Монополіст

2021-04-08 10:40:56 ​​Мінекономрозвитку хоче закрити Україну від імпорту цементу, щоб допомогти картелю підняти ціни

Україна може закрити імпорт цементу з Туреччини за ініціативи картелю цементних заводів.
Як стало відомо Mt від учасників ринку, невдовзі Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі (МКМТ при Мінекономрозвитку) може ввести антидемпінгове мито в розмірі 36-50% на портландцемент і цементний клінкер з Туреччини.

Розслідування по справі МКМТ розпочала у вересні 2020 року за заявою найбільших виробників цементу: ПрАТ "Дікергофф Цемент Україна" (німецький Dyckerhoff GmbH), ПрАТ "Кривий Ріг Цемент" (Concorde Capital Ігоря Мазепи), ПрАТ "Миколаївцемент", ПАТ "Подільський цемент" (обидва входять в міжнародну групу CRH), та ПАТ "Івано-Франківськцемент" (Микола Круць).

Турецькі виробники – єдині імпортери цементу в Україну (не враховуючи Болгарію з її 2,9% в структурі імпорту).
При цьому їхня частка в структурі споживання в нашій країні не перевищує 5%. Водночас, вони виконують важливу функцію – стримують різкий ріст цін в результаті картельної змови.

Влітку 2019 року МКМТ ввела п'ятирічні антидемпінгові мита на імпорт цементного клінкеру і портландцементу з Росії в розмірі 114,95%, з Білорусі – зі ставкою 57% та з Молдови зі ставкою 94,46%.

Імпортери з цих країн пішли з українського ринку. Натомість їхні частки зайняли українські виробники (зараз займають 95% ринку) та турецькі компанії (отримали 5% ринку). Турецькі компанії почали нарощувати обсяги імпорту в Україну ще в 2017 році.

В документі Мінекономрозвитку під назвою "Основні факти та висновки" (копія в розпорядженні Mt), вказано, що в результаті введення мит, у 2019 та першій половині 2020 року рентабельність продажу цементу на внутрішньому ринку зросла на 800% порівняно з 2018 роком, а у першому півріччі 2020 році – цей показник збільшився на додаткові 520%.

Зростання рентабельності відбулось на фоні підвищення українськими виробниками цін на внутрішній ринок: +30% у 2019 році, одразу після запровадження антидемпінгових мит проти РФ, РБ та Молдови, та ще на +35,5% у І півріччі 2020 року.

А обсяги продажу українських виробників на внутрішній ринок у ІІ півріччі 2019 та в І півріччі 2020 зросли на 11,14%.

Зростання цін на цемент в Україні збільшує собівартість будівництва нового житла, а також собівартість будівництва нових бетонних доріг, які будуються за рахунок платників податків.

В рамках президентської програми "Велике будівництво" в Україні планується протягом 5 років збільшити частку бетонних доріг з нинішнього 1% до 5%, а в перспективі до 2040 року – до 30%. Відкрити / Коментувати

2021-04-07 10:12:00 ​​Коломойський продавав державному Центренерго вугілля держшахт, за яке не платив

Колеги з Bihus.Info вчора випустили розслідування про компанію "Укрвуглезбагачення груп" (УВЗГ), яка в січні-лютому перепродавала вугілля державних шахт на державну генерацію Центренерго.

На той момент Центренерго очолював ще Олександр Корчинський, який природньо влився в коло "зрозумілих Ігорю Коломойському" менеджерів.
Міненерго з кінця грудня 2020 року очолював Юрій Вітренко. Але, судячи з усього, ця операція не обійшлась без заступника міністра Олександра Зоріна, який курує вугільний напрямок.
Mt вже повідомляв, як цей персонаж "прикурював", коли очолював ДП Мирноградвугілля.

Про існування прокладки УВЗГ суспільство дізналось з релізу Центренерго у березні.
Після того, як в кінці лютого керівником держкомпанії став Юрій Власенко. А Коломойський, опісля 1,5 року, нарешті втратив над нею контроль.

