2022-04-29 09:05:00
Від працівниці заводу до власниці бізнесу: історія Марини Лаговської для New Life•
Рішення поїхати до ПольщіДо Польщі я хотіла поїхати ще 11 років тому. Маю польське походження, тато поляк, і в моєму свідоцтві про народження є цей запис. Я почала вивчати мову і готуватись до здачі на карту поляка 9 років тому. Потім народила дитину, в декреті було дуже важко. Важкі пологи, недобрі діагнози у дитини. Всі гроші йшли на ліки та елементарне. За дитячі не проживеш. Підробітки нянею не дуже покращували ситуацію, бо з немовлям на руках важко знайти добре оплачувану роботу, будучи в декретній відпустці. Тому я почала планувати поїздку до Польщі.
Чоловік працював біля Познані на меблевій фабриці, домовився, що я приїду як швачка. Обіцяли навчити, бо я не мала досвіду в пошитті диванів. Готувала я документи до візи сама, отримала позитивний результат, і в той же день мені чоловік купив квиток до Познані. Дитину мусила лишити з мамою. Житло організував чоловік. Пам'ятаю, ще сам робив ліжко, бо економили на всьому.
•
Складнощі в працевлаштуванніНайважчим для мене було те, що працедавці писали в оголошеннях неправду. На меблевій я пропрацювала аж 3 дні. Вони передумали мене вчити, сказали, що немає часу. Потім працювала на грибах, і мене обдурили. Тоді — ще на грибах у іншого працедавця, але годин роботи було мало. Потім — птахофабрика, де за договором платили по 0.5 зл за кг, а давали обрізки, з яких важко було зробити 4 зл.
Знайшли оголошення на olx про роботу на сувенірах, домовились, що приїдемо, позичили автомобіль в поляків, з останніх грошей заправили, я готова була окремо працювати і жити від чоловіка. Але, коли ми приїхали, то виявилося: ні фабрики такої немає, ані роботи. Була тільки робота - у лісі мох збирати, та жахливі умови проживання.
Через 1,5 місяці мого знаходження в Польщі від агенції праці влаштувалась на рибзавод. Вони мені надали житло, будинок на 20 людей. Було нормально, я не вибаглива. Вдячна за те, що мала. Ось тоді я почала нормально заробляти: 8 зл на годину, по 12 годин і в день, і в ночі. Важко — не те слово. Проте це важливий досвід.
•
Заснування бізнесуУсі запитували, звідки знаю мову, чи маю знайомих, які шукають роботу, і я почала давати оголошення. Я хотіла допомогти людям потрапити одразу на нормальну фірму, нормальну роботу, де платитимуть зароблене. Повернувшись невдовзі додому, я продовжувала допомагати. З часом заснувала повноцінну агенцію, мала ліцензію, сайт, договори про співпрацю, бо люди хотіли, аби я знайшла роботу під замовлення. Все дуже стрімко розвивалось. Але основною причиною повернення було і надалі отримання карти поляка і переїзд родиною до Польщі.
Ще від 2015 року я вже знала, як буде називатись фірма. У 2017 ми з чоловіком відкрили в Кракові невеличку агенцію, і до сьогодні вона працює. В більшості ми є працедавцем, а не посередником, надаємо людям роботу.
•
Поради для тих, хоче відкрити власну справуУ веденні діяльності в Польщі та Україні є відмінності. В Україні легше розвивати бізнес, а в Польщі це довго. Маркетинг зовсім інший. Звична для нас реклама не працює, на неї сильний імунітет.
Тим, хоче відкрити власну справу в Польщі, раджу в першу чергу добре підготуватись, обдумати, чим саме ви хочете займатись, яку роботу готові робити. Багато читайте, Google знає багато і з вами поділиться. Вчіть мову. Багато працюйте. Вірте в себе. Цінуйте свою роботу та час, а не демпінгуйте ціни. Поважате інших, аналізуйте ринок та постійно розвивайтесь.
Звертайтесь по допомогу до відповідних організацій, консультуйтеся, не жалійте на це грошей, бо жадність може погубити. Потрібно бути готовим до того, що тут може не піти те, що пішло в Україні, послуга може бути не актуальною. Орієнтуйтесь на місцевий ринок та тутешніх жителів.
Бажаю всім вдалих проектів. Мирного неба та здоров'я.
#NewLife_історії
2.6K views06:05
N
