Мовний Обходисвіт 🇺🇦❤️

2023-07-05 13:19:35 Яка ж багата українська мова Відкрити / Коментувати

2023-07-04 18:49:57 Чому українці кажуть це? Відкрити / Коментувати

2023-07-02 14:37:05 Ой, яка чудова українська мова Відкрити / Коментувати

2023-07-01 12:16:55 «Як мокре горить»

Рідше вживається з: (на́че, ні́би і т.ін.), та замість мо́кре (рідше ме́рзле).

Без бажання, неохоче, абияк, погано (робити щось).
Повільно, погано і т.ін. (щось відбувається, проходить, робиться тощо).
Дуже повільно, мляво, не поспішаючи і т.ін. (робити що-небудь).
Без затрати належних зусиль; повільний, недбалий і т.ін.

Приклади з української літератури:

Заповзятий та ретельний колись, тепер він домашню роботу..робить, як мокре горить (А. Іщук)

Чогось у нас робота йде мляво, як мокре горить (І.Нечуй-Левицький)

В тому ж темпі, як мерзле горить,— взялися завдруге лагодити риштовання (О. Гончар)

#фразеологізм Відкрити / Коментувати

2023-07-01 08:35:19 Чи є різниця у значенні дієслів одягати, надівати, надягати?

Вони не зовсім тотожні, як то здається тим, хто каже: «одягни шапку»; «дівчина одягла намисто». Одягати можна одежу: сорочку, штани, спідницю, костюм, плащ, пальто тощо. Також забезпечувати одягом кого-небудь чи покривати поверхню чогось («Туман одягає дерева»).

А шапку, окуляри, намисто, наручники, збрую на коня надівають. Тобто це дієслово передає зміст «приладжувати, прикріплювати щось на комусь, чомусь або до когось, чогось».

Надягати на відміну від одягати вживається у прямому значенні – «натягувати одяг на когось, на щось».

«А твій (генерале) мундир із залізним хрестом мої партизани надягали на опудало в городі» (Юрій Яновський).

Одягати й надівати, узувати й обувати.

Дієслова одягати й надівати — не зовсім тотожні, як то здається тим, хто каже: «Одягни шапку»; «Дід одяг окуляри».

Одягати можна одежу: сорочку, спідницю, пальто, кожух тощо («Степан сідлає коня, свого товариша, й жупан одягає». — Т. Шевченко; «Одягли в нову одежину, як панночку». — Панас Мирний),

— а шапку й окуляри надівають: «Що це за дівчина? Де вона взялася в нашому селі? — думав молодий Джеря, надіваючи шапку і перекидаючи свитку через плече» (І. Нечуй-Левицький); «Надівши сині окуляри, він сів під грушею» (І. Нечуй-Левицький). Узуття — чоботи, черевики, калоші тощо — взувають: «Сніг рипів під Раїсиними ногами (калоші вона забула взути)» (М. Коцюбинський); «Він швиденько одягнув.

#вживаймо_правильно Відкрити / Коментувати

2023-06-30 17:12:19 Відкрити / Коментувати

2023-06-30 12:02:35 По вертикалі/горизонталі Відкрити / Коментувати

2023-06-30 08:29:58 в українській мові є чудове слово «зволікати»

на жаль, його нечасто можна почути в розмовах, але «зволікати» — класна альтернатива виразу «тягнути з чимось» чи «затягувати щось» у значенні затримувати, повільно робити що-небудь, не поспішати з чимось.

пропонуємо кілька прикладів його вживання:
я подала своє резюме в його фірму, а він досі зволікає відповісти;
оформляємо документи лише тепер, адже він два місяці зволікав зі своїм рішенням працювати;

а ще можна використовувати такі його синоніми:
БАРИТИСЯ (я забарилася і забула взяти те, що ти просив);
ЧУХАТИСЯ (скільки можна чухатися? ми запізнюємося!) — фамільярне;
ҐУЗДРАТИСЯ (чого ти ґуздраєшся? вже всі, крім тебе, взулися) — діалектне.
#синоніми Відкрити / Коментувати

2023-06-29 11:12:01 Трущоби Відкрити / Коментувати

2023-06-29 09:25:51 Сьогодні з'ясовуємо, чи є семантична відмінність між фразами «чекати когось» і «чекати на когось».

Дієслово «чекати» керує:
родовим відмінком (кого? чого?)
знахідним відмінком із прийменником «на» (на кого? на що?)
і знахідним відмінком без прийменника (кого? що?)

на вибір відмінка впливає лексичне значення залежних іменників. родовий відмінок без прийменника вживаємо тоді, коли залежний іменник означає абстрактні поняття:
- чекати кращого;
- чекати тепла;

«на+ знахідний відмінок» не має обмежень щодо лексичного значення іменників. конструкція вільно сполучається як з іменниками абстрактного значення..:
- з нетерпінням чекаю на вашу відповідь;
- чекаю на твій приїзд;

так і тоді, коли говоримо про істот і конкретні предмети:
- біля входу на тебе чекатиме охорона;
- я чекаю на тебе під під'їздом.

знахідний відмінок стосується людей та імен:
- вчора ми чекали Олега дві години;
- на пані Уляну довелося чекати надворі.

За професором Пономаревим, обидві конструкції літературні, однак перевагу варто віддавати другій — «чекати на когось», адже вона сполучається з іменниками будь-якого лексичного значення. Відкрити / Коментувати