Суть схеми класична: прокладка Коломойського з постоплатою купила у держашхт вугілля на 250 млн грн. Потім перепродала його Центренерго за 370 млн грн. Але гроші держахтам не заплатила.
Тепер шахтарі вимагають виплати зарплати. Для цього Рада вчергове затвердить правки до закону про держбюджет щодо дотацій держшахтам.

Нагадаємо, що такі схеми відбуваються не перший раз. В 2015 році компанія "Торговий дім "Ресурс" нардепа Сергія Тригубенка, соратника Ігоря Кононенка, перепродала Центренерго вугілля держкомпанії ВК Краснолиманська. Гроші з генерації взяла, а шахті не заплатила.

Після того вугілля держшахт Центренерго перепродавали компанії Віталія Кропачева. Він пояснював це тим, що Центренерго не мало обігових коштів. Тому він робив передоплату держшахтам, щоб заробляти на збагаченні вугілля.

Загалом, вже нудно описувати корупцію на держшахтах. Настільки вона банальна, двоходова і проста. Відкрити / Коментувати

2021-04-06 10:12:00 ​​Хто заважає Україні приєднатись до європейської енергосистеми? Польща і Росія

В 2023 році Об'єднана енергосистема України (ОЕС) разом з енергосистемою Молдови має синхронізуватись з ENTSO-E (об'єднання операторів енергосистем Європи).
Крім внутрішніх проблем є зовнішні чинники, які створюють проблеми для синхронізації.

В першу чергу – це Польща. В структурі генерації цієї країни близько 80% займає вугільна, яка працює на вугіллі локального видобутку. Близько 70% потужностей ТЕС і ТЕЦ належать державі.
Такий собі "польський ДТЕК", тільки у державній власності.

В структурі генерації України понад 50% складає атомна електроенергія (е/е), собівартість якої в існуючих умовах (експлуатація радянських активів) набагато менша, ніж теплової.
Між тим, в Польщі існує дефіцит потужності. Відповідно, ціна е/е там більша, ніж в інших країнах регіону (дивись графік внизу, складений Дмитром Сидоровим з ExPro).
Частина польських політиків виступає за саботаж синхронізації України. Інакше імпорт дешевої е/е з українських АЕС знизить ціну в країні і тим самим "доведе до зубожіння польських шахтарів".

Класичний націоналістичний дискурс: "вони відбирають наші робочі місця і наших жінок".
Для синхронізації Польща має виконати комплекс робіт щодо переобладнання на своїй території лінії Хмельницька АЕС – Підстанція "Жешув".
Саботаж з того боку може затримати синхронізацію.

Проти інтеграції України, зрозуміло, виступає і РФ, з енергосистемою якої ми синхронізовані зараз. Економіко-технічна причина – від'єднання будь-якої частини енергосистеми робить її менш стійкою і стабільною.
Політична причина очевидна – чергова втрата впливу на Україну за рахунок імпорту е/е.
До того ж, РФ втратить контроль над енергетикою Молдови, яка сьогодні споживає е/е з Молдавської ДРЕС (ТЕС) на території Придністров'я.
МолДРЕС належить російському Інтер РАО, споживає газ російського Газпрому. В разі синхронізації Молдова отримає додаткові джерела імпорту е/е, що ліквідує її залежність від МолДРЕС.

Синхронізація України з ENTSO-E також боляче б'є по Білорусі, яка в паніці шукає збут для нещодавно збудованої Білоруської АЕС.
Після 2023 року єдиним споживачем БілАЕС стануть країни Балтії по моделі реекспорту через РФ. Напряму вони в Білорусі не купують.
Втім, на відміну від Польщі і РФ, Білорусь навряд чи може вплинути на хід подій. Відкрити / Коментувати

2021-04-05 16:26:10 ​​Хто викреслив із санкційного списку низку контрабандистів

Лише трьом з 10 “ТОПових контрабандистів” було вручено підозри: Альперіну, Чудакову і Кушніру. І зробила це не СБУ, а НАБУ. Водночас списки на введення санкцій подавала СБУ. Тобто спецслужба знала про схеми цих контрабандистів і справи не заводила.

Окрім того, за даними журналіста Юрія Бутусова, в список найбільших контрабандистів України не потрапило ще з 10 прізвищ. Відбулося це завдяки низці зацікавлених політиків і спонсорів Слуги народу.

