась два роки, буде втрачено.

Відтак, активний залишок в ПСГ на початок січня – близько 6 млрд кубів, чого не вистачить для проходження сезону.
Ще складніше буде ситуація при підготовці до опалювального сезону 2022/2023 років.
Після зими Україна вийде з порожніми ПСГ. В 2022 році треба буде закупити 12-15 млрд кубів газу.

Замість того, щоб акумулювати гроші для накопичення запасів вугілля і газу, Офіс Зеленського витрачає гроші на будівництво доріг.
В 2021 році на будівництво доріг було витрачено близько 140 млрд грн.
Монополіст

Таблицю складено на основі даних ОГТСУ Відкрити / Коментувати

2022-01-11 17:15:18 ​​Промислова інфляція в Україні прискорилася в 4 рази - до 62,2%. Такого не було за весь час існування гривні

Промислова інфляція (індекс цін виробників) – це ріст цін на сировину, енергоресурси та комплектуючі, які промислові підприємства використовують під час виробництва готової продукції.

За даними Держстатистики, в 2021 році, порівняно з 2020, індекс цін виробників (промислова інфляція) виріс в 4,3 рази до 62,2%. В тому числі: у добувній промисловості ріст на 56,5%, у переробній промисловості – на 28%, а в енергосекторі (виробництво і постачання електроенергії та газу) - на 185,4%.

За цим показником в 2021 році Україна встановила рекорд з 1996 року. Протягом усього періоду існування гривні в Україні не фіксувалося такого рівня зростання цін виробників.

Промислова інфляція за 2021 буде закладена в ціну готової продукції. На виході – скорочення маржі бізнесу та ріст цін на готову продукції. З певним часовим лагом, промислова інфляція дійде до споживчої інфляції, яка відображає ріст цін на продукти споживання.

Це відбудеться не одночасно, виробники поступово піднімають ціни, адже в конкретній галузі своя питома вага енергоресурсів та сировини в собівартості товарів та послуг.

Як наслідок – скорочення попиту і зменшення прибутків та інвестицій на модернізацію та розвиток виробництва.
Монополіст Відкрити / Коментувати

2022-01-03 11:42:03 ​​Як Офіс Зеленського відновив корупційні схеми Сидоренка, власника скандального ЄДАПС

В Україну повернулась корупційна монополія умовної групи ЄДАПС Юрія Сидоренка, яка була ліквідована ще за часів Віктора Януковича.
Група знов постачає матеріали для ДП "Поліграфкомбінат "Україна" (ПКУ), який виготовляє паспорти для українців.
І саме ця група без конкуренції здійснює імпорт електроенергії з Білорусі.

Консорціум ЄДАПС здійснював виготовлення частини документів для українців з 2004 по 2013 рік.
Його власник Юрій Сидоренко мав патенти на зовнішній вигляд паспортів, акцизів, прав, що дозволяло завищувати ціни.
Сидоренко – уродженець Краматорську. Сьогодні проживає в Об'єднаних Арабських Еміратах.

Як відбувалось повернення?
У серпні 2021 року директором ПКУ була призначена Тетяна Бондаренко, подружка Ірини Обиденко, колишнього керівника ЄДАПСу.
З жовтня по грудень 2021 року ПКУ уклав 9 угод вартістю 407 млн грн на закупівлю матеріалів для виготовлення паспортів із ТОВ "Полі Сервіс", яке через ТОВ "Інноваційно-індустріальна група" належить тій самій Обиденко.

1 січня Державна міграційна служба опублікувала реліз, в якому повідомила про підвищення вартості оформлення ID-карто і закордонних паспортів для громадян через "подорожчання матеріалів для їх виготовлення".

Друга історія – імпорт електроенергії (е/е) з Білорусі.
З листопада імпорт здійснювався через арабську компанію Vector Energy Innovation, власником якої записаний араб Таріям Матар Мохамед.
Vector продавав е/е трейдеру "ТЕТ Груп" Віталія Бутенка, колишнього менеджера ДТЕК Ріната Ахметова.

