Монополіст

2022-07-11 15:11:39 ​​Експортери електроенергії в Європу заплатять державі 80% від умовного прибутку
Гроші підуть на забезпечення низьких тарифів на електроенергію для населення

Стали відомі умови покладання спеціальних обов'язків (ПСО) на експортерів електроенергії (е/е) до Європи.
Сьогодні опублікована відповідна постанова Кабміну №775 від 7 липня.

Модель цього ПСО така
ДП "Гарантований покупець" (ГарПок) надає експортерам е/е "послугу із забезпечення безпеки постачання".
Вартість цієї послуги вираховується по формулі: різниця між доходами і витратами експортера, помножена на коефіцієнт 0,8.

Дохід експортера розраховується, як різниця між Ринком на добу наперед (РДН) в Україні та в країні, куди здійснюється експорт.
Така модель буде діяти з моменту публікації положення про неї і до кінця воєнного стану.
Гроші через ГарПок підуть постачальникам універсальних послуг (ПУП), які постачають е/е для населення.

Для прикладу, 7 липня ціна е/е (базове навантаження) в Україні складала 90 євро/МВт-г, а в Румунії 330 євро/МВт-г (див. графік).
Різниця – 240 євро.

Щоправда, більшість цих грошей може з'їсти оплата перетину (пропускної потужності), який оператор мереж Укренерго продає на аукціонах.
Ті, хто не укладе договір з ГарПоком, або буде мати перед ним борги, не зможе приймати участь в аукціонах Укренерго.

На сьогодні Україна експортує е/е в Польщу, Словаччину, Румунію і Молдову. Остання не підпадає під дію цього ПСО.
Цікаво побачити, скільки така модель принесе грошей в місячному вимірі.

Монополіст Відкрити / Коментувати

2022-07-08 17:21:42 Наскільки вистачить валютних резервів НБУ

На 3,5 місяці без ризику для економіки

За місяць міжнародні валютні резерви Національного банку скоротилися $2,34 - до $22,76 млрд. Це найбільше падіння резервів з початку війни.

Загалом в червні Національний банк продав на валютному ринку $3,99 млрд, в тому числі $2,34 млрд з резервів, а різницю становила валюта від донорів.

За стандартами МВФ, мінімальний розмір валютних резервів країни для макроекономічної стабільності повинен покривати обсяг імпорту протягом трьох місяців. За цим критерієм обсяг міжнародних резервів для України має бути не менше $15 млрд.

Такими темпами, як в червні, резерви НБУ можуть витрачатися приблизно ще 3 місяці, без ризику для економіки.

Стрімке зменшення резервів, на тлі скорочення експортної валютної виручки, зумовлене продажем валюти на міжбанку, попит на яку створюють імпортери, в першу чергу нафтотрейдери та постачальники для ЗСУ, а також 5 млн вимушених переселенців за кордоном, які розраховуються гривневими картками з конвертацією у валюту. Плюс краткові туристи, які виникли через різницю курсів.

Додатковий попит на валюту також створює емітована гривня, за рахунок якої НБУ зараз фінансує бюджет. За даними Мінфіну, через блокування портів, критичне падіння експорту та податкові пільги, Національний банк став ключовим донором фінансування бюджету.

Працює так: НБУ за емітовану гривню (надруковано вже 225 млрд грн) викуповує у Мінфіну військові облігації, які випускаються для дефіциту фінансування бюджету, щомісячний розмір якого - $5 млрд.

Далі Мінфін емітованою гривнею здійснює видатки бюджету: фінансування оборони України (120 млрд грн на місяць), в числі близько більше половини на зарплати бійцям (75,5 млрд грн в червні); соціальне забезпечення (виплата пенсій, допомоги, стипендій - 50,6 млрд грн у червні); обслуговування держборгу (у червні – 11,6 млрд грн), трансферти місцевим бюджетам (у червні – 19 млрд грн).

Оскільки через війну у суспільстві - високі інфляційний та девальваційні очікування, значна частини емітованої гривні, якою уряд здійснює видатки, опиняється на валютному ринку, де за неї купують долар/євро.

