Монополіст

2022-07-01 11:54:50 ​​“Крок доброї волі”. На Зміїному та в навколишніх водах Росія втратила техніки на $900 млн

Такі підрахунки наводить Forbes.

Найбільшою втратою став флагман Чорноморського флоту – ракетний крейсер «Москва» вартістю $750 млн.

Також ЗСУ знищили: щонайменше вісім зенітних комплексів типів «Тор», «Панцир» і «Стріла» загальною вартістю $100 млн та чотири плавзасоби різних класів загальною вартістю близько $50 млн.

Монополіст Відкрити / Коментувати

2022-06-29 16:13:23 Після підняття Укрзалізницею тарифів на 70%, Ахметов зупиняє більшість гірничо-збагачувальних комбінатів. Вимагає державної підтримки

Олігарх Рінат Ахметов, який на пару з Вадимом Новинським (володіє 25% групи) контролюють металургійну групу Метінвест, з 1 липня зупиняє роботу двох гірничо-збагачувальних комбінатів у Кривому Розі: Інгулецького ГЗК та Південного ГЗК.

А з середини липня буде зупинено видобуток на Північному ГЗК. В результаті, з чотирьох ГЗК Метінвеста, продовжить роботу зі зменшеною потужністю лише Центральний ГЗК.

До війни ГЗК та метпідприємства олігарха виробляли в Україні 60% залізної руди та сталі відповідно.

Причиною зупинки ГЗК у компанії олігарха називають блокування морських портів, подорожчання логістики залізницею та падіння цін.

Напередодні Мінінфраструктури погодило підвищення тарифів Укрзалізниці на перевезення вантажів на 70%, які набули чинності 29 червня. Минулого року в загальній структурі всіх перевезених УЗ вантажів, руда займала 25%.

Для відновлення роботи підприємств Метінвест просить державної підтримки в частині “оптимізацію логістичної складової, а також інші регуляторні рішення”.

Тобто олігарх натякає, що для відновлення роботи ГЗК держава має надати йому преференції у частині зниження тарифів на перевезення руди.

Восени минулого року на тлі зростання світових цін на залізну руду Інгулецький, Північний та Центральний ГЗК виплатили Ахметову і Новинському 55 млрд грн дивідендів.

Як повідомляв Монополіст, за перші шість місяців 2021 року (звітність за 2021 не опублікована) Ахметов заробив на руді та сталі $2,8 млрд чистого прибутку.

Завдяки історично високим цінам на руду та сталь виручка виросла на 70% - до $8,47 млрд. EBITDA Метінвесту (прибуток до оподаткування та сплати процентів) виросла в 5,3 рази, в порівнянні з аналогічним періодом 2020, до $ 3,8 млрд. В тому числі EBITDA від продажу руди виросла в 4,5 рази - до $2,46 млрд, а EBITDA металургійного сегменту - в 7,3 рази, до $1,74 млрд.

Монополіст Відкрити / Коментувати

2022-06-29 12:55:01 Яким чином Захід може залишити Кремль без прибутків за нафту і газ

Вчора пройшла новина про те, що країни-члени G7 домовились про застосування верхніх лімітів ціни нафти при її імпорті з РФ.
Також розглядається запровадження подібного механізму для природного газу.

Чим обумовлене таке рішення?
Як відомо, росія є великим експортером нафти і газу. Коли країни заходу обмежують купівлю цієї продукції з РФ, їх ціна суттєво зростає.
Таким чином Кремль продає менший обсяг вуглеводнів, але в грошах сильно не втрачає. Бо продає їх за більшими цінами.
Відповідно, користь від таких обмежень сумнівна. А шкода економікам західних країн очевидна.

Як можуть працювати ліміти?
Один з механізмів озвучив голова Нафтогазу Юрій Вітренко ще на прес-конференції 21 червня.

Наприклад, при контрактній ціні газу $1 за куб газу, країни ЄС сплачують Газпрому лише $0,1 за куб, що цілком покриває собівартість його видобутку, але не дає надприбутку.

Різниця між закупівельною ціною і ціною контракту заморожується в європейському банку на рахунках Газпрому.
Після закінчення війни ці гроші можуть бути або повернуті Газпрому, або використані для сплати репорацій з боку РФ на користь Україні.