Дивно, що раніше білоруси проводили аукціони і продавали е/е тим компаніям, які пропонували найбільшу ціну.
Монополізація імпорту е/е вигідна ДТЕК, бо скорочує конкуренцію на українському ринку е/е і не дає падати цінам.
Через це ми були впевнені, що імпорт контролює саме ДТЕК через Бутенка.

Тепер очевидно, що це не так.
Переможцем місячного конкурсу на розподіл перетину на січень 2022 року в повному обсязі (900 МВт) стала компанія "ТрейдЕнергоРесурс" того самого араба Таріяма.

Цьому ж арабу Таріяму належить чверть в ТОВ "Інноваційно-індустріальна група" Ірини Обиденко, яка постачає матеріали для державного поліграфкомбінату.

Маємо нову корупційну схему, яку оплатять громадяни України.
По перше, оплатять купуючи документи через сервіс "Готово".
По-друге, оплатять в усіх товарах і послугах, де закладена дорога електроенергія, ціна якої не знизиться через відсутність конкуренції.
Монополіст Відкрити / Коментувати

2021-12-29 17:08:10 ​​Як митні обмеження на імпорт енергоресурсів допомагають монополіям Коломойського та Ахметова

Кабмін 29 грудня подовжив термін дії спецмита у 4% на імпорт дизельного пального (ДП) по дизельпроводу "Самара – Західний напрямок", яким сьогодні оперує державна "Укртранснафта".
Разом із митом на ДП подовжене мито у 3% на імпорт зрідженого газу (LPG) та мито у 65% на імпорт вугілля газової групи.
Відповідне мито було запроваджене постановою Кабміну №624 від липня 2019 року.

Високі мита на імпорт нафтопродуктів та вугілля обмежують конкуренцію на ці товари всередині країни.
Від мита на ДП виграє найбільший в країні Кременчуцький НПЗ, який входить в Укртатнафту Ігоря Коломойського і виробляє близько 15% від споживання ДП.
Від мита на вугілля виграє ДТЕК Ріната Ахметова, яка видобуває близько 80% енергетичного вугілля в країні (60-70% від споживання).

З приводу наслідків запровадження цих мит є цікава аналітика Комітета ВР з питань енергетики.
Суть: мита мають відповідати двом умовам:
1. Зменшити імпорт енергоресурсів з РФ до рівня не більше 30%, що дозволяє країні не потрапити в залежність від їх постачання з одного джерела.
2. Не вбити конкуренцію всередині країни, щоб стримувати ріст ціни від локальних монополій. В даному випадку – Коломойського та Ахметова.

Подовження мита на ДП в розмірі 4% ще дозволяє імпортувати ресурс по трубі.
А мито на імпорт вугілля з РФ в розмірі 65% є загороджувальним.
Зараз, коли вугілля в країні не вистачає, мито на його імпорт можна було б опустити до 10%.

Ми бачимо, що РФ починає шантажувати Україну блокадою імпорту тоді, коли існує тотальна залежність.
Наприклад, сьогодні Україна імпортує з РФ коксівне вугілля для металургії (найбільший споживач – Метінвест Ахметова).
Але імпорт цієї продукції з РФ здійснюється у звичайному режимі.
В той же час, імпорт енергетичного вугілля, якого в Україні дефіцит, повністю заблокований.
Монополіст Відкрити / Коментувати

2021-12-24 15:52:29 ​​Шантаж Газпрому відкрив ринок ЄС для американського газу

Рекордний ріст цін на газ в Європі, в результаті дій Газпрому, зробив надзвичайно рентабельними поставки зрідженого природного газу із США в ЄС. До цього СПГ із Штатів направлявся на преміальний ринок Азії.

Російський монополіст, який контролює 40% ринку газу ЄС, навмисне під сезон не заповнив підземні сховища в ЄС, щоб пришвидшити сертифікацію і запуск Північного потоку -2.

