НІНА ЮЖАНІНА

2022-08-15 15:52:06 За оцінками Національного банку, ефект від запровадження 10% збору на валютообмінні операції для купівлі всіх імпортних товарів та послуг становитиме 15-18 млрд грн на місяць.
 
З Нацбанком можна погодитися, бо їх пояснення крутяться навколо зменшення попиту на валюту і збереження валютних резервів. От тільки хто зможе винести це додаткове навантаження
 
15-18 млрд грн на місяць бізнес має заплатити додатково
 
Я шокована, якщо чесно.
 
Невже нікого з Мінекономіки не вражає цей підхід, який однозначно негативно відобразиться на суб’єктах господарювання Відкрити / Коментувати

2022-08-15 12:10:01 Дякувати мудрості й адекватності країн-партнерів, які вже планують проведення міжнародної експертної конференції з питань відновлення та відбудови України 25 жовтня 2022 року в Берліні.
 
І не 3000 сторінок збираються розглядати, а конкретні проєкти під конкретні можливості, у яких можна швидко допомогти нашій країні.
 
За словами посла Німеччини в Україні Анки Фельдгузен, «ідея полягає в тому, щоб Україна швидше відчула конкретну підтримку, тому що у нас є і гроші, і енергія, і добра воля, але це треба спрямувати на правильні проєкти».
 
От що ж нам так не щастить з очільниками уряду
Адже це ми – Україна – мали би зважено і розсудливо підходити до таких важливих питань. Відкрити / Коментувати

2022-08-15 08:35:45 Частина прогнозів, про які я писала раніше (щодо додаткових обмежень для обмінних пунктів), починає справджуватися.
Йдеться про встановлення фіксованого платежу обмінників до бюджету без прив'язки до їх фінансового результату.

У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт від 10.08.2022 р. №7655 авторства пана Гетманцева, яким пропонується запровадити авансову сплату податку на прибуток для небанківських фінансових установ у розмірі трьох мінімальних зарплат (19,5 тис. грн) на місяць.

При цьому прив’язка до фінансового результату все ж таки є: сплачена протягом звітного (податкового) року сума авансових внесків з податку на прибуток підприємств зменшуватиме податок на прибуток підприємств.
Але якщо розмір цього податку менший або прибутку немає зовсім, авансові внески повернуто не буде.

Ну от, що скажеш Для грального бізнесу суттєво зменшують сплату податку на дохід (за такою ж системою – без прив’язки до фінансового результату), а тут навпаки.
Виходить, «своя сорочка ближче до тіла».

P.S. Типу зустрілися, пожурилися і розійшлися. А ініціатива залишилась. Відкрити / Коментувати

2022-08-14 14:50:10 Пропоную вашій увазі два показники.

. Україна планує отримати від експорту зерна щонайменше 20 млрд доларів доходу, розповів міністр агрополітики Тарас Висоцький.
Він зазначив, що попит на українську агропродукцію стимулюватиме виконання зернової угоди.
«Зерновий коридор» вже працює в обидва боки, і Україна має десятки заявок від інших країн.

Тобто тут наявний величезний потенціал.

. За травень 2022 року обсяг приватних переказів в Україну з-за кордону (від заробітчан) склав 1,162 млрд доларів.
І це на 3% більше, ніж було у травні минулого року (1,128 млрд доларів).
Щодо статистики по роках:
за 2019 рік українці переказали з-за кордону 12 млрд доларів;
за 2020 рік – 11,980 млрд доларів;
за 2021 рік – рекордні 15,026 млрд доларів.

А це вже доконаний факт, який доводить: найбільшим багатством нашої країни є люди – розумні, працьовиті, витривалі.

І потрібно зробити максимум, щоб ті, хто вимушено залишив Україну, повернулися назад.
Питання не лише в безпеці, а й у тому, наскільки міцно триматимемо економічний фронт. Відкрити / Коментувати

2022-08-14 10:14:02 І знов «єПідтримка».