Важливо, що з газом таку схему легше контролювати, ніж з нафтою. Бо газ в Європу постачається обмеженими логістичними каналами: або по трубам, або через LNG-термінали.

Нафту ж можна переливати в морі, змінюючи її походження. Втім, ліміти все одно створять проблеми для експорту нафти з РФ.
Тим більше, від нафти європейські країни залежать менше, ніж від газу.

В чому ризики?
Основний ризик стосується газу. Очевидно, що РФ може взагалі перестати постачати газ в Європу.
Але, крім проблем для ЄС, це буде проблемою і для Газпрому.

В 2021 році Корпорація видобула 515 млрд кубів газу з яких 150 млрд кубів імпортувала в Європу.
Перекинути такий обсяг на інші напрямки, наприклад – в Китай, неможливо.

Відтак Газпрому доведеться зменшувати видобуток і консервувати свердловини. Щоб їх відновити знадобляться західні технології.
Тому повна відмова від експорту в Європу призведе до деградації галузі.

Відтак, хід української визвольної війни і подальше існування путіна при владі залежить від швидкості заміщення російських нафти і газу європейськими країнами.

Монополіст Відкрити / Коментувати

2022-06-28 13:09:40 ​​Керівництво Енергоатому звільнило останнього керівника АЕС, що працював до призначення Котіна

Президент НАЕК Енергоатом Петро Котін своїм наказом від 25 червня звільнив керівника Рівненської АЕС (РАЕС) Павла Павлишина.
Павлишина перепризначено директором відокремленого підрозділу Атомремонтсервіс (ВП АРС).
ВП АРС розташований в м. Славутич на кордоні з Білоруссю, відповідає за будівництво Центрального сховища відпрацьованого ядерного палива (ЦСВЯП) в Чорнобильській зоні.
Перевід відбувся із збереженням рівня окладу за попередньою посадою.

РАЕС – остання з 4 українських АЕС, яку очолював керівник, призначений до приходу команди Петра Котіна та нинішнього міністра енергетики Германа Галущенка в Енергоатом.

За день до наказу Вараська міська рада, де розташована РАЕС, прийняла рішення розіслати в центральні державні органи звернення щодо тиску на Павлишина, який відбувається останні півроку.
Місцеві депутати пишуть, що «комусь не вигідна на такій посаді людина з чіткими патріотичними принципами».

Перед звільненням Павлишина в ЗМІ розійшлась новина про те, що син Павлишина – Євген – побив жінку у Вараші.
Допис в Facebook дочки постраждалої, яка стала першоджерелом для віялових новин, наразі недоступний.

У період перших місяців президентства Володмира Зеленського Павлишин виконував обов’язки керівника Енергоатому: з грудня 2019 по березень 2020.
Але сам відмовився від цієї посади.

Наші співрозмовники в державному енергосекторі вважають, що Котін та Галущенко, з одного боку прибирають потенційного конкурента. З іншого боку – беруть під контроль найуспішнішу АЕС (хоч і не саму велику) для контролю над закупівлями для неї.

Ще один неприємний факт – директором по персоналу в Енерготомі залишається Олег Бояринцев – багаторічний помічних народного депутата Андрія Деркача, визнаного «агента Кремля», який перебуває під американськими та українськими санкціями.

На фото Бояринцев поряд з Деркачем
Монополіст Відкрити / Коментувати

2022-06-27 16:36:47 Уряд готує підвищення податків на імпорт та повернення акцизів на пальне

Щомісячний дефіцит бюджету - близько $5 млрд. Основним джерелом покриття дефіциту стала емісія гривні.

Випущена в обіг гривня потрапляє на валютний ринок і тисне на обмінний курс. Через це НБУ вимушений продавати валюту з резервів.

Якщо резерви НБУ вичерпаються, то це призведе до значної девальвації гривні та стрімкого прискорення інфляції.

Тому в уряді, спільно з НБУ, розробляються такі кроки:
оптимізувати державні видатки; підвищити податки на імпорт, акцизи (зокрема на пальне), рентні платежі; активізувати залучення грошей на внутрішньому ринку через випуск ОВДП для фінансування дефіцит бюджету (ймовірно шляхом збільшення ставки дохідності);

В середині березня Верховна рада скасувала акцизи на пальне та знизила ПДВ на нього з 20% до 7%. Пізніше було скасовано держрегулювання цін на нафтопродукти, щоб наповнити ринок.

