НІНА ЮЖАНІНА

2022-09-01 17:08:24 То ж на скільки зростуть витрати кожного автовласника через збільшення акцизів на пальне, які так швидко намагається повернути влада, залежно від типу двигуна транспортного засобу

Якщо остаточно буде проголосована прийнята у першому читанні версія проєкту 7668-д, вартість пального (залежно від постачальника) збільшиться для бензинів та дизелю до 5 грн за 1 літр, для скрапленого газу - до 2,5 грн за 1 літр.

У річному еквіваленті транспортні витрати громадян відразу зростуть при використанні бензину на 7,5 тис. грн, дизелю - на 5,3 тис. грн, газу - на 4,7 тис. грн.

Для бізнесу це значно більші витрати, які також відразу будуть включені до вартості товарів та послуг, що прискорить і так стрімкі інфляційні процеси.

Отримаємо додатковий "інфляційний" податок, який без збільшення заробітних плат, пенсійних та інших видів виплат призведе до зменшення купівельної спроможності населення та посилення соціальної напруги в державі. Відкрити / Коментувати

2022-09-01 14:08:06 Використання дизельного пального або скрапленого газу значно зменшує транспортні витрати громадян, особливо незаможних верств населення.
Їх рахує кожен власник авто.

Проста математика.

Вхідні умови:
середній пробіг автомобіля на рік - 15 тис. км;
витрати пального на 100 км – бензину 10 літрів, дизеля 7 літрів, скрапленого газу 12,5 літрів;
ціна за 1 літр пального – бензину 51 грн, дизелю 53 грн, газу 26 грн.

Отримаємо такі результати:
Витрати громадян на пальне в рік – бензину 76,5 тис. грн, дизелю 55,6 тис. грн, газу 48,7 тис. грн.
Економія витрат на пальне в рік (порівняно з бензином) – дизелю 20,9 тис. грн, газу – 27,8 тис. грн.

Навіть дещо вища вартість дизельного авто за бензинову версію через технологічні особливості або ж необхідність встановлення додаткового обладнання для використання скрапленого газу не зупиняють українців шукати шляхи скорочення своїх транспортних витрат.
Особливо сьогодні. Відкрити / Коментувати

2022-09-01 10:49:09 Мінфін наказом від 29.07.2022 р. №225 затвердив порядок неможливості сплачувати податки та подавати звітність у період війни.

Про вчасність годі й говорити.
Проєкт наказу для обговорення і прийняття пропозицій було оприлюднено ще 29.06, затверджено наказом Мінфіну – 29.07, документ не набрав чинності (сьогодні 01.09, не оприлюднений).

Але обов’язок зі сплати податків, зокрема ПДВ, було відновлено з 27 травня 2022 року, з набранням чинності закону 2260.

Вперше з початку війни:
зареєструвати податкові накладні в ЄРПН (за лютий – травень 2022 року) потрібно було до 15.07.2022 р.,
подати податкову звітність до 20.07.2022 р.,
сплатити податки до 31.07.2022 р.

Очевидно, платники чекали і сподівалися, що в них будуть підстави довести неможливість сплати податків під час воєнного стану.
Але процедури, виписані в порядку, дуже близькі до процедур з блокування податкових накладних, схожі на процедуру виключення до реєстру ризикових.
Податківці знов пішли найлегшим протореним шляхом.

Під час війни відповідальність кожного на своєму місці височенна.
Тому моя оцінка зробленої роботи (якщо вона була зроблена) податковою і Мінфіном - НЕГАТИВНА.

І пам’ятаймо: обов‘язок доведення/недоведення можливості сплати податків покладено на контролюючий орган Відкрити / Коментувати

2022-08-31 16:05:25 Попит визначає пропозицію – один із постулатів економічної теорії.

На практиці в Україні на ринку пального – споживач визначає тренди розвитку.

Закриття у 2005-2012 роках п’яти вітчизняних НПЗ, а також непроведення модернізації Кременчуцького НПЗ призвело до скорочення обсягу українського виробництва бензинів, що було компенсовано збільшенням їх імпорту вищої якості, але ж і більшої вартості.

В умовах періодичної девальвації національної валюти, зниженні купівельної спроможності громадян, невідповідності зростання реальних доходів населення збільшенню вартості бензинів фізичні особи починають віддавати перевагу більш економним транспортним засобам на дизельному пальному або ж встановлювати газобалонне обладнання для використання скрапленого газу.

За останні 10 років кількість легкових автомобілів на дизельному пальному збільшилася у 8 разів (становить понад 2 млн авто), а кількість легкових автомобілів з ГБО для використання скрапленого газу збільшилася в 13 разів (становить майже 2 млн авто).

Тоді як кількість легкових автомобілів на бензині збільшилася лише в 1,7 раза (становить 8 млн авто).

