НІНА ЮЖАНІНА

2022-08-07 13:20:57 Читала думки експертів щодо ймовірного запровадження додаткового оподаткування імпорту (чи 10%-го збору на придбання валюти імпортерами).
Так,

від Європейської Бізнес Асоціації (Дерев[‘янко):
продукція критичного імпорту та сировина у разі введення податку стануть дорожчими для українських виробників. Це негативно впливатиме на купівельну спроможність населення і конкурентоздатність компаній.

віл Dragon Capital (Фурса): ідея щодо додаткового оподаткування імпорту – це правильне погане рішенням. Менше імпорту означає менший торговельний дефіцит, що критично важливо в умовах, коли експорт штучно обмежений через війну.

від Центру економічної стратегії (Гайдай): Додаткове податкове навантаження пригнітить ділову активність.

від ICU (Ваврищук): основна мета введення додаткового податкового навантаження на імпортерів – зменшення попиту на імпорт, а не наповнення бюджету.

від фінансового аналітика (Кущ): це абсолютно безглузде нововведення, у нас є система імпортних мит, якими в принципі набагато краще регулювати надходження імпортних товарів з погляду економічного розвитку.

від Економічного дискусійного клубу (Пендзин): плюс 10% на імпорті дозволить знизити попит на імпортні товари та обсяги його поставок без зменшення надходжень до бюджету за рахунок додаткового збору.

від Ради підприємців при Кабміні (Забловський): цей крок вимушений
оскільки фактично немає інших додаткових ресурсів для наповнення бюджету.

Не з усіма поділяю точку зору. Розмірковувати теоретично, звісно, можна.
Лише одне – це точно негативно вплине на можливість ведення господарської діяльності.

Та сумнів чи то питання: чи буде взагалі після такого рішення комусь цікаво імпортувати товар або сировину та займатися переробкою/виробництвом в Україні
Ми ж розуміємо яка рентабельність/націнка на сьогодні
Хіба що різні старі-нові «можливості» почнуть знаходити.

Де той принцип стабільності Чи він не для нашої країни Відкрити / Коментувати

2022-08-07 10:22:39 Схоже, історія з програмою «єПідтримка» має продовження.
 
(Нагадаю, йдеться про виплату 6500 грн через «Дію» людям, які втратили роботу/дохід, крім працівників бюджетної сфери, ФОПам внаслідок проведення бойових дій під час воєнного стану в Україні.)
 
Ще раз повертаюся до цієї теми, щоб повідомити про НЕДБАЛІСТЬ ЧИНОВНИКІВ.
 
Міністр фінансів Марченко зазначив, що за результатами проведення перевірок заявок було виявлено 25 тисяч 524 особи, які є працівниками бюджетних установ та не мали права на отримання допомоги на суму майже 166 млн грн.
 
І це не стільки проблема людей, які виплату отримали, скільки питання до Мінфіну: як там допустили, що виплати пішли людям, які не відповідали критеріям надання допомоги.
 
Складається враження, що мало місце ручне втручання в процес призначення допомоги.
 
До мене як народного депутата досі звертаються люди, які обіцяних виплат так і не побачили.
Наприклад, члени сімейних фермерських господарств, які не отримали допомогу не з власної вини, а через те, що держава не сплатила за них ЄСВ.
 
І взагалі: чи всі, кому належалося, отримали виплати Відкрити / Коментувати

2022-08-06 13:05:25 Частина четверта, заключна.
 
Окремої уваги варта рекомендація НБУ щодо подовження строку одноразового декларування.
 
Як уже відомо, профільний комітет схвалив продовження цього строку на півроку – до 1 березня 2023 року.
Відповідну поправку було внесено головою профільного комітету до законопроєкту 7364 про сприяння розвитку волонтерської діяльності.
 
Наразі розгляд законопроєкту загальмувався: він готується до другого читання і суттєво доповнюється через внесення значних змін щодо нерухомості.
Тому поправку з декларування намагатимуться внести до будь-якого проєкту закону, що найближчим часом може бути розглянутий Верховною Радою.
 
Швидше за все, так і буде: норма про продовження одноразового декларування має всі шанси бути прийнятою.
 
Але: пропонується лише перенести строки, тоді як Рада НБУ рекомендує ще й лібералізувати умови та порядок декларування активів.
 