Це призводить до створення додаткового попиту на валюту, який НБУ задовольняє за рахунок зменшення міжнародних резервів. А єдиним джерелом поповнення міжнародних резервів НБУ наразі є донорська допомога партнерів України.

Водночас експортери, а також ІТ-галузь, через фіксований курс міжбанку (офіційний курс 29, 25 грн/$+1%), який майже на 6 гривень нижчий за ринковий, притримують валюту.

Монополіст Відкрити / Коментувати

2022-07-07 16:33:47 Нафтогаз каже, що лише 3 облгази з 35 не виконали умови для надання газу для ВТВ
В числі тих хто виконав – Донецькоблгаз та Херсоноблгаз, що знаходяться на частково окупованій території. А також прифронтові Запоріжгаз та Миколаївгаз

Нафтогаз відповів на звинувачення облгазів, які ми сьогодні публікували.

Суть конфлікту: облгази скаржаться, що Нафтогаз не надає газ для виробничо-технологічних втрат (ВТВ) по 7,42 грн/куб, як це передбачає рішення Кабміну до погашення заборгованості за газ для ВТВ, спожитий в березні-квітні.
В той же час, прифронтові облгази не можуть зібрати зі споживачів тарифну виручку, щоб погасити борги.

Нафтогаз каже, що умовою надання газу для ВТВ за пільговою ціною є договір про списання коштів, або відсутність заборгованості.
Більшість облгазів (32 компанії) змогли виконати ці умови. Серед них Донецькоблгаз, Запоріжгаз, Кремечукгаз, Миколаївгаз, Херсонгаз.

І лише три облгази, за твердженням НАК, умови не виконали. Це Харківгаз, Харківміськгаз та Дніпропетровськгаз.

Дивно, що умови виконали Донецькгаз та Херсонгаз, більша частина мереж яких зараз знаходиться на окупованій території. Відкрити / Коментувати

2022-07-07 13:39:00 ​​Облгази скаржаться, що Нафтогаз не дає газ для ВТВ попри рішення Кабміну

Зараз 8 операторів газорозподільчих мереж (ГРМ, облгазів) працюють або в районах безпосередніх бойових дій, або в умовах постійних обстрілів.

Вони не можуть зібрати кошти зі споживачів для розрахунку за спожитий газ з НАК "Нафтогаз України".
А Нафтогаз під цим приводом не дає облгазам газ для технологічних втрат.

В результаті облгази можуть збанкротувати.
Це паралізує виплату зарплат персоналу, а відтак – неможливим буде утримання мереж і ліквідація аварій.

На прикладі свого підприємства цю проблему описав керівник Харківміськгазу Рафаель Джиоєв.

Пояснення. Для своєї роботи оператор ГРМ витрачає газ на виробничо-технологічні витрати (ВТВ).
Вони включають в себе втрати газу при аваріях та ремонтах мереж, метрологічні втрати на лічильниках тощо.

В нормальних умовах вартість газу для ВТВ включена в тариф на розподіл (доставку) газу.
Наприклад, в 2020 році витрати в тарифі облгазів на газ для ВТВ складали 30,3%.
А в 2021 році - 33,5%

Але зараз включити витрати на ВТВ в тариф облгазів неможливо, бо газ дуже дорогий в закупівлі – від 40 грн/куб.
Це б призвело до значного росту тарифу на розподіл газу для споживачів. В тому числі – населення.

Щоб вирішити цю проблему, Уряд на початку березня своєю постановою №222 зобов'язав ГК "Нафтогаз України" продавати облгазам газ для ВТВ за ціною, яку платить населення – 7,42 грн/куб.

Але Нафтогаз вимагає від облгазів сплатити борги за газ, що були утворені в березні-квітні. Без цього газ не відпускає.
Між тим, прифронтові облгази збирають лише до половини тарифної виручки від споживачів.

