моrський

2022-06-11 23:46:22 улітку 2021 завдяки прекрасному теодоту кирсті виступала на фестивалі «тарас бульба» у дубно

перший трек — «synaesthesis» зроблений разом з сержом к (чомусь тут обірваний початок)

другий з 2:50 — «13» теж з сержом

третій з 5:35 — «страх», зроблений з дарієм лажневським

четвертий з 9:41 — «nnkl (to olia ram)» з сержом

це був чи не найперший виступ під мінуси, без живої комунікації з музикантом на сцені

себе з моніторів на сцені не чула взагалі, тому їбашила гучно

але прикольно передивлятися живі виступи, пропоную і вам Відкрити / Коментувати

2022-06-11 01:08:46 #зминулого

тобі було страшно
ти просила не відпускати руку
тобі було страшно
ти хапала за плечі і довго дивилася, наче бачила десь в зіницях криниці магії
— ти нікуди не зникнеш?
й тільки, як чула «не зникну», видихала
тобі було страшно
ти просила нікуди ніколи не йти
й засинала маленькою ложкою
тобі було страшно
ти ховалась у впадинку над ключицею
тобі було страшно
ти цілувала кожний шматочок відкритої шкіри
тобі було страшно
— намалюємо дім, житимемо у ньому?
тобі було страшно

привіт
тепер страшно мені
адже ти
не боїшся
більше Відкрити / Коментувати

2022-06-10 13:22:45 *я прозаїкиня Відкрити / Коментувати

2022-06-10 13:22:27 Не поезія

Я не пишу поезію
Я прозаїк
Просто реальність війни
з'їдає пунктуацію
зв'язність сюжету
зв'язність
з'їдає
Наче у мову
влучив снаряд
Уламки мови
схожі на поезію
але це не вона
І це теж не вона
Вона в Харкові
Волонтерить

Вікторія Амеліна
#моre Відкрити / Коментувати

2022-06-04 00:04:12 луснула куля тривоги останніх передвоєнних днів -
тіні у цій кімнаті тепер зроблені з м'яса
залишають по собі жирні вологі плями на одязі і кришать зуби
якщо випадково вгризаєш їхню глибоку плоть у спробі заговорити
це несправність мовного апарату котрий вміє давати означення
лише звичним підпорядкованостям простору
не вміє калібрувати місткість братських могил за їхньою протяжністю
як думаєш назаре от в мангуші триста метрів
триста метрів це скільки людських мирних тіл по-твоєму
час відгнив тут із змотаними руками за спиною
з цяткою крові на чолі під чужим прапором
застряглий як птах у колючому дроті дискурс окупації
нема в тебе часу більше і мови нема забудь про це взагалі
залишився тільки дім який нічого більше про тебе не знає

ти комаха у бурштині

така дивна ворожість ліжка
так пручається наше велике майбутнє
нормальний рух метро
погулянка о третій ночі повз будівлю фармаку
ми принесли сюди смерть
із слизьким черевом зруйнованого укриття

поясни мені чому цей дім тепер такий неможливий Відкрити / Коментувати

2022-06-02 17:13:26 краплинні читання у Києві!

завтра, 3 червня, о 19
зустріч біля будівлі «Квіти України»
Січових Стрільців 49

уже традиційно кличу усіх охочих обійматися, читати вірші, ділитися своїм проживанням повномасштабної війни

ми змінили локацію цього разу, бо долучилися до виставки «дегуманізація»

як пишуть творчині та творці виставки, «дегуманізація» — це трансмедіальна дводенна поп-ап виставка, присвячена формам проживання війни

приходьте, приводьте подруг і друзів
най поезія ллється вулицями Відкрити / Коментувати

2022-05-29 19:16:05 може тут є такі, хто справді завантажить послухатиподивитися, як читаю свій київський вірш ранкового метро Відкрити / Коментувати

2022-05-29 17:38:57 ​​цигарки ніби каганчиками в руках потерчат спалахують тут і там болотом подолу
ти ж лишень два дні не курила, дитино, не дивись
стережися, не йди за світлом
відводь очі, вкрадуть душу

а хрестик ні разу не знятий і хрест вирізьблений на потилиці порятують однаково?
і мамі, й батьку, і духам предків спасибі за міць кісток
залиш теґ на білій стіні підземки:
я вас не боюся

гадки тягнуться стелі, вмощуються на поручні й стіни
відогоні мандрують вагоном, осінньою павутиною пеленають потомлених
сховай і собі під повіки марева жменьку

дрімота кутає плечі страху
дніпро кличе до танцю
місто розчиняється в ранковому молоці
ти вдома, маленька
ти вдома і всі тобі раді Відкрити / Коментувати

2022-05-29 17:38:57 6 листопада 2019 Відкрити / Коментувати

2022-05-29 17:38:21 ​​​​​​найцікавіше починається тоді,
коли табурет залишає кордони своєї кухні

я напишу текст про те як всихає київ і пнеться навшпиньки аби цього ніхто не помітив
напишу текст про горобців-безхатьків яким вуличні музиканти завдячують ринком і боротьбою за попит
я напишу текст про напівранньомодерних напівсередньовічних маргіналів ака школярів спальних районів

я залізу на сидіння у вагоні метро і прочитаю тунелям про лівоправобережних мєсних
прокричу по історії на кожну із синьозеленочервоних станцій не забуваючи ані про львівську браму ані про виноградар з троєщиною
настрибаю по головах і відтопчу пальці усіх вранішніх поспішальників і вечірніх сновид

я затягнуся в підземці лементами зґвалтованих і відбитими селезінками геїв квірів та просто не вписаних в общєства
задимлю російськоелітною мовою понаєхавших і суржиком понаєхавших які не здаються
викурю по півпачки заторів на колись московському нині ж північному один хрін із серпом та молотом
струшу попіл сміттям обіч оболонських озер алмазного за лісовим кладовищем і водоймами позняків

я напишу тисячний текст про це йобане місто
щоби коли куритиму на кухнях усіх вписок світу
залазити на табурет читати

типу: тут я народилася

і випускати пару із гордовитою посмішкою Відкрити / Коментувати