Монополіст

2022-06-08 12:21:05 ​​Світова економіка сповільнюється через наслідки COVID-19 та війну в Україні

У перших числах кожного місяця Нацбанк України публікує Макроекономічний та монетарний огляд.
Радимо читати всім, хто зацікавлений в економічному прогнозуванні.

За червень аналітика по світовій економіці така:
1. Сповільнюється ріст виробництва через порушення ланцюгів постачання. На це впливають війна, санкції проти РФ і ковідні обмеження в Китаї.
2. Виробничі витрати ростуть, а відтак – ціни на готову продукцію.
3. Разом із базовою інфляцію на загальну світову кризу впливає ріст цін на продовольство та енергоносії.

Щодо біржових товарів ситуація наступна:
1. Ціни на нафту зростають на тлі запровадження часткового нафтового ембарго РФ, зниження запасів США, браку домовленостей ОПЕК+ про значне нарощування видобутку.
2. Ціни на газ тримаються близько $1/куб із потенціалом зниження через рекордні обсяги поставок зрідженого газу в Європу та продовження імпорту з РФ через Північний потік та ГТС України.
Європейські газові сховища заповнені до середнього значення для цього періоду року.

Важливо, що закупка нафтопродуктів і газу – основні імпортні витрати України.

3. Ціни на сталь та залізну руду знижувались у зв'язку із падінням економічної активності в Китаї.
4. Ціни на кукурудзу і пшеницю ростуть у зв'язку із погіршенням стану посівів в США, Індії та Північній Європі, блокуванням українських портів та зниженням експорту з РФ.

Сталь, руда, кукурудза та пшениця – ключові товару українського експорту до війни.

В Україні інфляція пришвидшується через різке зниження експортної виручки (шок гривневої пропозиції). Саме через це НБУ різко підняв облікову ставку з 10% до 25%.
Втім, у зворотному напрямку тиснуть неспроможність експорту продуктів харчування, які спрямовуються на внутрішній ринок, падіння споживання та мораторій на підвищення комунальних тарифів.

Ситуацію вдається втримувати за рахунок фінансової допомоги від союзників.
У травні економічна активність пожвавилась, порівняно з березнем-квітнем. Відкрити / Коментувати

2022-06-07 14:51:51 Експорт російського газу з початку війни впав на 30%

З початку вторгнення рф в Україну експорт російського газу впав майже 30%.

На початок червня "Газпром" припинив постачати газ шістьом європейським компаніям, які відмовилися оплачувати за нього по “рублевій схемі”: Shell Energy (Німеччина), Orsted Salg & Service A/S (Данія), GasTerra B.V. (Нідерланди), Gasum (Фінляндія), Булгаргаз (Болгарія) та PGNiG (Польща).

Загальне постачання цим компаніям становило 17,5 млрд куб. м газу на рік, або 13% усіх постачань до Європи трубопроводами.

Російський Forbes, з посиланням на звіт Газпрому за п'ять місяців 2022 року, пище що постачання газу на експорт становило 61 млрд куб. м, або 27,6% (23,2 млрд куб. м) менше ніж за аналогічний період 2021 року.

Водночас це падіння лише частково відображає зупинку поставок компаніям, які відмовились платити за газ по новій схемі, адже більшості з них постачання припинено в останні дні травня.

В 2021 росія трубопроводами поставила на експорт 140 млрд куб. м. В 2022 році цей обсяг може скоротитися до 100 млрд куб м.

Монополіст Відкрити / Коментувати

2022-06-07 11:52:56 ​​Як заради доходів промислових груп Ахметова і Коломойського Міненерго знищує ринок електроенергії
На ринку електроенергетики дисбаланс. В чому проблема?

Задля збереження високої ціни електроенергії (е/е) для юросіб, ще на початку війни Нацкомісія з регулювання енергетики (НКРЕКП) встановила мінімальні ціни продажу е/е на Ринку на добу наперед (РДН), який є бенчмарком ціни для споживача.
Відповідна постанова НКРЕКП №333 була ухвалена 27 лютого.
Вона встановлювала мінімальні ціни е/е на рівні індексів останніх 30 днів: 2646 грн/МВт-г для пікових годин та 1379 грн/МВт-г для позапікових.