Наприклад, в Харкові та області багато будинків зруйновані, до половини населення (споживачів газу) евакуювалися.
В місті рівень оплати тарифу за доставку газу складає 41%, в області – 54%

Нацкомісія з регулювання енергетики (НКРЕКП) у своїх листах до облгазів (для прикладу листи до Харківгазу та Харківміськгазу) пропонує списувати від 10% до 20% тарифних коштів в рахунок боргів перед Нафтогазом. Але Нафтогаз і це не задовольняє. Відкрити / Коментувати

2022-07-07 10:23:40 Кабмін хоче створити монополіста, якому передадуть ліси України

Кабінет міністрів Дениса Шмигаля готується прийняти рішення про створення нового державного монополіста - ДП “Ліси України”, якому буде передано активи всіх лісгоспів.

Відповідний проект постанови, без обговорень з громадськістю та візи Мінюсту, готується до прийняття Кабміном. Вона передбачає створення державного унітарного комерційного підприємства “Ліси України”, у яке увійдуть активи півтори сотень лісгоспів - майно, права та дозволи на використання лісових ресурсів.

Натомість самі лісогоспи, які управляються Держлісагентством, будуть ліквідовані як окремі юридичні особи.

В подальшому новостворене ДП буде корпоратизовано і отримає право передавати ліси в оренду до 50 років. Фактично це можна прирівняти до створення приватних лісів.

Монополізація лісозаготівельної галузі відбувається всупереч Державній стратегії управління лісами України до 2035 року. Її було прийнято наприкінці 2021 року і вона передбачає, що в процесі реформування лісового господарства, державні лісгоспи залишаються у статусі юросіб, а їхня приватизація заборонена.

Україна посідає шосте місце в Європі за запасами деревини та дев’яте за площею лісів. До лісового фонду країни належить 10,4 млн га лісових ділянок. Управляють лісами 157 лісових господарств, які підпорядковуються Держлісагентству.

На даний момент галузь прибуткова. В 2021 році виторг від реалізації продукції становив 22,7 млрд грн - на 157% більше, ніж у 2020 році. Прибуток лісгоспів зріс у кілька разів і становив 921,5 млн грн. У бюджети сплачено 8,9 млрд грн податків.

Минулого року було висаджено 240 млн деревних рослин. У тому числі, у рамках програми Президента “Зелена країна”, яка передбачає мільярд дерев, висаджено 59 млн сіянців. За рік реалізації цієї програми станом на початок червня уже висаджено 174,8 млн дерев.

Реорганізація лісгоспів і переведення активів в новострене ДП призведе до монополізації ринку деревини, яка сьогодні вся продається на ліцензованій біржі.

Наразі уже більше 100 нардепів підписалися під зверненням до президента, прем’єр-міністра, міністра захисту довкілля з вимогою зупинити процес створення державного монополіста. Вони зазначають, що країни, які пішли шляхом створення подібних компаній, а потім запустили процес приватизації лісів, сьогодні змушені повертати ліси у власність держави.

Створення монополіста “Ліси України” - це проміжний етап, адже попереду передбачено процес корпоратизації.

З часом ці активи можуть опинитися у руках приватних структур. Перехід контролю над лісами від ДП “Ліси України” до приватних компаній може відбуватися наприклад через оренду лісових масивів строком до 50 років.

Одним з вигодонабувачів від створення монополіста ДП “Ліси України” з подальшою “приватизацією” лісів, за даними видання Glavcom, може бути бізнесмен Леонід Юрушев. Видання зазначає, що бізнесмен має вплив на Офіс президента в цьому питанні.

Юрушев інвестує значні кошти в деревообробку і володіє найбільшими лісопильнями в Україні. Йому належить Коростенський завод МДФ - найбільше в Україні підприємство такого профілю, а також великий лісопильний комплекс “Українська холдингова лісопильна компанія” (також Коростень), яка щорічно може переробляти 600 тис куб. м ділової деревини. Взагалі його предприємства можуть переробляти до 3 млн. кубічних метрів на рік, що є майже 20% всієї деревини, яка заготовляється в державних лісах України.

За даними видання “Наші Гроші. Львів”, ці компанії Юрушева лідирують за обсягами купівлі деревини на редукціонах (аукціони, у яких кроки здійснюються на зниження ціни).