Уряд скоротив видатки на допомогу в рамках цієї програми.
Відповідне рішення міститься в розпорядженні Кабінету Міністрів України від 9 серпня 2022 р. № 704.

Зазначеним документом внесено зміну до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2022 р. № 336 “Про виділення коштів з резервного фонду державного бюджету для забезпечення надання допомоги в рамках Програми “єПідтримка”
Суму, яку виділено за цією програмою, зменшено на 9 мільйонів гривень – з 1882000 тис. грн. до 1873 672,8 тис. грн.

Вкотре звертаюсь до влади: БУДЬТЕ ВІДПОВІДАЛЬНІ, НЕ ОБІЦЯЙТЕ те, чого не зможете забезпечити.
Ми всі готові до правди. Відкрити / Коментувати

2022-08-13 15:17:18 У продовження попереднього повідомлення.
 
Восени фінансові ресурси України можуть вичерпатися, пише Financial Times.
Видання вважає, що економіка «піде в круте піке», попри домовленість про відстрочення міжнародного боргу на два роки. 
 
Через війну щомісячні витрати України збільшилися з $250 млн у лютому до $3,3 млрд у травні.
 
З моменту вторгнення Україна отримала $12,7 млрд фінансової допомоги з обіцяних $38 млрд. Чисті резерви України зараз становлять лише $12,9 млрд проти $19 млрд у лютому.
 
Цього достатньо на два з половиною місяці, щоб сплатити за імпорт необхідних продуктів: від сільськогосподарських ресурсів до автомобільних запчастин і пального.
 
Інвестиційний директор британської компанії Abrdn Віктор Сабо вважає, що можливості українського уряду дуже обмежені.
За його словами, Київ може опинитися у ситуації, коли навіть не зможе погасити усі соціальні зобов’язання українців. Відкрити / Коментувати

2022-08-13 10:26:16 Дуже тривожний сигнал!

Пенсійний фонд України має проблеми з наповненням у зв’язку з війною.

Про це заявив заступник очільниці Міністерства соціальної політики Віталій Музиченко .
За його словами, допомагають вирішувати проблему міжнародні донори.

Як повідомляють у Пенсійному фонді, доходи фонду за січень-липень цього року склали 324,5 млрд грн, що на 36,6 млрд грн перевищує доходи за аналогічний період минулого року.

З початку війни надходження від ЄСВ поступово збільшуються – якщо в березні вони становили 24,5 млрд грн, то в липні вже 30,7 млрд грн.
Але план надходжень усе ще не виконується.

Раніше стало відомо, що $4,5 млрд, які надасть Україні США, буде спрямовано на виплату:
пенсій;
субсидій на оплату ЖК-послуг;
соціальної допомоги вразливим верствам населення (малозабезпеченим сім’ям, дітям з інвалідністю, внутрішньо переміщеним особам тощо);
підтримку програм державних медичних гарантій та інші видатки.

Це означає лише одне – власних доходів бюджету не вистачає навіть на покриття захищених видатків. Відкрити / Коментувати

2022-08-12 15:45:47 Податковий і правоохоронний комітети проведуть спільне засідання.

Про це домовилися в результаті розгляду депутатського проєкту постанови від 25.07.2022 р. №7586 щодо контролю за Бюро економічної безпеки.
Документом пропонується зробити предметом відання Комітету з питань правоохоронної діяльності протидію правопорушенням, що посягають на функціонування економіки держави.
Наразі ця опція закріплена за податковим комітетом, тоді як за правоохоронним – підслідність у кримінальних провадженнях

Хочуть на спільному засіданні щодо БЕБ проаналізувати діяльність БЕБ із моменту його створення 25 листопада 2021 року.

Члени обох комітетів мають численні претензії до БЕБ/чи то директора БЕБ.
А в мене претензії до народних депутатів, які збираються дискутувати на цю тему.
Цілком зрозуміло, що єдиного органу і не було створено
А бізнес так і буде потерпати від тиску всіх правоохоронних структур.
Це ж напряму передбачено КПК на сьогоднішній день

Страшно навіть подумати, що абсолютно ніхто з тих, що просували створення БЕБ в існуючому вигляді, не розуміє, що таке аналітична функція в його роботі.