Такий крок, нібито, був зроблений для "порятунку" генерації на фоні очікуваного падіння попиту та зниження ціни.
Щоб державний Енергоатом міг забезпечити дешеву ціну е/е для населення, а ДТЕК Ріната Ахметова – купувати вугілля.
Але оборудки на ринку двосторонніх договорів (РДД) ніхто не обмежував.
Державна генерація продає е/е по прямих договорах значно дешевше індексів РДН.

В результаті утворився перекіс між двома сегментами ринку.
Ніхто не хоче купувати е/е на РДН з мінімальними обмеженнями, коли є можливість купити за прямими договорами у держкомпаній чи посередників значно дешевше.
Індекс базового навантаження УЕБ, де проводяться торги за прямими договорами, в квітні-травні складав 1700 – 1900 грн/МВт-г.
А ціна бази на РДН майже не змінювалась всі ці місяці і складала мінімальну ціну – 2224 грн/МВт-г.

В результаті, за даними НКРЕКП, пропозиція на РДН в травні на 370% вище за попит.
А сам РДН в травні 2022 року скоротився до 8,5% від всього ринку з 21% в минулорічному періоді. І це при значному падінні споживання.

Такий дисбаланс вигідний великим фінансово-промисловим групам, які володіють підприємствами з великим споживанням, мають власних постачальників та можливість купувати е/е у державного Енергоатому за прямими договорами.
В першу чергу, це група Ріната Ахметова (постачальник Д.Трейдінг, який продає шахтам ДТЕК і заводам Метінвесту) та група Ігоря Коломойського (постачальник Юнайтед Енерджи, який продає феросплавній групі).

Вони можуть дешево купувати е/е у держкомпаній та продавати своїм підприємствам та іншим споживачам, орієнтуючись на штучно високий індекс РДН.

Усихання РДН призвело до побічної проблеми – нестачі грошей для існування державної біржі АТ "Оператор ринку" (ОР).
ОР існує заробляє на комісії від обсягів продажу е/е на РДН та Внутрішньодобовому ринку (ВДР) .
Із значним скороченням торгів на цих сегментах, підприємство лишилось доходів.

В середині травня НКРЕКП своєю постановою №488 підвищила розмір комісії в 4 рази: з 3,3 до 13,31 грн/МВт-г.
Зараз Комісія планує зобов'язати оператора систем передачі (ОСП, НЕК "Укренерго") та операторів систем розподілу (ОСР, обленерго) купувати на РДН не менше 50% від своїх технологічних втрат.

Але і цього виявилось замало. Своїм наказом №187 від 26 травня Міненерго зобов'язало з червня всіх постачальників не менше 10% свого обсягу купувати на РДН.
Це є проблемою для незалежних постачальників. Тому що свої портфелі на червень вони вже сформували. Виходить, щоб докупити 10% на РДН їм потрібно продати 10% свого портфелю.
А на фоні низького споживання це можна зробити хіба що на Балансуючим ринку (ринку покарання) за ціною, близькою до нуля.

Цікаво, що це рішення ухвалило Міненерго, а не НКРЕКП, яке має регулювати ринок.
Нагадаємо, нинішній голова НКРЕКП Костянтин Ущаповський був призначений перед війною в результаті тривалої боротьби ДТЕК Ахметова з попереднім головою Валерієм Тарасюком.
Учасники ринку розповідають, що Ущаповський, не маючи бюрократичного досвіду, боїться приймати спірні рішення. Багато часу проводить в кабінеті голови Міненерго Германа Галущенка.

Дисбаланс на ринку призводить до недоотримання доходів державною генерацією, преференцій для великих вертикально-інтегрованих гравців та руйнації ринку е/е.

Монополіст Відкрити / Коментувати

2022-06-06 12:27:46 Мінфін проігнорував Нацбанк. Міністерство відмовилося піднімати ставки за ОВДП попри підвищення облікової ставки до 25%

На завтра Мінфін запланував аукціон з розміщення військових ОВДП зі строком обігу 3 місяці, 6 місяців та 1,5 років.

Попри збільшення облікової ставки НБУ до 25% ставки за військовими ОВДП залишаються фіксованими. Ставка дохідності за 3-місячними складає 9,5%, за 6-місячними - 10%, за 1,5-річними - 11,5%.