31 січня цього року вони придбали два лоти на 86 тис куб м, а 1 і 2 лютого – три лоти на 69 тис куб м. Вказані обсяги співставні із минулорічним обсягом заготівлі лісу по всій Кіровоградської області.

Редукціони, на яких Юрушев отримав лідерство, запровадили за місяць після екскурсії на коростенський завод бізнесмена прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, під час якої керівник уряду пообіцяв реалізувати низку завдань, “щоб наростити обсяги виробництва та розвивати галузь”. Відкрити / Коментувати

2022-07-06 15:12:46 ​​Як БЕБ з десяток разів заарештував вагони з росії та білорусі

Продивляючись релізи Бюро економічної безпеки (БЕБ) зробили цікаве спостереження.
Серед прес-релізів Бюро переважають новини про арешт залізничних вагонів, що належать бенефіціарам з рб та рф.

Всього в Україні на початок війни було близько 18 тис. таких вагонів, про що є новина БЕБ.

Не дивлячись на це БЕБ майже щотижня публікує новини про "виявлення і арешт" якоїсь кількості вагонів з рф та рб.

В березні БЕБ виявила 31 цистерну із скрапленим газом.
Через два дні ще 27 вагонів з добривами і мастилом.

В кінці березня була новина про націоналізацію 400 вагонів.
Через тиждень знайшли ще 1552 вагони.

Потім була новина про згадані 18 000 вагонів, над націоналізацію яких працює БЕБ.
Але на цьому робота не припинилась.

Пізніше було виявлено ще 20 вагонів в Запорізькій області.
Слідом – 13 вагонів в Черкаській області.

Нарешті в червні було повідомлення про арешт 420 вагонів
А в липні БЕБ виявив ще 315 залізничних контейнерів.

Лайвхак для БЕБ: якщо кожного дня давати новину про арешт 50 вагонів рф та рб, то 18 тис. вагонів можна розтягнути майже на рік щоденних прес-релізів. Без вихідних і державних свят.

Нагадаємо, що БЕБ очолює колишній керівник Податкової міліції Вадим Мельник.
Про те, як його призначали на посаду, ми писали в серпні минулого року. Відкрити / Коментувати

2022-07-06 12:59:19 ​​Багато хто зіткнувся з проблемами через примусовий і тотальний перехід на постачальника газу ГК Нафтогаз України.
Записали з цього приводу коротке відео.
Чому відбувся перевід споживачів на Нафтогаз? Які через це виникли проблеми? І як їх можна вирішити? Відкрити / Коментувати

2022-07-04 15:56:07 Українцям за кордоном загрожує подвійне оподаткування

Значна частина українців, які виїхали, продовжує дистанційно працювати на українські підприємства, отримують зарплату в Україні і тут сплачуючи податки. Через це є ризик виникнення подвійного оподаткування.

Як пояснює Європейська бізнес асоціація, якщо українці перебувають за кордоном понад 183 дні, вони можуть бути визнані податковими резидентами країни перебування та ризикують стикнутися з подвійним оподаткуванням. Схожою є ситуація з оподаткуванням доходів від підприємницької діяльності/надання послуг ФОП на території іншої держави.

Питання набуття податкового резидентства іншої держави у таких громадян чи ФОП має виникнути вже наприкінці серпня.

Водночас є ризик подвійної сплати соціальних внесків із зарплат працівників, які продовжують працювати за трудовими контрактами з українськими роботодавцями, але фізично перебувають за межами України.

У країнах, де тимчасово перебувають громадяни України, може виникнути обов’язок для українських роботодавців та/або працівників сплачувати внески на державне страхування з доходів від українських роботодавців.

З 24 лютого, за даними ООН, на 16 червня з України з початку війни виїхало 7,7 млн осіб, тоді як назад повернулося (без даних Угорщини, РФ і Білорусі) 2,55 млн.

