Nотатки Крука

2021-04-26 11:00:52 ​​РФ звинувачена в етноциді на сесії ООН

На ХХ сесії постійного форуму ООН з питань корінних народів виступив головний старійшина (інязор) народу ерзян Сиресь Боляєнь. Темою виступу стало звинувачення РФ в етноциді. Ерзяни мешкають в центрі Європейської частини Росії. Кремль не визнає існування цього народу, єднаючи їх з сусідніми мокшанами в штучний етнос "мордва". Насправді ж ерзяни й мокшани є двома окремим народами, кожен з яких має власну мову й історію. У ерзян є навіть власне національне керівництво. Старійшини цього народу обирають серед себе головного, який з титулом "інязор" має право представляти свій народ перед владою РФ та міжнародними організаціями. У 2019 інавгурація нового інязора проходила в Києві. Ерзянський національний рух в РФ вже під забороною. Національне керівництво ерзян існує відтепер лише в екзилі. Нажаль ерзянські сподівання на реакцію ООН марні. В кращому разі буде чергова стурбованість.

На фото - на тлі українського (жовто-синього) і ерзянського (біло-червоно-чорного) прапорів - новий інязор, який є не тільки громадянином України, але й ветераном АТО. І в ООН він виступав за квотою саме України. Відкрити / Коментувати

2021-04-25 11:00:39 ​​Вербна неділя

Це традиційне весняне свято відзначають за тиждень до Великодня. Християнський світ зве цей день Пальмовим на згадку про пальмове листя, яким стелили дорогу Христу в Єрусалим. У слов’янських країнах це свято було накладене на прадавню вербно-весняну містерію, яка в дохристиянські часи вочевидь була пов’язана зі світовим деревом. Дехто з сучасних язичників намагається віднайти у цього свята якісь ледь не трипільські корені. З погляду історичного це вкрай сумнівно, втім не маю сумнівів, що і трипільці, і степові арійці (інші наші предки, які вочевидь і асимілювали трипільську цивілізацію) мали цілий цикл весняних свят, в тому числі і пов’язаних з квітінням верб. Як би там не було, але сьогодні Вербна неділя – традиційне українське свято і в більшості наших осель сьогодні з’являться гнучкі лозинки, уквітчані тоненьким зеленим листям чи пухнастими котиками.

На фото – українська реактивна система залпового вогню «Верба», розроблена харківськими конструкторами у 2015 і запроваджена в ЗСУ в 2019. З цією розробкою традиційна фраза «не я б’ю, верба б’є» звучить набагато загрозливіше.

#Nаш_Календар Відкрити / Коментувати

2021-04-24 11:05:30 Націоналістична бібліографія: які книги треба прочитати українському націоналісту: "Відеоформат" Відкрити / Коментувати

2021-04-23 22:39:46 Що відбулося на українсько-російському кордоні та до чого треба готуватися Україні – розповів у відео.

@BiletskyAndriy Відкрити / Коментувати

2021-04-23 11:00:16 ​​Націоналістична бібліографія

Коли питають "які книги треба прочитати українському націоналісту?" не варто одразу перераховувати твори Донцова, Липи чи Сціборського. Треба спочатку дізнатися, який вік читачів.

Вивчення українського націоналізму варто розпочинати з українських народних казок. Нажаль не тільки дітям, бо часто і дорослим людям доводиться пояснювати елементарне: що таке родина чи чому важлива країна. Це все від того, що їм в дитинстві казок не дочитали. Тож читайте дітям казки. Але обов'язково народні. Тоді більшість базовних понять не доведеться пояснювати.

Після казок варто перейти до художньої літератури. Спочатку до шкільного курсу. Але тут рекомендувати все (як у випадку з народними казками) я не буду. Пораджу передусім твори Гоголя і Франка, Шевченка й Лесі Українки. Закінчувати шкільний курс варто "Холодним Яром" Горліса-Горського. Саме ця книга формує на підсвідомому рівні уявлення про своє і чуже. Крім того, цей твір робить тверезим погляд на історію і життя в цілому.

Лише після того, коли казки і традиціоналістична літературна класика сформують певну систему уявлень, варто переходиити до власне ідеологічної літератури. Втім, для більшості читачів націоналістична література має розпочатися і закінчитися "Холодним Яром". Іншу літературу подужають не всі. Але це якщо мова йде про більшість пересічних громадян. А якщо говорити про більшість читачів мого каналу, то я сподіваюся, що тут можна прорекламувати книжки й складніші. І тут я просто не можу не прорекламити власний видавничий проект – видавництво «Орієнтир», що видало чимало націоналістичної класики ХХ ст., а у 2020 №1 Nаціоналістичного Ідеологічного Журналу розпочало видання націоналістичної періодики ХХІ ст. Наші видання можна придбати через телеграм @SantaOksana чи замовити на сайті orientirbooks.com.

Втім, нові виклики вимагають нових ідей. І сьогодні Українському Nаціоналізму потрібні не лише читачі, але й письменники. Та для того, щоб написати щось адекватне варто спочатку щось адекватне прочитати. І прочитати не просто щось, а чимало. Для старту читання я дав думаю достатньо посилань. Отже, учітесь, читайте і лиш потім - пишіть. Щоб свого не було підстав цуратися, а чужі щоб прагнули у вас навчатися. І тоді все буде Україна!