Як ми раніше повідомляли, НБУ, збільшуючи радикально ставку з 10% до 25%, надіявся на аналогічне рішення від Міністерства фінансів стосовно дохідності облігацій внутрішньої позики. Нацбанк, щоб знизити привабливість долара і припинити друкувати гроші для бюджету, шляхом підняття відсотків за ОВДП, хоче спрямувати гроші населення і банків в облігацій для кредитування дефіциту.

Щомісячний прогнозований дефіцит бюджету - $5 млрд.

Але Мінфін не погоджується з НБУ: “Військові облігації - це, в першу чергу, інструмент підтримки державного бюджету в період повномасштабного вторгнення рф, а не інструмент для максимізації доходу від інвестиційної діяльності, тому ставки за військовими ОВДП залишаються фіксованими”.

Тим часом дохідні банківських депозитів поки що також не змінилась.

Монополіст Відкрити / Коментувати

2022-06-03 17:16:41 ​​Кабмін витратить на забезпечення країни газом 260 млрд грн
З них 180 мільярдів – міжнародна допомога

У Верховній Раді 1 червня був зареєстрований проєкт закону 7429 про зміни держбюджету-2022.
Документ поданий Кабміном, підписаний міністром енергетики Германом Галущенко.

Він передбачає безпрецедентне фінансування газового ринку в 2022 році для забезпечення не підняття тарифів для населення на постачання природного газу, централізованого опалення (ЦО) і гарячої води (ГВ).

Для початку, проєкт передбачає заморожування підняття тарифів на газ, ЦО і ГВ на період дії воєнного стану і 6 місяців після його закінчення. В цей період ціни лишаються на рівні 23 лютого.
Щоб компенсувати різницю між ринковою вартістю газу та тарифами для населення, а також стабілізувати газовий ринок, пропонується витратити 260,3 млрд грн. Зокрема:

150,1 млрд грн отримає НАК "Нафтогаз України" для забезпечення покладених на нього спецобов'язків (ПСО) щодо постачання газу населенню та підприємствам теплокомуненерго (ТКЕ).

76 млрд грн підуть на врегулювання боргів постачальників газу (збутів), облгазів та ТКЕ перед Нафтогазом за спожитий у попередні роки газ.

Нагадаємо, це давня мрія керівництва Нафтогазу – щоб держава повернула йому витрати на ПСО, понесені з моменту запуску газового рикну в 2015 році.
З цією метою в липні 2021 року було ухвалено так званий борговий законопроєкт 3508-д (зараз – закон 1639-IX), який передбачає "схлопувння боргів".
Саме на нього посилається нинішній законопроєкт в частині призначення 76 млрд грн.
Ми писали про ці борги в червні минулого року.

Зараз зробити це "схлопування" набагато простіше, бо постачальники газу населенню пішли з ринку, не маючи дешевого ресурсу від Нафтогазу, а найбільші облгази, включаючи компанії з РГК Дмитра Фірташа, передані в управління Нафтогазу.

Ще 38,2 млрд грн підуть Мінрегіону на субвенцію для місцевих бюджетів для компенсації різниці в тарифах на ЦО і ГВ порівняно з ринковими цінами.

Джерела цих грошей такі:
188,3 млрд грн – міжнародна та донорська допомога (6 млрд євро за нинішнім курсом);
64,41 млрд грн – дивіденди Нафтогазу в держбюджет;
11,59 млрд грн – податок на прибуток Нафтогазу.

Нагадаємо, 23 травня в інтерв'ю Forbes.ua очільник Нафтогазу Юрій Вітренко заявив, що для проходження опалювального сезону 2022/2023 років НАК потрібно 220 млрд грн.

Монополіст Відкрити / Коментувати

2022-06-03 10:41:20 ​​Скільки втратить РФ від часткового ембарго на нафту

Задля розуміння обсягів шкоди, яку понесе росія від шостого пакету санкцій, який включає часткове нафтове ембарго, зібрали невеличку статистику.

Нагадаємо, ввечері 31 травня ЄС досяг згоди про введення ембарго на морські поставки російської нафти і нафтопродуктів.
Заборона по нафті почне діяти через шість місяців після прийняття, а для нафтопродуктів - через вісім місяців.

Тепер по цифрах. Їх ми взяли з Гарвардської лабораторії розвитку (дивись таблицю).