Монополіст Відкрити / Коментувати

2022-07-01 16:40:00 ​​Чому міністр енергетики Галущенко хоче звільнити Макогона з Оператора ГТС

Днями розійшлась новина про те, що на посаду директора ТОВ "Оператор газотранспортної системи" (ОГТСУ) вже є два претенденти.
Це Сергій Алексєєнко, який керував Укртрансгазом (УТГ, входить в Групу Нафтогаз) в 2019 – 2020 роках.
А також Андрій Хоменко, який з 2019 по лютий 2022 року очолював Технічний дивізіон в Групі Нафтогаз.

Наразі ОГТСУ очолює Сергій Макагон, який керував підприємством з моменту його відділення від Укртрансгазу – з початку 2020 року.
Основний заробіток ОГТСУ – транзит російського газу в західному напрямку.
Оператором ГТС володіє АТ "Магістральні газопроводи України" (МГУ).

Така дворівнева схема була задіяна через модель відділення ОГТСУ від Нафтогазу.
Згідно неї в структурі УТГ була створена ОГТСУ. А наприкінці 2019 року МГУ купила оператора, уклавши договір з УТГ.
До середини 2021 року цю дворівневу схему важко було порушити, бо МГУ є підписантом договору і мало платити гроші УТГ від прибутків Оператора ГТС.
Але в травні 2021 року Кабмін своєю постановою №538 звільнив МГУ від обов'язків платити за ОГТСУ.

Після того суть існування МГУ зникла.
Компанія своєю структурую дублює структуру ОГТСУ. Але її персоналу нема чого робити, бо "трубою" займається Оператор ГТС.
Натомість МГУ споживає близько 100 млн грн на рік в якості зарплатного фонду.

Директор ОТГСУ Макогон у травні 2022 року разом з консультантами Світового банку запропонував оновити модель корпоративного управління ОГТСУ.
Вона передбачає створення наглядової ради в ОГТСУ, перетворення ОГТСУ з ТОВ на АТ, підпорядкування ОГТСУ Міненерго напряму за аналогією з системним оператором в електриці –Укренерго.

Така концепція передбачає ліквідацію МГУ, звільнення його керівництва та наглядової ради.

Члени наглядової ради МГУ "добігли" до міністра енергетики Германа Галущенка, який мріяє поставити підконтрольне собі правління на енергетичні держклмпанії.
Разом МГУ та Міненерго намагаються прибрати Макогона.
Процес ускладнює те, що це треба бути якось пояснити західним партнерам. Наприклад, чому на посаду керівника ОГТСУ не проводиться відкритий конкурс.

Нагадаємо, в грудні 2021 року Галущенко намагався змінити правління Укренерго. Але безуспішно.

Монополіст
На фото Макагон і Галущенко Відкрити / Коментувати

2022-07-01 13:26:01 ​​Замість зерна з України на експорт йде руда Ахметова-Жеваго

В травні Укрзалізниця експортувала 2 млн тонн залізної руди і лише 750 тис тон зернових.

В умовах заблокованих портів, “Укрзалізниця” - безальтернативний канал експорту, однак її потужності обмежені і державі потрібно обирати, який експортний товар є більш пріоритетним.

Ми бачимо, що приорітетно з країни вивозиться руда. При цьому елеватори із зерновими заповненні і вже пішов новий врожай. Через дефіцит місць зберігання є ризики втратити значну частину зернових.

При цьому руда дає менше валютної виручки, яка так потрібна для зменшення тиску на курс гривні, ніж зерно.

Порівняємо: на 30 червня тона залізної руди на міжнародному ринку коштувала $130 (Iron Ore 62% Fe, CFR China), а тона пшениці в регіоні Чорного моря - $400-415, кукурудзи - $340, соняшникової олії - $1500.

До війни 60% залізної руди в Україні видобував і експортував “Метінвест” олігархів Ріната Ахметова та Вадима Новинського. Другим найбільшим експортером є Ferrexpo Костянтина Жеваго (20% видобутку).

До речі, Ахметов зараз шантажує уряд зупинкою ГЗК через підвищення тарифів УЗ на 70%. При цьому тарифи для зерновиків виростуть ще більше.

Монополіст Відкрити / Коментувати