В результаті росту цін, трейдери імпортують пальне з маржею 20-25 грн на літрі. Якщо акцизи будуть повернені, то це зїсть їхній заробіток, але не обов'язково призведе до зростання відпускних цін (але це не точно).

Монополіст Відкрити / Коментувати

2022-06-27 12:55:59 ​​За останні 6 років винагорода менеджменту Нафтогазу зростала в 4 рази, а видобуток газу майже не змінився

Сьогодні однією з найбільших проблем в Україні та Європі є нестача газу.
До війни Україна споживала близько 30 млрд кубів газу щорічно. А видобувала 20 млрд кубів.
НАК «Нафтогаз України» до складу якого входить Укргазвидобування (УГВ), що видобуває більше 70% газу в країні, три рази запроваджував програми збільшення видобутку.

Програма 20/20, що була прийнята Кабміном в 2020 році. Збільшення видобутку УГВ до 20 млрд кубів в 2020 році. Вкупі з ростом видобутку приватними компаніями, це б дало 26-28 млрд кубів газу в 2020 році.
Програма не була реалізована попри не продовження та ненадання УГВ спецдозволів з боку Держслужби геології та надр, а також з боку Полтавської облради.

Програма «Тризуб», яку презентував в 2020 році на той момент керівник дивізіону «Інтегрований газ» в Нафтогазі Андрій Фаворов.
Ця програма не була реалізована, тому що її ініціатор та виконавець Фаворов невдовзі був звільнений з Нафтогазу.

На початку 2021 року новий виконавчий директор Нафтогазу Отто Ватерландер презентував ще одну стратегію з підвищення видобутку, що була частиною загальної стратегії розвитку Нафтогазу.
Але вже через пару місяців багаторічного голову правління НАК Андрія Коболєва було звільнено. Ватерландер також пішов.
Команда Вітренка в 2021 році ніяких проривів щодо видобутку теж не зробила. А з початком війни він очікувано падає.

З одного боку, відсутність зростання видобутку можна пояснити об’єктивними причинами – політичними інтригами та корупцією в Кабміні і в УГВ.
З іншого боку, не зрозуміло, чому весь цей час середньозважена винагорода менеджерів компанії зростає.

Провели невеличкий ресерч: підняли дані з фінансової звітності Нафтогазу про «компенсацію ключовому персоналу» та наклали це на дані з видобутку товарного газу (газ для споживання без врахування виробничих втрат).

*В 2018 році велика сума компенсацій пов’язана із бонусом за виграш в Стокгольмському арбітражі проти Газпрому. Загалом сума цього бонусу склала близько $20 млн. Більшість цих грошей отримали Коболєв та Вітренко. Відкрити / Коментувати

2022-06-24 16:01:42 ​​Держава не змогла арештувати акції обленерго, що входять в групу VS Energy
Власниками VS Energy є громадяни РФ. В тому числі депутат Держдуми від «Єдиної Росії» Олександр Бабаков

В середині травня Київській апеляційний суд відмовив слідчому Державного бюро розслідувань (ДБР) в арешті корпоративних прав на активи групи VS Energy.
Про це стало відомо із ухвали суду, яку можна подивитись завдяки відновленню роботи Реєстру судових рішень, що відбулось на днях.

Нагадаємо, основними активами VS Energy були 5 операторів систем розподілу (обленерго): у Кіровоградській, Херсонській, Рівненській, Чернівецькій та Житомирській областях.
Раніше група належала росіянам: депутату Держдуми РФ Олександру Бабакову, громадянину РФ із Харкова Євгену Гінеру та Михайлу Воєводіну.
Але юридично активи були записані на підконтрольні їм компанії з офшорних юрисдикцій. А бенефіціарами-фізособами були вказані підставні особи – нерезиденти.

В 2019 році VS Energy продало два своїх активи ДТЕК Ріната Ахметова. Це Київобленерго та Одесаобленерго.
У серпні 2021 року ДТЕК почав процедуру купівлі Кіровоградобленерго.