На фото – книги видавництва «Орієнтир». Відкрити / Коментувати

2021-04-22 19:45:00 До річниці визволення Криму побратими з клубу Рейнсхаус відреставрували нещодавно віднайдений фотопортрет полковника Петра Болбочана. Відкрити / Коментувати

2021-04-22 11:00:13 ​​Річниця визволення Криму

22.ІV.1918 українські війська під командуванням Петра Болбочана форсували Сиваш і з боєм звільнили Джанкой. Далі був український бліцкріг за трьома напрямками: на Сімферополь, Євпаторію та Феодосію. Бойову частину деокупації Дієва Армія УНР провела просто блискавично. Але наш програш відбувся у частині не військовій, а політичній. Виходу українських військ з Криму зажадали наші тодішні західні союзники – німці. Полковник Болбочан не прийняв німецького ультиматуму, а практично одразу почав готувати козаків до двох сценаріїв розвитку українсько-німецької війни на півострові. За першим сценарієм гордієнківський полк мав зав’язати бої в Кримських горах, на рельєфі вкрай незручному для німців. Другий сценарій передбачав закріплення Кримської групи військ УНР на Керченському півострові і побудови лінії оборони між Арабатською та Феодосійською затоками. Втім, жодного з цих сценаріїв реалізовувати так і не довелося. Українську армію з Крима змусив вийти український же уряд. Західні союзники мали на офіційний Київ більший вплив, ніж власне військо. Втім, визволення Болбочаном Криму все-таки мало не тільки символічні, але й цілком практичні результати. 29.ІV.1918 в Севастополі над кораблями Чорноморського флоту здійнявся український прапор. Колись ми обов’язково повторимо кримський бліцкріг. І над чорноморськими суднами майорітимуть тільки українські прапори. А готувати деокупацію цілком можна вже сьогодні. Щонайменше в гуманітарній площині. Розпочати варто було б з колон з погруддям полковника Болбочана на в’їздах в Крим на Чонгарі, Каланчаку і Чаплинці.

На фото – «Підняття українського прапора на Чорноморському флоті, 29 квітня 1918 р.». Мабуть найпотужніша з картин українського графіка-ветерана Леоніда Перфецького. Відкрити / Коментувати

2021-04-21 11:00:44 ​​Слава, могили і плин історії

Життя Nації вирує між пам'яттю про національних героїв і баченням національної мрії. Могили героїчних пращурів є своєрідним місцем натхнення, де герої майбутнього живляться силою зі славних подвигів минулого аби здобути власну славу. А могили нових героїв дадуть натхнення на боротьбу наступному поколінню здобувачів слави. І так між могилами і славою триває історія людських спільнот.

На фото - актив Азовського Руху на тлі кованих шабель на хресті могили сотника Івана Компанійця. Мотрин монастир, Холодний яр. Черкаська обл., весна-2018.

#теорія_націоналізму Відкрити / Коментувати

2021-04-20 11:01:14 ​​Ідеологічна спадкоємність 2010х

Український добровольчий рух у 2014 народився не на порожньому місці. Націоналістичні організації та позаорганізаційні націоналісти стали основою його особового складу. Тут мова не лише про "Азов" чи "Правий Сектор". Кістяк тих, хто з 2014 з доброї волі наповнював собою добробати МВС, НГУ і ЗСУ, раніше був дотичний до різних націоналістичних гуртів чи сповідував націоналістичні ідеї. Звісно добровольчий рух не складався з самих лише націоналістів, але без націоналістів він би не став тим унікальним феноменом, який зупинив ворога на Донбасі.

На фото - шеврони Організації "Патріот України", батальйону і полку "Азов" на тлі нарукавної пов'язки Соціал-Національної Асамблеї. Багато хто з добровольців (і я особисто) змінював ці знаки на рамені, лишаючи в серці ту саму Ідею.

#Історія_Азовського_Руху
#українські_нові_праві Відкрити / Коментувати

2021-04-19 11:00:18 ​​Воїн і життєве призначення

Воїн - це не просто професія, це покликання. Він йде на війну, не зважаючи на те, мобілізує його держава чи ні (добробати-2014 - тому найяскравіший доказ). Після демобілізації чи звільнення в запас природжений воїн обов'язково самочинно повернеться до строю, якщо його країні знову буде загрожувати небезпека. Призначення воїна - не просто воювати, а здобувати перемогу. І допоки силовими структурами командуватимуть паперові корупціонери, нічого крім капітуляції, нам не дочекатися. Лише коли ЗСУ, НГУ та ССО очолять не генерали-паркетники, а бойові офіцери-воїни, ми здобудемо шанс на Перемогу.

На фото - вишкіл "Патріоту України". Харківщина, квітень-2011. Строєм командує Ігор Михайленко-"Черкас". У квітні-2021 строєм на вишколі тероборони на Київщині буде командувати також він, але вже маючи досвід командування полком на фронті.

#українські_нові_праві Відкрити / Коментувати