Експорт нафти на нафтопродуктів в 2019 році приніс РФ 37% всієї валютної виручки.
Якщо вдасться обмежити експорт 70% цієї продукції без значного підвищення цін, це лишить росію більше $120 млрд на рік.

Позиції, які в таблиці позначені зеленим, вже зазнали значних втрат через санкції. Це надходження від надання транспортних послуг та туризму.
В першу чергу, на них вплинуло закриття авіасполучення з росією багатьма країнами. А також заборона російським судам заходити в порти цих країн.

Кремль запускає меседжі, що коли Європа і США відмовляться купувати російську нафту, вона буде переорієнтована на Азію.
На графіку від Адміністрації енергетичної інформації США розподіл експорту нафти та газового конденсату з росії по країнах в 2021 році.

Китай споживає близько 18% мінеральних палив з РФ. Стільки ж купували Нідерланди, Німеччина і Польща, які підтримали ембарго.
Потенційно, покупцем російської нафти залишаться Туреччина, і точно – Білорусь.

Але Китай і Туреччина точно будуть вимагати дисконт.
А Білорусь не може зберегти ті самі обсяги закупки, бо її Мозирський НПЗ переробляв нафту для експорту. В тому числі – в Україну. Тепер, ясна річ, цього експорту немає.

В цілому, нафтове ембарго – це найефективніший удар по економіці рашки з початку війни.

Монополіст Відкрити / Коментувати

2022-06-02 18:45:00 Що означає рекордне підняття облікової ставки НБУ з 10% - до 25%

Правління Національного банку підвищило облікову ставку одразу до 25% річних з 10%. Востаннє на такому високому рівні облікова ставка була в 2015 році, коли на Донбасі йшли активні бої, а річна інфляція становила двозначне число.

Облікова ставка - це ключовий монетарний інструмент НБУ, за допомогою якого регулятор встановлює вартість грошей для учасників грошово-кредитного ринку.

Від розміру облікової ставки залежать ставки за кредитами рефінансування для банків, дохідність депозитних сертифікатів, у які банки вкладають зібрані через депозити гроші, а також ставки за облігаціями внутрішньої державної позики Мінфіну. Зміна розміру облікової ставки впливає і на відсотки за депозитами та кредитами.

Таким чином, за допомогою зміни розміру облікової ставки, НБУ впливає на споживчий та інвестиційний попит, а відповідно і інфляцію, адже якщо ставка низька, то відсотки за кредитами і депозитами також знижуються, це стимулює людей та бізнес менше відкривати депозитів і більше брати кредитів. Більше кредитів збільшує споживання і розкручує інфляцію.

Відповідно підвищення облікової ставки робить привабливими гривневі депозити і дорожчими кредити. Споживання - зменшується, інфляція - стримується.

Чому НБУ так кардинально підняв ставку?

- НБУ намагається приборкати інфляцію, яка у квітні зросла до 16,4% і прямує до 20%;
- Стерилізувати емісійну гривню, адже для підтримки уряду та фінансування дефіциту бюджету під час війни НБУ уже “надрукував” 120 млрд грн. Збільшення облікової ставки до 25% підніме дохідність за депозитними сертифікатами НБУ до 23%, в результаті це стимулюватиме банки залучати гроші з ринку через депозити, а також вільну ліквідність вкладати в цей інструмент;

- Знизити тиск на курс через стимулювання банків підвищувати ставки за депозитами, які наразі не покривають рівень інфляції, що, в свою чергу, стимулює населення купувати валюту, а не відкривати депозити.

- Змусити Мінфін підтягнути ставки за ОВДП до рівня вище облікової ставки, щоб залучити банки до купівлі паперів, а також стимулювати прихід іноземних спекулянтів. Сьогодні ставки за ОВДП значно нижчі за інфляцію (10-12% в залежності в строку обігу), в результаті банки не зацікавлені купувати облігації уряду і НБУ частково покриває дефіцит за рахунок емісію купуючи військові облігації;

НБУ надіється, що після різкого росту ставок банки піднімуть ставки за кредитами до 25-30-40%, а за депозитами - до 20%. Економіка не буде позичати під такі відсотки, натомість населення та експортери замість купівлі валюти, в теорії, мають активно відкривати депозити.
Далі акумульовані гроші банки вкладуть в депозитні сертифікати НБУ під 23%, а також інвестують в ОВДП Мінфіну, якщо він підніме ставки до 27% і вище. Це також має привабити і іноземних інвесторів в облігації.