На початку 2021 року голова енергетичного Комітету Верховної Ради Андрій Герус повідомив, що Бабаков і Гінер продали свої частки в VS Energy Воєводіну.
Втім, в офіційних реєстрах ця можлива оборудка ніяк не відобразилась.
Воєводін має українське громадянство, а також знаходиться у гарних стосунках із олігархом Ігорем Коломойським.

В суді в травні слідчий ДБР у якості доказів надавав відкриту інформації з сайтів Нацкомісії по цінних паперах (НКЦПФР) та публікації в ЗМІ.
Суд вказав, що це не є доказом причетності вказаних осіб до володіння правами на обленерго.
Натомість контраргументом вказані рішення Антимонопольного комітету (АМКУ), які протягом багатьох років дозволяли вчиняти дії з корпоративними правами цих активів. Відповідно їх бенефіціари проходили перевірку АМКУ.

Не зрозуміло, що тут вирішальне: або непрофесіоналізм слідчого ДБР, або заангажованість суду, або сліпота АМКУ.

По факту корпоративні права залишаються у бенефіціарів, серед яких можливо є російський військовий злочинець Бабаков, саме тому, що вони себе приховали в реєстрах.

Монополіст
На фото - Бабаков Відкрити / Коментувати

2022-06-23 20:00:04 7 корисних Telegram-каналів про IT, бізнес, діджитал, фінанси, економіку та можливості

Як IT-бізнес переживає війну, куди несуться українські стартапи, чому НБУ наближає Україну до девальвації, де шукати актуальні діджитал вакансії. Нова добірка каналів, які не соромно рекомендувати.

Бізнес Цензор — бізнес новини, на які ви заслуговуєте. Щодня на каналі публікується до пяти найцікавіших новин про економіку, а також традиційна добірка про найголовніше з іронічними авторськими коментарями.

Finstop — канал фінансиста із 20-річним досвідом роботи у казначействі банку. Тут: про міжбанк України та світові ринки. Авторські нотатки про фінансові тенденції простою мовою. Аналітика та новинний фон.

Ціна держави — про ефективність економічної політики влади під час війни, розмір збитків для України та як їх відшкодовуватимуть окупанти, як санкції зараз зупиняють агресію росії і які ще треба запровадити, реформи для успішної відбудови країни після війни.

Just Бізнес — про ІТ-ринок та економіку в умовах війни. На каналі знайдете: чому ІТ-компанії скорочують найм розробників, коли чоловікам дозволять виїжджати з країни, скільки ІТ принесе країні цього року та коли варто очікувати сильної девальвації гривні.

UA Brand — про українські стартапи та проекти. На каналі: як екс-співробітник Укроборонпрому перетворює цивільні дрони на зброю, який український стартап працює над серіалами про «Зоряні війни», а також про український надпотужний павербанк для військових.

«є контакт» — український канал для пошуку та розміщення вакансій зі сфери digital. Щодня команда публікує актуальні вакансії, які отримує напряму від роботодавців або збирає з різних відкритих джерел.

dev.ua | IT України — український канал з новинами IT-фронту. Щодня — історії військових-айтішників, правда про те, як IT-бізнес переживає війну, новини про українські розробки, інновації, винаходи, IT-освіту, SpaceTech, патріотичні ігри та телеком-інсайди. Відкрити / Коментувати

2022-06-23 16:54:20 Чому НБУ масово друкує гривню

З початку повномасштабної війни Росії проти України НБУ профінансував державний бюджет України на 223,5 млрд грн. Саме на таку суму у НБУ зріс портфель облігацій внутрішньої державної позики - 533 млрд грн.

Через викуп Нацбанком ОВДП відбувається процес емісії гривні для фінансування дефіциту бюджету воюючої країни. Тобто, коли НБУ викуповує ОВДП на 70 млрд грн (викуплено 9 червня), або на 35 млрд грн (викуплено 22 червня), то саме на таку суму було випущено нової гривні, не підкріпленої виробленими товарами та послугами.

В результаті емісія гривні стала ключовим джерелом фінансування дефіциту держбюджету, що в перспективі, коли курс відпустять, загрожує девальвацією гривні та ще більшому розкручуванню інфляції.