Bloomberg пише: За останні 24 години кількість танкерів-газовозів із США, які зі зрідженим газом прямують через Атлантичний океан в порти країн західної Європи, зросла на 50%. Зараз 26 газовозів з американським зрідженим газом прямують у порти Європи.

Сучасний танкер-газовоз може прийняти 155-220 тис. куб м газу у зрідженому стані. Після регазифікації цей обсяг збільшується у 600 разім – до 95-135 млн. куб. м природного газу. Таким чином, 26 газовозів, які прямують із США в ЄС, це додаткові 2,47 – 3,51 млрд куб м газу на ринку ЄС взимку.

Зріджений газ танкерами перевозить в стисненому вигляді при температурі мінус 162 °C у спеціальних танках-холодильниках. Наразі у світі на воду спущено приблизно 600 танкерів-газовозів. Ще більше сотні будується на верфях по всьому світу. Найбільшими виробниками газовозів є: Mitsui, Daewoo, Hyundai, Mitsubishi, Samsung, Kawasaki.

На фоні новин про переорієнтацію газовозів з американським СПГ з Азії на Європу, а також збільшення виробництва електроенергії вітряною генерацією (внесок ВЕС у вироблення е/е в Європі 23 грудня зріс до 13,8% після тримісячного мінімуму у 5,52%), призвели до падіння біржових цін на газ в ЄС.

США - один з найбільших експортерів зрідженого газу у світі. Країна повністю забезпечує себе власним сланцевим газом.

Надлишок дешевого сланцевого газу стимулює Штати зайняти значну частку на ринку газу ЄС, але раніше перешкодою були великі затрати на логістику через Атлантичний океан. Однак створення Газпромом штучного дефіциту газу призвело до рекордного зростання цін на ринку ЄС. Тим самим кремлівська монополія відкрила дорогу американському газу на свій ключовий ринок.

Завдяки цьому в 2022 році США можуть стати найбільшим продавцем зрідженого газу у світі, обігнавши Катар та Австралію.

На фото зображено рух газовозів із США в порти ЄС
Монополіст Відкрити / Коментувати

2021-12-23 11:39:00 ​​Як зниження ціни електрики для населення запустило новий цикл боргів на 20 млрд

Наприкінці 2021 року вилізла нова проблема енергетичних боргів через діючу "фінансову" модель ПСО, яка була запущена у серпні.

ПСО – покладання спеціальних обов'язків на учасників ринку для забезпечення пільгової ціни для населення.
Положення про ПСО затверджене постановою Кабміну №483 від червня 2019 року.

В чому суть проблеми?
Згідно діючої моделі ПСО, державні Енергатом та Укргідроенерго мають компенсувати постачальникам універсальних послуг (ПУП) різницю між ринковою вартістю електроенергії (е/е) та пільговим тарифом для населення.
ПУПи – пов'язані з обленерго постачальники.

Під це діло з 1 жовтня запроваджена знижка для побутових споживачів (населення), споживання яких менше 250 кВт-г на місяць.
В такому разі тариф складає 1,44 грн/МВт-г замість 1,68 грн/МВт-г (з ПДВ).
Передбачалось, що Енергоатом максимум витратить 70 млрд грн на рік, а Укргідроенерго – ще 3,5 млрд грн на рік для компенсації ПУПам витрат на ПСО.

Приблизний розрахунок можна зробити із таких даних:
Споживання електроенергії населенням – близько 38 млн МВт-г на рік
Ринкова вартість електроенергії – близько 2500 грн/МВт-г.
Вартість розподілу (середньозважений тариф обленерго для 2 класу напруги) – 900 грн/МВт-г.
Вартість транспорту (тариф на передачу Укренерго) – 300 грн/МВт-г.
Максимальний тариф для населення без ПДВ – 1400 грн/МВт-г.

Тоді маємо, що ринкова вартість постачання е/е населенню складає:
38 млн МВт-г помножити на (2500 + 900 + 300) грн = 140 млрд на рік
Без врахування знижки, від населення надійшло би:
38 млн МВт-г помножити на 1400 грн = 53 млрд грн на рік

Різниця: 140 – 53 = майже 90 млрд грн.
Це без врахування знижки і при умові, що всі платять вчасно.

