НІНА ЮЖАНІНА

2022-08-23 11:34:39 Чи готова влада серйозно поставитися до заявленої ініціативи «10-10-10»
І чи не підірвуть такі заяви можливість проведення таких необхідних нашій економіці змін у податковій політиці і у сфері публічних фінансів

Поки ще літає в повітрі ця заява, кожен, хто дотичний/цікавиться, намагається собі дати відповідь, експерти і різні видання публікують свою думку, а я – про свою…

По-перше, як на мене, не очікувано.
Системну реформу точно не готові були ініціювати донедавна, доказ тому – хаотично (поспіхом чи то під лобістським натиском) були прийняті ряд «спеціальних податкових режимів» і «підтримки» держави:

інвестиційні няні (закони №1116, 1293, 1294);

Дія Сіті (закони №1667, 1946);

розвиток електротранспорту (закони №1660, 1661);

культура і туризм (Закон №962);

розвиток шахтарських містечок (Закон №1914);

індустріальні парки (закони №2330, 2331).

Виходячи із заяв влади, усі преференції, надані цими законами, мають бути скасовані.
Так пишуть і ті, хто бачить можливості впровадження «10-10-10» лише при скасуванні всіх-всіх пільг.

Поки важко сприймаю і я цю ініціативу.
Лише тому, що не бачу послідовності в діях влади і відповідальності за свої рішення. Відкрити / Коментувати

2022-08-23 11:00:20 З Днем Державного Прапора України і з прийдешнім Днем Незалежності України! Відкрити / Коментувати

2022-08-22 12:02:01 Ще в 2014 році, коли країна втратила 25,2% ВВП, мрія детінізувати економіку і зробити податкове навантаження посильним, була настільки великою, що відповідні зміни були напрацьовані дуже швидко.

Це проєкт закону 3357, запропонований у 2015 році, яким передбачалося запровадити такі ставки податків і зборів:
ПДВ – 15%,
ПДФО – 10%,
ЄСВ – 15%,
Податок на виведений капітал – 15%.

Це була пропозиція моя і експертів – переважно представників середнього і малого бізнесу.

Було проведено багато дискусій, зустрічей.
Як не дивно, супротив чинили не тільки керівники урядів (за нашої влади), а й асоціації, які представляють великий бізнес. Не весь, але переважну більшість.
Тому є над чим подумати.

І на той час справа була не тільки в розрахунках та компенсаторах, а й, мабуть, у конкуренції.
Час покаже, як буде зараз. Відкрити / Коментувати

2022-08-22 09:41:42 У серпні 2018 році набрали чинності зміни до Податкового кодексу та іншого законодавства у галузі сільського господарства, метою яких була детінізація сімейних фермерських господарств, а з 1 січня 2020 року запрацював Порядок надання сімейним фермерським господарствам додаткової фінансової підтримки.

Цим порядком держава брала на себе зобов’язання протягом 10 років здійснювати доплати членам і голові фермерського господарства ЄСВ у розмірі від 0,9 мінімального страхового внеску за перший рік до 0,1 мінімального страхового внеску за дев’ятий та десятий роки.

Такі заходи сприяли розвитку сімейних фермерських господарств, збільшенню їх кількості, спрощенню та прозорості ведення бізнесу для дрібних фермерів і держава мала б виконувати взяті зобов’язання незалежно від того, що такі нововведення були запроваджені попередньою владою. І не тільки виконувати, а й розвивати та удосконалювати далі такі зміни.

Але що ми маємо на сьогодні

Фінансова підтримка фермерам через механізм доплати ЄСВ не виплачується.
По суті, сама держава замість підтримки створила фермерам проблеми, бо вчасно не виплачені державою доплати перетворилися на заборгованість із ЄСВ для фермера, а це і неврахування Пенсійним фондом страхового стажу від підприємницької діяльності, і причина відмови у наданні "єПідтримки".