Тому чи запрацює, зрештою, одноразове декларування, чи залишиться мертвонародженим проєктом, побачимо, хоча переглядати й запроваджувати відповідні умови потрібно було ще на вчора. Відкрити / Коментувати

2022-08-06 10:03:39 Частина третя.

Рада НБУ рекомендувала МІНЕКОНОМІКИ:

посилити заходи щодо забезпечення відповідності торгових кредитів поверненню валютної виручки;
посилити інвестиційний портфель програми «Доступні кредити 5-7-9%» для активізації кредитування інвестиційних проєктів малих і середніх підприємств за пріоритетними напрямками, визначеними урядом.

В уряді відзвітували: всього за програмою пільгових кредитів, яка розпочалася в лютому 2020 року, видано 45 933 кредити на загальну суму 133,07 млрд грн.
А з початку війни - 11 111 кредитів на 43,45 млрд грн.

Водночас днями Кабінет Міністрів України вніс зміни до положення щодо програм цільового кредитування, згідно з якими банки на період воєнного стану зможуть збільшувати ставку до 20% для нових кредитів.

І, абсолютно логічно, для ВСІХ МІНІСТЕРСТВ і РОЗПОРЯДНИКІВ рекомендовано:
ПЕРЕГЛЯНУТИ ВИДАТКИ, СКОРОТИТИ НЕКРИТИЧНІ ТА НЕПРІОРИТЕТНІ. Відкрити / Коментувати

2022-08-05 14:12:47 Частина друга.

Щодо податкової політики Рада НБУ зробила для Мінфіну такі рекомендації:
податки мають стимулювати обмеження некритичного витрачання ресурсів, необхідних обороні України. Доречним є запровадження додаткового оподаткування імпорту з огляду на необхідність підтримки конкурентоспроможності вітчизняних виробників і значний дефіцит валюти на ринку;
оптимізувати кількість і обсяг податкових і митних пільг, внести законодавчі ініціативи до парламенту;
посилити контроль за трансфертним ціноутворенням;
подовжити строк дії одноразового добровільного декларування активів фізичних осіб за зниженою ставкою в разі придбання військових ОВДП і лібералізувати умови та порядок декларування активів.

Додам кілька ремарок.

В якому вигляді буде додаткове оподаткування імпорту і як працюватиме, в уряді поки що думають і розробляють відповідний законопроєкт.
На сьогодні відомо, що планується запровадити 10% збору на валютообмінні операції для купівлі всіх імпортних товарів та послуг.
Тобто торкнеться, на перший погляд, лише імпортерів готової продукції чи сировини, а фактично стане тягарем для громадян – кінцевих споживачів, як і будь-які нові податки.

Бізнес вже напружився

Щодо податкових і митних пільг, то чому Рада НБУ не звертає уваги на закони про інвестиційних нянь, індустріальні парки, «ДіяСіті» та інші
Чому радить лише загалом і бачить те, що «лежить на поверхні»
Брати податки ж легше з тих, хто не користується привілеями, не перебуває в тіні і продовжує все сплачувати, чи не так Відкрити / Коментувати

2022-08-05 11:10:01 Чесно, чекала заяви/звернення/рекомендацій НБУ щодо економічної політики в країні.
Про її вплив та значення податкової політики на грошово-кредитну сферу мали би почути ще декілька місяців тому.

2 серпня все ж таки на засіданні Ради Нацбанку схвалено ряд рекомендацій до уряду.
Вони адресовані декільком міністерствам, які формують політику (за своїми напрямами) і контролюють її реалізацію виконавчими органами.

Перший, звісно, МІНФІН. Рекомендовано щодо бюджетної політики:
переглянути видатки державного бюджету, скоротити некритичні та непріоритетні;
підвищити ставки за гривневими ОВДП задля збільшення попиту на них;
запровадити індексовані ОВДП, придбання та погашення яких здійснюватиметься за гривні; номінальна вартість і купон будуть прив'язані до обмінного курсу долара та євро;
розглянути можливість відмови від маркування ОВДП як «військових», оскільки частина банків з іноземним капіталом не може їх купувати через обмеження материнських структур
встановити максимальний обсяг емісії цінних паперів уряду для їх купівлі Національним банком під час воєнного стану для зменшення інфляційних і девальваційних ризиків;
ініціювати нову програму з МВФ.