Такі суми компенсації ПСО і так більші за можливості Енергоатому і Укргідроенерго.
До того ж, Енергоатом не завжди продає е/е по ринковій ціні.
У вересні на спецаукціоні він продав Укрзалізниці близько 5% своєї е/е по ціні 1100 грн/МВт-г на весь 2022 рік.

Проблема посилюються тим, що НКРЕКП підвищила тарифи Укренерго та обленерго в середньому на 20% на 2022 рік.
А в січні 2022 року, через новорічні свята, населення буде споживати більше е/е.
Таким чином, обсяги компенсації з січня 2022 року значно виростуть.

Це вже в першому кварталі 2022 року може згенерувати "боргову діру" у 15-20 млрд грн – кошти, які Енергоатом та Укргідроенерго не зможуть компенсувати ПУПам.
Наслідки - банкрутство ПУПів.

Проблема посилена бюрократичними недоліками системи: гроші ПУПам надходять в останній день місяця.
Вони не встигають їх відправити на рахунки обленерго та Укренерго до кінця місяця.
Тому на весь обсяг грошей нараховується ПДВ, яке ПУПи не можуть сплатити, бо є лише "транзитерами розрахунків".

Фінансову модель ПСО ініціював заступник міністра енергетики Юрій Власенко.
Розрахував Олександр Гавва, який нещодавно очолив ДП "Оператор ринку".
В Офісі президента її презентував міністр енергетики Герман Галущенко, як лайфхак із набуття "тарифної популярності".
А президент Володимир Зеленський радо ухопився за можливість понизити тарифи населенню.
Монополіст Відкрити / Коментувати

2021-12-22 15:42:07 ​​Як олігархи ховають від українських податків прибутки у Швейцарії

Швейцарія - ключова країна для українського бізнесу, через яку вони проводять гроші від експортно-імпортних операцій.

Фізично український експорт продається в ЄС, Китай, Туреччину, Росію, але оплата за нього спрямовується не в Україну, а в Швейцарію.

ДТ дослідило, що в 2020 році в Швейцарію було перераховано $18 млрд від продажу товарів з України. З них - $15 млрд за українське зерно, метали, руду, соняшникову олію та шрот. 60% усіх зернових і 61% усієї залізної руди продаються через Швейцарію.

І це тільки гроші, які зі Швейцарії, як транзитної точки, зайшли в Україну, але скільки маржі залишилося там - питання.

Швейцарія перетворилася в грошовий хаб України, 36,5% українського експорту оплачується саме через цю юрисдикцію.

Маржа, яка осідає у Швейцарії задля економії на податках в Україні, згодом частково повертається до нас у вигляді прямих іноземних інвестицій. Проводять такі операції компанії, чиї власники просять називати їх не олігархами, а інвесторами (не уточнили тільки в яку країну).

Швейцарія у п’ятірці країн, з яких в Україну надходять прямі іноземні інвестиції і друга після Кіпру із найбільшим обсягом операцій round tripping (повернення в Україну коштів, виведених українськими компаніями).

Швейцарію українські олігархи використовують для проведення операцій з експорту через нижчі податки.

Ефективна ставка федерального податку на прибуток 7,83%, ПДВ — 7,7%. Кожен кантон самостійно визначає ставку корпоративного податку. У найпопулярнішому серед бізнесу кантоні Цуг і Люцерні ставка корпоративного податку становить лише 11,9%.

Загалом ефективна податкова ставка виходить нижче 12–14%. Плюс довіра до юрисдикції, надійність швейцарської банківської системи, захист інвестицій. В Україні податок на прибуток - 18%.

Українська компанія продає швейцарському посереднику товар по заниженій ціні, або ж за собівартістю, а той перепродує по ринковій і залишає у себе неоподаткований в Україні прибуток. Це називається трансфертне ціноутворення.