Ось що пишуть мені фермери:
«дрібний фермер - ФОП 4 групи, має приховану заборгованість з ЄСВ та неврахований страховий стаж, у профільному міністерстві кажуть, що немає грошей, але маленька деталь - їх не було ще до війни»;

«дрібних СФГ - ФОПів 4 групи зробила боржниками сама держава, а потім каже: не дамо 6,5 тис. грн, бо ви боржники»;

«У "ДІЇ" ФОП 4 групи - відсутня інформація. Державі не потрібні дрібні фермери».

А потім влада не розуміє, чому люди не довіряють державі і не створюють СФГ ФОП 4 групи Відкрити / Коментувати

2022-08-21 14:10:16 Чи можна «побороти» ручне управління системою моніторингу критеріїв оцінки ризиків (СМКОР) і впровадити такі законодавчі зміни, щоб примусити податкову діяти лише в рамках закону, тобто унеможливити безпідставні дії з блокування, а іноді (за «домовленістю») розблокування ПН

Моя відповідь – поки НІ.

Раніше я вже писала про те, що з 1 липня 2022 року набрали чинності зміни до статті 42-1 ПКУ щодо можливості отримання платником податків через електронний кабінет податкової інформації про інших платників податків за їх попередньо наданою згодою.

Ця норма якраз для того, щоб у формі надання платнику податків інформації про інших платників містилися не лише загальні дані, а й такі, як включення їх до переліку ризикових (або виключення з переліку), та інші.

Підзаконний документ, відповідний проєкт наказу Міністерства фінансів, було оприлюднено на сайті ДПС лише 7 липня 2022 (із прийняттям зауважень і пропозицій до нього протягом місяця). Звісно, надання саме цієї інформації не передбачено в проєкті.

Свої пропозиції я направила і до Мінфіну, і до ДПС із дотриманням строків.

На сьогодні маю відповіді.
Пропозиції не враховані – хоча це основний зміст статті 42-1 ПК. Відкрити / Коментувати

2022-08-20 09:40:41 В Офісі президента обговорюється модель податкової реформи "10-10-10": 10% – податок на прибуток, 10% – ПДФО і 10% – ПДВ, а також скасування ЄСВ і військового збору.

Але разом з цим – майже повне скасування всіх пільг, посилення відповідальності за порушення податкового законодавства.

Компенсаторами для такої реформи, вважає заступник голови ОП Шурма, могли б стати сумлінна сплата податків, збільшення оподаткування тютюну, алкоголю і нафтопродуктів, а також скасування відшкодування ПДВ на сировинні товари.

І ключові слова з його інтерв’ю: «остаточного рішення ще немає», «маємо ухвалювати його тільки коли досягнемо консенсусу».

Не хочу навіть коментувати цю концепцію, бо це чергова спроба «лібералізувати»/чи то сподобатись через такі заяви.
Всі ж чудово розуміють, що, наприклад, ПДВ 10% суперечить нормам Європейського Союзу (куди ми рухаємося): Директивою ЄС №2006/112 передбачено базову ставку ПДВ для країн-членів не менше 15% Відкрити / Коментувати

2022-08-20 08:54:48 Державна податкова служба України у відповідь на запит на інформацію від видання Mind надала статистику щодо сплати акцизного податку на пальне з лютого по липень 2022 року.

За цей період сплачено 12 млрд грн акцизного податку на пальне, що менше на 48,5% за аналогічний період минулого року (23,5 млрд грн).

У 2021 і 2022 році найбільше сплачено акцизу на пальне у липні – 7,1 млрд і 2,2 млрд гривень відповідно.

Регіони, які платять найбільше акцизного податку на пальне, – Львівська (125,3 млн) і Київська області (124,2 млн грн), а також місто Київ (117 млн грн).