Зокрема, список змінився завдяки члену політради Слуги народу Вадиму Слюсареву і його партнеру Сергію Іванову. Слюсарев та Іванов стали відомі за часів Януковича. Слюсарев керував прикордонним пунктом «Гоптівка», став генерал-майором в центральному апараті Державної прикордонної служби, а Іванов одночасно керував митницею «Гоптівки».

Слюсарев має тісні зв'язки з Росією, багаторазово порушував закони України - виїжджаючи в РФ літав до Криму на російських авіалініях всупереч законам України.

Слюсарев та Іванов зараз вирішують питання по Харківській області. Проявляють великий інтерес до теми контрабанди сигарет з Російської федерації та з окупованих територій до Європейського союзу.

Також завдяки впливу Слюсарева та Іванова, до списку не портпили контрабандисти Сергій Сердюк та Денис Амінев.

Зі списку викресили Максима Бабича на прохання його товариша Бориса Шефіра - брата помічника президента Сергій Шефір.

На прохання голови СБУ Івана Баканова, прибрали зі списку Олександра Акста і його знамениту фірму Преміум-пакет, яка займається ввезенням контрабанди в поштових відправленнях.

Водночас один із спонсорів Слуги народу Ілля Павлюк (контролює групу депутатів “Слуги” і регулярно відвідує Офіс президента для «вирішення питань») сприяв включенню в список Вадима Альперіна, Ореста Фірманюка та Віктора Шермана. Відбувається переділ контрабандних потоків Одесі, де легалізація контрабанди припадає через ринок «7-й кілометр».

Через давній конфлікт з Павлюком, в “санкційний рейтинг” потрапив Юрій Кушнір.
На прохання прем'єр -міністра Дениса Шмигаль викреслили зі списку екс-митника Геннадія Романенка. Також в інтересах Романенка Шмигаль пролобіював на посаду заступника глави митниці Івана Бережнюка. Відкрити / Коментувати

2021-04-05 14:48:20 Фото ТОП-контрабандистів України. “Митні оптимізатори” - люди малопублічні, а особливо чернівецькі Олександр Єремейчук і Юрій Кушнір, їхні фото ми не знайшли. Відкрити / Коментувати

2021-04-05 14:46:50 ТОП-10 контрабандистів України. Хто вони

Президент Володимир Зеленський підписав указ, яким ввів в дію рішення РНБО про персональні санкції щодо 10 бізнесменів, які вважаються контрабандистами. Коротко про них.

Одеса

Вадим Альперін - “хрещений батько контрабанди”. Затриманий НАБУ в 2020 році за звинувачення в контрабанді. Вийшов під заставу у 76,6 млн грн. Напрямок - імпорт тканин і взуття з Китаю та Близького Сходу. Використовує фірми-одноденки, які закриваються після 10 операцій.

Віктор Шерман - морські вантажні перевезення, один із партнерів Альперіна. Входив до благодійного фонду «На благо Одеси», який фінансував діяльність Міхеіла Саакашвілі, коли той очолював Одеську ОДА.

Олександр Чудаков - імпорт з Туреччини через термінал «Ліски» в Одеському порту. Фігурант справи про присвоєння керівництвом одеської поліції контрабандних сигарет. Чудаков був власником складу, куди поліцейські відправили 3,5 мільйона пачок, які розпродали через інтернет, а також експортували.

Чернівці

Олександр Єремейчук (прізвисько «Слон») - був «смотрящим» від Максима Бурбака (Народний фронт) за контрабандою на Буковині. Контролює потоки товарів з Китаю та Туреччини.

Юрій Кушнір - засновник "Чернівецький завод будівельних матеріалів" та охоронного агентства "Сокіл". Фігурує у справі про хабар - Кушнір дав ексголові Чернівецької облради Івану Мунтяну 180 тисяч доларів за передачу в оренду комунального санаторію.

Херсон

Володимир Кравченко - екс-заступник начальника Херсонської митниці, екс-начальник управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії митниці у Херсонській області, АР Крим та в м. Севастополі.