Всього, з урахуванням перерахованих в бюджет 19 млрд грн прибутку, НБУ профінансував бюджет з 24 лютого на 242 млрд грн, або на $8,3 млрд за офіційним фіксованим курсом 29,26 грн/$.

За даними депутата від “Голосу” Ярослава Железняка, Національний банк став другим найбільшим джерелом фінансування бюджету. Зокрема з 24 лютого по 22 червня надходження від Податкової та Митниці становлять 310 млрд грн; Від НБУ - 242 млрд грн; За рахунок грантів та кредитів від МВФ, ЄС, США, Канади, Світового банку отримано 200 млрд грн; Від продажу військових ОВДП - 107 млрд грн.

НБУ вимушений здійснювати активну емісію гривні, оскільки доходи від сплати податків та митні платежі лише на третину покривають витрати бюджету. Наприклад у травні, видатки держбюджету становили 250 млрд грн, водночас доходи від податкової та митниці становили 83 млрд грн, або 30% від суми видатків.

Тобто дефіцит коштів становив 168 млрд грн (або $5,7 млрд за офіційним курсом), який уряд розраховував закривати, в першу чергу, фінансовою допомогою від міжнародних партнерів.

Однак в травні Україна залучила $1,5 млрд зовнішньої фінансової допомоги та кредитів, при потребі більше $5 млрд.

В результаті, головним донором бюджету став Національний банк через емісію гривні та відповідно викуп військових облігації, а також залучення грошей з внутрішнього ринку через продаж ОВДП.

Водночас структура витрат держбюджету у травні виглядала так:

витрати на оборону та безпеку - 118,4 млрд грн; соцзахист (в тому числі і компенсація дефіциту Пенсійного фонду, соціальна допомога, субсидії) - 29,4 млрд грн; медицина та освіта - 28 млрд грн; зарплати бюджетникам - 4,5 млрд грн; інші витрати - 70 млрд грн.

Монополіст Відкрити / Коментувати

2022-06-22 15:44:09 ​​Що буде із газом цієї зими
Грошей на закупку поки немає, але прорватись можна і з власним видобутком

Голова правління НАК «Нафтогаз України» Юрій Вітренко 22 червня провів прес-конференцію.

Напередодні осінньо-зимового періоду (ОЗП) Україна зазвичай накопичує близько 17 млрд кубів газу в підземних сховищах газу (ПСГ).
В ОЗП 2020/21 був рекорд запасів через низьку ціну газу - 28 млрд.
А в ОЗП 2016/17 – антирекорд у зв’язку із відмовою від купівлі російського газу – 14,7 млрд кубів газу.

Цього року уряд спочатку хотів пройти ОЗП "на мінімалках", маючи в ПСГ 16 млрд кубів. Іншими словами – мінімально імпортувати дорогий газ.
Тепер уряд доручив Вітренку накопичити 19 млрд кубів газу в ПСГ.
Для цього, за словами Вітренка, додатково до власного видобутку потрібно імпортувати близько 6 млрд кубів газу.

Грошей на це у Нафтогазу немає. Кредит під це він взяти не може, бо буде продавати газ дешевше, ніж його купив.
Газ за цінами нижче ринку піде для населення, підприємств теплокомуненерго, бюджетних організацій, виробничо-технологічних втрат (ВТВ) облгазів, для теплових електростанцій в разі браку вугілля.

Всього, в залежності від рівня споживання, це буде від 15 до 20 млрд кубів газу в 2022 році.

Укргазвидобування, що входить в групу Нафтогаз, в 2021 році видобуло 12,9 млрд кубів газу.
З початком війни, за оцінками Нафтогазу, видобуток впав на 6,1% (дивись графік).
Споживання впало більше.

Тепер головне питання – де взяти гроші на імпорт газу?
Нагадаємо, що в Раді розглядається проєкт закону №7429 про виділення Нафтогазу 220 млрд грн, з яких близько 190 млрд грн – фінансова допомога інших країн.

Наскільки можна зрозуміти з виступу Вітренка, він готовий купити газ, якщо Кабмін дістане гроші.
Хоча логічніше виглядає концепція, в якій Вітренко сам мав знайти гроші в США, коли перебував із робочим візитом в Вашингтоні.
В будь-якому разі, зі слів Вітренка випливає, що грошей поки що немає. Відкрити / Коментувати