Всім відоме поширене в України правило купівлі авто за типом пального: АБО дизель, АБО бензин і встановлю газ, а сьогодні ще АБО гібрид, АБО електрика.
Ера виключно бензинових автомобілів відходить у минуле.
  Відкрити / Коментувати

2022-08-31 10:53:55 "Попит на паливо потрібно зменшувати, тому що воно імпортне", – таку позицію 2 тижні тому висловив перший заступник міністра фінансів, аргументуючи різке підвищення акцизів на пальне.
Повна відірваність чиновників від реальності.

Енергетична війна, пік якої ми сьогодні спостерігаємо в Європі, розпочалася в Україні ще у 2000-х роках.

У 2003 році в Україні на 6 нафтопереробних заводах вироблялося 97% бензинів та 93% дизельного пального від власних потреб.

2005 рік – зупинений Херсонський НПЗ.

2009 рік – зупинений Надвірнянський НПЗ (Івано-Франківська область).

2010 рік – зупинений Одеський НПЗ.

2012 рік – зупинений Дрогобицький НПЗ (Львівська область).

2012 рік – зупинений Лисичанський НПЗ (Луганська область).

Причиною зупинення їх роботи стала зміна власників таких НПЗ, якими стали російські компанії або пов’язані з ними структури.

Відбулося майже повне знищення української нафтопереробки, обсяг виробництва бензинів та дизелю скоротився майже в 6 разів, а потребу нафтопродуктів замінили поставки з росії та білорусі.

Вже до 2014 року імпорт бензинів збільшився у 18 разів, дизелю у 12,5 разів.
Ринок дизелю на 40% зайняла росія та 45% білорусь, а ринок бензинів - на 75% білорусь.

Після початку повномасштабної війни у 2022 році та заборони поставок пального з росії та білорусі маємо глобальну паливну кризу в Україні, збільшення ціни пального, обмеження обсягів поставок, способами подолання якої, зокрема, було зменшення ставок акцизів на пальне.

Але у свідомості урядовців та більшості в парламенті паливна криза вже минула. Відкрити / Коментувати

2022-08-30 16:40:54 Якщо вже влада вирішила скасувати всі податкові послаблення, прийняті Верховною Радою на початку війни (натомість ще й запровадити нові податки та обмеження), то це точно не повинно бути лінійне арифметичне одномоментне підвищення непрямих податків.

Щодо акцизу на пальне – єдиний правильний шлях ми з колегами по «Європейській Солідарності» запропонували в альтернативному проєкті 7668-3.

Він передбачає розвиток системи акцизного оподаткування пального на основі європейського законодавства та поступове збільшення ставок акцизного податку на пальне у період після припинення або скасування воєнного стану на території України до вступу України до Європейського Союзу, а також протягом перших чотирьох років після вступу України до Європейського Союзу.

Наш проєкт пропонує на період воєнного стану встановити ставки акцизу на пальне у розмірі 5% від мінімальних ставок для відповідних видів пального від Директиви ЄС 2003/96/ЄС – для бензинів 17,95 євро за 1 тис. літрів, для дизелю – 16,5 євро, для скрапленого газу – 3,4 євро.

Після завершення воєнного стану протягом 3 років ПОСТУПОВО підвищити ці ставки до 50% від ставок за Директивою ЄС (має діяти до вступу України до ЄС).

Одночасно для спеціальних машин і техніки, які виконують роботи поза дорогами загального користування, для ЗСУ, Нацгвардії, МВС, ДСНС, військових частин, бюджетних установ, закладів охорони здоров’я акциз на дизельне пальне та скраплений газ має бути суттєво зменшений та становити на ПОСТІЙНІЙ основі 21 євро за 1 тис. літрів, що відповідає Директиві ЄС.

Наразі влада обрала свій варіант – у першому читанні прийнято проект закону 7668-д (підготовлений у податковому комітеті), за яким на період воєнного стану ставки акцизу для бензинів та дизелю – 100 євро за 1 тис. літрів, для скрапленого газу – 52 євро.

Чи дослухаються до наших пропозицій під час доопрацювання документу до другого читання, побачимо.
Принаймні я на цьому наполягатиму.

Арифметично, може, бюджет і виграє, але це триватиме дуже недовго. А в підсумку всі люди одразу відчують збільшення цін на пальне (внаслідок підвищення акцизів). Відкрити / Коментувати

2022-08-30 14:30:24 Мені соромно за народних депутатів, настільки не зручно зараз знаходитись у залі ВР.
Брехня, дерибан і більше нічого
 
Розглядається проєкт закону 7668 (з пропозицією прийняти за основу 7668-д) про ставки акцизу на пальне. Жодного аргументу у влади немає, але чули б ВИ, що говорять у залі такі, як Гетманцев.
Пропонують відійти від махрового популізму і приймати рішення на благо бюджету
Боже-Боже.