Львів

Володимир Дідух (Вова Морда) - львівський кримінальний авторитет, бізнесмен, забудовник у Львові. Фінансував діяльність ВО “Свобода” (сказав, що дав $48 млн). На його життя було вчинено кілька замахів.

Іван Бокало - з екс-начальник Рава-Руської митниці та екс-депутат Львівської облради.

Закарпаття

Валерій Пересоляк - Контролює контрабанду (одяг, побутові товари) мікроавтобусами через пункт пропуску Тиса. Був заступником керівника управління ризиків та протидії правопорушенням Закарпатської митниці. Засновки футбольного клубу Мінай, в якому грав Артем Мілевський.

Орест Фірманюк - закарпатський бізнесмен. Не вважає себе контрабандистом. Називає людей свої професії - оптимізатори податків. Водночас вважає контрабандистами аграрні корпорації, які займаються фіктивним експортом зернових. Відкрити / Коментувати

2021-04-02 10:30:01 ​​Російська VS Energy, яка розподіляє 10% електроенергії в Україні, за безцінь примусово викуповує у міноритаріїв акції чотирьох обленерго

Російська група VS Energy примусово викуповує за заниженими цінами у міноритарних власників акції чотирьох обленерго: Кіровоград-, Херсон-, Чернівці- та Житомиробленерго, повідомила компанія з управління активами КІНТО. В кожному обленерго групі належить 95-96% акцій.

Процедура примусового викупу акцій (або squeeze-out) - обов’язковий продаж акцій на вимогу власника домінуючого пакета акцій (це 95% і більше).

Ціна викупу акцій VS Energy у міноритаріїв нижча за прибуток на акцію на 2021р. Для Житомиробленерго ціна викупу становить 1,85 грн/акцію, а прибуток на акцію – 2,86 грн, для Кіровоградобленерго - 1,3 грн та 2,28 грн відповідно, для Чернівціобленерго - 1,66 грн та 3,01 грн відповідно.

VS Energy викуповує у міноритаріїв акції цих чотирьох обленерго у 9 разів дешевше, ніж раніше продала пакети акцій Одесаобленерго і Київобленерго ДТЕК Ахметова.

Водночас прогнозований на 2021 рік прибуток проданих ДТЕК обленерго близький до сумарного прибутку чотирьох обленерго, які примусово викуповуються у міноритаріїв (1,17 млрд грн і 1,16 млрд грн відповідно).

Російська група VS Energy контролює 10% розподілу електроенергії в Україні. VS Energy належить низка готелів в Україні, але основні активи це: Житомиробленерго, Рівнеобленерго, Херсонобленерго, Кіровоградобленерго, Чернівціобленерго.

З 2021 в Україні почали діяти RAB-тарифи для обленерго, які в цьому році забезпечать для операторів системам розподілу VS Energy - 1,62 млрд грн гарантованого прибутку.

Як ми раніше повідомляли, основним власником VS Energy став Михайло Воєводін, він викупив частки у своїх партнерів президент ФК «ЦСКА» Євгена Гінера та екс віце-спікера Держдуми РФ Олександр Бабаков, який підтримав анексію Криму.

Кредит на концентрацію часток Воєводіну міг дати Рінат Ахметов, його холдинг ДТЕК контролює більше 40% розподілу електроенергії в Україні. В 2019 році ДТЕК придбала у VS Energy два обленерго "Київобленернго" та "Одесаоблененрго".

На фото М.Воєводін - власник VS Energy Відкрити / Коментувати

2021-04-01 12:34:06 ​​Ахметов вчергове качнув заміну складу НКРЕКП

Вчора розійшлась новина про рішення Окружного адміністративного суду Києва (ОАСК), яке зобов'язує Кабмін звільнити чотирьох членів Нацкомісії з регулювання енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП).
Серед них голова Комісії Валерій Тарасюк, члени комісії Руслан Кайдаш, Ольга Бабій і Олексій Магда.

Позов поданий з боку ТОВ Техноінвест, позивні вимоги якої пов'язані з "утиском її інтересів у якості споживача електроенергії". ТОВ-позивач входить в мутну юридичну групу, де юркомпанії є власниками одна одної. Такий собі колективний Сол Гудман з Breaking Bad.