Зазначається, що найменше податкових надходжень – від Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків – 472,8 млн грн. Відкрити / Коментувати

2022-08-19 15:57:54 Відновлення ставок акцизу на пальне повинно бути економічно обґрунтованим та не завдати фінансового шоку бізнесу та громадянам.

Проте, як завжди, маємо полярні точки зору, що були озвучені на робочій групі в податковому комітеті.

Мінінфраструктури вважає, що ринок пального в Україні стабілізувався й логістичні маршрути вже відпрацьовано. Необхідно наповнювати Державний дорожній фонд для відновлення дорожньої інфраструктури.

Мінекономіки наполягає, що скасування акцизів на пальне було тимчасовою акцією. Коли скасовували акцизи, ціни на пальне були на висхідному тренді. На сьогодні вони бачать розворот тренду.

Мінфін вважає, що необхідно повернути ставки на довоєнний рівень, пальне по 65 гривень за літр - це нормально, оскільки не потрібно такої кількості приватного автотранспорту, який їздить дорогами.

Нафтогазова асоціація зазначає, що період відсутності акцизного податку довів, що це жодним чином не впливає на співвідношення обсягів споживання бензину й скрапленого газу.

Проте Асоціація газовидобувних компаній закликає не зробити помилку - ніде в світі такого немає, щоб на скраплений газ, як альтернативне й екологічне пальне, має встановлюватися такий самий акциз, як і на бензин з дизелем.

Українська асоціації скрапленого газу пропонує не порушувати збалансоване співвідношення ставок акцизного податку між скрапленим газом та бензином, що відповідає такому ж співвідношенню в більшості країн Європи. Маємо зважати, що близько 800 підприємств в Україні вже використовують скраплений газ у виробництві власної продукції, понад 1 тис. підприємств використовують його як допоміжний ресурс, а понад 2 мільйона громадян - для опалення та приготування їжі.

Виклик очевидний. Необхідне компромісне по-європейськи виважене рішення. Відкрити / Коментувати

2022-08-19 12:39:01 Питання відновлення ставок акцизу на пальне починає нагадувати лебедя, щуку та рака.

Кожен намагається вигадати свою систему ставок, яка точно суперечить європейській Директиві 2003/96, яку ми зобов’язані поступово імплементувати.

На робочій групі з цього питання, яка була проведена в податковому комітеті і запис якої є в інтернеті, позиція Мінфіну полягала у поверненні ставок на довоєнний рівень, тому що – далі цитата "пальне по 65 гривень розгрібали з руками і ногами".

Наведу пряму мову першого заступника міністра фінансів Улютіна Д.В. -

"Попит на паливо потрібно зменшувати.
У нас немає палива внутрішнього виробництва, а це говорить про те, що ми все імпортуємо. А імпортовані товари тягнуть за собою попит на валюту, якої в нас в країні не так-то і багато.
ТОМУ – попит потрібно ПРИТИСКАТИ.
Не потрібно такої кількості автотранспорту приватного, який має їздити".

Кінець цитати.

Якась дикість. Коментарі зайві. Висновки зрозумілі.

Схоже, не вдається ввести 10% збір при купівлі валюти – то можуть збільшити вартість пального, що присутнє у собівартості всіх товарів і послуг. Відкрити / Коментувати

2022-08-18 18:46:47 Уряд виділив з резервного фонду державного бюджету кошти для надання грантів бізнесу.
Відповідне розпорядження від 16 серпня 2022 р. № 723-р опубліковано на сайті Кабінету Міністрів України.

Загалом Міністерству економіки виділено 103 346,358 тис. грн за бюджетною програмою “Надання грантів для створення або розвитку бізнесу”, з яких:
74 318,358 тис. грн — на надання мікрогрантів для створення або розвитку власного бізнесу,
29 028 тис. грн — на надання грантів для створення або розвитку садівництва, ягідництва та виноградарства.

Робіть самі висновки.
У мене ж – суцільний когнітивний дисонанс Відкрити / Коментувати