На мій погляд, рекомендації дуже влучні. Тільки от питання: чи дослухається до них Мінфін Відкрити / Коментувати

2022-08-05 08:39:06 Анонсовано створення урядом державного Агентства розвитку для відновлення України.
Це буде виконавчий орган, який координуватиме роботу міністерств, буде підтримувати контакт з іноземними партнерами, пропонувати зміни до плану відновлення тощо.

12 липня 2022 року Кабінет Міністрів уже створив державну службу захисту критичної інфраструктури та забезпечення національної системи стійкості України.

Слід розуміти, що це і є «масштабне скорочення» міністерств, відомств і загалом державного апарату, передбачене тим самим планом відновлення.

Цікаво, скільки органів ще буде створено і скільки коштів платників податків буде витрачено на їх утримання

І чи будуть за фасадами нових органів реальні дії

Оскільки куратором Плану відновлення України був Гетманцев, він має і втілити все написане. Побажаємо йому успіхів, швидше за все. Відкрити / Коментувати

2022-08-04 18:28:09 Європейський Союз готує для України новий пакет фінансової допомоги у розмірі €8 млрд.

Про це повідомило агентство Reuters із посиланням на джерела в уряді Німеччини.
За даними агентства, Україна може отримати гроші восени.

Частина пакету складатиметься із грантів, інша частина – із кредитів на пільгових умовах.
Кошти мають компенсувати дефіцит українського держбюджету.

Звертаю увагу, що Україна отримала €1 млрд із €9 млрд макрофінансової допомоги, ухваленої лідерами країн – членів Євросоюзу до цього.
Решту €8 млрд, на жаль, певні країни Євросоюзу, зокрема Німеччина, поки що блокують. Відкрити / Коментувати

2022-08-04 14:20:57 І наостанок маю зазначити, що ТСК дуже не допрацювала в блоці відшкодування ПДВ.

В мене виникає ряд питань:

Чому не досліджено, за яким "принципом" визначалися "обрані" для відшкодування (ні в якому разі не ображаю платників);

Чому глибоко не проаналізовані можливі корупційні дії і наслідки у вигляді втрат бюджету в особливо великих розмірах (саме це було метою створення ТСК);

Якими є доцільність та вплив на бізнес збільшених термінів проведення перевірок заявленого до відшкодування ПДВ

Чому ДПС відразу з початку війни закрила можливість реєстрації ПН/РК в ЄРПН, чим порушила умови для автоматичного відшкодування

Чому збільшилася кількість підприємств, віднесених до "ризикових" у період дії воєнного стану, реєстрація ПН/РК яких блокуються

Чому сьогодні масово блокується реєстрація ПН/РК, а комісії ДПС по розблокуванню розглядають такі питання у самостійно встановлений ними строк (це і є елемент корупційних ризиків).

І ГОЛОВНЕ запитання:
Чому затягується розслідування за порушеними ще в лютому 2020 року кримінальними провадженнями щодо несанкціонованого втручання працівниками органів ДПС у роботу програмного забезпечення ДПС, внаслідок чого було безпідставно сформовано податковий кредит з ПДВ в особливо великих розмірах, в тому числі в сумі 28,686 млрд гривень, підтверджений попередньою ТСК

Відповідь на всі ці запитання сьогодні проста: "корупція рулить". Відкрити / Коментувати

2022-08-04 09:03:33 ТСК також охопила сучасний період роботи ДПС.

Це проведена інвентаризація узгоджених сум бюджетного відшкодування у поточному році.
За січень 2022 р. узгоджене камеральними перевірками бюджетне відшкодування склало 9,5 млрд грн.

ТСК виявлено вже узгодженого ДПС відшкодування за схемними операціями на суму 84 млн грн Я не помилилась.
Усі виявлені платники перебувають на обліку в Головному управлінні ДПС у Львівські області. Уявляєте
Навіть двоє платників перебували в "ризикових", однак напередодні декларування були виключені з цього переліку.

В той же час у Львівській обласній військовій адміністрації вже дійшли висновків, за результатами міжвідомчої наради, про те, що податкова Львівщини справді не забезпечила прозорий механізм відшкодування ПДВ. За їх аналізом, понад 371 млн грн виплачено суб’єктам господарювання, щодо яких є запитання Зверніть увагу на цифру.
І точно не податківці мають «відповідати» чи то «нападати у відповідь» щодо звинувачень на їх адресу, що вже почалася.

Таке поводження з грошима платників податків неприпустимі у воєнний час і повинні мати реакцію з боку вищого керівництва.
Тим більше – у воєнний час Відкрити / Коментувати