Таким чином, в ідеалі, населення та бізнес мають кредитувати державу через банки, які купуватимуть за депозитні гроші ОВДП, без участі НБУ, який зменшить темпи емісії гривні.

Такий механізм, за задумом НБУ, має стримувати інфляцію. Однак бізнес також привязує ціни до облікової ставки НБУ і це створює ризик того, що інфляція не тільки зменшуватиметься, а навпаки може перевищити розмір облікової ставки.

Монополіст Відкрити / Коментувати

2022-06-01 20:03:44 Bloomberg: В 2022 році росія отримає $285 млрд від продажу нафти та газу

Якщо додати до цього доходи від експорту іншої продукції, сума перевищить розмір заморожених санкціями міжнародні резерви центробанку рф.

Bloomberg пише, що економіка росії в рецесії, проте поки що кремль може ігнорувати збитки від санкцій, оскільки сировинні товари стали ще більш прибутковими через ріст цін на них.

За даними Міжнародного енергетичного агентства, прибуток росії від продажу нафти зріс майже на 50% з початку року, незважаючи на торгові обмеження.

Російські енергоресурси активно закуповуються імпортерами з Азії, особливо з Індії та Китаю. За оцінками МЕА, з початку 2022 року росія щомісяця заробляла близько $20 млрд від сукупного продажу нафти та нафтопродуктів при рівні експорту.

Монополіст Відкрити / Коментувати

2022-06-01 14:08:59 ​​Газовий бізнес Фірташа в Україні завершився

Абоненти постачальників з групи ЙЕ Енергія (облгаз-збути) Дмитра Фірташа перейшли на постачальника останньої надії (ПОН), яким є ГК "Нафтогаз України".
Їхня абонентська база складає близько 7 млн домогосподарств. До війни газ споживали близько 12 млн домогосподарств.
Це інформація від наших джерел.

ЙЕ Енергія не може забезпечити побутових споживачів газом за "річним тарифом" близько 8 грн/куб.
Справа в тім, що договори постачальників з Нафтогазом на продаж пільгового газу для населення по 7,42 грн/куб, укладені в квітні 2021 року строком на рік, припинили свою дію. А нові Нафтогаз не став укладати.

Напередодні, 28 травня, Кабмін своїм розпорядженням №429 передав раніше арештовані облгази в управління Чорноморнафтогазу – дочці Нафтогазу.

Нагадаємо, 25 травня Печерський райсуд передав 26 облгазів, включаючи 20 облгазів з Регіональної газової групи (РГК) Дмитра Фірташа, Нацагентству з управління активами, отриманих корупційним шляхом (АРМА).

Як відомо, привабливість газового бізнесу Фірташа ґрунтувалась на взаємодії компаній з постачання газу та операторів газорозподільчих мереж (облгазів).

Після випаду на ПОН клієнтів постачальників Фірташа втілилась у життя давня мрія керівників Нафтогазу з ліквідації монополії Фірташа, яка розподіляла і постачала газ для близько 70% побутових споживачів.
Щоправда тепер тут панує повна монополія Нафтогазу.

Нафтогаз і раніше отримував клієнтів за рахунок випаду їх на ПОН. Не маючи власного постачальника, споживачі вимушені платити більший тариф.
Тому більшість з них швидко переходять з ГК Нафтогаз у якості ПОН до ГК Нафтогаз у якості постачальника.
Тепер Нафтогаз сконцентрував близько 90% по розподілу і постачанню газу побутовим споживачам. Відкрити / Коментувати

2022-06-01 11:23:12 Експорт нафти і нафтопродуктів дають росіі більше доходів, ніж поставки газу в ініші країни

Нафтогазові доходи федбюджету рф формують податок на видобуток корисних копалин та експортне мито.

У 2021 році, завдяки росту цін на газ та нафту, надходження нафтогазових доходів до федерального бюджету росії перевищили планові показники на рік на 51,3% до 9 трлн рублів.

В тому числі від видобутку та продажу нафти і нафтопродуктів було отримано 7,6 трлн рублів податків ($107 млрд).

В цілом нафтогазові доход - це 36% всіх доходів федерального бюджету рф.

Нафта для росіі - це гроші, а газ - це зброя! Відкрити / Коментувати