Рішення ОАСК повністю можна подивитись тут.

Юридична суть: в жовтні 2019 року президент своїми указами призначив вказаних членів НКРЕКП на три місяці, до обрання інших.
Але у грудні 2019 року Рада внесла зміни в закон про НКРЕКП. В новому законі були прописані строки ротації працюючих членів НКРЕКП.
Типу, ОАСК вирішив, що закон 2017 року про НКРЕКП – правильний, а закон грудня 2019 року – ні.

Суддя по справі – Нана Вєкуа, яка полюбляє приймати рішення в інтересах Ріната Ахметова.
Ось рішення, які вона приймала:

1. Визнала протиправною перевірку НАЗК декларацій нардепа Вадима Новинського за 2015 і 2016 роки.
Новинський - партнер Ахметова у Метінвесті, де Новинському належить 25%.

2. Визнала недійсною довідку НАБУ про переплату споживачами за електроенергію в результаті дії формули Роттердам+ у розмірі 19 млрд грн.

3. Задовільнила позов ДТЕК Західенерго про визнання протиправною постанови НКРЕКП №360, що дало можливість трейдерам ДТЕК не платити тариф Укренерго за передачу при експорті електроенергії.

Нагадаємо, що нинішній склад НКРЕКП – кістка в горлі для ДТЕК Ахметова.
10 березня голова Регулятора Тарасюк напряму заявив про маніпуляції ДТЕК з вугіллям в опалювальний період, назвав компанію безвідповідальною і направив матеріали до РНБО.

Тепер комунікатори Ахметова розганяють рішення ОАСК по всіх доступних медійних каналах. Відкрити / Коментувати

2021-03-31 10:07:00 ​​Яка собівартість виробництва електроенергії на ТЕС? Близько 1,1 грн/кВт-г

Стала очевидною причина виходу в аварійний ремонт енергоблоків ДТЕК Ріната Ахметова під час холодів січня-травня 2021 року.
Нагадаємо, тоді в енергосистемі настала криза через відсутність вугілля на складах ТЕС під час холодної погоди.
Одночасно 12 енергоблоків ТЕС компанії ДТЕК випали в аварійний ремонт.

Офіційна позиція ДТЕК, на яку повелись і ми – через брак коштів в 2020 році не була виконана ремонтна програма.
В 2018 році ДТЕК витратив на ремонт 3 млрд грн, в 2019 – 2,5 млрд, а в 2020 – всього 1,4 млрд.
Брак коштів, буцімто, викликаний низькою ціною на електроенергію (е/е).
А низька ціна викликана теплою зимою 2019-2020 років, карантином і падінням споживання, конкуренцію з імпортом, не ефективними діями Регулятора і т.д.

Виникає питання – чому в аварійний ремонт тоді не вийшли енергоблоки ТЕС державної Центренерго?
Держкомпаня знаходилась в набагато гірших умовах, ніж ДТЕК – купувала вугілля у держшахт за завищеними цінами і продавала е/е в одні руки трейдеру Ігоря Коломойського по низьких цінах.

Відповідь проста – диспетчер Укренерго дає команди на завантаження енергоблоків без огляду на вид палива.
Якби енергоблоки ДТЕК не "випали" в аварійний ремонт, за відсутності вугілля, їм би довелось працювати на природному газі по команді диспетчера. А це б призвело до від'ємної маржі при існуючих цінах на ринку.

Залишається питання – чи були у ДТЕК кошти, щоб закупити вугілля наприкінці 2020 року при існуючих цінах на е/е в Україні?
Середньозважена ціна е/е на ціноутворюючому Ринку на добу наперед (РДН) в листопаді 2020 – лютому 2021 року складала 1500 грн/МВт-г і більше (дивись графік).

Яка собівартість виробництва е/е на ТЕС? Її можна порахувати.
Беремо індекс Coal (API2) CIF ARA – вартість вугілля в Роттердамі, яка використовувалась для обрахунку Роттердам+.
До грудня 2020 року цей індекс складав близько $50/тонна. З грудня – близько $65/тонна. Нехай буде дорожча цифра.
Додаємо $20/тонна на логістику. Переводимо у гривню – множимо на 28.