На мою думку, поховали ідею, яка опрацьована з міжнародними правоохоронними інституціями.
А отже, не змогли законодавчо виписати правильно, і все це потребує 100-відсоткового перезавантаження. Відкрити / Коментувати

2022-08-12 12:44:58 Україна домоглася схвалення заморожування виплат боргу від власників своїх міжнародних облігацій, отримавши полегшення для бюджету.

Інвестори, які представляють близько 75% зовнішніх облігацій України на загальну суму 19,6 млрд доларів, погодилися відстрочити виплату купонів і основної суми до 2024 року, повідомило Міністерство фінансів у Києві.

Цей крок разом з іншими заходами, запропонованими кредиторам, може заощадити державі 5,8 мільярда доларів.

Про угоду було оголошено через день після того, як уряд заявив, що отримав згоду кредиторів на внесення змін до умов так званих ВВП-варантів на суму 3,2 мільярда доларів, боргових інструментів, пов’язаних з економічним зростанням країни. Крім того, українське дорожнє агентство «Укравтодор» і енергомережева НЕК «Укренерго» в середу також отримали схвалення від своїх власників облігацій на аналогічні угоди з реструктуризації боргу.

Доларові облігації України з погашенням у 2033 році зросли приблизно на півцента в середу до майже 19 центів за долар, порівняно з приблизно 80 центами до вторгнення Росії в лютому. Вони торгувалися вище номіналу ще в листопаді. Відкрити / Коментувати

2022-08-12 08:31:53 Коли Нацбанк підвищив офіційний курс валют і запровадив низку обмежень (це було 21 липня 2022 року), у регулятора запевнили, що волонтерський рух від них не постраждає.
Йдеться про встановлення місячного ліміту на розрахунки за кордоном із використанням гривневих платіжних карток у розмірі 100 тис. грн (в еквіваленті) з усіх рахунків клієнта в банку, відкритих у національній валюті.

Але чомусь невдовзі вирішили уточнити, які саме обмеження спрощуються для підтримки діяльності волонтерів та бізнесу, прийнявши постанову Правління Національного банку України від 5 серпня 2022 року № 172 (набрала чинності 6 серпня 2022 року).

. Банкам надано можливість не застосовувати ліміт на розрахунки фізосіб-волонтерів із гривневих платіжних карток за кордоном для купівлі товарів військового призначення.

Але є ряд вимог:
операції за рахунком волонтера мають бути типовими для цієї фізособи;
обсяг операцій, що здійснювалися за рахунками, перевищував еквівалент 100 тис. грн на місяць до 21 липня 2022 року;
якщо сума операції перевищує еквівалент 400 тис. грн на місяць, до банку треба подавати лист від держоргану або військової частини щодо співпраці з волонтером та замовлення товарів відповідного призначення;
банку потрібно надавати орієнтовну вартість товару та строки виконання замовлення;
потрібно інформувати банк щодо збору коштів з метою оплати продукції.

Якщо ж у банку є інформація щодо недобросовісної діяльності фізособи, він може відмовити надалі проводити такі операції в обсязі, що перевищує 100 тис. грн на місяць.

. Банкам дозволено продавати іноземну валюту юрособам та ФОПам, резидентам України, із зарахуванням на поточний рахунок клієнта в іноземній валюті для подальшого використання відповідної валюти на витрати за допомогою корпоративних платіжних карток за кордоном.

Але ці кошти має бути витрачено на:
на відрядження працівників виключно для оплати добових витрат (у межах щоденного ліміту 80 євро на одного співробітника);
на проживання та транспортні витрати.

. На клієнтів банку – юрососіб, що здійснюють перевезення вантажів у міжнародних сполученнях (за наявності відповідних документів) не розповсюджуватиметься обмеження на розрахунки гривневими платіжними картками за кордоном.

Чи всі ці уточнення полегшать волонтерську діяльність, чи насправді тільки ускладнять її – побачимо з часом. Відкрити / Коментувати