Коли ж ВИ зрозумієте, що за «благо бюджету» вкотре заплатять бізнес і громадяни 11 млрд грн тільки до кінця 2022 року

В результаті такого непродуманого лінійного рішення ціни на пальне ЗРОСТУТЬ мінімум до 5 гривень на 1 літрі пального:
на дизельне пальне для понад 40 тисяч агропідприємств у період активної фази посівної озимих культур;
на дизельне пальне для перевізників у період відсутності альтернативних шляхів експорту української продукції;
на дизельне пальне для ЗСУ, Нацгвардії, МВС;
на скраплений газ для понад 1000 підприємств, зокрема хлібопекарень, молокозаводів, зерносушарок, птахофабрик, складів у період їх переходу на більш дешевий альтернативний вид пального;
на скраплений газ для 2 млн сімей (а це 5 млн громадян), які переобладнали свої авто для використання газу;
на скраплений газ для понад 730 тисяч домогосподарств (а це майже 2 млн громадян), які не мають централізованого газопостачання та використовують газ в балонах для приготування їжі та опалення, – сьогодні їх кількість збільшується через руйнування газової інфраструктури внаслідок бойових дій.

«За» 236: СН – 178, ОПЗЖ (перейменована) – 28, «За майбутнє» – 7, «Голос» – 1, «Довіра» – 16, позафракційні – 6. Відкрити / Коментувати

2022-08-29 16:57:41 До речі, щодо обмінних валютних пунктів. Сьогодні комітет підтримав за основу проєкт закону 7655

Яке ж невігластво, коли організована група (представники різних гілок влади) організовують зачистку ринку…

Суть у тому, що, встановлюючи авансовий внесок із податку на прибуток у сумі 19 500 грн для кожного обмінника, який працює від небанківської фінустанови, зменшують/ вирівнюють ринок, оскільки він значно звузився і, на думку цієї організованої групи, мають залишитися обрані.

Не ринкові механізми, а «владні». Да

Вихід для обмінних валютних пунктів:
«здатися» в обійми будь-якого з банків;
закритися і працювати в тіні.

Як часто не вистачає розуму налагодити адміністрування (бо аргумент у Гетманцева і НБУ - мало сплачують податків), зате вистачає - зруйнувати Відкрити / Коментувати

2022-08-29 13:56:57 Є ситуації, про які має знати вся країна.

Президент заветував закон 7605, прийнятий 15.08 2022 р., яким передбачалося вилучення майна оборонних заводів, які знаходяться на території, де йдуть бойові дії і де є загроза окупації регіонів і захоплення цих заводів росіянами.

Парламент ще 7566 19.07.2022 р. висловив свою політичну волю щодо націоналізації і швидкого вивезення таких підприємств.

Крім того, у прийнятому проєкті закону 7605 де прямо виписано дії Ради національної безпеки і оборони, Кабінету Міністрів України задля того, щоб заводи на відстані до 30 км від межі адміністративно-територіальної одиниці, розташованої в районі бойових дій або такої, що перебуває в окупації, були вивезені і стали працювати на оборонний комплекс України, а не росії.

Виявилося, що для влади важливо не те, що ці заводи можуть потрапити до рук росіян і будуть використані ними проти нас, а відпрацювання лобістських інтересів групи людей, які хочуть захопити лісгоспи.

І це під час війни Відкрити / Коментувати

2022-08-29 10:03:28 Грудень 2017 року. Закінчення війни. 10-ти річної. Економічної. Війни тютюнових компаній при щорічному перегляді ставок акцизного податку на сигарети.

Податковим кодексом було встановлено 7-річний період (з 2018 до 2025 року) поступового збільшення акцизу на тютюнові вироби.

Це було НЕ ПРОСТЕ, виважене та компромісне рішення приведення таких ставок до мінімального рівня за Директивою ЄС (до 90 євро за 1000 штук).

Серпень 2022 року. Триває війна. Вже 4-й рік. Економічна. Війна імпортерів і виробників бензинів з імпортерами та виробниками скрапленого газу за збільшення ставки акцизу на скраплений газ.

Скраплений газ, який як альтернативний (для бізнесу) та соціальний (для громадян) вид пального в Україні використовують:
понад 2 млн транспортних засобів як пальне (економія витрат до 40%);
понад 730 тисяч домогосподарств для приготування їжі та опалення (сьогодні в умовах бойових дій їх кількість збільшується через щоденне руйнування газової інфраструктури);
майже 1000 підприємств як основний вид пального для виробництва продукції (хлібозаводи, молокозаводи, зерносушарки, хімічні підприємства);
понад 1000 підприємств як допоміжний ресурс (консервні заводи, птахофабрики, будівельні компанії, логістичні центри).

Для завершення цієї війни необхідно прийняти НЕ ПРОСТЕ, але виважене та компромісне рішення – встановити у Податковому кодексі 7-річний період поступового збільшення акцизу на пальне у співвідношенні, що відповідає співвідношенню мінімальних ставок за Директивою ЄС 2003/96 - ставка на скраплений газ відповідає 20% ставки на бензини (відповідний проект закону сьогодні зареєструємо у ВРУ).

Але ВЛАДА зараз намагається прийняти ПРОСТЕ лінійне рішення щодо встановлення акцизу на пальне без огляду на необхідність європейського напряму розвитку України.

Час для прийняття НЕ ПРОСТОГО, але європейського рішення ще є Відкрити / Коментувати