Даємо поправку на калорійність – вугілля API2 обраховується з калорійністю 6000 ккал/кг. Наше вугілля має близько 5500 ккал/кг.
Вважаться, що в Україні на виробництво однієї МВт-г йде близько 0,4 тони вугілля, що є зависоким показником в світовій практиці. Але візьмемо цей коефіцієнт.
Як відомо, вартість вугілля складає близько 90% у собівартості теплової е/е. Тобто додаємо до кожної МВт-г 100 грн на зарплати персоналу і адміністрування.

Тоді формула виглядає наступним чином:
$65 (вугілля) + $20 (логістика) * 28 грн = 2380 грн за тону
2380 грн / 6000 ккал/кг * 5500 ккал/кг = 2182 грн з тону
2182 грн * 0,4 + 100 грн = 973 грн/МВт-г

Звичайно, ще є амортизація, рентабельність (нормальна – у 15%), вартість капіталу.
З іншого боку, ДТЕК використовує не імпортний ресурс, а вугілля власного видобутку, яке зазвичай дешевше індексу API2.
Таким чином, 1100 грн/МВт-г – це ціна е/е, при якій тепловій генерації вигідніше працювати, ніж стояти. Все, що вище – дає прибуток.

Тим більше, теплова генерація продає е/е по цінах вище середньозважених. Бо на відміну від АЕС, теплові станції можуть маневрувати – тобто збільшувати виробіток у піки споживання, коли ціна дорожча.

Висновки такі:
В кінці 2020 року ДТЕК свідомо або через менеджерську помилку не завіз вугілля на склади ТЕС.
Гроші на закупівлю вугілля були. Це підтверджується не тільки цими розрахунками, а фінзвітністю ДТЕК Енерго.
Під час холодів в січні-лютому 2021 року працювати на вугіллі було вигідно, а на газу – ні. Тому ДТЕК відправив більшість блоків в аварійний ремонт.
Цю штучно створену кризу компанія Ахметова намагалась використати для тиску на політичну владу країни – домогтись обмеження конкуренції за рахунок заборони імпорту е/е, відміни обмежень максимальної ціни е/е, дискредитувати склад НКЕРКП, як не спроможний забезпечити стабільність системи. Відкрити / Коментувати

2021-03-29 13:30:16 ​​Чому долар подорожчав до 28-28,1 грн

Минулого тижня курс гривні пробив позначку в 28 грн/$. Сьогодні міжбанк відкрився зниженням курсу долара. Зараз гривня на міжбанку торгується по 27,98 грн/$, водночас на готівковому ринку банки продають долар по 28-28,10 грн.

Березень гривня розпочала зі зміцнення, однак під кінець місяця нацвалюта почала дешевшати. Що відбувається? Девальвації є кілька пояснень:

- Погашення облігацій внутрішньої державної позики - 24 березня Мінфін погасив ОВДП на 12 млрд грн. Це створило надлишок гривні на міжбанку. Водночас попит на нові ОВДП знизився через небажання Мінфіну піднімати ставки дохідності. В очікуванні росту ставок дохідності на ОВДП, нерезиденти не поспішають заводити валюту в Україну.

- Рекордні показники захворюваності на COVID-19 провокують деяких інвесторів в ОВДП виводити валюту з України. Портфель іноземних спекулянтів з 24 березня знизився на 1,6 млрд грн - замість покупки нових ОВДП нерезиденти конвертували отриману гривню у валюту.

- Період повернення експортного ПДВ, який припадає на кінець поточного місяця і початок наступного, зменшує обсяги продажі валюти експортерами для фінансування своїх витрат.

Отже не варто очікувати на зміцнення гривні на початку квітня - долар ймовірно і надалі буде торгуватися вище 28 грн/$. Розвернути тренд може початок посівної, коли аграрії починають активно продавати валюту для фінансування поточних польових робіт, а також підвищення Мінфіном ставок дохідності ОВДП, що стимулюватиме спекулянтів активніше продавати валюту, щоб придбати облігації. Відкрити / Коментувати