Обсяг штрафів, накладених українською податковою за результатами контролю трансфертного ціноутворення, за 2015–2020 роки - 293 млн грн. Економія на податках завдяки проведенню операцій через Швейцарію - в районі мільярда доларів тільки за 2020. Воно того коштує!

В таблиці - компанії, найбільші продавці українських товарів через Швейцарію. “Інвестори”
Монополіст Відкрити / Коментувати

2021-12-20 17:29:50 ​​Ціни на газ в Україні перевищили рекордні 58 тисяч за тисячу кубічних метрів

Дочка НАК Нафтогаз - ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" на аукціоні 20 грудня на "Українській енергетичній біржі" виставила на продаж 6 млн куб м газу з підземних сховищ на грудень і січень по 58,9-59,5 грн/тис куб м.

Основна причина подорожчання - ріст цін на газ в ЄС на фоні дефіциту ресурсу та похолодання. У понеділок на біржі ICE Futures ф’ючерсні ціни на січень зросли $1850 за тис куб м.

Російський Газпром, який контролює 40% ринку газу ЄС і штучно створив дефіцит з метою шантажу заради пришвидшення запуску Північного потоку 2, відмовився забронювати додаткові потужності транзиту через Україну на січень і забронював мінімальні обсяги по газопроводу "Ямал-Європа" у 19,3 млн куб. м/добу (було запропоновано 89 млн куб. м/с).
Монополіст Відкрити / Коментувати

2021-12-17 11:12:00 ​​Як ДТЕК Ахметова "збиває" європейський регламент REMIT, щоб зберегти монополію

Комітет Верховної Ради з питань енергетики на своєму засіданні 15 грудня розглянув проєкти законів, що передбачають запровадження REMIT на енергетичних ринках.

REMIT (Regulation on Wholesale Energy Market Integrity and Transparency), або Положення про цілісність і прозорість енергетичних ринків – запроваджений Регламентом Євросоюзу №1227/2011 від жовтня 2011 року.
Його суть: всі учасники енергетичних ринків мають оперативно надавати повну інформацію про здійснені ними операції регуляторам.

Для України це означає, що всі учасники газового та електроенергетичного ринку надаватимуть інформацію таким регуляторам:
Нацкомісії з регулювання енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП);
Антимонопольному комітету (АМКУ);
Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР).

У Раді три законопроєкти про REMIT.
Основний – 5322, ініційований двома десятками нардепів.
Він отримав підтримку Енергетичного співтовариства, Представництва ЄС в Україні та USAID.

Альтернативні – 4503 та 5322-1, зареєстрований посіпаками Ріната Ахметова: Людмилою Буймістер (позафракційна), Олексієм Кучеренко та Андрієм Ніколаєнко (обидва – "Батьківщина").
Обидва альтернативні документи спрямовані на те, щоб запровадити так званий REMIT light, або "полегшену версію" регламенту.
В них не прописане покарання за не передачу інформації Регуляторам.
Відповідно, її ніхто не буде передавати.

Представники Ахметова в Раді – Вікторія Гриб, Буймістер та Кучеренко – на засіданні Комітету хамили представникам європейських інституцій, випутуючи у них, чи є вимога з боку Енергетичного співтовариства запровадити "повний REMIT"?

Чому ДТЕК Ахметова так опирається запровадженню європейського регламенту?

Як ми писали, сьогодні ДТЕК потенційно є монополією в сфері постачання електроенергії споживачам.
До того ж, значна частина поставки електроенергії приходиться на внутрішньогрупові продажі, які не передбачають конкуренції. Це коли ДТЕК продає е/е власним шахтам, або Метінвесту.
Але це складно доказати, тому що ДТЕК, як і інші учасники ринку, не зобов'язані кожного дня надавати інформацію про обсяги поставок, контрагентів та ціни.
Саме цього вимагає REMIT.

Тому ми ще почуємо, як Кучеренко або Буймістр будуть "збивати" 5322, розповідаючи, що Регулятор не той, програмного забезпечення немає. І взагалі – не треба поспішати.
Монополіст Відкрити / Коментувати